Ухвала

від 01.07.2020 по справі 160/11290/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11290/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі № 160/11290/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРМ БУД"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРМ БУД" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 29.01.2020 р. оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 р. апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн., оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії наказу про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 .

Копію ухвали скаржник отримав 10.02.2020 року.

На виконання вимог ухвали суду від 06.02.2020 року скаржник надіслав апеляційному суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, до якого долучив копію наказу про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 р. відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

19.06.2020 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду. Зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк, з появою бюджетного фінансування судовий збір був сплачений згідно з платіжним дорученням від 15.06.2020 року №1355. Також посилається на висновки Верховного Суду щодо визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено судом в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін 09.01.2020 року. Копію рішення суду скаржник отримав 15.01.2020 року.

Апеляційну скаргу повторно подано скаржником до суду першої інстанції 19.06.2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ч.1 та ч.2 ст. 295 КАС України, які відповідно спливли 10.02.2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України) та 14.02.2020 року.

При цьому, посилання скаржника на положення п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України не беруться судом до уваги з огляду на те, що строки апеляційного оскарження для скаржника спливли до набрання ними чинності.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 р. набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Доводів, що свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику після повернення першої апеляційної скарги відповідно до ухвали від 28.02.2020 р. без зайвих зволікань вдруге оскаржити рішення суду першої інстанції скаржник суду не навів.

Отже, клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298 п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі №160/11290/19 залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко