Рішення

від 30.06.2020 по справі 826/17809/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 826/17809/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомМалого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Нокад" до третя особа: про Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Нокад" (далі - МП ТОВ НВФ "Нокад") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 05.02.2016, складений Держархбудінспекцією щодо позивача;

- визнати неправомірним та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 05.02.2016, складений Держархбудінспекцією щодо позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у акті перевірки відповідач стверджує, що позивачем у декларації зазначено неналежно затверджений проект, який не відповідає ДБН, містобудівним умовам та обмеженням. Пояснив, що наразі проект розроблений з дотриманням законодавства. Вважає, що звернення, на підставі якого відповідачем проведено позапланову перевірку, є фіктивним. Стверджує, що посадовою особою інспекції проведено перевірку за відсутності уповноважених осіб суб`єкта містобудування, про що свідчить відсутність особистих даних та підписів у графі акта "присутні", чим порушено пункт 9 Порядку № 553. Вважає, що відсутність позивача або уповноваженої ним особи під час проведення перевірки ставить під сумнів об`єктивність встановлених відповідачем фактів та однозначно вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 18.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17809/16 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 08.02.2017 представником відповідача подано до суду:

- клопотання, у якому просить суд залучити Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

- заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що позапланова перевірка проведена з дотриманням вимог законодавства на підставі звернення фізичної особи. Зазначив, що за результатами перевірки складено акт від 05.02.2016, видано припис та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із фіксуванням суті порушення. Указані документи були направлені на адресу позивача разом із супровідним листом від 22.02.2016.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 08.02.2017, залучено Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до ухвали суду від 05.12.2017 адміністративну справу № 826/17809/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 31.01.2018.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 31.01.2018 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 28.03.2018.

27.03.2018 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 826/4382/16.

У судовому засіданні 28.03.2018 представником позивача Чередніченко Є.М. подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог та просить суд визнати неправомірним та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.02.2016, складений відповідачем.

Також представником позивача Чередніченко Є.М. подано до суду клопотання про залучення письмових доказів, а саме фінансового звіту за 2015 рік. Необхідність залучення вказаного звіту представник позивача пояснює тим, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України належить до переліку контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII.

У судовому засіданні 28.03.2018 представник позивача Чередніченко Є.М. просив суд не розглядати клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 28.03.2018, прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та знято з розгляду заявлене клопотання про зупинення провадження у справі.

28.03.2018 представником третьої особи Маланчук В.М. подано до суду письмові пояснення, у яких остання зазначила, що позапланова перевірка позивача проведена у присутності директора. У ході проведення перевірки установлено, що позивачем порушено визначений законодавством порядок виконання будівельних робіт, тому оскаржуваний припис є правомірним та скасуванню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2018 підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.2018 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судовому засіданні 28.03.2018 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи, що представниками сторін у судовому засіданні 28.03.2018 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.02.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Куртяком В.В. у присутності директора МП ТОВ НВФ "Нокад" ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил МП ТОВ НВФ "Нокад" на об`єкті будівництва "Реконструкція профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу", за результатами якої складено акт від 05.02.2016.

Актом перевірки зафіксовано, що під час виїзду на місце за адресою об`єкта встановлено, що:

- в зареєстрованій декларації про виконання будівельних робіт від 10.07.2012 № КВ08312114874 наведено недостовірні дані, а саме: за вказаною адресою знаходиться земельна ділянка вільна від забудови та огороджена парканом. Житлові та адміністративні корпуси пансіонату знесені. На земельній ділянці знаходиться дві-три одноповерхові будівлі в аварійному стані, які підлягають знесенню відповідно до генерального плану будівництва. Отже, розроблений проект реконструкції профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу фактично передбачає нове будівництво, а не перебудову (реконструкцію) введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка повинна передбачати збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій об`єктів, які реконструюються відповідно до пункту 3.2.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", у тому числі: удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо), чим порушено статтю 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзац 1 частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- проект розроблено з порушенням вимог пунктів 1, 3, 7 та абзацу 5 пункту 5, пункту 12 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме: проект фактично передбачає нове будівництво, а не реконструкцію, проект затверджено без отримання позитивного висновку Державної служби з питань національної культурної спадщини та без детального інженерного обстеження будівель, що передбачено реконструювати для врахування його результатів в проекті при реконструкції, чим порушено частину другу статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт 10.07.2012 № КВ08312114874 наведено недостовірні дані, а саме: проектна організація, яка зазначена у декларації не відповідає організації, яка розробила проект (Т.1 стадії П), чим порушено частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 30-32).

За результатом виявлених порушень, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Куртяком В.В. видано МП ТОВ НКФ "Нокад" припис від 05.02.2016 з вимогою усунути допущені порушення в термін до 28.03.2016 (а.с. 44-45).

Також 05.02.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Куртяком В.В. винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким повідомлено МП ТОВ НКФ "Нокад", що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 16.02.2016 о 10:00 (а.с. 46-48).

16.02.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Куртяком В.В. прийнято:

рішення № 12, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 67-69" від 10.07.2012 № КВ08312114874 (а.с. 51);

постанову № 31/16/10/26-46/1602/02/4, якою визнано винним МП ТОВ НВФ "Нокад" у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 124020,00 грн (а.с. 52-54).

Не погодившись з приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок N 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 5 Порядку N 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку N 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення перевірки було звернення ОСОБА_3 , яке надійшло на адресу третьої особи 19.01.2016.

При цьому, доводи позивача, що заява ОСОБА_3 є сфальсифікованою з огляду на відсутність адреси, ґрунтуються виключно на припущеннях останнього та не підтверджені жодним доказом.

За змістом пункту 9 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Указаними нормами установлено, що планові та позапланові перевірки проводяться у присутності суб`єктів містобудування, при цьому, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити суб`єкту містобудування службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Так, у акті перевірки головним інспектором зафіксовано, що перевірка проведена у присутності директора МП ТОВ НВФ "Нокад" ОСОБА_2. , який на підтвердження своїх повноважень надав інспекторові відповідний наказ від 28.11.2005 № 2811-в, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 29).

Пунктами 15-21 Порядку N 553 установлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У акті перевірки, приписі та протоколі зафіксовано відмову уповноваженого представника позивача від отримання останніх, що стало наслідком направлення вказаних документів на адресу Товариства (а.с. 49-50).

Встановлені обставини свідчать про те, що позапланова перевірка проведена відповідачем у присутності суб`єкта містобудування, які будують або збудували об`єкт будівництва, та за наявності підстави, визначеної пунктом 7 Порядку N 553, що підтверджує дотримання останнім процедури проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо доводів позивача про мораторій на проведення перевірки та відсутність у відповідача дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Слід зазначити, що указаний Закон направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства, і за своєю метою та змістом покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини.

За визначенням пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлений Законом № 71-VІІІ, стосується виключно контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, до яких відповідач не віднесений.

За такого правового врегулювання, суд вважає, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" на спірні правовідносини не поширюється.

Разом з цим, слід звернути увагу, що законодавцем прийнято два нормативно-правових акти, якими запроваджено мораторії на проведення перевірок суб`єктів господарювання, а саме:

Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.

З наведеного вбачається, що норми Закону № 76-VІІІ стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону № 71-VІІІ стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб`єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.

Такі положення вказаних нормативних актів роблять послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийняті різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, щодо обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб`єктів господарювання.

Відтак, правовідносини, пов`язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Держархбудінспекції України, регулювались саме Законом № 76-VIII, а не Законом № 71-VIII, та в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчились 01 липня 2015 року.

Як встановлено судом, спірна перевірка проведена у лютому 2016 року, тобто не порушує обмеження на проведення перевірок, встановлені Законом № 76-VIII.

Правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2019 у справі № 813/1128/16.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача в частині порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, та не вбачає підстав для скасування спірного припису з зазначених підстав.

Щодо виявлених відповідачем порушень під час перевірки, суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом, за результатами проведеної перевірки головним інспектором було прийнято рішення від 16.02.2016 № 12 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2016 року МП ТОВ НВФ "Нокад" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

- визнати неправомірними відмови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.01.2016 № 10/26-25/2001/07, від 05.02.2016 № 10/26-69/0502/07, від 22.02.2016 № 10/26-6/2202/07 у внесенні до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 10 липня 2012 року за № КВ 08312114874 щодо зміни особи, яка здійснює технічний нагляд;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 10 липня 2012 року за № КВ 08312114874, із реконструкції профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Юнкерова, 67-69 щодо зміни особи, яка здійснює технічний нагляд, а саме: ОСОБА_5 призначений наказом від 21.12.2015 № 2112-01, кваліфікаційний сертифікат серії АТ № 003383;

- визнати недійсним та скасувати рішення від 16.02.2016 № 12, винесене головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Держархбудінспекції, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована 10 липня 2012 року за № КВ 08312114874 із реконструкції профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Юнкерова, 67-69.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 826/4382/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судовими рішеннями у справі № 826/4382/16 установлено, що розроблений проект реконструкції профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу фактично передбачає нове будівництво, а не перебудову (реконструкцію) введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва. Отже, відомості щодо внесення даних зазначених у повідомленні про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт не може бути внесено відповідачем до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що також стало підставою для вчинення відповідних дій та прийняття оскаржуваного рішення від 16.02.2016 № 12, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована 10 липня 2012 року за № КВ 08312114874 із реконструкції профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Юнкерова, 67-69. Крім того, судом встановлено, що містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки по вул. Юнкерова, 67-69 у місті Києві, що надані позивачу Департаментом з питань Державної архітектурно-будівельної інспекції Виконавчого органу Київської міської ради наміри забудови передбачають реконструкцію профілактично-оздоровчого табору "Задорний" під пансіонат відпочинку сімейного типу, разом з тим порушуючи містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки позивач має наміри здійснити нове будівництво за вказаною адресою.

Враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 826/4382/16 підтверджено обґрунтованість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 05.02.2016, суд дійшов висновку про обґрунтованість оспорюваного рішення та відсутність підстав для його скасування.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Нокад" (03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2, ідентифікаційний код 19489601) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Головуючий суддя СуддіВ.П. Катющенко О.А. Кармазін Т.О. Скочок