Рішення

від 16.06.2020 по справі 640/9862/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/9862/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представників позивача: Демченко І.І., Гордієнко Л.М.,

представника відповідача: Корнейчук О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот доОфісу великих платників податків Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот (далі по тексту - позивач, ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Офіс), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0001954405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства України та на підставі висновків акту перевірки, які суперечать законодавчим нормам, є хибними, безпідставними, необ`єктивними та не підтверджуються належними доказами.

Позивач зазначає, що обчислення посадовими особами контролюючого органу податкових зобов`язань ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот зі сплати орендної плати за землю відбувалося на підставі самостійно отриманих податковим органом Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які сформовані відділом у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 22.05.2019, 07.06.2019 та 10.06.2019 - станом на 2017 рік, станом на 01.07.2018, за 2018 станом на 01.01.2019 та на дату формування Витягу.

При цьому, контролюючим органом не перевірено, чи відповідають Витяги 2019 року чинному законодавству України в частині їх формування за минулі періоди чи на дати інші, ніж дати формування витягів; в частині зазначення у витягах інформації Інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру у графі Цільове призначення земельної ділянки ; в частині застосування Приміток до Додатку 1 до наказу Мінагрополітики Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489 під час формування витягів.

За висновками позивача, правомірність розрахунку податкових зобов`язань, здійсненого позивачем на підставі чинних Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманих в 2016 році, із застосуванням коефіцієнта індексації, у порядку встановленому статтею 289 Податкового кодексу України, жодним чином не спростовано Відповідачем.

Враховуючи зазначене, на думку позивача, нарахування та сплата орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у користуванні ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот та які розташовані в місті Дніпро, у період, що перевірявся відповідачем, здійснювалися ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот у повній відповідності та при дотриманні норм Податкового кодексу України та умов договорів оренди, а висновки Офісу щодо заниження ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот річних сум орендної плати за земельні ділянки за 2017, 2018 та 2019 роки, не ґрунтуються на нормах законодавства, а отже, є безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2020 року відкрито загальне провадження у справі та призначено судове засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимога статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що за даними перевірки позивача встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки, державної або комунальної власності) на 61 445 914,95 грн, а отже прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Як вбачається із матеріалів справи, у період 2005-2007 років між ДП Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот та Дніпропетровською міською радою було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок комунальної власності. Предметом кожного договору оренди є окремо визначена земельна ділянка, яка має кадастровий номер та код цільового призначення, та кожна з яких зареєстрована в Державному реєстрі земель (пункт 1.1 та пункт 1.2 договорів оренди).

Відповідно до пункту 1.2 Договорів оренди код цільового призначення земельних ділянок визначено на підставі діючого на дату укладання договорів Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ 1998) - 1.14.5 - внутрішній водний транспорт .

20.04.2011 черговими (річними) загальними зборами акціонерів Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот прийнято рішення про припинення дочірніх підприємств Компанії шляхом приєднання до Компанії, зокрема, Дочірнього підприємства Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот . Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот є правонаступником ДП ДРП АСК Укррічфлот .

Враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є однією з форм плати за землю, яка, в свою чергу, є складовою податку на майно, починаючи з 2005 року ДП Дніпропетровський річковий порт , а після підписання передавального Акту в 2012 року, ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот є користувачем земельних ділянок за визначеним цільовим призначенням та платником орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська (із змінами від 27.04.2016 згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/7) затверджена нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, розроблена Державним підприємством науково-дослідного Інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.Б. Білоконя, яка застосовується з 01.01.2016. Рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 було прийнято згідно із Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378-IV (в редакції, чинній станом на дату прийняття цього рішення).

Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель , видано позивачу витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щодо орендованих земельних ділянок з 2016 року. У всіх Витягах відображено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 нормативною грошовою оцінкою земель м. Дніпропетровська. У всіх Витягах значення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) дорівнює 1,00.

18.07.2019 на адресу ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот надійшов запит Офісу великих платників податків Державної податкової служби України № 35372/10/28-10-44-05-11 щодо надання пояснень з приводу наведених фактів можливого заниження річних сум орендної плати за земельні ділянки, на який ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот листом від 14.08.2019 № 07-03-01/76 надало пояснення.

Оскільки контролюючим органом не надано ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот інформації щодо результатів розгляду наданих платником податків пояснень та копій документів, позивач листом від 27.08.2019 № 1-1-23/154 звернувся до контролюючого органу з запитом про надання інформації про результати розгляду документів та пояснень по суті запиту № 35372/10/28-10-44-05-11 від 18.07.2019.

Листом від 03.10.2019 № 4003/10/28-10-44-06-26 на запит позивача від 27.08.2019 № 1-1-23/154 надано відповідь.

У період з 15.01.2020 по 21.01.2020 Офісом на підставі повідомлення від 11 січня 2020 року № 1 та наказу від 11 січня 2020 року № 21 про проведення документальної невиїзної перевірки з питань достовірності та повноти декларування орендної плати за земельні ділянки по податкових деклараціях з плати за землю, проведено документальну невиїзну перевірку платника податків ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот .

За результатом проведеної перевірки посадовими особами Офісу складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот з питань достовірності та повноти декларування орендної плати за земельні ділянки по податкових деклараціях з плати за землю від 23.01.2020 № 208/28-10-44-05/00017733 (далі по тексту - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою контролюючим органом встановлено порушення ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 286.1 та пункту 286.2 статті 286, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки, державної або комунальної власності) по податкових деклараціях з плати за землю: від 17.02.2017 № 9022944006, від 17.02.2017 № 9022944089, від 17.02.2017 № 9022933085, від 19.02.2018 № 9025281879, від 19.02.2018 № 9025281389, від 19.02.2018 № 9025281268, від 19.02.2019 № 9026529327, від 19.02.2019 № 9026528350, від 19.02.2019 № 9026526379 на загальну суму 61445914,95 грн., у тому числі по поданих деклараціях:

№9022944006 від 17.02.2017 на 10174077,93грн.;

№9022944089 від 17.02.2017 на 3022586,52 грн.;

№9022933085 від 17.02.2017 на 685356,34 грн.;

№9025281879 від 19.02.2018 на 14689873,46 грн.;

№9025281389 від 19.02.2018 на 998556,57 грн.;

№9025281268 від 19.02.2018 на 4403874,81 грн.;

№9026529327 від 19.02.2019 на 20055708,94 грн.;

№9026528350 від 19.02.2019 на 6045167,90 грн.;

№9026526379 від 19.02.2019 на 1370712,48 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0001954405 від 17.02.2020 Офісом збільшено ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, код платежу 18010600 на 61445914,95 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15361478,74 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 206 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Також, стаття 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3, 288.4, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пунтку 288.5 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в редакції, чинній з 01.01.2017).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки (в редакції, чинній з 01.01.2018).

Судом встановлено, що позивачем укладено наступні договори оренди земельних ділянок:

1. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський тічковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2031, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішення міської ради від 12.10.2006, №199/5 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,8728 га, що знаходиться за адресою: по вул. Набережна Заводська, 64, будівлі та споруди ділянки Нові Кайдаки Ленінський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:08:833:0004);

2. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2021, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 12.10.2006 №220/5, від 13.08.2008 №31/28 та від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1524 га, що знаходиться за адресою: вул. Верстова, 43, причал мінеральних вантажів (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:205:0083);

3. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2011, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 12.10.2006 №170/5, від 13.02.2008 №31/28, від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,2917 га, що знаходиться за адресою: площа Десантників. 5, будівлі та споруди вантажного району (Кіровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:06:114:0035);

Згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 Справа № 13/5005/10437/2012 та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016, Справа №13/5005/10437/2012, визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки площею 4,2917 га, що знаходиться за адресою: площа Десантників, 5 у м.Дніпропетровську, кадастровий номер (1210100000:06:114:0035), згідно якої Договір продовжено на строк до 27.02.2017. Інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше;

4. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.02.2005 терміном дії до 18.02.2015, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішення міської ради від 24.12.2004 №104/23 прийняло - строкове платне користування земельну ділянку площею 9,6552 га, що знаходиться за адресою: острів Файнберга, 11, адміністративно-господарча база (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:076:0004);

5. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006, терміном дії до 01.01.2025, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 25.01.2006 №131/31, від 13.02.2008 та від 02.02.2001 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 4.7501 га, що знаходиться за адресою: вул. Амур - Гавань, 11, вантажний район (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:084:0001);

6. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006, терміном дії до 01.01.2025, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 25.01.2006 №131/33, від 13.02.2008 №31/28 та від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1095 га, що знаходиться за адресою: вул. Амур - Гавань, 11, вантажний район (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:072:0007).

7. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський гілковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006, терміном дії до 01.01.2025, згідно якого Дочірнє підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 25.01.2006 №131/33, від 13.02.2008 №31/28, від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9995 га, що знаходиться за адресою: вул. Амур - Гавань, 11, вантажний район (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:088:0001);

8. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006, терміном дії до 01.01.2025, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішення міської ради від 25.01.2006 №131/33, трийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,3623 га, що знаходиться за адресою: вул. Амур - Гавань, 11, вантажний район (Амур-Нижньодніпровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:01:076:0008).

9. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2021, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 12.10.2006 №173/5, від 13.02.2008 №31/28 та від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1769 га, що знаходиться за адресою: пл. Десантників, 1, Річковий вокзал (Кіровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:06:114:0030).

10. Між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2021, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 12.10.2006 №173/5, від 13.02.2008 №31/28 та від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1378 га, що знаходиться за адресою: пл. Десантників, 1, Річковий вокзал (Кіровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:06:114:0032). Цільове призначення земельної ділянки - землі річкового транспорту. Відповідно до п.4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

11. Між Дніпровською міською радою та Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006, терміном дії до 14.12.2021, згідно якого Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот відповідно до рішень міської ради від 12.10.2006 №173/5, від 13.02.2008 №31/28 та від 02.02.2011 №216/8 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2738 га, що знаходиться за адресою: пл. Десантників, 1, Річковий вокзал (Кіровський район), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером (1210100000:06:114:0034).

Відповідно до даних Додатку 4 Акту перевірки, в якому наведено нормативно-грошову оцінку землі та розмір орендної плати по земельних ділянки за даними перевірки, розмір орендної плати розрахований зі ставки 3%.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки, позивач є платником орендної плати відповідних земельних ділянок, розташованих у місті Дніпро, ще з 2005-2007 років, та подавав відповідні довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок при поданні першої декларації, єдиною підставою для виникнення зобов`язання в отриманні та поданні довідки в період 2017-2019 роки є факт затвердження в даний період нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро.

Норми законодавства України, зокрема, Закони України Про оцінку земель , Про землеустрій , Податковий кодекс України, регулюють порядок та визначають органи, уповноважені на проведення, розроблення та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України Про оцінку земель ).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України Про оцінку земель , яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до статей 20, 23 Закону України Про оцінку земель , за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (стаття 271 Податкового кодексу України).

Крім того, відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

На сайті ДПС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщені показники нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Дані показники наведено відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Відповідно до інформації, розміщеної на сайті податкової служби, діючою на 2019 рік є оцінка, затверджена Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015.

Отже, відповідно до норм законодавства та фактичних обставин, діючою з 01.01.2016 і по даний час є нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра, розроблена Державним підприємством науково-дослідного Інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.Б. Білоконя та затверджена Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська (із змінами від 27 квітня 2016 року за рішенням міськради № 5/7).

Судом встановлено, що прийнятий Мінагрополітики наказ Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 261 від 23.05.2017, № 162 від 27.03.2018, № 604 від 18.12.2018), на який посилається контролюючий орган в Акті перевірки, не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель, оскільки згідно пункту 1 розділу І Загальні положення даного Порядку він застосовується саме до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Тобто, зазначений наказ регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2017 року, не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, а отже, не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На підставі системного аналізу норм Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 судом встановлено, що Додаток 1 до Порядку, на примітки до якого посилається контролюючий орган, відноситься до розділу ІІ Порядку під назвою Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів , яким встановлено формулу визначення нормативної грошової оцінки всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення). Зокрема, для земельних ділянок із функціональним використанням Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту (код згідно з КВЦПЗ 2010 - 12.03) значення Кф дорівнює 1,0. У розділі ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 Документація з нормативної грошової оцінки , яким регулюються відносини щодо формування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та у додатку 9 до Порядку, яким визначено форму витягу, відсутні посилання та Додаток 1 до Порядку.

За умови не затвердження нової нормативної грошової оцінки земель уповноваженим на те органом, сам наказ Мінагрополітики не впливає ні на чинність проведеної до його прийняття нормативної грошової оцінки земель, ні на зобов`язання платника податку отримати Витяг з такої оцінки.

Правовою підставою для визначення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки при розробленні Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська, був Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.01.2006 №18/15/21/11 (далі - Порядок № 18/15/21/11). Згідно з додатком 1 таблиці 1.1 до Порядку НГО №18/15/21/11, для земель водного транспорту застосовується Кф зі значенням 1,0.

Отже, у витязі повинні застосовуватися значення Кф, які зазначені у Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65, а не Порядком №489.

Договори оренди землі, укладені між Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот , правонаступником якого є ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот , та Дніпропетровською міською радою в період 2005-2007 років, а також додаткові договори щодо внесення змін до них, зареєстровані у встановленому на той час порядку, вчинено відповідні записи у Державному реєстрі земель.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначені категорії земель. Так, відповідно до вказаної норми, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 70 Земельного кодексу України визначено види земель, які належать до земель водного фонду.

Інформація по всіх орендованих ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот земельних ділянках внесена до відомостей Державного земельного кадастру, про що свідчать витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. У Державному земельному кадастрі містилася наступна інформація щодо цільового призначення земельних ділянок: 1.14.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення . Саме таке цільове призначення земельних ділянок і встановлено сторонами в зазначених вище договорах оренди. Отже, як з договорів оренди земельних ділянок, так із витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, чітко вбачається, що земельні ділянки, які орендує ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот , відносяться до категорії землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та мають код цільового призначення - 1.14.5 .

Категорія земель щодо зазначених у позовній заяві земельних ділянок не змінювалася, позивач продовжував користуватися земельними ділянками відповідно до договорів оренди, розробленої та затвердженої на момент їх укладання землевпорядної документації.

Судом встановлено, що інформація, зазначена у графі Цільове призначення земельної ділянки у витягах № 2005-3871 від 22.05.2019; № 2005-3870 від 22.05.2019; № 2005-3695 від 07.06.2019; № 2005-3689 від 22.05.2019; № 2005-3869 від 22.05.2019; № 2005-3713 від 22.05.2019; № 2005-3714 від 22.05.2019; № 2005-3715 від 22.05.2019; № 2005-3698 від 22.05.2019; № 2005-3699 від 22.05.2019; № 2005-3700 від 22.05.2019; № 2005-3688 від 22.05.2019; № 2005-3710 від 22.05.2019; № 2005-3711 від 22.05.2019; № 2005-3712 від 22.05.2019; № 2005-3680 від 22.05.2019; № 2005-3617 від 22.05.2019; № 2005-3716 від 22.05.2019; № 2005-377 від 22.05.2019; № 2005-3683 від 22.05.2019; № 2005-3695 від 22.05.2019; № 2005-3696 від 22.05.2019; № 2005-3697 від 22.05.2019; № 2005-3682 від 22.05.2019; № 2005-3701 від 22.05.2019; № 2005-3702 від 22.05.2019; № 2005-3703 від 22.05.2019; № 1006-4226 від 10.06.2019; № 2005-3877 від 22.05.2019; № 2005-3866 від 22.05.2019; № 2005-3867 від 22.05.2019; № 2005-3868 від 22.05.2019, - Інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру не відповідала інформації, що містилася у відомостях Державного земельного кадастру на дати оформлення Витягів 2019 року.

Контролюючий орган не взяв зазначене до уваги під час проведення перевірки.

З 15.02.2011 (дати набрання чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Наказ № 548, КВЦПЗ 2010), пунктом 2 цього наказу на голову Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальників головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівників підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему було покладено зобов`язання забезпечити використання КВЦПЗ 2010 при веденні державного земельного кадастру та державного реєстру земель, функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру. У свою чергу, жодних обов`язків землевласників або землекористувачів здійснити заміну кодів та найменувань видів цільового використання земельних ділянок, що містяться у відомостях Державного земельного кадастру, на коди та найменування, визначені КВЦПЗ 2010, ані Наказом № 548, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом встановлено не було. Відсутність регламентованих законодавством обов`язків виключає будь-яку відповідальність землевласників або землекористувачів за неподання заяв про заміну кодів та видів цільового призначення земельних ділянок з метою приведення кодів та видів цільового призначення земельних ділянок у відповідність з КВЦПЗ 2010.

Згідно статей 20, 24 Закону України Про державний земельний кадастр , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Отже, єдиним документом, який підтверджує наявність відомостей про земельні ділянки, в тому числі документ, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки, є Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які не можуть спростовуватися іншими документами.

Крім того, пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр чітко встановлено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у реєстрі, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Згідно зі статтею 11 цього Закону відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Відповідно до підпункту б пункту 2 статті 21 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998, а навпаки, встановлено правила перенесення даних в автоматизованому порядку, без подання заяви про це власниками, користувачами, з визначенням відомостей про об`єкти відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, зміна яких не є підставою для уточнення таких відомостей.

Отже, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю на підставі отриманих в 2016 році Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженої Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015, яке є чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки є правомірним та не спростовано відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Додатку 4 Акту перевірки, в якому наведено нормативно-грошову оцінку землі та розмір орендної плати по земельних ділянки, обчислення посадовими особами контролюючого органу податкових зобов`язань ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот зі сплати орендної плати за землю відбувалося на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які сформовані відділом у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 22.05.2019, 07.06.2019 та 10.06.2019 станом на 2017 рік, станом на 01.07.2018, за 2018 станом на 01.01.2019 та на дату формування Витягу.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). Форма витягу, затверджена Додатком 9 до Порядку, передбачає можливість зазначення у витягу лише однієї дати - дати його формування.

Контролюючий орган не взяв вказане до уваги під час проведення перевірки.

Суд вважає, що за умови відсутності законодавчо встановленої вимоги щодо заміни кодів цільового призначення, відсутності встановленого законодавством обов`язку землевласника та землекористувача (орендаря), порядку та строків здійснення заміни тощо, відсутні правові підстави для застосування до земельних ділянок, які орендуються позивачем, Кф із значенням 2 або 3 .

За умови відсутності норми, яка б зобов`язувала платника податку отримувати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки після прийняття Мінагрополітики наказу № 489, розрахунок податкових зобов`язань, здійснений платником податку на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманих в 2016 році, є правомірним, що додатково підтверджується принципом правомірності рішень платника податку.

При цьому, застосування відповідачем до нормативної грошової оцінки земель, орендарем яких є платник податку, коефіцієнту, встановленого наказом Мінагрополітики № 489 із значенням 2,0 та із значенням 3,0 (з урахуванням змін внесених наказом Мінагрополітики від 27.03.2018 № 162), який збільшує нормативну грошову оцінку землі, а отже й базу оподаткування в 2 та 3 рази відповідно, є порушенням принципу соціальної справедливості та стабільності.

Водночас, з урахуванням того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість здійсненого розрахунку земельного податку, нарахованого позивачу, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, у відповідності до наведених законодавчих положень, суд дійшов до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, наявність правових підстав для його скасування.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях Гаши проти Хорватії (див. Рішення Європейського суду від 13.12.2007, заява №32457/05, пункт 40), Радчиков проти Росії (див. Рішення Європейського суду від 24.05.2007 року, заява №65582/01, пункт 50) відмічає, що помилки та недоліки у роботі органів державної влади повинні працювати на користь потерпілих від них осіб. Іншими словами, ризик допущення помилки органом державної влади має нести такий орган, і вказані помилки не повинні виправлятись за рахунок потерпілої зацікавленої особи.

Таким чином, Європейський суд прямо зазначив, що особи ні при яких обставинах не повинні розплачуватись за упущення та помилки представників державної влади.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З тексту статті 1 Протоколу №1 прямо випливає, що втручання в право на повагу майна допустимо тільки у випадках (на умовах), передбачених законом. Інтерпретуючи ці положення, Європейський Суд багаторазово вказував, що будь-яка вимога Конвенції та Протоколів до неї, що полягає в необхідності дотримання національного закону, передбачає не тільки необхідність існування цього закону, але і передбачуваність його застосування, що повинно захищати особу від свавілля з боку національної влади (див. рішення Європейського суду у справах Аманн проти Швейцарії , заява № 27798/95, пункт 50, та Реквеньї проти Угорщини , заява №25390/94, пункт 59).

Відповідно до статті 1 Конвенції кожна Держава-учасниця (в тому числі і Україна) визнає для всіх в межах [своєї] юрисдикції права та обов`язки, визначені (…) Конвенцією . Це зобов`язання гарантувати ефективне використання прав, визначених цим договором, може створювати для держави позитивні зобов`язання (див. рішення у справі Х та У проти Нідерландів від 26 березня 1985 року, пункти 22-23). У подібному випадку держава не може обмежуватися пасивною роллю та не можна проводити розмежування між діями та бездіяльністю (рішення Європейського суду у справі Ейрі проти Ірландії від 9 жовтня 1979 року, пункт 25).

У своїй прецедентній практиці Європейський суд зауважив, що для того щоб відповідати Конвенції, захід органів державної влади повинен бути законним і спрямованим на досягнення справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами особи (див. Постанову Європейського Суду по справі Стреч проти Сполученого Королівства , пункт 36).

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення Європейського суду у справі Ентрік проти Франції від 22 вересня 1994 року, пункт 42).

Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (Постанова Великої Палати Європейського суду у справі Ятрідіс проти Греції , заява №31107/96, пункт 58). Поняття закон , визначене в статті 1 Першого протоколу до Конвенції має розумітися в межах тієї самої концепції, що міститься в інших положеннях Конвенції (рішення у справі Шпачекs.r.o. проти Чеської Республіки , заява №26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (Постанова Великої Палати Європейського суду у справі у справі Бейелер проти Італії , заява №33202/96, пункт 109).

Тобто, у своїй прецедентній практиці Європейський суд визначає, що вислів передбачений законом містить вимогу щодо якості такого закону (див., Постанову Європейського Суду у справі Корецький та інші проти України , від 3 квітня 3008 року, заява № 40269/02 пункт 46).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача підлягають відшкодування судові витрати зі сплати судового збору, сплачені згідно платіжного доручення №199 від 04.05.2020, у розмірі 21020,00 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001954405 від 17.02.2020, прийняте Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21020,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Повний текст рішення складено 19 червня 2020 року

Позивач: Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот (адреса: 04071, Київ, вул.Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733)

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби (адреса: 04119, Київ, вул.Дегтяріська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471)