Постанова

від 25.06.2020 по справі 440/3184/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 р.Справа № 440/3184/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Кримець Л.І.

представника відповідача Мисюра О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.12.19 року по справі № 440/3184/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Начальника Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Наталії Володимирівни

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий стиль", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, начальника Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Наталії Володимирівни, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 18.02.2019 вих.№6719/10/16-31-53-71;

- зобов`язати ГУ ДФС у Полтавській області прийняти одержані та прийняті податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2019 рік з доповненням у формі листа від 13.02.2019 №2 та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2019 рік з доповненням у формі листа від 15.02.2019 №3 ТОВ "Новий стиль" з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відмінностей з цих поданих товариством документів;

- визнання незаконними дій начальника Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області Молочко Н.В., які полягають у підписанні нею рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 18.02.2019 вих.№6719/10/16-31-53-71.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю відмови відповідача, а також вчинених його посадовою особою дій з підписання вказаної відмови, що стосується прийняття податкової звітності від товариства - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2019 рік з доповненнями у формі листа від 13.02.2019 №2 та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2019 рік з доповненнями у формі листа від 15.02.2019 №3. Вказує, що у товариства відсутній обов`язок вказувати у графі "головний бухгалтер" (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку) підпис, прізвище, ініціали та реєстраційний номер облікової картки гр. ОСОБА_1 , оскільки остання в товаристві не працює вже з 2007 року та не є посадовою особою - головним бухгалтером товариства. Окрім цього товариство перебувало раніше та перебуває на даний час на податковому обліку у Миргородській ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, а тому саме на цю інспекцію покладено обов`язок прийняття податкової звітності останнього. Разом з тим, спірне рішення про відмову у прийнятті податкової звітності підписане начальником Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області Молочко Н.В., хоча Миргородське управління ГУ ДФС у Полтавській області не є контролюючим органом, в якому товариство перебуває на податковому обліку і до якого останнє подавало спірні податкові декларації.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" до Головного управління ДПС у Полтавській області, начальника Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Наталії Володимирівни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та незаконними дії начальника Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Наталії Володимирівни, які полягають у підписанні нею повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71.

Визнано протиправним, незаконним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Полтавській області, оформлене повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71.

Визнано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік з доповненням у формі листа від 13.02.2019 №2 такою, що подана у день фактичного її отримання контролюючим органом, тобто 13.02.2019.

Визнано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік з доповненням у формі листа від 15.02.2019 №3 такою, що подана у день фактичного її отримання контролюючим органом, тобто 15.02.2019.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області відобразити показники (відомості) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік з доповненням у формі листа від 13.02.2019 №2 та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік з доповненням у формі листа від 15.02.2019 №3 в інформаційних базах даних податкової звітності.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що ТОВ Новий стиль подало податкову звітність, податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, яку було прийнято 13.02.2019 року № 5103 та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, яку було прийнято 18.02.2019 року № 5223.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному п. 46.5 ст. 46 Кодексу.

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

За результатами перевірки податкової звітності виявлено, що в графі головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку) відсутній підпис, прізвище, ініціали та реєстраційний номер облікової картки, а відповідно до Єдиного банку даних юридичних осіб головним бухгалтером ТОВ Новий стиль рахується ОСОБА_1 . Посадова особа відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи була визначена платником в заяві 1-ОПП від 06.09.2006 року.

Пунктом 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, встановлено, що у разі зміни осіб відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або податкового обліку юридичної особи, юридична особа зобов`язана подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10 денний строк з дня виникнення таких змін.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Платником не було подано заяву до контролюючого органу за встановленою формою.

Згідно витягу на дату подання звітності ТОВ Новий стиль в графі Відомості про посадових осіб ЮО головним бухгалтером зазначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В зв`язку з викладеним платнику було вручено лист № 6719/10/16-31-5571 від 18.02.2019 про відмову у прийнятті вищезазначеної звітності.

Повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 № 6719/10/16-31 - 55-71 підписано ОСОБА_2 в межах виконання своїх службових повноважень, як начальника Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області затверджено наказом ГУ ДФС у Полтавській області № 2646 від 12.10.2019.

Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому серед іншого зазначено, що ОСОБА_2 у 2019 році не була начальником державної податкової інспекції, тому вийшла за Межі своєї компетенції як начільника Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області, підписавшись під адресованим Позивачу як платнику податків повідомленням про відмову у прийнятті його податкової звітності, а тому рішення ПО АС від 10.1.2.2019 про визнання її дій незаконними і протиправними є справедливим.

Позивач зазначає, що на його думку, перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податконої декларацїі носить виключний характер та роширеному тлумачснню не підлягає.

Так, позивач звертає увагу, що за правилами пункту 48.3 статті 48 ПК податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий) звітний (податковий) період, за який подасться податкова декларація: звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку): повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами: код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер: паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті): місцезнаходження (місце, проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність: дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми): інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною: ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків: підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

На думку позивача, прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Новий стиль" (ідентифікаційний код 32038014) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.07.2002, запис про державну реєстрацію юридичної особи №1 587 120 0000 000020; основний вид економічної діяльності: 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування /т.1 а.с. 81/.

Станом на лютий 2019 року ТОВ "Новий стиль" як платник податків перебувало на обліку у Миргородській ДПІ Миргородського управління ГУ ДФС Полтавській області, що учасниками справи не заперечується.

13.02.2019 та 15.02.2019 товариство через уповноважену особу подало до Миргородської ДПІ Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2019 рік та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2019 рік відповід;но /том 1 а.с. 48-52, 61-67/.

При цьому, вважаючи, що форми податкових декларацій з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є встановленими уповноваженою особою, не відповідають Закону України від 26.11.2015 №835-VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зазначені у них будь які показники діяльності ТОВ "Новий стиль" не можуть мати юридичної сили, а це впливає на податкові зобов`язання з цих видів податків за результатами звітного періоду, товариство разом із заповненою відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 16.06.2015 №560 податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2019 рік, а також заповненою відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2019 рік, подало доповнення за довільною формою до вказаних декларацій від 13.02.2019 №2 та від 15.02.2019 №3 відповідно /том 1 а.с. 53-60, 68-75/.

За результатами перевірки вказаних декларацій з доповненнями 18.02.2019 за підписом начальника Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Н.В. було оформлене повідомлення №6719/10/16-31-55-71 про відмову у прийнятті звітності ТОВ "Новий стиль" /том 1 а.с. 76/. Вказаним повідомленням Миргородське управління ГУ ДФС у Полтавській області відповідно до пунктів 49.11, 49.15 статті 49 Податкового кодексу України проінформувало товариство про те, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів документи податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік вважаються неподаними у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: подання податкових декларацій з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "ініціали, прізвища, реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, посадових осіб платника податків". У вищезазначених документах в графі головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку) відсутній підпис, прізвище, ініціали та реєстраційний номер облікової картки, оскільки за даними Єдиного банку даних юридичних осіб головним бухгалтером ТОВ "Новий стиль" (код за ЄДРПОУ 32038014) рахується ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ). Відповідно до абзацу 11 пункту 48.3 статті 48 та пункту 49.8 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити достовірне значення обов`язкового реквізиту "ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості посадових осіб платника податків, підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Кодексу у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 Кодексу.

Не погодившись із повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71, товариством подано до ДФС України скаргу від 25.02.2019 №9 про перегляд і скасування рішення контролюючого органу /том 1 а.с. 77-78/.

Рішенням ДФС України від 19.04.2019 №18646/6/99-99-08-02-01-15 лист (рішення) ГУ ДФС від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71 щодо відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю за податковий період 2019 року та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2019 рік залишений без змін, а скарга ТОВ "Новий стиль" від 25.02.2019 №9 - без задоволення /том 1 а.с. 139-140/.

Позивач все ж не погодився із повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71 та діями посадової особи ОСОБА_2 щодо його підписання і оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме керівник ЦОП Миргородської ДПІ, вважаючи податкову звітність товариства такою, що не відповідає вимогам податкового законодавства, мав повноваження на оформлення та підписання письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням причин такої відмови.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 171.1.11 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктами 46.4, 46.5 статі 46 ПК України визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Відповідно до пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Положеннями пункту 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (останні відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди).

Відтак, юридичні особи - землекористувачі та власники земельних ділянок, які мають об`єкт оподаткування, визначений статтею 270 ПК України, - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності, є платниками податків, а відтак у них є обов`язок подавати податкову декларацію з плати за землю.

Приписами пункту 48.1 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 ПК України визначено, що обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків

Відповідно до пунктів 48.3, 48.4 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПК України).

За приписами пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.15 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З матеріалів справи вбачається, що зі змісту спірного повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71, підставою для відмови у прийнятті податкової звітності ТОВ "Новий стиль" слугувало те, що в останній графі головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку) відсутній підпис, прізвище, ініціали та реєстраційний номер облікової картки особи, при тому, що відповідно до Єдиного банку даних юридичних осіб головним бухгалтером товариства рахується ОСОБА_1 , а також посадова особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи визначена платником в заяві 1-ОПП від 06.09.2006.

Колегія суддів, дослідивши зміст податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2019 рік та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2019 рік, зазначає, що останні містять підпис керівника (уповноваженої особи) товариства ОСОБА_3 та не містять підпису, ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру облікової картки головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку).

При цьому, відповідно до відомостей про посадових осіб юридичної особи ТОВ "Новий стиль", а також інформації за формою №1-ОПП, головним бухгалтером товариства значиться Сіренко ОСОБА_4 /том 1 а.с. 173-177/.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за змістом наявної у матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 28.09.2019, остання до 31.03.2007 працювала в ТОВ "Новий стиль" (код ЄДРПОУ 32038014) на посаді головного бухгалтера. Наказом товариства від 01.04.2007 №1/04 ОСОБА_1 була звільнена з посади головного бухгалтера за власним бажанням. З моменту звільнення та одержання трудової книжки з відповідним записом про звільнення ОСОБА_1 у трудових чи цивільно-правових відносинах з ТОВ "Новий стиль" не перебувала /том 1 а.с. 201/.

В якості додатку до нотаріальної посвідченої заяви ОСОБА_1 від 28.09.2019 долучена нотаріально посвідчена копія трудової книжки останньої, отже ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Новий стиль" у період з 23.10.2002 по 01.04.2007 (до 01.04.2003 - МДП "Готельний комплекс "Миргород") /том 1 а.с. 202-209/.

Отже, враховуючи наведене, з огляду на звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ТОВ "Новий стиль" ще 01.04.2007, будь які підстави для зазначення у спірній звітності товариства підпису, ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру облікової картки головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку) ОСОБА_1 відсутні.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що згідно з пунктом 9.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, у разі зміни осіб відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або податкового обліку юридичної особи, юридична особа зобов`язана подати реєстраційну заяву за формою №1-ОПП "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку" у 10 денний строк з дня виникнення таких змін, колегія суддів до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера ТОВ "Новий стиль" ще 01.04.2007, тобто задовго до прийняття Міністерством фінансів України від 09.12.2011 №1588 наказу "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів".

Отже, колегія суддів вважає, що положення вказаного наказу в частині обов`язку ТОВ "Новий стиль" подати відомості про зміни у відомостях про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10 денний строк з дня виникнення таких змін, до товариства застосовані бути не можуть, оскільки на час звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера товариства облік платників податків було врегульовано Порядком обліку платників податків, зборів (обов`язкових платежів), затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.1998 №80.

Відповідно до приписів пункту 7.9 вказаного Порядку відомості про відповідальних за податковий облік осіб юридичної особи чи відокремленого підрозділу - керівника та головного бухгалтера (бухгалтера, якщо для забезпечення ведення бухгалтерського обліку за штатом платника податків передбачена лише одна посада бухгалтера без створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером) вносяться чи змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі: - реєстраційної заяви платника податків з поміткою "Зміни"; - даних про таких осіб, що вказуються платником податків у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, якщо таких даних достатньо для однозначної ідентифікації відповідальних осіб платника податків.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про порушення товариством при заповненні податкової звітності вимог підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 та пункту 66.4 статті 66 ПК України, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки посилання на вказані норми у спірному повідомленні від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71 відсутні, а тому не слугували підставою для його прийняття.

Також колегія суддів звертає увагу на нелогічність та непослідовність висновків відповідачів щодо невідповідності податкової звітності товариства лише з підстав відсутності у ній ініціалів, прізвища та підпису головного бухгалтера ОСОБА_1 , яка згідно інформації за формою 1-ОПП значиться посадовою особою - головним бухгалтером товариства, оскільки за цією ж інформацією керівником товариства значиться не ОСОБА_3 , що фактично являвся керівником товариства в момент подачі спірної податкової звітності, а гр. ОСОБА_5 , який вже звільнений з посади керівника товариства.

Проте, жодних зауважень контролюючого органу щодо вказаних обставин у повідомленні про відмову у прийнятті податкової звітності зазначено не було, при тому, що жодних заяв про зміну керівника товариство до контролюючого органу, як і у випадку з бухгалтером, аналогічно не подавало.

Також, з матеріалів справи вбачається, що подана у 2018 році звітність ТОВ "Новий стиль" аналогічно містила лише підпис керівника (уповноваженої особи) товариства Головатенко Г.В. та не містила підпису, ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру облікової картки головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку).

Проте, така звітність була прийнята контролюючим органом без будь яких зауважень /том 1 а.с. 155-160/.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність прийняття відносно товариства повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на оформлення спірного повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71, та зазначити наступне.

Так, відповідно до підпункту 14.1.2261 пункту 14.1 статті 14 ПК України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

За змістом статті 193 ПК України державні податкові інспекції: - здійснюють сервісне обслуговування платників податків; - здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; - формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; - виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

ПК України чітко визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подання спірної податкової звітності товариство фактично перебувало на податковому обліку у Миргородській ДПІ Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області.

Таким чином, саме керівництвом Миргородської ДПІ Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області мало оформлятися повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71.

Проте, у спірному випадку повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71 на адресу ТОВ "Новий стиль" (ідентифікаційний код 32038014) підписано начальником Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області Молочко Н.В.

В апеляційній скарзі відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, зазначає, що спірне повідомлення підписане начальником Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області Молочко Н.В. в межах її службових повноважень.

З приводу даних тверджень апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що положення про Миргородське управління ГУ ДФС у Полтавській області затверджене наказом від 12.10.2018 №2646. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" Миргородську ОДПІ реорганізовано шляхом приєднання як структурного підрозділу ГУ ДФС у Полтавській області.

Водночас, відповідно до наказу ДФС від 12.07.2018 №445 "Про затвердження переліку управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС в областях, та державних податкових інспекцій" Миргородське управління утворене на праві відокремленого підрозділу ГУ ДФС у Полтавській області.

Так, колегія суддів зауважує, що відповідно до Переліку державних податкових інспекцій, що утворені у складі управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДФС в областях, затвердженого наказом ДФС України від 12.07.2018 №445 (зі змінами, внесеними наказом ДФС від 12.09.2018 №587), до складу ГУ ДФС у Полтавській області входить відокремлений підрозділ - Миргородське управління ГУ ДФС у Полтавській області, а вже у структуру останнього входить відділ - Миргородська ДПІ /том 2 а.с. 59 зі звороту/.

На підставі наказу ДФС України від 16.11.2018 №739 у Миргородській ДПІ створено Центр обслуговування платників (ЦОП) /том 2 а.с. 74/.

Відповідно до примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом ДФС України від 16.11.2018 №739 /том 2 а.с. 75-88/, було розроблене Положення ЦОП Миргородської ДПІ Миргородського управління ГУДФС у Полтавській області, що затверджене наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 14.12.2018 №3310 /том 2 а.с. 68-69/.

За приписами вказаного Положення до інших послуг та сервісів ЦОП Миргородської ДПІ відноситься приймання податкової та іншої звітності. Загальне керівництво ЦОП Миргородської ДПІ здійснює начальник ГУ ДФС у Полтавській області або його заступник, який координує роботу підрозділу обслуговування платників, відповідно до розподілу обов`язків. Керівником ЦОП Миргородської ДПІ є начальник ДПІ.

Водночас, керівник Миргородського управління ГУДФС у Полтавській області, яке утворене на правах відокремленого підрозділу ГУ ДФС у Полтавській області, є лише координатором ЦОП Миргородської ДПІ /том 2 а.с. 70-73/.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку податкову звітність ТОВ "Новий стиль" подавало не безпосередньо до Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області, а до центру обслуговування платників (ЦОП) Миргородської ДПІ Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області, як відділу Миргородського управління, в якому фактично перебувало на обліку, як того вимагають положення пункту 49.1 статті 49 ПК України.

Отже, аналізуючи наведені нормативно правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що саме керівник ЦОП Миргородської ДПІ, вважаючи податкову звітність товариства такою, що не відповідає вимогам податкового законодавства, мав повноваження на оформлення та підписання письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням причин такої відмови.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, оформляючи та підписуючи письмове повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71 начальник Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області Молочко Н.В. вийшла за межі своїх повноважень, а відтак діяла протиправно та незаконно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доцільність повного задоволення позовних вимог ТОВ "Новий стиль" шляхом визнання протиправними та незаконними дій начальника Миргородського управління ГУ ДФС у Полтавській області Молочко Н.В., які полягають у підписанні нею повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71; визнання протиправним, незаконним та скасування рішення ГУ ДФС у Полтавській області, оформлене повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 18.02.2019 №6719/10/16-31-55-71; визнання податкової декларації ТОВ "Новий стиль" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік з доповненням у формі листа від 13.02.2019 №2 такою, що подана у день фактичного її отримання контролюючим органом, тобто 13.02.2019; визнання податкової декларації ТОВ "Новий стиль" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік з доповненням у формі листа від 15.02.2019 №3 такою, що подана у день фактичного її отримання контролюючим органом, тобто 15.02.2019; зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області відобразити показники (відомості) податкової декларації ТОВ "Новий стиль" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік з доповненням у формі листа від 13.02.2019 №2 та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік з доповненням у формі листа від 15.02.2019 №3 в інформаційних базах даних податкової звітності.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 440/3184/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 440/3184/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 02.07.2020 року