ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2020 р. Справа№ 911/853/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Агрикової О.В.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Костенко О.М. орд.КС №655216 від 12.12.2019;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Сосновий бор"
на рішення господарського суду Київської області від 16.08.2019 (повний текст складено 09.09.2019)
у справі №911/853/19 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Сосновий бор"
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року Селянське (фермерське) господарство "Сосновий бор" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) та, з врахуванням заяви про уточнення позовної заяви, просило суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2008 (зареєстрований за №040834300421 від 08.12.2008), вважаючи укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, на той самий строк на тих самих умовах в редакції, наведеній у заяві про уточнення позовної заяви.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено процедуру реалізації позивачем переважного права, відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на поновлення договору, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у поновленні договору оренди землі на новий строк.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач послався на те, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 08.12.2008 площа земельної ділянки складає 40,0 га та відсутнє посилання на кадастровий номер орендованої позивачем земельної ділянки. Відповідач зазначає, що за змістом клопотань позивача, з якими він звертався до відповідача 25.07.2018 та 08.11.2018, останній просив поновити договір оренди земельної ділянки від 08.12.20108 площею 34,5641 га терміном на 7 (сім) років, що є зміною умов договору. Докази досягнення сторонами домовленості на таку зміну умов договору, як передбачено ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні.
Рішенням господарського суду Київської області від 16 серпня 2019 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Селянське (фермерське) господарство "Сосновий бор" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачу в оренду надавалась земельна ділянка загальною площею 40 га, без зазначення кадастрового номеру, однак при інвентаризації земель встановлено, що фактична площа земельної ділянки становить 34,5641 га; присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці не свідчить про виникнення нового об`єкту цивільних прав; позивачем було виконано всі необхідні дії для продовження договору оренди, а відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переваженого права на поновлення договору.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що зміна фактичної площі земельної ділянки унеможливлює пролонгацію договору на тих же умовах; заявляючи вимогу про визнання поновленим спірного договору на той самий строк та на тих самих умовах, позивач у прохальній частині позову виклав нову редакцію договору оренди землі, а не додаткової угоди до нього, тобто, заявив про визнання укладеним нового договору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року було зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 (провадження №14-385цс19).
Підставою зупинення стала необхідність вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Однак, постановою Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №320/5724/17 були скасовані судові рішення попередніх інстанції і закрито провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції і питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" судом не вирішувались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2020 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23 червня 2020 року.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020, у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Агрикової О.В., Кравчука Г.А.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08 грудня 2008 року між Згурівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Фермерським господарством "Сосновий бор", як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає на підставі розпоряджень голови адміністрації від 17.09.2007 № 481 "Про розгляд заяви голови ФГ "Сосновий бор" Семени М.М." та від 18.04.2008 № 278 "Про внесення змін до заключних договорів оренди землі на території району", а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великокрупільської сільської ради (а.с.25-26).
За умовами п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,0 га.
Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
Пунктом 9 Договору обумовлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 34 Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 35 Договору).
Згідно з п. 41 Договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Договір оренди землі від 08.12.2008 зареєстровано у Згурівському відділі Київської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.12.2008 за № 040834300421.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3211814992018 від 06.06.2018 відділом Держземагентства у Згурівському районі 11.11.2013, на підставі проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою 05.09.2013 Державним підприємством "Київський інститут землеустрою", зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3221981000:05:007:0037 площею 34,5641 га (а.с.32-34).
Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з 01 січня 2013 року повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Державне агентство земельних ресурсів України, та до його територіальних органів.
Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до пункту 2 та пункту 5 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом Договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населених пунктів на території Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів
Отже, повноваження орендодавця щодо спірної земельної ділянки перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
У зв`язку з тим, що дія Договору спливала 08.12.2018, позивач у липні 2018 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив винести наказ про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 34,5641 га (в результаті відновлення меж земельної ділянки) кадастровий номер 3221981000:05:007:0037, розташованої на території Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області для ведення фермерського господарства на термін 7 років, з розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням щорічного коефіцієнта індексації. У поданій заяві позивач повідомив відповідача про готовність узгодження істотних умов договору. Вказана заява отримана відповідачем 25.07.2018 за вх. № С-1570/0/5-18 (а.с.27-28).
За результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача відповідач листом від 23.08.2018 № 1570/0-7559/0/17-18 зауважив на необхідності долучення проекту додаткової угоди до Договору, оскільки за змістом заяви СФГ "Сосоновий бор" виявило намір поновити договір оренди земельної ділянки площею 34,5641, га кадастровий номер 3221981000:05:007:0037, яка розташована на території Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області, тоді як відповідно до договору оренди земельної ділянки від 08.12.2008 № 040834300421 в оренду передавалась земельна ділянка площею 40,0000 га. Також повідомлено про те, що до звернення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.12.2008 №040834300421 не додано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку та Агрохімічного паспорта земельної ділянки. Крім того ГУ Держгеокадастру зазначено, що вказаним договором оренди землі передбачено невід`ємні частини договору, які СФГ "Сосновий бор" не додано. У зв`язку з викладеним ГУ Держгеокадастру повідомило СФГ "Сосновий бор" про відсутність підстав поновлення спірного Договору (а.с.29).
У листопаді 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною за змістом заявою, яку останнім отримано за вх. № 27-11668/0/1-18 від 08.11.2018. При цьому, додатком до заяви, у тому числі, зазначено проект додаткової угоди до Договору, витяг з ДЗК про земельну ділянку, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.30-35). При цьому у додатках до заяви не зазначено про надання Агрохімічного паспорта земельної ділянки, на необхідність надання якого було вказано у листі відповідача від 23.08.2018.
У відповідь на вказану заяву, ГУ Держгеокадастру листом від 07.12.2018 № 11668/0-11831/0/17-18 повідомило, що при розгляді заяви СФГ "Сосновий бор" від 08.11.2018 встановлено часткове врахування попередніх рекомендацій (в листі ГУ Держгеокадастру від 23.08.2018 № 1570/0-7559/0/17-18), у зв`язку з чим у ГУ Держгеокадастру відсутні підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки площею 34,5641 га, кадастровий номер 3221981000:05:007:0037, терміном на 7 років, розміром орендної плати 12 відсотків, яка розташована на території Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області (а.с.36).
Листом від 09.01.2019 № 32-10-0.332-319/2-19 ГУ Держгеокадастру повідомило СФГ "Сосновий бор" про припинення договору оренди землі від 08.12.2008 № 040834300421 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено (а.с.37).
Вважаючи відмову відповідача про поновлення спірного Договору, викладену у листі від 07.12.2018 № 11668/0-11831/0/17-18, необґрунтованою та незаконною, позивач звернувся з позовом до суду із даним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, просив суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2008 (зареєстровано за №040834300421 від 08.12.2008), вважаючи укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах в редакції, наведеній у заяві (а.с.94-97).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що переважне право позивача на подовження дії договору оренди землі не є порушеним, оскільки його пропозиція у формі додаткової угоди №1 до договору оренди землі про подовження його дії фактично є вимогою про зміну таких істотних умов договору як площа та відповідно межі орендованої ним земельної ділянки. Крім цього, заявляючи вимогу про визнання поновленим спірного Договору на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду до Договору, позивач у прохальній частині позову виклав нову редакцію Договору оренди землі, а не додаткової угоди до цього Договору, тобто, фактично заявив про визнання укладеним нового Договору, що не надає підстав для поновлення Договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто, на тих самих умовах.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Укладений між позивачем та Згурівською районною державною адміністрацією договір від 08.12.2008 за своєю правовою природою є договором оренди землі.
Предметом спору в даній справі є поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах після закінчення строку договору оренди.
За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтями 30, 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. При цьому, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренди землі.
Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною 5 статті 33 цього Закону орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.
Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1 - 5 та частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18, від 05.12.2019 у справі №912/3401/18.
Таким чином стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожним змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї статті.
Відповідно до частини 11 вказаної статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Проте, виключення із наведеного порядку пролонгації договору оренди землі передбачено частиною 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі" за змістом якої у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Таким чином, зміна об`єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, як наслідок, сторонам необхідно укладати новий правочин щодо нового (зміненого) предмета договору в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, під час дії Договору передану позивачу в строкове платне користування земельну ділянку проінвентаризовано під час здійснення землеустрою на підставі технічної документації, розробленої ДП "Київський інститут землеустрою", відповідно сформовано земельну ділянку площею 34,5641 га з присвоєнням кадастрового номера 3221981000:05:007:0037. Відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 11.11.2013.
Згідно з документами, поданими на розгляд до ГУ Держгеокадастру, площа земельної ділянки змінилась і складає 34,5641 га. Отже змінились і межі орендованої позивачем земельної ділянки.
Однак, впродовж дії вказаного Договору до нього не було внесено відповідних змін у частині зміненої площі орендованої земельної ділянки.
У той же час, згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Стаття 79-1 ЗК України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.
Таким чином, зміна фактичної площі спірної земельної ділянки (її зменшення до 34,5641 га), що мало місце на час дії Договору оренди землі від 08.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 08.12.2008 за №040834300421) унеможливила його пролонгацію у порядку, передбаченому частинами 1-6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за приписами частини 12 цього Закону, такі зміни мають наслідком укладення нового договору оренди землі із дотриманням вимог Закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №917/540/16.
Таким чином, вказані обставини унеможливлюють поновлення договору оренди землі між сторонами на підставі ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору (площі, розміру орендної плати та строку дії договору), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Також є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач, заявляючи вимогу про визнання поновленим спірного Договору на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду до Договору, фактично виклав нову редакцію Договору оренди землі, а не додаткової угоди до цього Договору, тобто заявив про визнання укладеним нового Договору, що не надає підстав для поновлення Договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні. і
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Сосновий бор" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16 серпня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.07.2020.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.А. Кравчук
О.В. Агрикова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2020 |
Оприлюднено | 06.07.2020 |
Номер документу | 90149757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні