Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/16828/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/16828/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬДОРАДО" простягнення податкового боргу у розмірі 144 376, 29 грн., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬДОРАДО (далі - ТОВ ЕЛЬДОРАДО , відповідач), у якому просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ ЕЛЬДОРАДО з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 144 376,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідач станом на дату звернення до суду, має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 144 305,66 грн., та рентної плати за спеціальне використання води на суму 70,63 грн.

Так, позивач зазначає, що сума боргу відповідача виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 08.05.2018 року № 0271291210 та від 05.06.2018 року № 0325601210, які не були сплачені відповідачам, а також на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкової звітності, але не сплачених у визначеному законом порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

02 жовтня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що ТОВ ЕЛЬДОРАДО є платником податків за неосновним місцем обліку, та відповідно, перебуває на обліку у ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області, саме до зазначеного податкового органу відповідачем сплачуються податкові зобов`язання з податку на землю.

Також, відповідач зазначає, що ним до місцевого бюджету м. Одеси сплачено податок за землю у розмірі 144 135,72 грн., інші земельні ділянки, на які могло б бути нараховано суми податкових зобов`язань, у відповідача відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ЕЛЬДОРАДО (Код ЄДРПОУ 13917349) перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.

Також, відповідач є платником податків за неосновним місцем обліку, та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області (Код за неосновним місцем обліку - 1553).

15 січня 2018 року позивачем винесено податкову вимогу № 6434-17 щодо податкового боргу ТОВ ЕЛЬДОРАДО по сплаті рентної плати за спеціальне використання води на суму 1 363,69 грн.

В подальшому, відповідно до інтегрованої картки ТОВ ЕЛЬДОРАДО , відповідачем було частково погашено заборгованість по рентній платі за спеціальне використання води, залишок станом на 17.06.2018 року становив у розмірі 70,63 грн.

Також, позивачем у зв`язку із заборгованістю відповідача було винесено податкові повідомлення-рішення від 08.05.2018 року № 0271291210 щодо штрафних санкцій за несплату земельного податку у розмірі 170,00 грн., та від 05.06.2018 року № 0325601210 щодо штрафних санкцій за несплату рентної плати за спеціальне водокористування у розмірі 548,46 грн.

Відповідно до детального розрахунку податкового боргу, у відповідача наявна заборгованість із земельного податку на суму 144 135,66 грн., штрафні санкції на суму 170 грн. та заборгованості по сплаті рентної плати за спеціальне використання води на суму 70,63 грн.

З огляду на те що, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань, відповідач звернувся до суду із даним позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Водночас, згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім зазначеного, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Водночас, положеннями підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до положень статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належить на праві власності нежитлова будівля загальною площею 1 996,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Катериненська, буд. 19, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.06.2019 року.

З огляду на наявність зазначеного вище нерухомого майна, відповідач є землекористувачем земельної ділянки на підставі чого у відповідача виникло зобов`язання по сплаті податку на землю в м. Одеса.

Водночас, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.10.2019 року № 19-26-0.22-4912/2-19 у відповідача відсутні земельні ділянки на праві власності або користуванні на території міста Києва.

З огляду на те, що відповідно до положень статті 287 ПК України земельний податок сплачується за місцем знаходження земельної ділянки, контроль за виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати земельно податку за користування земельною ділянкою у м. Одеси покладається на ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжних доручень від 17.01.2019 року № 4, від 27.12.2018 року № 120, від 26.12.2018 року № 119, від 16.11.2018 року № 112, від 18.11.2018 року № 98, від 26.09.2018 року № 92, від 22.08.2019 року № 83, від 27.07.2018 року № 73, від 26.06.2018 року № 63, від 24.05.2018 року № 52, від 11.04.2018 року № 39, від 14.03.2018 року №26, від 28.02.2018 року № 22 відповідачем було сплачено зобов`язання з податку на землю у сумі 146 224,41 сформоване відповідно до податкової декларації з податку на землю за 2018 рік.

Також, матеріалами справи підтверджено сплату податку на землю за попередній період, а саме у сумі 144 135,72 сформованого відповідно до податкової декларації з податку на землю за 2017 рік (платіжні доручення від 25.01.2018 року № 12, від 08.12.2017 року № 124, від 30.11.2017 року № 118, від 26.07.2019 року № 80, від 26.06.2017 року № 71, від 26.05.2017 року № 61, від 27.04.2017 року № 49, від 31.03.2017 року № 38, від 24.02.2017 року № 23).

Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість по сплаті земельного податку.

Крім того, відповідачем оплачене зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 08.05.2018 року № 0271291210, що підтверджується платіжним дорученням від 24.09.2019 року № 83, що міститься в матеріалах справи.

Також, відповідачем сплачено зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 05.06.2018 року № 0325601210, що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2018 року № 58, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на вище зазначене суд зазначає про відсутність у відповідача несплачених податкових зобов`язань, а отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко