Рішення

від 01.07.2020 по справі 286/1359/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/1359/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якій просить встановити факт родинних відносин його з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як сином та матір`ю, визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,9909 га, кадастровий номер 1824286200:22:000:0379, та площею 0,7202 га, кадастровий номер 1824286200:24:000:0116, мотивуючи тим, що після смерті матері ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем за законом належного їй майна та майнових прав, зокрема спірних земельних ділянок та прийняв спадщину, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном; проте нотаріус законною постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не встановлено факту родинних відносин та правовстановлюючий документ на право власності на земельні ділянки виданий не за життя, а після смерті спадкодавця.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Відповідач подав заяву про визнання позову та про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін та третьої особи, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 у віці 76 років померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

З моменту смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,9909 га, кадастровий номер 1824286200:22:000:0379, та площею 0,7202 га, кадастровий номер 1824286200:24:000:0116. Вказані обставини стверджуються копією державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ № 004818, виданого 05.11.2002 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 303 від 25.10.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 883.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що є сином померлої ОСОБА_2 , а відтак, відповідно до ст.529 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, її спадкоємцем за законом першої черги та прийняв спадщину.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Скребеличі Овруцького району Житомирської області від матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії сторінки із по господарської книги за період 1955-1956 роки, особовий рахунок № 429, членами сім`ї голови домогосподарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, були зокрема її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, її невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, та внук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.

Як вбачається із копій довідок Покалівського старостинського округу № 12 Овруцької міської ради Житомирської області від 17.03.2020 року № 263 та від 02.04.2020 року № 517, до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала с.Скребеличі Овруцького району Житомирської області, одна, проте після її смерті її син ОСОБА_1 зробив ремонт у будинку та обробляв земельну ділянку, тобто фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, а отже прийняв спадщину.

В суду немає підстав не довіряти наявним в матеріалах справи документам, а тому суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сином та матір`ю.

Встановлення факту родинних відносин необхідно для оформлення спадщини.

Проте постановою державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області від 03.04.2020 року № 631/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не лише з причини не доведення факту родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, але й у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на землю виданий не за життя, а після смерті спадкодавця.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельні ділянки, правовстановлюючий документ щодо яких виданий, не за життя, а після смерті спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує його законні права.

Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.05.2020 року, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286200:22:000:0379, 1824286200:24:000:0116, відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні. Відтак, право власності на земельні ділянки не зареєстровано.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сином та матір`ю.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,9909 га, кадастровий номер 1824286200:22:000:0379, та площею 0,7202 га, кадастровий номер 1824286200:24:000:0116, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЖТ № 004818, виданого 05.11.2002 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 303 від 25.10.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 883.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення, який продовжується до закінчення карантину.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.07.2020 року.

Суддя: В. І. Вачко