Вирок

від 01.07.2020 по справі 189/556/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/556/20

1-кп/189/107/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040540000215 від 14.05.2020 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець смт.Просяна Покровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,українець,громадянин України,що маєсередню освіту,не працює,розлучений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні має малолітнього сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом не являється, групи інвалідності не має, державних нагород не має, не судимий,-

-який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 14.04.2020 року близько 18:00 години, перебуваючи в полі, що розташоване на відстані 10-15 метрів поблизу 3-ьої тракторної бригади ТОВ «Україна» «Добродар» за адресою: с. Маломихайлівка вул. Шкільна, 17-А Покровського району Дніпропетровської області, будучи в стані алкогольного сп`яніння, в ході сварки, внаслідок виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_7 , по раптово виниклому умислу, з метою спричинення умисних тілесних ушкоджень наніс одного удару кулаком лівої руки в праве око потерпілому ОСОБА_7 , після чого наніс йому не менше одного удару кулаком правої руки між грудною клітиною і животом, та не менше одного удару кулаком правої руки по задній поверхні тулуба, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичного експерта № 118 від 21.05.2020 року тілесні ушкодження у вигляді гематоми в області правого ока, множинних гематом та саден по задній поверхні тулуба, поперекової ділянки, в області грудини та передньо-бічної поверхні правої половини грудної клітки, епігастральної ділянки живота, які по своєму характеру відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та суду показав, що 14.04.2020 року близько 18:00 год., він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в полі, що розташоване неподалік тракторної бригади ТОВ «Україна» за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої він наніс останньому один удар кулаком в праве око, після чого наніс ще не менше одного удару кулаком в область тулуба ОСОБА_7 , чим спричинив тілесні ушкодження. В скоєному розкаюється. З потерпілим не примирився.

Потерпілий ОСОБА_7 направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_7 разом з дружиною проживають за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . 14.04.2020 року їй стало відомо, що обвинувачений спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 , який після отриманих тілесних ушкоджень потрапив до реанімації Покровської ЦРЛ, через деякий час його перевили до хірургічного відділення Покровської ЦРЛ. На даний час ОСОБА_7 почуває себе погано. Обвинувачений ніякої допомоги на лікування не надав.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України: «Умисне легке тілесне ушкодження».

По справі заявлено позовну заяву прокурором Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради» до ОСОБА_4 про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради», коштів витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 3495 гривень 44 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 позовну заяву прокурора про стягнення з нього на користь комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради», коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 3495,44 грн. визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд виходить з наступного щодо розгляду цивільного позову.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд вважає за необхідне позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради» до ОСОБА_4 про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 3495,44 грн., задовольнити, як таку, що визнана обвинуваченим ОСОБА_4 та доказана і обґрунтована матеріалами справи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст. ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватисьсправедливості призастосуванні кримінальногопокарання закріпленав міжнароднихдокументах зправ людини,зокрема уст.10Загальної деклараціїправ людини1948року,ст.6Конвенції прозахист правта основоположнихсвобод 1950року.Зазначені міжнародніакти,згідно ст.9Конституції Україниє частиноюнаціонального законодавства,відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак офіційно ніде не працює, вчинив злочин проти життя та здоров`я особи, вказаний злочин вчинив перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будь - якої допомоги на лікування потерпілому не надав.

Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради до ОСОБА_4 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради», кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 3495,44 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень сорок чотири копійок), зарахувавши стягнену суму на р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ЄДРПОУ 01988953, ГУДКСУ в Дніпропетровській області КВЕД 86.10 одержувач Комунальне підприємство «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, 53600, смт. Покровське вул. Соборна, 118-а Покровського району Дніпропетровської області.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вирокусуду.Копія вирокунегайно післяйого проголошеннявручається обвинуваченомута прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1