Ухвала

від 22.06.2020 по справі 607/9452/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2020 Справа №607/9452/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в межах кримінального провадження № 12018210000000617 від 02.11.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, звернувся слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 ,за погодженнямначальника відділупрокуратури Тернопільськоїобласті ОСОБА_4 ,з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 1.885 га, кадастровий номер: 6125887200:01:001:0185, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Тернопільська обл. Шумський р-н. Соснівська с/рада, земельну ділянку загальною площею 1.8538 га, кадастровий номер: 6125881800:01:001:0522, земельну ділянку загальною площею 0,2477 га, кадастровий номер: 6125881800:01:001:1133, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Тернопільська обл. Шумський р-н. Великодедеркальська с/рада, земельну ділянку загальною площею 0.25 га, кадастровий номер: 6125881800:01:001:0016, що розташована за адресою: Тернопільська обл. Шумський р-н. с. Вовківці, вул. Радянська будинок 10.

Частиною 2 ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Як зазначено у клопотанні, за результатами проведеної процедури відкритих торгів на закупівлю послуг, зокрема, 16.05.2018 Великодедеркальською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_5 (Замовник) та ТзОВ «Техбуд+» в особі керівника ОСОБА_6 (Підрядник) укладено договір №16-18, згідно з умовами якого Підрядник зобов`язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по реконструкції адмінбудівлі та ЦНАП Велико дедеркальської сільської ради за адресою: с. В. Дедеркали, вул. Шевченка, 2, а Замовник зобов`язувався прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1 договору). Вартість робіт по даному договору в межах бюджетного фінансування на 2018 рік становила 4 713191,60 гривень. Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір вважався укладеним і набирав чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діяв до 31.12.2018.

Слідчий вказавна неодноразовіепізоди можливоїреалізації свогозлочинного умислу ОСОБА_5 ,щодо виконанняробіт тарозтрати бюджетнихкоштів,з оглядуна щоз метоюзабезпечення виконаннявимог законодавстващодо повного,всебічного таоб`єктивного розслідуванняобставин кримінальногопровадження тазбереження доказівдо закінченнякримінального провадженняслідчий вказав,щонезастосуванняарешту данихземельних ділянокшляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування можепризвести доприховування,пошкодження,зникнення даногомайна абознищення інформаціїна них,відтак,існує необхідність у накладенні арешту на вищевказаний об`єкт, просив клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив залишити клопотання про арешт майна без розгляду.

Вивчивши клопотання та наявні матеріали справи, слідчий суддя вважає, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити з огляду на наступне.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціїта законами України.

За ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження і такий допускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, задля збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись вказаними положеннями процесуального законодавства, беручи до уваги зміст заявленого клопотання та наявність заяви слідчого про залишення без розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про арешт майна.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1