Постанова

від 25.06.2020 по справі 160/10148/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10148/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ-КІНО" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 р. (суддя Віхрова В.С.) в адміністративній справі № 160/10148/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ-КІНО" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТ-КІНО" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним (незаконним) та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від 26 вересня 2019 р. № 0028445141 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував, що податкові накладні, які відображені в акті перевірки та додатку до спірного податкового повідомлення-рішення не підлягали наданню отримувачу (покупцю) з підстав, встановлених Податковим кодексом України, тому жоден з контрагентів позивача, на його думку, не зазнав і не міг зазнати шкоди через невключення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач, посилаючись на положення статті 120-1, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, вважає себе звільненим від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ТОВ "МОСТ-КІНО". Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник вказує, що прострочення терміну реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки в такому випадку не реалізується мета захисту будь-яких інтересів держави, суспільства чи окремих платників-контрагентів за операцією. Остаточне формування вказаних податкових накладних можливе лише після отримання всіх податкових накладних, які формують податковий кредит підприємства та розподілені за коефіцієнтом, тобто тільки після 15 числа місяця, який йде за звітним. Зазначає, що зміст статті 120-1 Податкового кодексу України допускає неоднозначність при визначенні підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, тому має застосовуватися презумпція правомірності рішень платника, передбачена пунктом 4.1.4 та пунктом 56.21 Податкового кодексу України, та рішення у подібній ситуації має прийматись на користь платника податків.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить залишити апеляційну скаргу скаржника без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що ТОВ МОСТ-КІНО порушено граничні строки реєстрації по 7-ми податковим накладним/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податковій накладних, складених за грудень 2018 року, лютий, квітень, травень, червень 2019 року на загальнусуму податку на додану вартість 982124,57 грн., що є підставою для накладення штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 10%. Податкові накладні містять визначену ставку податку на додану вартість, тобто складені за операціями, які не звільнені від оподаткування податком на додану вартість, що позивачем не спростовано.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, пояснивши додатково, що податкові накладні № 58, 69, 81, 75 не підлягали наданню отримувачу/покупцю з причини їх складання на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; податкова накладна № 40 не надається отримувачу/покупцю - операція не є товарною. Всі зазначені податкові накладні є технічними, тобто зведеними податковими накладними, складеними на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що у судовому засіданні представником наводяться аргументи, які не викладались в апеляційній скарзі. Крім того, скаржник довільно трактує норми Податкового кодексу України в частині звільнення від штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних. Скаржник помилково вважає зведену накладну, як таку, що складена на безтоварні операції та операції, які оподатковуються за нульовою ставкою. Такі доводи спростовані змістом самих накладних, в яких вказані суми податку на додану вартість.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю МОСТ-КІНО (ідентифікаційний код юридичної особи 41732157) зареєстровано як юридичну особу приватного права 13 листопада 2017 р., на час виникнення спірних відносин перебувало на податковому обліку в органах ДФС. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 01 січня 2018 р.

15 серпня 2019 р. старшим державним ревізором-інспектором відділу ПДВ Шевченківського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лихацькою І.В. на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ-КІНО (код ЄДРПОУ 41732157) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за грудень 2018 р., лютий 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в січні 2019 року, березні 2019 року, травні 2019 року, червні 2019 року, липні 2019 року. За результатами перевірки складено акт від 15.08.2019 року за № 45787/04-36-51-41/41732157, згідно якого означеною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН за звітні періоди: 12.2018 р., 02.2020 р., 04.2019 р., 05.2019 р., 06.2019 р. У зв`язку із встановленими порушеннями граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, до ТОВ МОСТ-КІНО застосований штраф відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Не погоджуючись з такими висновками відповідача 2, позивач подав заперечення до акта перевірки на ім`я начальника Шевченківського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області за вих.№31 від 13 вересня 2019 р., за наслідками розгляду яких податковий орган дійшов висновку про відповідність висновків, викладених в акті перевірки, вимогам закону (лист Про розгляд заперечення від 24 вересня 2019 р. за №6543/04-36-51-30). 26 вересня 2019 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0028445141, яким за затримку реєстрації ПН/РК до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 9882124,57 грн. застосовано штраф у розмірі 10% - у сумі 98212,47 грн.

Не погоджуючись з таким визначенням податкових зобов`язань позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Тобто, штраф не застосовується за наявності наступних умов: 1) податкова накладна не надається отримувачу; 2) податкова накладна має бути складена на постачання товарів/послуг; 3) операції з постачання товарів/послуг є звільненими від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

На думку колегії суддів, наведена правова норма не допускає множинного трактування. Стаття містить виключення із загального правила застосування штрафних санкцій при наявності всіх наведених вище умов.

Верховний Суд у постанові від 07 травня 2020 р. у справі №640/5508/19, адміністративне провадження №К/9901/27580/19, дійшов висновку, що пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України винятки із загальних правил сформульовано чітко та стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Аналогічне тлумачення норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в частині умов звільнення від відповідальності викладено в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 р. (справа №816/1488/17) та від 13 серпня 2019 р. (справа № 2040/7988/18).

Скаржник зазначає податкові накладні, зазначені в акті від 15 серпня 2019 р. за №45787/04-36-51-41/41732157 та додатку до оскарженого податкового повідомлення-рішення, на загальну суму податку на додану вартість 982124,57 грн. не підлягали наданню отримувачу (покупцю). Разом з тим, операції з постачання товарів/послуг не були звільнені від оподаткування та не оподатковувались за нульовою ставкою, оскільки, як встановлено під час перевірки, всі податкові накладні містять визначену ставку ПДВ (загальна сума податку на додану вартість за основною ставко), відтак - вони складені за операціями, які не звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Скаржник також стверджує, що зазначені податкові накладні були зведеними, тобто технічними , як він вказує.

Разом з тим, пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, зведені податкові накладні, які платник податків виписує сам на себе , підлягають реєстрації у строки, визначені Податковим кодексом України, Незастосування штрафних санкцій , як зазначалось вище, можливо за наявності наступних умов: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; податкова накладна яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

У додаткових поясненнях скаржник в обґрунтування своїх доводів послався зміст податкових накладних, у тому числі, наявність в них позначки 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач у, свою чергу, вказав на те, що необхідно розмежовувати звичайну податкову накладу (передбачена статтею 201 ПК України), складену на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, та зведену податкову накладну, в якій позначка 09 розшифровується як складена на постачання операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ (Порядок № 1307).

Колегією суддів досліджено зміст зведених податкових накладних, копії яких надані скаржником.

У лівому верхньому куті накладних графа складена на операції, звільнені від оподаткування не заповнена. Разом з тим, у графі не підлягає наданню отримувачу (покупцю) проставлена позначка 09 , яка означає - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість (абз 10 п. 8, п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015). У графі Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця наведений перелік податкових накладних. У графі 11 зазначені суми податку на додану вартість по кожній із господарських операцій, по яким виписані податкові накладні, по яким виписані зведені податкові накладні. Розділ ІХ Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування не заповнений. Проте, у Розділі ІІ Загальна сума податку на додану вартість зазначені суми, що підлягають сплаті.

Таким чином, позивач мав господарські операції, які не звільнені від оподаткування та не оподатковувались за нульовою ставкою. За результатами таких операцій було складно відповідні податкові накладні. В подальшому, позивачем складені зведені податкові накладні сам на себе , які зареєстровані з порушенням терміну реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ-КІНО" -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 р. в адміністративній справі № 160/10148/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 червня 2020 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 02 липня 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук