Постанова

від 24.06.2020 по справі 420/5475/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5475/19 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Поперечного Д.І.,

представника позивача - Маковецької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРКО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕРКО (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 вересня 2019 року №0042931408 та №0042951408.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначало, що викладені в акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

На підставі направлень від 20 грудня 2018 року та від 26 грудня 2018 року, наказу від 07 грудня 2018 року №9697, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок на 2018 рік, в період з 21 грудня 2018 року по 03 липня 2019 року співробітники ДПС провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року.

За результатами цієї перевірки 17 липня 2019 року ДПС склало акт №399/15-32-14-08/31681342 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ", в якому встановлені наступні порушення з боку позивача, крім іншого:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 27823725 грн., у тому числі за 2 квартал 2016 року в сумі 26048308 грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 75000 грн., за 3 квартал 2017 року у сумі 1442100 грн. та за 4 квартал 2017 року в сумі 258317 грн.;

- п.46.1 ст.46, п.49.1 ст.49, п.49.2, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.5 р.2 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №21 від 28 січня 2016, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 42767064 грн., у тому числі за квітень 2016 року в сумі 30574400 грн. (минув термін позовної давності), за травень 2016 року в сумі 1589894 грн. (минув термін позовної давності), за березень 2017 року в сумі 5050201 грн., за червень 2017 року в сумі 2360094 грн.; за липень 2017 року в сумі 3192475 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 997685 грн., у тому числі за вересень 2018 року на суму 997685 грн.

Відповідно до зазначених порушень ДПС прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 04 вересня 2019 року №0042931408, яким позивачеві за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2663126,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 1775417,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 887709,00 грн.;

- від 04 вересня 2019 року №0042951408, яким позивачеві за порушення п.46.1 ст.46, п.49.1 ст.49, п.49.2 ст.49, п.185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.5 р.2 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" № 21 від 28 січня 2016 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 15904155,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 10602770,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5301385,00 грн.

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, а тому висновки ДПС про порушення ТОВ вимог податкового законодавства не відповідають встановленим обставинам справи.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ст.133.1.1 ПК України платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно ст.134.1.1 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст.135.1 ПК України).

Положеннями статті 137 ПК України встановлено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в період, який перевірявся, ТОВ мало фінансово-господарські відносини з контрагентами ТОВ "ЕВРО ФУД ГРУП", ПП "НОВІ ДОЛИНЯНИ", ТОВ "УКРЕКСПОСЕРВІС", ТОВ "COPBEJI ИНВЕСТ", ТОВ "АЛЕКС ТРЕЙДІНГ", ФГ "ОСИЧКИ", ПП "ПРОТЕКС ФІНАНС", ПП "МІДЛ-ТРАНС-ЛТД", ТОВ "БАЛТИКУС ТРЕЙД" на підставі договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, договорів поставки сільськогосподарської продукції.

Позивачем у межах своєї господарської діяльності укладено з ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл договір складського зберігання №020116/ОКІ-F від 02 січня 2016 року (т.1 а.с.69-71).

Відповідно умов вказаного договору зерновий склад приймає на закрите зберігання кукурудзу, ячмінь, пшеницю, ріпак, сою та іншу с/г продукцію за заліковою вагою до 50 000 тон на місяць.

В матеріалах справи наявні договори, укладені між ТОВ "ЕВРО ФУД ГРУП", ПП "НОВІ ДОЛИНЯНИ", ТОВ "УКРЕКСПОСЕРВІС", ТОВ "COPBEJI ИНВЕСТ", ТОВ "АЛЕКС ТРЕЙДІНГ", ФГ "ОСИЧКИ", ПП "ПРОТЕКС ФІНАНС", ПП "МІДЛ-ТРАНС-ЛТД"ТОВ "БАЛТИКУС ТРЕЙД" (продавці) та ТОВ (покупець) про поставку товару (т.1 а.с.72-74, 113-115, 175-177, 231-232, 267-269, т.2 а.с.207-209, 219-221, 227-228, 262-264).

З огляду на зміст вказаних договорів позивача з контрагентами, колегія суддів доходить висновку, що вони містять всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав суду видаткові накладні (т.1 а.с.75-81, 94-112, 180-196, т.2 а.с.210, 216, 267-269, 285-288) податкові накладні з доказами реєстрації (т.1 а.с.82-93, 118-174, 197-230, 235-253, 257-266, т.2 а.с.80-87, 111-126, 211, 217, 225, 230-231,237-248, 270-272), платіжні доручення (т.1 а.с. 233-234, т.2 а.с.252-261, 273-275).

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача, що відсутність ТТН у позивача не підтверджує транспортування товару, оскільки умовами договорів визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DAT - зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл .

Відповідно до Інкотермс-2010 термін DAT означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі (є умовною назвою кінцевої точки доставки) зазначеного місця призначення. Продавець несе всі ризики по доставці товару до названого місця.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав та господарської необхідності по складанню ТОВ ТТН на підтвердження поставки товару, оскільки відповідно до Інкотермс-2010 така поставка здійснювалась продавцями товару.

У свою чергу, на підтвердження поставки товару на орендований ТОВ зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл позивачем долучено до матеріалів акти приймання-передачі, підписані продавцями, покупцем та зерновим складом, у яких визначено обсяг поставки та місце приймання товару (т.2 а.с.133-144).

Також, поставки товару на орендований ТОВ зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл супроводжувались забором зерна (з метою проведення його аналізу), що підтверджують наявні у матеріалах картки лабораторного аналізу щодо якості товару (зерна) (т.3 а.с.35-53).

В свою чергу, в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки, відповідач посилався на ненадання ТОВ в ході перевірки сертифікатів якості товару, що на думку відповідача свідчить про нереальність вказаних операцій.

Колегія судів зазначає, що у відповідності до постанови КМУ №405 від 03 вересня 2014 року втратила чинність постанова КМУ від 23 липня 2009 року № 848 Про затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки .

Вказане свідчить, що ТОВ не повинно було та не могло надати на вимогу контролюючого органу сертифікати якості зерна у зв`язку із скасуванням їх обов`язковості, натомість якість поставленого товару посвідчується картками аналізу зерна, які складені у відповідності до типової форми №47, затвердженої Міністерством аграрної політики та продовольства України, та які містяться в матеріалах справи.

Також, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача власних основних фондів, трудових ресурсів, виробничих активів, оскільки чинне законодавство передбачає можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов`язань, а тому вказані обставини не можуть свідчити про несумлінність ТОВ, як платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач не має законодавчо закріпленого обов`язку нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, яка їх вчинила. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

При цьому судова колегія враховує, що висновки відповідача щодо неспроможності контрагентів ТОВ здійснювати вказані господарські операції фактично ґрунтуються лише на податковій інформації, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення податковими органами будь-яких перевірок цих контрагентів з відповідними висновками.

Суд встановив, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: післяврожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля; складське господарство; відновлення відсортованих відходів (основний).

Тобто, укладені договори відповідають видам діяльності ТОВ, мають на меті отримання прибутку, а їх виконання підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Первинний документ згідно з визначенням статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом частини 1, частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарської операцій, понесені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Стосовно решти господарських правовідносин позивача з TOB "ЗІК ТРАК ЮГ» код ЄДРПОУ 37645320, ТОВ "КРЕДО ПРОМ СТРОЙ" код ЄДРПОУ 40238782, ТОВ "НИБУЛОН АГРО" код ЄДРПОУ 40188412, ПП ПРОТЕКС ФІНАНС код ЄДРПОУ 39988670, ПП "МІЗУР ЕЛЕКТРИК" код ЄДРПОУ 40122498, ПП ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ ГРУП код ЄДРПОУ 39955619, ПП ПРОМ-МІСТО- ФІНАНС код ЄДРПОУ 39955781, ПП "СПЕЙС МАРКЕТ" код ЄДРПОУ 40232597, ПП КРОНТЕХ-ІНДУСТРІАЛ код ЄДРПОУ 39955729, ПП "ПРОМ-ІНСАЙДІНГ", ТОВ "БАЛТИКУС ТРЕЙД" за період квітень 2016 року, колегія суддів зазначає, що згідно розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки (т.1 а.с.68), встановлене відповідачем заниження ТОВ податку на прибуток та заниження ПДВ не було включено (в тому числі зі штрафними санкціями) до складу спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема з підстав сплину терміну позовної давності (т.1 а.с.64), що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для здійснення судового дослідження вказаних господарських правовідносин.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2019 року №0042931408 та №0042951408 підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2020 року

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.