Рішення

від 02.07.2020 по справі 200/3405/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р. Справа№200/3405/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

30 березня 2020 року Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання бездіяльності Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби протиправною та зобов`язати вчинити дії щодо повернення Публічному акціонерному товариству Енергомашспецсталь суми неправомірно утриманого податку на доходи нерезидента в загальній сумі 160196,08 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.03.2020 звернулось до Офісу великих платників податків Державної податкової служби з заявами про повернення податку на прибуток іноземної юридичної особи АТ Атомний енергопромисловий комплекс в загальній сумі 160196,08 гривень. Листом від 10.03.2020 № 10108/10/28-10-54-08-19 Харківське управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби відмовило в поверненні податку в зв`язку з пропуском строку на таке повернення.

Позивач вважає протиправною відмову у поверненні податку, зазначаючи, що право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені виникло після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017, а саме після 26.09.2017, у зв`язку з чим, строк 1095 днів для звернення для повернення податку на прибуток іноземної юридичної особи почав перебіг саме з дати набрання законної сили судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року залучено Офіс великих платників податків Державної податкової служби в якості другого відповідача.

Відповідачем надано письмовий відзив, в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що 03.03.2020 отримано заяву ПАТ Енергомашспецсталь про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальній сумі 160196,08 гривень. У заяві зазначено, що поверненню підлягають кошти, сплачені платіжними дорученнями від 19.04.2013, від 19.07.2013, від 31.10.2013, від 26.12.2013 та від 29.01.2014.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України та здійснюється шляхом в тому числі повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.11 ст. 103 ПК України передбачено, що у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.

Повернення сум надміру утриманого податку регламентується п. 103.12 зазначеної статті, яким передбачено, що контролюючий орган перевіряє відповідність даних, наведених у заяві та підтверджуючих документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту надмірного утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Умови повернення надміру сплачених грошових зобов`язань визначено ст. 43 ПК України.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Позивач невірно цитує статтю ПК України, оскільки зазначає про те, що процедура повернення передбачена протягом 1095 днів з дня отримання права на таке відшкодування. Однак таке трактування норми податкового законодавства не відповідає редакції статті 43 ПК України.

Відповідач зазначає на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь , пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код - 00210602, перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС.

Відповідач - Офіс великих платників податків ДПС, суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, зокрема щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017 у справі № 805/1461/17-а, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації, як правового акта індивідуальної дії, викладеною у листі № 12131/10/28-10-01-03-11 від 01.03.2017 задоволено у повному обсязі. Визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, як правовий акт індивідуальної дії, викладений у листі № 12131/10/28-10-01-03-11 від 01.03.2017.

Як встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь звернулось до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з листом № 13/204 від 31.01.2017 за роз`ясненням стосовно податку на доходи нерезидентів, а саме з питанням щодо застосування ставки податку при виплаті нерезиденту доходу з джерелом його походження в Україні ставкою 10 % при виплаті винагороди за договором поруки.

Листом від 01.03.2017 № 12131/10/28-10-01-03-11 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України надав Публічному акціонерному товариству Енергомашспецсталь індивідуальну податкову консультацію, в якій вказано, що перерахована поручителю винагорода за надання послуги поруки, яка не знайшла врегулювання в Угоді між Урядом України та Урядом Російської Федерації, підпадає під дію Податкового кодексу України, відповідно до якого резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків.

Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь вважає, що право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені виникло після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017, а саме після 26.09.2017.

У зв`язку з чим, 03.03.2020 позивач звернувся з заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 160196,08 гривень.

Листом № 10108/10/28-10-54-08-19 від 10.03.2020 Харківське управління Офісу великих платників податків ДПС повідомило, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI. Керуючись вимогами статті 43 та п. 102.5 ст. 102 Глави 9 Розділу ІІ Податкового кодексу України, заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, можуть бути подані протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Оскільки заяви про повернення сум, які були сплачені у 2013 -2014 роках подані після спливу строків передбачених Податковим кодексом України, позивачеві відмовлено в поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання.

Позивач вважає протиправною відмову у неповерненні помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

За приписами підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

За приписами пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Оподаткування доходів резидентів Російської Федерації регулюється положеннями Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження ухилень від сплати податків від 08 лютого 1995 року, яку ратифіковано Верховною Радою України Законом України № 369/95-ВР від 06 жовтня 1995 року (далі - Угода).

Відповідно до статті 2 Угоди вона поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються відповідно до законодавства Договірної Держави, незалежно від способу їх стягнення.

Існуючими податками, на які поширюється Угода, є:

а) в Україні:

(i) податок на доходи підприємств та організацій; і

(ii) прибутковий податок з громадян;

(надалі українські податки )

б) у Російській Федерації - податки, що стягуються відповідно до таких Законів Російської Федерації:

(i) Про податок на прибуток підприємств і організацій ;

(ii) Про прибутковий податок з фізичних осіб ;

(iii) Про податок на майно підприємств ;

(iV) - Про податок на майно фізичних осіб (надалі російські податки ).

Ця Угода поширюється також на будь-які подібні або по суті аналогічні податки, які будуть стягуватись однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди в доповнення або замість існуючих податків.

Відповідно у статтях 6-19 Угоди йдеться про особливості оподаткування тих чи інших видів доходів (як-от доходи від нерухомого майна, прибуток від підприємницької діяльності, дивіденди, проценти, роялті тощо).

Статтею ж 20 Угоди під назвою Інші доходи вказано, що види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі і про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, можуть оподатковуватись у цій Державі.

Статтею 103 ПК України регламентовано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

За приписами пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

За приписами пункту 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 103.8 статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Отже, з аналізу наведених вище приписів ПК України вбачається, що в залежності від наявності та відповідності означеної довідки резидент, який виплачує на користь нерезидента дохід із джерелом походження з України, може утримати податок за нижчою ставкою або взагалі його не утримувати, якщо це передбачено міжнародним договором з країною резиденції отримувача доходу.

В свою чергу, угоди про уникнення подвійного оподаткування мають на меті не допустити ситуації, за якої один і той самий дохід у нерезидента оподатковується двічі - у країні, яка є джерелом доходу, і в країні резиденції отримувача доходу.

Суд зазначає, що спірним питанням даної справи є строк звернення до податкового органу з заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а не факт виплати доходу нерезиденту, який є фактичним отримувачем доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України та застосування правил міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 Податкового кодексу України).

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (далі по тексту - Порядок), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі (Порядок втратив чинність).

Разом з тим, за змістом пунктів 9, 10 Порядку надані податковим органом висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань реєструються територіальними органами Державного казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді. На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку, а саме згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Станом на день подачі заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені діяв порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 та визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що платник податків у наданий законодавством строк (1095 днів) має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що позивачем сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб платіжними дорученнями від 19.04.2013, 19.07.2013, 31.10.2013, 26.12.2013 та 29.01.2014.

Відмовляючи у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання Офіс великих платників податків Державної податкової служби в листі від 10.03.2020 № 10108/10/28-10-54-08-19 повідомив позивача, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Позивач на обґрунтування додержання встановлених 1095 днів для подання відповідних заяв, посилається на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017, яке набрало законної сили 26.09.2017.

Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1, 52.3 та 52.4 ст. 52 ПК України (станом на дату звернення до контролюючого органу з заявою про надання індивідуальної податкової консультації), за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі - контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов`язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПК України (станом на дату звернення до контролюючого органу з заявою про надання індивідуальної податкової консультації), платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Таким чином, суд критично ставиться до позиції позивача, що моментом отримання позивачем права на відшкодування сплачених сум податку є саме дата набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017, оскільки податкова консультація ніяким чином не породжує, не змінює та не надає права на відшкодування сплачених сум податку, а тим паче порушувало право позивача на отримання відшкодування сплачених сум податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки таке право позивач отримав після сплати податку платіжними дорученнями від 19.04.2013, 19.07.2013, 31.10.2013, 26.12.2013 та 29.01.2014.

Також, суд наголошує, що податкова консультація ніяким чином не змінює, не коригує та не впливає на строки звернення до податкового органу з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, які передбачені ПК України.

Суд зазначає, що позивач звернувся із заявами про повернення переплати з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в березні 2020 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 43 та 102 Податкового кодексу України, а в подальшому з відповідним позовом до адміністративного суду про бездіяльність контролюючого органу.

Вказаний строк згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів, він є присічним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачем доведено правомірність дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (місце знаходження: ПАТ Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область, 84306, код ЄДРПОУ 00210602) до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місце знаходження: вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43201048), Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місце знаходження: вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 липня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Зазначений строк обчислюється з урахуванням виключень, передбачених пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна