Рішення

від 02.07.2020 по справі 420/2050/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2050/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача, згідно пункту 5 рішення № 736 від 13.12.2019 року, у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно заяви від 04.11.2019 року.

Ухвалами суду від 16.03.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 24.04.2020 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання по справі на 21 травня 2020 року.

В судове засідання 21.05.2020 року сторони не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.81, 82)

13.04.2020 року представником позивача до суду електронною поштою подано заяву (а.с.70), в якій останній просить, зокрема, провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

21.05.2020 року представником відповідача до суду електронною поштою подано клопотання (а.с.85), в якому останній просить, зокрема, розглянути справу № 420/2050/20 без присутності відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 04.11.2019 року позивач звернулась до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території с. Надія, Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту). Рішенням № 736 від 13.12.2019 року Старостинська сільська рада відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Рішення № 736 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, Старостинською сільською радою обґрунтовано відсутністю необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування;

- подана позивачем заява повністю відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 ЗК України, та містить зазначення розміру і цільового призначення земельної ділянки, мети одержання (для особистого селянського господарства). До заяви додано графічні матеріали, як-то викопіювання, роздруковане із Публічної кадастрової карти України, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, згідно постанови від 09.01.2020 року по справі № 812/1264/17 (адміністративне провадження № К/9901/46454/18), постанови від 17.10.2019 року по справі № 811/1845/18 (адміністративне провадження № К/9901/5747/19) стаття 118 ЗК України не містить будь-яких особливих вимог до графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, а додані до заяви графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані із Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту. Про відповідність поданої заяви позивачем вимогам ч. 6 ст. 118 ЗК України, також свідчить і відсутність буд-яких посилань із обґрунтуваннями про її невідповідність вимогам закону і у оскаржуваному рішенні Старостинської сільської ради від 13.12.2019 року;

- системний аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Правова позиція Верховного Суду згідно постанови від 08 листопада 2019 року по справі № 420/914/19 (адміністративне провадження № К/9901/22169/19). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі № 347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17;

- як підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідачем зазначено - неотримання необхідної кількості голосів на підтримку під час голосування ради. Окрім того, згідно п. 10 оскаржуваного рішення № 736 позивачу запропоновано надати викопіювання земельних ділянок з інших земель. Наведена відповідачем підстава у відмові в наданні дозволу, взагалі не узгоджується із підставами визначеними положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України та не відноситься ні до однієї з визначених підстав. Вказане дає підґрунтя для висновку, що Старостинська сільська рада приймаючи рішення № 736 від 13.12.2019 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, діяла не у межах наданих їй повноважень та спосіб визначений ст. 116, 118, 122 ЗК України, а наведенні підстави у оскаржуваному рішенні фактично зводяться до суб`єктивних причин;

- у постановах від 14.08.2019 року у справі № 0640/4434/18, від 12 вересня 2019 року у справі № 0640/4248/18, Верховний Суд зазначив наступне: На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано Земельним Кодексом України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. ;

- ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18 та від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18. Верховним Судом у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 420/914/19 (у аналогічних правовідносинах), суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Оскільки з обставин вбачається, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а також приймаючи до уваги, що позивачем виконано всі умови для прийняття такого рішення відповідачем, при цьому, іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право застосувати найбільш ефективний спосіб захисту прав та зобов`язати такий орган вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача. У зв`язку із чим, належним та ефективним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є визнання протиправним рішення Старостинської сільської ради в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов`язання відповідача надати йому такий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- щодо посилання на протокол засідання постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використання від 11.12.2019 року. Із вказаного вище протоколу постійної комісії вбачається, що порядок денний складало перелік земельних питань, щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, як для ведення особистого селянського господарства (пункт 1), так і присадибних ділянок (пункти 2 - 6), і ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 7-8), та для садівництва (пункт 9). Аналогічні питання складали порядок денний тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання, що вбачається із наданого відповідачем протоколу від 13.12.2019 року. При цьому, із вказаних вище протоколів вбачається, що, як і постійною комісією, так і тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання, приймались позитивні рішення за аналогічними заявами інших громадян, яким надався дозвіл як на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (пункти 5, 6, 8, 11, 13 протоколу від 13.12.2019 року сесії Старостинської сільської ради), так і позитивні рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, як присадибних ділянок, так і ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 12 протоколу від 13.12.2019 року сесії Старостинської сільської ради). Наведені вище фактичні обставини, та надання відповідачем згоди, як на розробку проекту землеустрою, так і затвердження проектів землеустрою щодо відведення їх у власність іншим громадянам, окрім позивача, зводять нанівець доводи відповідача про законність його дій, та свідчить про вибірковість у прийнятті рішень та дискримінацію за суб`єктом звернення. Наведене, також підтверджується доводами відповідача у відзиві про бажання зарезервувати земельну ділянку для надання виключно учасникам АТО, із зміною її цільового призначення;

- згідно вказаних вище протоколів, як постійної комісії по земельним відносинам, так і сесії Старостинської сільської ради, у них відсутні будь-які обґрунтування підстав у відмові у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за заявою позивача;

- згідно преамбули Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. З наведеного вбачається, що дія положень норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не поширюється на спірні відносини щодо набуття права на землю громадянами. Такі відносини врегульовані Главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України, а перелік підстав у відмові, які є вичерпними, передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, положення вищевказаної норми ст. 118 ЗК України не містять такої підстави у відмові, які відсутність генерального плану на населений пункт (с. Надія), на яку посилається відповідач;

- щодо посилання відповідача на те, що задоволення позову змусить відповідача порушити вимоги ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Окрім того, що положення норм вказаного Закону не поширюються на спірні відносини, порушення законодавства має місце саме прийняттям відповідачем незаконного рішення, що є предметом судового розгляду у даній справі, а задоволення позову призведе саме до усунення порушених та відновлення конституційних прав позивача, та посилення правової дисципліни відповідача.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- на засіданні постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню, яке відбулося 11 грудня 2019 року, було розглянуто перелік земельних питань, які пропонувалося включити до проекту порядку денного тридцять першої сесії Старостинської сільської ради VII скликання, яка мала відбутися 13 грудня 2019 року. Серед яких - питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Надія, гр. ОСОБА_1 . За результатами голосування: за -, проти - 3, утримались -, земельна комісія рекомендувала сесії сільської ради не підтримати дане питання, що підтверджується Протоколом засідання постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню від 11 грудня 2019 року;

- згідно Протоколу засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13 грудня 2019 року, на початок сесії зареєструвались 9 депутатів. Кворум, необхідний для роботи сесії, був. При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам, серед іншого, ОСОБА_1 сесією Старостинської сільської ради, було встановлено, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, генерального плану на дане село не виготовлено; сільською радого була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі в тому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- інформаційним листом від 02.06.2017 року за вих. № 1042/1/11/01-23, Головою Роздільнянської районної державної адміністрації Бараненко Н.В. було рекомендовано Головам міської, селищної та сільських рад Роздільнянського району, дотримуватися генерального плану, використовувати доцільно території населеного пункту, не надавати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству України, та надано перелік населених пунктів Роздільнянського району Одеської області, на які відсутня будь-яка містобудівна документація та не будуть погоджені сектором містобудування та архітектури, згідно ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, зокрема с. Надія ;

- листом від 16 грудня 2019 року за вих. № 2903/1/11/01-23 Щодо необхідності розроблення містобудівної документації на місцевому рівні , Головою Роздільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_2 було рекомендовано Старостинському сільському голові - ОСОБА_3 , в зв`язку з численними зверненнями громадян до сектору містобудування та архітектури районної державної адміністрації, які мають намір приватизувати земельні ділянки для містобудівних потреб на території Старостинської сільської ради, не приймати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству України із посиланням на ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно якої, у разі відсутності містобудівної документації, затвердженої відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Крім того, вказаним Листом, було рекомендовано Старостинському сільському голові - ОСОБА_3 на черговій сесії сільської ради ініціювати розгляд питання щодо необхідності розроблення генеральних планів населених пунктів Старостинської сільської ради, в яких відсутня будь-яка містобудівна документація, зокрема, с. Надія. Враховуючи вказані рекомендації Голови Роздільнянської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , рекомендації постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню, та за підсумками голосування: за - 2, проти - 4, утримались - 3, на підтвердження якого відповідачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Відомості голосування депутатів Старостинської сільської ради тридцять першої сесії сьомого скликання до рішення № 736 від 13.12.2019 року за питанням: надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , Старостинською сільською радою Роздільнянського району Одеської області було прийняте рішення № 736 від 13.12.2019 року, згідно п. 5 якого відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;

- наводячи у оскаржуваному Рішенні таку підставу для відмови ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу, як те, що його заява не отримала необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування, Старостинська сільська рада керувалася приписами ст. 31 Регламенту Старостинської сільської ради, відповідно до якої рішення сільської ради приймаються більшістю голосів від загального складу ради відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом;

- у випадку надання Старостинською сільською радою Роздільнянського району Алважі Л.П. дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, останній мав би укласти з відповідною землевпорядною організацією договір на розроблення проекту землеустрої та сплатити чималі кошти за розроблення такого проекту, який не був би погоджений сектором містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації. Тому, Старостинська сільська рада Роздільнянського району, будучи попередженою Роздільнянсько районною державною адміністрацією відповідними Листами, та з метою недопущення порушення законодавства України прийняла, оскаржуване позивачем, Рішення;

- оскільки місцем розташування об`єкта, який зазначено позивачем у Заяві від 04.11.2019 року, є територія села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, на як, відсутня містобудівна документація, в тому числі генеральний план і план зонування території, Старостинська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, керувалася вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- у випадку задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостиными сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно заяви від 04.11.2019 року, тим самим тактично змусить Старостинську сільську раду Роздільнянського району Одеської області порушити вимоги ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- позивач заявляючи позовні вимоги про стягнення на його користь судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, не підтвердив належними доказами надання такої допомоги, та в порушення ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, не додав до позовної заяви, адресованій відповідачу ордер про надання правничої (правової) допомоги на підтвердження повноважень представника, який було надано лише першому адресату - Одеському окружному адміністративному суду;

- висловлювання, викладені у відповіді на відзив представником позивача, щодо того, що: надання відповідачем згоди, як на розробку проекту землеустрою, так і затвердження проектів землеустрою щодо відведення їх у власність іншим громадянам, окрім позивача, свідчить про вибірковість у прийнятті рішень та дискримінацію за суб`єктом звернення є неприпустимими, та такими, що підривають авторитет органу місцевого самоврядування, оскільки позивачу та його представнику достовірно відомо просте, що оскаржуваним Рішенням, не лише ОСОБА_1 відмовлено у наданій Дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га ріллі для ведення особистого селянського господарства у власність;

- Старостинською сільською радою Роздільнянського району Одеської області у відзиві на позовну заяву, на засіданні постійної комісії Старостинської сільської ради по земельний відносинам та раціональному природо використанню, яке відбулося 11 грудня 2019 року, за результатами голосування: за -, проти - 3, утримались земельна комісія рекомендувала сесії сільської ради не підтримати питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Надія, що підтверджується Протоколом засідання постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню від 11 грудня 2019 року;

- при розгляді питання порядку денного тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13 грудня 2019 року, щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Надія, у присутності представника громадян: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , доповідач - землевпорядник сільської ради ОСОБА_12 Г ОСОБА_13 зачитала заяви громадян та пояснила місце знаходження даних земельних ділянок, також було зачитано висновок земельної комісії (проект рішення розглянуто, рекомендовано винести на голосування депутатам ради), та надала відповідні пояснення, що підтверджується Протоколом засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13 грудня 2019 року. Відповідно до ч. 4.1,4,10,11 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю- за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за вчасною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, я&і вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питані , виступають на сесіях ;ради з доповідями і співдоповідями. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голбсів від загального складу комісії і підписуються головою комісії. Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк. При прийнятті рішення з питання, яке належить до відання постійної комісії по земельним відносинам та раціональному природо використанню, її висновки та рекомендації підлягають обов`язковому врахуванню;

- відповідно до ст. 6 Закону України Про особисте селянське господарство встановлена можливість здійснення будівництва на земельній ділянці, відведеній для ведення особистого селянського господарства, а відтак, Старостинська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, при прийнятті оскаржуваного Рішення, вважала необхідною наявність містобудівної документації: плану зонування та детального плану території;

- згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган, може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування Дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у Справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2019 року позивачем до відповідача подано заяву, вх. № А-186 (а.с.22), в якій позивач, згідно ст. 121 Земельного кодексу України, просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Старостинської сільської ради с. Надія Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту).

До даної заяви були додані копії сторінок паспорта громадянина України на ім`я позивача та викопіровки з Публічної кадастрової карти України. (а.с.23-27)

Відповідно до протоколу засідання постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню від 11 грудня 2019 року (а.с.31-46), розглянувши перелік земельних питань, які пропонується включити до проекту порядку денного тридцять першої сесії Старостинської сільської ради VІІ скликання, яка відбудеться 13 грудня 2019 року, зокрема: Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Надія, гр. ОСОБА_1 :

Результати голосування:

За -

Проти 3

Утримались -

Вирішили:

Земельна комісія рекомендувала сесії сільської ради не підтримати дане

питання.

Згідно з протоколом засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019 (а.с.47-55), зокрема:

- голова А.П. Устіч запропонував зміни порядок і винести на розгляд питання, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства наступних громадян, в тому числі ОСОБА_1 ;

- землевпорядник ОСОБА_14 зачитала заяви громадян та пояснила місце знаходження даних земельних ділянок, також було зачитано висновок земельної комісії (проект рішення розглянуто, рекомендовано винести на голосування депутатам ради). Депутатам надано пояснення, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, Генерального плану на дане село не виготовлено. Сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі, в тому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Депутатам було надана пропозиція, що до проведення інвентаризації вільних ділянок в межах населених пунктів, для подальшого розроблення проекту рішення та розгляду на наступній сесії;

- доповідач - ОСОБА_14 - землевпорядник сільської ради;

- підсумки голосування:

- за - 2;

- проти - 4;

- утримались - 3;

- проводиться голосування за прийняття рішення в цілому.

- підсумки голосування:

- за - 2;

- проти - 4;

- утримались - 3;

Вирішили: Рішення не прийнято, поіменне голосування № 736-VІІ додається.

Відповідно до п. 5 рішення № 736 від 13 грудня 2019 року Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання 31 сесії Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , розглянувши заяви громадян, відповідно до ст. 12, 33 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 50, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та враховуючи рекомендації постійної комісії по земельним відносинам та раціональному природо використанню, Старостинська сільська рада, вирішила:

- відмовити в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га ріллі для ведення особистого селянського господарства у власність (01.03), розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в с. Надія, Роздільнянського району, Одеської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та знаходиться за адресою: с. Надія, Роздільнянського району, Одеської області в зв`язку з тим, що не отримав необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування.

Не погоджуючись з пунктом 5 рішення відповідача № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (56-59):

- Інформаційного листа Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області № 1042/1/11/01-23 від 02.06.2017 року, у якому остання, зокрема:

- просить не надавати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству України;

- надає перелік населених пунктів Роздільнянського району Одеської області, на які відсутня будь-яка містобудівна документація та не будуть погоджені сектором містобудування та архітектури згідно ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, с. Надія;

- листа Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області № 2903/1/11/01-23 від 16 грудня 2019 року Щодо необхідності розроблення містобудівної документації на місцевому рівні , у якому Старостинського сільського голову просять не приймати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству України (п. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності містобудівної документації, затвердженої відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється);

- витягу із додатку Рішення відповідача Про затвердження Регламенту Старостинської сільської ради від 24 листопада 2015 року № 10-VII;

- довідки відповідача № 144 від 01.04.2020 року про фінансовий стан Старостинської сільської ради на 01.04.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), Законом України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 ЗК України, відповідно до ч. 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень .

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Приписами ч. 1 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні , то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

Як встановлено вище, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської , селищної, міської ради вирішуються такі питання , як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень .

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 118 ЗК України відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - надається мотивована.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зміст спірного рішення, як індивідуального акту, що породжує для позивача права і обов`язки, має відповідати вимогам статті 2 КАС України.

При цьому, обґрунтованість в силу статті 2 Кодексу, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з положень даної статті, обов`язковим при прийнятті відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду поданого клопотання є його обґрунтованість, вмотивованість.

Судом встановлено, що 04.11.2019 року позивачем до відповідача подано заяву, вх. № А-186, в якій позивач, згідно ст. 121 Земельного кодексу України, просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Старостинської сільської ради с. Надія Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту).

До даної заяви були додані копії сторінок паспорта громадянина України на ім`я позивача та викопіровки з Публічної кадастрової карти України.

Відповідно до протоколу засідання постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню від 11 грудня 2019 року, розглянувши перелік земельних питань, які пропонується включити до проекту порядку денного тридцять першої сесії Старостинської сільської ради VІІ скликання, яка відбудеться 13 грудня 2019 року, зокрема: Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Надія, гр. ОСОБА_1 :

Результати голосування: За - Проти 3 Утримались -

Вирішили: Земельна комісія рекомендувала сесії сільської ради не підтримати дане

питання.

Згідно з протоколом засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019, зокрема:

- голова А.П. Устіч запропонував зміни порядок і винести на розгляд питання, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства наступних громадян, в тому числі ОСОБА_1 ;

- землевпорядник ОСОБА_14 зачитала заяви громадян та пояснила місце знаходження даних земельних ділянок, також було зачитано висновок земельної комісії (проект рішення розглянуто, рекомендовано винести на голосування депутатам ради). Депутатам надано пояснення, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, Генерального плану на дане село не виготовлено . Сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі, в тому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд . Депутатам було надана пропозиція, що до проведення інвентаризації вільних ділянок в межах населених пунктів, для подальшого розроблення проекту рішення та розгляду на наступній сесії;

- доповідач - ОСОБА_14 - землевпорядник сільської ради;

- підсумки голосування: за - 2; проти - 4; утримались - 3;

- проводиться голосування за прийняття рішення в цілому.

- підсумки голосування: за - 2; проти - 4; утримались - 3;

Вирішили: Рішення не прийнято, поіменне голосування № 736-VІІ додається .

Відповідно до п. 5 рішення № 736 від 13 грудня 2019 року Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання 31 сесії Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , розглянувши заяви громадян, відповідно до ст. 12, 33 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 50, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та враховуючи рекомендації постійної комісії по земельним відносинам та раціональному природо використанню, Старостинська сільська рада, вирішила:

- відмовити в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га ріллі для ведення особистого селянського господарства у власність (01.03), розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в с. Надія, Роздільнянського району, Одеської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та знаходиться за адресою: с. Надія, Роздільнянського району, Одеської області в зв`язку з тим, що не отримав необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування .

З встановленого вбачається, що:

- згідно з протоколом засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019, заява позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства - вирішена на пленарному засіданні сільської ради ;

- рішення з порушеного позивачем питання прийнято відповідачем - у формі рішення № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність .

Відповідно до змісту п. 5 вказаного рішення, його прийнято, відповідно до ст. 12, 33 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 50, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та враховуючи рекомендації постійної комісії по земельним відносинам та раціональному природо використанню Старостинської сільської ради, фактично, лише та виключно з підстави - в зв`язку з тим, що не отримав необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування.

Виходячи зі змісту ч. 7 ст. 118 ЗК України, приписами Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам :

- законів,

- прийнятих відповідно до них:

- нормативно-правових актів,

- генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації,

- схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,

- проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,

затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: від 23 січня 2020 року у справі № 0840/2979/18 (адміністративне провадження № К/9901/68110/18).

Проте, в оскарженому рішенні взагалі не зазначено правові (юридичні) підстави для відмови позивачу у наданні відповідного дозволу та про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам , передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, та зазначена лише та виключно процедурна підстава для такої відмови, яка не передбачена ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови у наданні такого дозволу.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що згідно з протоколом засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019, зокрема:

- депутатам надано пояснення, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, Генерального плану на дане село не виготовлено ;

- сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі, в тому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд тощо.

Отже, у протоколі засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019 року також не зазначено правові (юридичні) підстави для відмови позивачу у наданні відповідного дозволу та про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам , передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме вимогам: законів, прийнятих відповідно до них: нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому наведені у протоколі засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради сьомого скликання від 13.12.2019 року фактичні обставини та додані до відзиву докази на їх підтвердження:

- не входять до вичерпного переліку підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- не спростовують встановлені судом обставини та висновки суду, що саме в оскарженому рішенні взагалі не зазначено правові (юридичні) підстави для відмови позивачу у наданні відповідного дозволу та про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, та зазначена лише та виключно процедурна підстава для такої відмови, яка не передбачена ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови у наданні такого дозволу

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних ), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року справа № 360/536/17-а, від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18, від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 та від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 тощо .

Щодо посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог на положення ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - слід зазначити таке.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється , крім певних випадків.

З наведеного вбачається, що наведені норми регулюють питання передачі (надання) земельних ділянок, а не питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке є предметом спору у цій справі .

Отже, за наведених обставин посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог на положення ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, суд зазначає, що юридичне (правове) значення першої стадії земельно-правової процедури під час звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, як і наступних етапів вказаної процедури, полягає в тому, що з отриманням такого дозволу у особи виникає обґрунтоване сподівання, що у разі проходження нею усіх визначених законом стадій цієї процедури (розробки, погодження і затвердження проекту землеустрою) бажана земельна ділянка, за умови дотримання цією особою усіх приписів закону, буде їй надана у власність або користування, а тому у особи після отримання дозволу щодо певної земельної ділянки виникає легітимний інтерес, який може буди захищений в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано .

При цьому додатково слід зазначити, виходячи з висновків суду, зокрема, про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення , суд, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, не бере до уваги (не досліджує/не надає оцінку/тощо) докази відповідача на доведення певних фактичних обставин, які, нібито, послужили підставою для прийняття оскаржуваного рішення, проте які в оскаржуваному рішенні не зазначені.

Також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- правова позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою що не відповідає змісту вищенаведених законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини, обмежує позивача у законодавчо встановленому праві ;

- оскаржуваний пункт 5 рішення Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання 31 сесії № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність прийнятий відповідачем: не на підставі законодавства України, яке регулює спірні правовідносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому у зазначеній частині оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню, отже, відповідні вимоги позивача - є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо похідних вимог позивача зобов`язального характеру слід зазначити таке.

Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно заяви від 04.11.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даній справі, повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні . За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом , і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, виходячи зі змісту заяв відповідача по суті справи та встановлених судом обставин щодо обставин, які послужили фактичними підставами для прийняття оскарженого рішення, та з урахуванням висновків суду, зокрема, про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно заяви від 04.11.2019 року, - є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню у заявлений позивачем спосіб, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, для ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, вх. № А-186 від 04.11.2019 року, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Старостинської сільської ради с. Надія Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту), та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог позивача полягає у захисті прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб .

Обраний судом спосіб задоволення похідної вимоги позивача зобов`язального характеру та захисту прав позивача відповідає змісту, зокрема, постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі № 823/59/17 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № КП/2186/1 від 10.03.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 840,80 грн. (а.с.5)

Виходячи з того, що судом задоволена одна самостійна та одна похідна від неї вимога немайнового характеру, у встановлений судом спосіб, стягненню з Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 132, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 2, с. Старостине, Роздільнянський район, Одеська область, 67420; ідентифікаційний код юридичної особи: 04380442) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання 31 сесії № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність .

Зобов`язати Старостинську сільську раду Роздільнянського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2019 року, вх. № А-186, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Старостинської сільської ради с. Надія Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту), та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.