Ухвала

від 02.07.2020 по справі 160/6721/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2020 року Справа № 160/6721/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., дослідивши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пласт-Еко до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Пласт-Еко звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних аби відмову в такій реєстрації від 14.08.2018 №880850/40322884, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.1 2.17р. №1, від 30.07.2018 №863319/40322884, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 27.12.17р. №38; від 30.07.7018 №863320/40322884, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 27.12.17р. №39.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.12.2017 № 1, від 27.12.2017 №38, від 27.12.2017 №39, що складені ТОВ Еко-Пласт , датою їх фактичпого отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020р. у справі № 160/6712/20 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 22.06.2020р. (вх. № 39511/20 від 01.07.2020).

Враховуючи вищевикладене, позивач дотримався строків, встановлених судом, для усунення недоліків позовної заяви.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає наступне.

Позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22.06.2020 року подано клопотання про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, яке обгрунтовано тим, що директор позивача змінився; новий директор не знав про відмову у реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач посилається на карантин, що перешкодило позивачу вчасно подати позов до суду.

Суд, дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, зазначає наступне.

Предметом спору є правомірність рішень Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка підіймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від від 14.08.2018 року № 880850/40322884, від 30.07.2018 року № 863319/40322884, від 30.07.2018 року № 863320/40322884.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Матеріали справи не містять інформації про використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» .

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» , правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії» , справа «Девеер проти Бельгії» ).

Позивач звернувся з позовом до суду 19.06.2020 року. Тобто станом на день розгляду справи позивачем пропущеного шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.122 КАС України.

Окремо, суд зазначає, що судова практика стосовно строків оскарження рішення податкового органу, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань платника податків, остаточно сформувалось після правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18. До цього часу строк оскарження рішення податкового органу становив 1095 днів, що також відображено у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18, зокрема: постанова Верховного Суду від 17.07.2019 року № 640/49/19 та від 14.02.2019 року № 813/4921/17.

Оскаржувані позивачем рішення прийняті до 11.10.2019 року, тобто до моменту формування правової позиції Верховним Судом стосовно оскарження рішення податкового органу, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань платника податків.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критерії їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (або фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

На думку суду зміна судової практики з питання обчислення строків звернення з позовом до адміністративного суду у сторону його зменшення (скорочення) після спливу тривалого строку з моменту прийняття оскаржуваного рішення податковим органом, є поважною причиною для його поновлення, оскільки позивач у даному випадку не міг сформувати з достатньою чіткістю свою поведінку. У даному випадку позивач, на думку суду, не допустив недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість до права на доступ до суду.

Крім того, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19) (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи зміст статті 3 КАС України, а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов`язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов`язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті у подальшому. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо процесуальні правовідносини тривають.

Суд зазначає, що Закон № 540-ІХ прямо вказує на те, що строк, передбачений ст. 122 КАС України підлягає продовженню.

Якщо процесуальний строк почав перебіг до 12 березня 2020 року, то його тривалість буде дорівнювати: кількість днів строку, визначеного законом, які пройшли до 12 березня 2020 року + період карантину + кількість днів строку, які залишись від визначеного законом строку.

Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.

Згідно із Законом № 540-ІХ строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення.

Враховуючи вказані вище обставини у своїй сукупності, для забезпечення позивачу права на судовий захист, враховуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене ч.1 ст. 2 КАС України, застосовуючи строк звернення з позовом до суду з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, суд вважає причини пропуску строку звернення з позовною заявою до суду поважними, а строк звернення до суду таким, що підлягає поновленню.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 , 260, 262 КАС України суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пласт-Еко про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Пласт-Еко строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 160/6721/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Пласт-Еко" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 03 серпня 2020 року о 14:00 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 10 .

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Златін С.В..

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Інформацію щодо адміністративної справи № 160/6721/20 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, відповідачу - копію позовної заяви та додані до неї документи.

Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.