Рішення

від 02.07.2020 по справі 520/6756/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 липня 2020 р. № 520/6756/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді - Білової О.В. розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Спілка ветеранів Антитерористичної операції" (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., оф. 19, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ39769434) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Громадська організація "Спілка ветеранів Антитерористичної операції", з адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо ухилення від скасування рішень 9 сесії 7 скликання від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) в частині встановлення нормативів та обмежень права пільгового (безкоштовного) проїзду учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни);

- зобов`язати відповідача - Харківську міську раду повторно розглянути звернення позивача - Громадської організації Спілка ветеранів Антитерористичної операції в особі Голови Ради організації - Коваленка А.А. направленого листом № 69 від 18.03.2020, та скасувати рішення 9 сесії 7 скликання від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) в частині встановлення нормативів та обмежень права пільгового (безкоштовного) проїзду учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом № 69 від 18.03.2020 р. було направлено відповідачу - Харківській міській раді звернення з вимогою про визнання нечинними рішень 9 сесії 7 скликання від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) в частині встановлення нормативів та обмежень права пільгового (безкоштовного) проїзду учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни). На вищевказане звернення відповідач належним чином не відреагував, зазначені рішення не скасував, роз`яснивши позивачу у відповіді на його звернення, викладеній в листі № 2742/9-20 від 09.04.2020 р., право на оскарження нормативно-правових актів в порядку адміністративного судочинства. Позивач вважає протиправною вищевказану бездіяльність відповідача, а рішення Харківської міської ради 9 сесія 7 скликання від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) в частині встановлення нормативів та обмежень права пільгового (безкоштовного) проїзду учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача не погодився з вимогами позовної заяви та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень у спосіб та на підставі вимог чинного законодавства, роз`яснив позивачу необхідність керуватися приписами КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивачем листом № 69 від 18.03.2020 р. було направлено відповідачу - Харківській міській раді звернення з вимогою розглянути питання про визнання рішень Харківської міської ради щодо надання пільг з оплати проїзду у готівковій формі з посиланням на нечинні акти Кабінету Міністрів України такими, що втратили чинність.

В обґрунтування зазначеного звернення позивач вказав, що рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) є таким, що звужує зміст прав учасників бойових дій та осіб, на яких поширюється дія закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , членів сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, суперечить Конституції України.

Відповідач листом від 09.04.2020 року надав відповідь на звернення позивача від 18.03.2020 року, в якій зазначив наступне: Згідно інформації Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 30.03.2020 № 5445/0/48-20, згідно зі статтями 12, 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи, передбачений безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Статтею 85 Бюджетного кодексу України зазначено, що держава може передати органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України. З 1 січня 2018 року не заплановані витрати Державного бюджету України, а також трансфери з Державного бюджету України на фінансування пільгового проїзду громадян згідно законів України. Для відшкодування витрат за пільговий проїзд громадян, підприємствам, які надають транспортні послуги, необхідні додаткові кошти з бюджету міста Харкова. Програмою сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2017-2020 роки, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 № 419/16 (зі змінами), за рахунок коштів бюджету міста Харкова надані додаткові соціальні гарантії на проїзд у міському наземному пасажирському електротранспорті та метрополітені окремим категоріям громадян м. Харкова. Зокрема, право пільгового (безкоштовного) проїзду (до 50 поїздок на місяць) у міському наземному пасажирському електротранспорті та (до 50 поїздок на місяць) у метрополітені надано особам з інвалідністю в наслідок війни, учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни. Враховуючи вищевикладене, з огляду на ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку .

Позивачу також було роз`яснено право звернутися до суду з вимогою про скасування акту органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому ст. 264 КАС України, яким передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка виразилась в ухиленні від скасування рішень Харківської міської ради №419/16 від 26.10.2016 року зі змінами від 21.02.2018 № 1009/18 за результатом розгляду звернення ГО Спілка ветеранів Антитерористичної операції , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що вимоги, які становлять предмет спору в даній справі, стосуються порядку розгляду звернення позивача до відповідача - органу місцевого самоврядування.

Оскільки спеціальних приписів щодо порядку розгляду звернень громадян або інших суб`єктів ані Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ані Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , не містять, Закон України Про доступ до публічної інформації також не регулює спірні правовідносини, оскільки звернення позивача не є запитом на отримання публічної інформації, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне застосувати при розгляді даної справи приписи Закону України Про звернення громадян № 393/96-ВР від 02.10.1996, з огляду на таке.

Позивач у справі є громадською організацією, створеною об`єднанням спільних інтересів її членів - учасників бойових дій у зоні АТО та прирівняних до них (згідно діючого законодавства), членів сімей військовослужбовців, працівників МВС під час проведення АТО, військовополонених, тих, хто зник безвісті під час проведення АТО (надалі - сімей загиблих), громадян України та інших осіб, які всебічно сприяють діяльності Організації, приймають участь в реалізації її програм та заходів, з метою реалізації завдань, окреслених Статутом.

Метою створення громадської організації відповідно до положень статуту є сприяння консолідації і координації зусиль ветеранів АТО, сімей загиблих, їх об`єднань у справі широкого, більш ефективного використання наявних можливостей у забезпеченні захисту своїх політичних, економічних, соціальних прав, створення для них належних умов для повноцінної реабілітації, працевлаштування та повернення до нормального життя, наданню оздоровчої, медичної, психологічної та моральної допомоги членам громадської організації, в першу чергу, інвалідам АТО та сім`ям загиблих.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Право на об`єднання у громадські організації є гарантованим Конституцією України правом, у ст. 36 якої зазначено, що громадяни України можуть вільно об`єднуватися у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Основними цілями діяльності будь-якої громадської організації в Україні є здійснення та захист прав і свобод громадянами України у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими громадськими об`єднаннями, фізичними та юридичними особами, міжнародними організаціями тощо.

Норми Закону України Про звернення громадян (далі Закон № 393/96-ВР) не містять обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.

Отже, розгляд звернення позивача підпадає під сферу застосування Закону України Про звернення громадян , оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення, а враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє у захисті прав громадян України та у відновленні таких прав у разі їх порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в Постанові по справі № 813/1960/18 від 31.10.2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

З аналізу змісту звернення позивача суд приходить до висновку, що воно фактично є скаргою з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів членів громадської організації - позивача шляхом визнання такими, що втратили чинність, рішень Харківської міської ради щодо надання пільг з оплати проїзду у готівковій формі з посиланням на нечинні акти Кабінету Міністрів України.

Враховуючи зміст поданої скарги, суд при наданні оцінки дотримання відповідачем вимог закону при наданні відповіді позивачу, виходить з наступного.

Частиною 1, 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідно до ст. 14 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після отримання звернення позивача було здійснено розгляд такого звернення та виявлено, що скаргу заявлено позивачем з приводу скасування нормативно-правого акту у формі рішення сесії Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до ч. 10 зазначеної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається з копії звернення позивача, воно обґрунтоване тим, що Рішення Харківської міської ради № 419/16 від 26.10.2016 року зі змінами від 21.02.2018 № 1009/18 є таким, що прийняте не у відповідності до діючого законодавства та суперечить Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Порядок розгляду спорів щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначений ст. 264 КАС України.

Відповідно п. 2 ч. 1 статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 12 Закону № 393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження" .

З огляду на положення ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , положень КАС України та статті 7 Закону № 393/96-ВР відповідачем було направлено відповідь на звернення позивача з роз`ясненнями порядку оскарження нормативно-правового акту, який позивач вважає прийнятим не у відповідності до чинних норм законодавства України та Конституції, в порядку адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказане роз`яснення встановленого законом порядку оскарження нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування відповідає вимогам Закону України Про звернення громадян .

З огляду на зазначене, відповідачем при наданні відповіді від 09.04.2020 № 2742/9-20 на звернення ГО "Спілка ветеранів Антитерористичної операції" від 18.03.2020 року № 69 не порушено прав позивача, який вправі скористатися процедурою оскарження окремих норм рішення Харківської міської ради № 419/16 від 26.10.2016 зі змінами від 21.02.2018 № 1009/18 в порядку, передбаченому ст. 264 КАС України, якою визначені особливості розгляду справ з приводу оскарження нормативно-правових актів, протягом усього строку дії відповідного рішення.

Відтак, відповідач не допустив протиправної бездіяльності в частині розгляду звернення позивача від 18.03.2020 року № 69, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача - Харківської міської ради повторно розглянути звернення позивача - Громадської організації Спілка ветеранів Антитерористичної операції в особі Голови Ради організації - Коваленка А.А., направленого листом № 69 від 18.03.2020, та скасувати рішення 9 сесії 7 скликання від 26.10.2016 №419/16 (зі змінами) в частині встановлення нормативів та обмежень права пільгового (безкоштовного) проїзду учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни) є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності, отже також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Спілка ветеранів Антитерористичної операції" (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., оф. 19,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ39769434) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 липня 2020 року.

Суддя Білова О.В.