Рішення

від 30.06.2020 по справі 609/485/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/485/20

2/609/262/2020

30 червня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Кравчук Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : ОСОБА_2

третьої особи: Служба у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області

вимоги позивача: про стягнення аліментів, розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін..

1. 15 травня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третьої особи: Служба у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області (третя особа) з вимогою про стягнення аліментів, розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини.

2. Позов обґрунтований тим, що позивач із відповідачем мають спільну неповнолітню дитину дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Неповнолітня дитина проживає разом із позивачем і перебуває на повному

її утриманні.

ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати свою дочку

ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.

Позивач та відповідач за взаємною згодою не можуть домовитися про те, яким чином він буде брати участь в утриманні їхньої неповнолітньої дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повідомив їй, що добровільно утримувати дочку ОСОБА_3 не буде, тому, що не хоче цього робити. ОСОБА_1 зазначає, що їй одній важко матеріально утримувати неповнолітню дочку і бажає, щоб батько дитини ОСОБА_2 сплачував в її користь аліменти на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_3 .

В шлюбі з ОСОБА_2 позивач перебуває з 15 березня 2013 року.

Спочатку сімейні відносини сторін були нормальними, потім чоловік перестав піклуватися про створення нормальних сімейних відносин, не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї, взаємоповагу один до одного. Відповідач не вносить вклад до сімейного бюджету, не надає матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_3 . В їхній сім`ї виникають постійні конфлікти, сварки, неповага один до одного з приводу різних поглядів на спільне сімейне життя. З 28 жовтня 2019 року позивач з ОСОБА_2 разом не проживають.

В позивача з відповідачем виникли розбіжності у поглядах на сімейне життя і виховання дитини. Відповідач здійснював на неї психологічний тиск, ображав її. Позивач та їхня спільна донька перебували в стані постійного стресу. Фактичні шлюбні відносини сторін припинилися. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя з ОСОБА_2 суперечить інтересам сім`ї та унеможливлює примирення з відповідачем. Позивач та відповідач по справі за взаємною згодою не можуть домовитися про те, з ким буде проживати їхня дитина ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 на позивача чинить постійний психологічний тиск, що забере дочку ОСОБА_3 і позивач її більше не побачить. Такі погрози постійно відбуваються при їхніх індивідуальних зустрічах і при телефонних розмовах.

На даний час дочка ОСОБА_3 прописана разом із позивачем в

АДРЕСА_1 , а фактично проживають по АДРЕСА_3 . Позивач сама займається вихованням дочки ОСОБА_3 , яка відвідує Шумський ясла садок Сонечко . Позивач самостійно утримує дочку ОСОБА_3 і працює на посаді провідного спеціаліста-юрисконсульта у Шумському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Дочка ОСОБА_3 малолітня дитина, для її належного виховання проживання дитини, дочки з своєю матір`ю це нормальне явище, яке сприяє нормальному, повноцінному і законному життю та розвитку дитини.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 в розмірі 2000грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття; розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , зареєстрований 15 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шумського районного управління юстиції у Тернопільській області , актовий запис № 10; визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; судові витрати за розгляд справи в частині розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини в сумі 1681,60грн. у відповідності з вимогами статті 141 ЦПК України покласти на відповідача.

3. В підготовче судове засідання позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву в якій просить справу розглядати за її відсутності крім того, уточнила позовну вимогу, а саме просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та проводити до досягнення дитиною повноліття.

4. Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

5. В підготовче судове засідання представник третьої особи не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

6.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 01 червня 2020 року було прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 30 червня 2020 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.03.2013 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шумського районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 10.

9. Під час перебування сторін у шлюбі у них народилась дочка - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.12.2014 р.

10. Як вбачається із довідки про склад сім`ї №207 від 27.04.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області, на підставі погосподарської книги № 9, особовий рахунок НОМЕР_8, прописані за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

11. Судом встановлено, що згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання № 58 від 28.04.2020 р. вказується, що ОСОБА_1 проживає разом із дитиною ОСОБА_3 в орендованому будинку за адресою АДРЕСА_3 , без реєстрації з 28.10.2019 р.

12. Відповідно до довідки № 01-14/10 від 27.04.2020 р. виданною Шумський Ясла-садок Сонечко слідує, що ОСОБА_1 дійсно багато уваги приділяє вихованню своєї дочки , ОСОБА_3 , яку часто приводить та забирає з дошкільного закладу, бере активну участь в різноманітних заходах, які стосуються освітнього процесу: групові та загальні батьківські збори, святкові дитячі ранки та інше. Постійно цікавиться питаннями навчання та виховання Ані.

13. Із трудової книжки серії НОМЕР_3 та довідки № 65 від 28.04.2020 р. виданої Шумським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Шумської РДА Тернопільської області стверджується, що ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного спеціаліста-юрисконсульта з 20.05.2013 р.

14. Згідно довідки про доходи виданої ОСОБА_1 про те, що вона дійсно працює у Шумському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді займає посаду провідний юрисконсульт та з квітня 2019 року по березень 2020 року їй нарахована заробітна плата на загальну суму - 106925 грн. 85 коп.

15. Як слідує із характеристики на провідного юрисконсульта Шумського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_1 від 28.04.2020 р., за період перебування на посаді ОСОБА_1 зарекомендувала себе позитивно, як гарний фахівець, а також творча та креативна людина. Серед особистих якостей окремо потрібно відзначити постійне прагнення до розвитку та самовдосконалення. Вона легко виконує будь-яке завдання, доброзичлива комунікабельна та дисциплінована. Користується повагою серед колег. Не зупиняється перед труднощами, наполегливо вирішує посталі питання. Ділові якості проявляє на високому рівні. Добросовісно ставиться до виконання посадових обов`язків. ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 із своєю малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі своїм чоловіком ОСОБА_2 спільно не проживає та спільного господарства не веде, самостійно займається вихованням дитини. Мати з відповідальністю ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, має самостійний дохід, не має шкідливих звичок, приділяє достатньо уваги вихованню та навчанню доньки. Ставлення матері до дитини лагідне. ОСОБА_1 постійно цікавиться успіхами дитини в дитячому садочку, постійно відвідує батьківські збори та групові заходи, в яких дитина бере участь. Мати із захватом реагує на успіхи доньки ОСОБА_3 . ОСОБА_1 адекватно сприймає та виконує рекомендації щодо методів виховання та навчання дитини. У психологічному плані між матір`ю та донькою існує тісний зв`язок, дитина дуже прихильна до матері.

16. Судом встановлено, що згідно квитанцій від 24.10.2018 р., 16.11.2018 р., 13.02.2019 р., 28.03.2019 р., 24.04.2019 р., 29.05.2019 р., 06.12.2019 р., позивачем сплачено - 1840 грн. по платежу: батьківська плата за садок.

ІV. Оцінка Суду.

17. Згідно зіст. 4 ЦПК Україникожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

18. Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

19. Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

20. Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

21. Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, зважаючи, на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

22. Що стосується вимог про визначення місця проживання дитини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого1991року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 11 Закону України Про охорону дитинства наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України Про охорону дитинства , слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

За змістом статей 160-161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015року).

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

При вирішенні питання про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 з урахування інтересів дитини, відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, а також визнання батьком позову в частині визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, суд дійшов висновку про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1

23. Крім того, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також, враховуючи, що право позивача на матеріальне утримання дитини з боку батька порушене та підлягає судовому захисту, суд приходить до висновку про те, що позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

24. Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

25. Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

26. Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

27. Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

28. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

29. Частини 1, 2 статті 184 СК України виписана законодавцем таким чином, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

30. Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

31. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

32. Ураховуючи, що дитина проживає спільно з матір`ю, яка нею опікуються постійно, і об`єктивно несе більші витрати на її утримання, та ураховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовну вимогу слід задоволити та стягувати з відповідача на користь позивача на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня подання заяви до суду та проводити до досягнення дитиною повноліття.

33. Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Згідно положень ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

35. Враховуючи вищевикладене суд рахує за доцільне позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів, розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини задоволити повністю.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із чим, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду із позовною вимогою щодо стягнення аліментів і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідача у розмірі 840 грн. 80 коп. судового збору.

Крім того, позивачем при подачі позову було сплачено 1681 грн. 60 коп. судового збору, які остання просить стягнути, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, із відповідача.

З цих підстав,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 200, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), третьої особи: Служба у справах дітей Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області (місце знаходження: м. Шумськ вул. Українська, 59, код ЄДРПОУ 25344717), про стягнення аліментів, розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини - задоволити повністю.

2. Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 15 травня 2020 року та проводити до досягнення дитиною повноліття.

3. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шумського районного управління юстиції у Тернопільській області , актовий запис № 10.

4. Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1

АДРЕСА_1. 5 . Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1681 грн. 60 коп. судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 30 червня 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович