Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/16270/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/16270/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Тищенко О.В.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання Шевченко В.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області.

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.04.2020

у справі № 910/16270/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Успіх м. Біла Церква

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України у Київській області.

про стягнення 42 814,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успіх м. Біла Церква (далі - ОСББ Успіх м. Біла Церква , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі - відповідач) про 42 814,20 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем, як власником нежитлового приміщення у спірному будинку, своїх зобов`язань зі сплати внесків на утримання будинку ОСББ Успіх м. Біла Церква , відтак просило стягнути вказану суму в судовому порядку.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому стверджував про ненадання відповідачем рахунків на оплату та відсутність у відповідача права надавати комунальні послуги.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач подав додаткові письмові пояснення та заяву про зменшення позовних вимог, в яких зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідач частково сплатив внески на утримання будинку в розмірі 439, 12 грн., відтак просив суд зменшити позовні вимоги до 42 375, 08 грн., ця заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успіх м. Біла Церква задоволено частково. Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успіх м. Біла Церква 42 375, 08 грн. основного боргу та 1 921, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку, просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, суд першої інстанції належним чином не дослідив аргументи відповідача щодо відсутності у Голови правління ОСББ Борисенка А.М. повноважень на звернення з даним позовом до суду, а лише навів про те, що інформація про Борисенка А.М. як про керівника зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім цього, суд не врахував тих обставин, що звернення ОСББ до суду має бути ініційоване саме рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, а Голова правління повинен бути лише підписантом документів, складених на підставі раніше прийнятих рішень органів управління ОСББ. Апелянт також стверджував, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги його аргументів з приводу введення позивачем суд в оману щодо проведення загальних зборів співвласників (членів) ОСББ Успіх м. Біла Церква , якими підтверджено встановлені розміри внесків (послуг) на утримання будинку ОСББ Успіх м. Біла Церква 01.11.2018, мотивуючи це тим, що жодного повідомлення про проведення згаданих зборів відповідач не отримував, а згідно листа Голови правління ОСББ станом на 15.11.2018 жодних загальних зборів не проводилось. При цьому, апелянт звертав увагу, що протокол загальних зборів датований 01.11.2018, а список поіменного голосування представником відповідача був отриманий 11.01.2019. Крім цього, на думку апелянта, позивач не надав жодних актів надання послуг та рахунків на їх оплату, зокрема, первинних бухгалтерських документів з листопада 2018 (момент з якого заявлено позовні вимог). При цьому, задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився із позицією Управління, що і власники сплачують в ОСББ не за послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком. Однак, позивачем не наведено детального розрахунку витрат на управління будинком, які понесло ОСББ за період виникнення заборгованості тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що відповідач, як власник нежитлового приміщення у будинку, в силу приписів Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку повинен сплачувати внески на утримання будинку ОСББ Успіх м. Біла Церква тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 30.06.2020 з`явились представники сторін, представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, співвласниками приміщень будинку за адресою: м. Біла Церква Київської області по вул. Б. Хмельницького, 9 відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успіх м. Біла Церква

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон про ОСББ).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону про ОСББ та п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власник квартири у багатоквартирному будинку є співвласником багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За приписами Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Як встановлено матеріалами справи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області є власником нежитлового приміщення № 64 загальною площею 499 кв. м. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, 9, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 111333045, тобто є співвласником вказаного багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ОСББ, полягає у здійсненні функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. вказаного Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону про ОСББ співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону про ОСББ).

Як визначено положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 23 Закону про ОСББ власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник згідно ч. 2 ст. 7 цього Закону несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Положеннями ч. 2 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

При цьому, ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.

Як вище згадувалось, ОСББ на підставі ст.4 Закону про ОСББ створюється як непідприємницьке товариство, має статус неприбуткової організації та не має на меті отримання прибутку. ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які ОСББ здійснює згідно статуту й затвердженого кошторису.

Так, ОСББ Успіх м. Була Церква (п.1.6 Статуту) є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

За приписами ч. 2 ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги не є предметом регулювання цього закону відносини, які виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення на підставі ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно погодився з доводами відповідача про те, що позивач не надає послуги по обслуговуванню будинку, проте вірно зазначив, що співвласники сплачують ОСББ не за надані послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком.

Як вище згадувалось, згідно ч. 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, з цією метою на підставі ст.ст. 10, 16, 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, які надають послуги.

ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг, їх потребують члени об`єднання, в зв`язку з цим положеннями ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що 01.11.2018 було проведено загальні збори співвласників (членів) ОСББ Успіх м. Була Церква , на яких було прийнято рішення, оформлені протокол № 2, зокрема, про встановлення з 01.11.2018 розміру внесків на утримання будинку ОСББ Успіх м. Була Церква за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, 9 - в сумі 6, 60 грн. за 1 кв. м. площі приміщення.

З огляду на прийняте рішення, враховуючи площу належного відповідачу нежитлового приміщення, розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території починаючи з листопада 2018 року для відповідача становило 3 293, 40 грн. (449 кв. м. *6,60 грн.).

Твердження відповідача (апелянта) про необґрунтованість заявлених позивачем вимог з посиланням на те, що вищезгадане рішення загальних зборів прийняте з порушенням встановленого законом порядку, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, адже рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 2 від 01.11.2018, в судовому порядку не оскаржувалося та не визнавалося судом недійсним, відповідно відсутні підстави стверджувати про його неправомірність. Крім цього, питання законності та дійсності цього рішення не є предметом даного спору.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, відсутність укладеного між сторонами договору щодо утримання будинку та прибудинкової території протягом листопада 2018 - лютого 2019 не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкових територій.

Неотримання відповідачем рахунків на оплату також не є тією підставою, яка унеможливлює сплату внесків на утримання будинку, оскільки рахунок є лише документом з платіжними реквізитами, на які потрібно перерахувати кошти. Наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплати відповідних внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства чи тих, що випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Тлумачення цих положень закону свідчить, що прострочення кредитора полягає або в безпідставній відмові від прийняття належного виконання, або в невиконанні кредиторських обов`язків, або в інших діях чи бездіяльності з боку кредитора, які не дозволяють боржнику виконати зобов`язання належним чином. Якщо прострочення боржника - це прострочення у виконанні зобов`язання, то прострочення кредитора - це прострочення у прийнятті виконання зобов`язання.

Неотримання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в силу ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплати відповідних внесків на утримання будинку, відповідно доводи апелянта в цій частині як безпідставні та необґрунтовані відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин, апеляційний суд визнає висновки місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача, як власника нежитлових приміщень, на користь позивача (ОСББ) 42 375, 08 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу тверджень відповідача (апелянта) про те, що позовна заява підписана неуповноваженою особою, а звернення ОСББ до суду має бути ініційоване рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, в той час як голова правління повинен бути лише підписантом документів, складених на підставі раніше прийнятих рішень органів управління ОСББ, слід зазначити, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Борисенко А.М. є особою, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

З позовом до суду звернулось ОСББ Успіх м. Біла Церква , як юридична особа, від імені якої голова правління Борисенко А.М. підписав позовну заяву.

Доводи апелянта з приводу неповного з`ясування істотних обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За рішенням від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 у справі № 910/16270/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/16270/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.07.2020

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді О.В. Тищенко

С.Р. Станік