РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року м. Одеса справа № 420/5151/20
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах доньки - інваліда першої групи, дитини до 16 років ОСОБА_2 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса), тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Йосипівська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах доньки - інваліда першої групи, дитини до 16 років ОСОБА_2 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови по виконавчому провадженню №61581395 від 04.06.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 04.06.2020 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61581395, яке було відкрито за виконавчим листом виданим Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/6488/19.
При цьому, позивач вказує, що виконавчий лист на підставі якого відкрито провадження не виконано, оскільки боржником надано матеріальну допомогу, в той час як мав би здійснити забезпечення її медичними засобами.
Таким чином враховуючи вищенаведені обставини, позивач вказує на те, що винесене оскаржувана постанова є передчасною, а тому протиправною та підлягає скасуванню.
Представник відповідача надав до суду відзив, який мотивований тим, що 26.05.2020 року до відділу за вх.№7116/7 надійшло повідомлення Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області з додатком рішення сесії №730 - VII від 21.05.2020 року, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.09.2019 року, та на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/6488/19 від 17.02.2020 року, розглянуто вказану заяву позивача та вирішено надати матеріальну допомогу на підгузки ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн. одна тисяча гривень - щомісяця, виплати матеріальної допомоги на підгузки розпочато з 01.06.2020 року, а отже рішення суду виконано.
Таким чином враховуючи виконання рішення суду від 17.02.2020 року по справі №420/6488/19, державним виконавцем на підставі п.9 ст.39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Також ухвалою суду від 22.06.2020 року зобов`язано Овідіопольський районний відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) в строк до 26.06.2020 року надати до Одеського окружного адміністративного суду засвідчену належним чином, за описом копію матеріалів виконавчого провадження №61581395.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року у справі №420/6488/19 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах доньки - інваліда першої групи, дитини до 16 років ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №671-VII від 02.10.2019 року Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379396) про відмову надавати допомогу та зобов`язано Йосипівську сільську раду Овідіопольського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2019 року про забезпечення медичними засобами.
Вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року набрало законної сили 11.02.2020 року.
Для виконання рішення суду 17.02.2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/6488/19, згідно якого зобов`язано Йосипівську сільську раду Овідіопольського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2019 року про забезпечення медичними засобами.
В подальшому 17.03.2020 року за заявою позивача вищевказаний виконавчий лист по справі №420/6488/19 надійшов на примусове виконання до відповідача.
Водночас 17.03.2020 року державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Єруслановою О. О. керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61581395.
На виконання рішення суду боржником (третьою особою) надано на адресу відповідача повідомлення від 25.05.2020 року №80 (вх.№7116/7 від 26.05.2020 року), в якому зазначено, що заява ОСОБА_1 від 09.09.2019 року розглянута на черговій сесії Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про, що прийнято відповідне рішення від 21.05.2020 року №730-VII, згідно вказаного рішення заяву позивача вирішено шляхом надання матеріальної допомоги на підгузки в розмірі 1 000 гривень - щомісяця. Виплату матеріальної допомоги почато з 01.06.2020 року. Таким чином боржник фактично вказуючи на виконання виконавчого листа виданого 17.02.2020 року по справі №420/6488/19 просив завершити виконавче провадження №61581395.
Вищенаведені обставини в повідомленні також підтверджуються доданим до нього рішенням Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 37 сесії VII скликання від 21.05.2020 року №730-VII, з якого вбачається, що останнє прийнято на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі №420/6488/19 та постанови відповідача від 17.03.2020 року по виконавчому провадженні №61581395, яким розглянуто заяву позивачки.
За таких підстав державним виконавцем 04.06.2020 року на підставі п.9 ст.39 Закону України Про виконавче провадження винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження №61581395.
При цьому як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1 не погоджується з діями державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником (третьою особою) надано матеріальну допомогу, замість забезпечення її медичними засобами, адже боржника зобов`язано розглянути заяву позивача саме про забезпечення медичними засобами.
Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження (далі Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа вносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника виконати вимоги виконавчого документу, та попереджає боржника про відповідальність за невиконання рішення суду.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Так, як вбачається з матеріалів справи Одеським окружним адміністративним судом 17.02.2020 року видано виконавчий лист по справі №420/6488/19, згідно якого зобов`язано Йосипівську сільську раду Овідіопольського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2019 року про забезпечення медичними засобами.
Разом з тим, на виконання вищенаведеного виконавчого листа боржником (третьою особою) рішенням Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 37 сесії VII скликання від 21.05.2020 року №730-VII, яке прийнято на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі №420/6488/19 та постанови відповідача від 17.03.2020 року по виконавчому провадженні №61581395, розглянуто заяву позивачки, про що між іншим боржником повідомлено відповідача.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що рішенням суду від 11.01.2020 року по справі №420/6488/19 Йосипівську сільську раду Овідіопольського району Одеської області зобов`язано саме розглянути заяву позивачки від 09.09.2019 року про забезпечення медичними засобами, тобто зобов`язання щодо забезпечення ОСОБА_1 саме медичними засобами в межах задоволених позовних вимог не було.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За таких підстав державним виконавцем 04.06.2020 року на підставі п.9 ст.39 Закону України Про виконавче провадження винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження №61581395.
Підсумовуючи все вищенаведене та враховуючи, що в межах задоволених вимог по справі №420/6488/19 згідно виконавчого листа на підставі якого відкрито виконавче провадження №61581395 - рішення суду боржником виконано, суд доходить висновку щодо правомірності прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження №61581395 від 04.06.2020 року, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах доньки - інваліда першої групи, дитини до 16 років ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Софіївська, буд.79, с.Йосипівка, Овідіопольський район, Одеська область, 67811, код ЄДРПОУ 35038745) - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Іванов Е.А.
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2020 |
Оприлюднено | 03.07.2020 |
Номер документу | 90146415 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні