Рішення

від 23.06.2020 по справі 902/198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2020 р. Cправа № 902/198/20

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017" (вул. Гонти, буд. 96, м. Вінниця, 21011)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" (вул. Некрасова, буд. 127, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 96372 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Шишковська А.Б.

відповідача: Слободянюк В.С.

В С Т А Н О В И В :

27.02.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" про стягнення 96 372,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/198/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 02.03.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" про стягнення 96 372,00 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.03.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви. Суд дослідивши дану заяву дійшов висновку, що остання подана в строк та підлягає задоволенню.

Відтак, суд своєю ухвалою від 23.03.2020 р. відкрив провадження у справі № 902/198/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 22.04.2020 р.

На визначену судом дату, 22.04.2020 р., у підготовче засідання з`явилася представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання у справі належним чином повідомлявся ухвалою суду від 23.03.2020 р., яка надсилалася усім учасникам справи рекомендованою кореспонденцією. Однак, 13.04.2020 р. на адресу суду повернувся конверт, адресований відповідачу, із поштовою відміткою "За закінченням встановленого строку зберігання".

В судовому засіданні 22.04.2020 р. представник позивача заявила усне клопотання про виправлення описки у ч.ч. 1, 2 прохальної частини позовної заяви, виправивши назву позивача з Товариство з обмеженою відповідальністю "Даки-2017" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017".

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали позовної заяви, задовільний вищевказане клопотання.

За результатами проведеного підготовчого засідання суд дійшов висновку про його відкладення, враховуючи неявку представника відповідача, у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, на 13.05.2020 р. о 12:00, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою 23.04.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі № 902/198/20, яке відбудеться 13.05.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання 13.05.2020 р. суд постановив з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів згідно ч.1 ст. 177 ГПК України та оголошення перерви в судовому засіданні до 09.06.2020 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного судового засідання 09.06.2020 р. суд постановив про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 23.06.2020 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем заявлено наступне: 25.06.2019 р. між ТОВ Ребус Пак (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лаки 2017 (далі - Відповідач, Замовник) був укладений договір № 28 на виготовлення продукції (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується виготовити на замовлення та поставити Замовнику гофропродукцію (гофро-тару) з власного матеріалу, іменовану надалі продукція або товар , а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити її.

Згідно п. 1.2 Договору найменування, кількість, технічні характеристики продукції вказуються у замовленнях, технічній документації, специфікаціях, протоколах погодження, видаткових накладних, рахунках, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору до відносин Сторін у даному Договорі застосовуються у відповідних частинах акти цивільного законодавства про договори підряду та поставки, якщо прямо не встановлено цим Договором або не випливає із суті конкретних зобов`язань Сторін.

Виготовлення та поставка продукції здійснюється згідно заявок (замовлень) Замовника. Замовник подає письмову заявку електронною поштою на адресу Постачальника: Rebuspak@gmail.coni. Строк погодження заявки Сторонами складає 3 робочих дня (п. 2.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сума Договору визначається як сума вартостей всіх партій одиниць товару, що постачається за цим Договором протягом усього строку його дії. Оплата Товару здійснюється на умовах: 50% - попередня оплата, 50% - по факту відвантаження продукції. Відтермінування платежу можливе в разі складання додаткової угоди до даного договору.

Строк поставки до 10 робочих днів з дати погодження заявки (п. 6.1 Договору).

26.06.2019 р. та 11.07.2019 р. платіжними дорученнями №294 від 26.06.2019 р., № 328 від 11.07.2019 р., Відповідачу було перераховано в рахунок передоплати кошти в сумі 35 880 гри.

15.07.2019 року Відповідачем по видатковій накладній № 32 від 15.07.2019 р. та товаро-транспортній накладній № 32 від 15.07.2019 р. був поставлений Позивачу Товар - гофрокороб 385x250x200 Т-25 з маніпуляційними знаками у кількості 4 670 шт. на загальну суму 36 426, 00 грн.

16.07.2019 р. платіжним дорученням № 337 від 16.07.2019 р. Позивачем було додатково перераховано Відповідачу кошти в сумі 918 грн.

З врахуванням того, що Відповідачем було виготовлено та поставлено Товар на суму 36 426, 00 грн., залишок не отоварених коштів станом на 16.07.2019 р. складав 372 грн.

25.07.2019 р. Позивач направив на адресу Відповідача заявку про надання комерційної пропозиції по гофрокартонному ящику наступного змісту: Марка картону П 32. Профіль В, С; Зовнішні розміри: 385*250*190; Ваші умови поставки: перша партія і подальша співпраця, оплата: Через скільки днів після замовлення ящик буде на виробництві; Яка мінімальна партія; На яких умовах поставка ящика; Картон має бути вологостійким і витримувати температуру мінус 23 градуса по Цельсію.

Відповідно до Специфікації № 1 від 30.07.2019 р., яка є невід`ємною частиною Договору, Сторони погодили виробництво та поставку Товару: г/я ПЗЗ бурий 385x250x190 без друку, ціна з ПДВ за штуку - 10,62 грн.

Умови поставки: DAP (склад покупця: м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 96). Умови оплати: Покупець здійснює оплату 70% - попередня оплата, 30% - після повідомлення покупця про готовність продукції. Оплата проводиться згідно рахунку по платіжним реквізитам Постачальника. Загальна вартість договору визначається сумою рахунків.

Після підписання сторонами Специфікації № 1 від 30.07.2019 р. Позивач отримав від Відповідача рахунок на оплату № 40 від 30 липня 2019 року по договору № 28 від 25.06.2019 р. за товар: гофрокороб ПЗЗ 385x250x190 у кількості 15 000 шт. на суму 159 300, 00 грн., у тому числі ПДВ 26 550, 00 грн.

Платіжним дорученням № 373 від 30.07.2019 р. згідно рахунку Постачальника № 40 від 30.07.2019 р. на умовах, визначених у Специфікації № 1 від 30.07.2019 р. Позивачем було перераховано Відповідачу 70% від даної суми, що складає 111 510 грн, у т.ч. ПДВ 20%.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання по виготовленню та поставці Товару Відповідач не виконав.

09.08.2019 р. на електронну адресу Відповідача була направлена вимога про повернення коштів в сумі 111 510, 00 грн. згідно платіжного доручення № 373 від

30.07.2019 року у зв`язку з відмовою Відповідача виконувати свої зобов`язання за Договором.

23.08.2019 р. платіжним дорученням № 382 Відповідач частково виконав вищевказану вимогу, повернувши Позивачу кошти в сумі 15 510,00 грн.

06.12.2019 р. Відповідачу повторно було направлено претензію про повернення коштів в сумі 96 372, 00 грн.

Відповіді на дану претензію Позивач не отримав, жодних дій по поверненню суми передоплати Відповідач не вчинив.

Позивач вказує, що на момент звернення останнього з позовом до суду за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 96 372, 00 грн.

Встановивши вищевикладені обставини, суд дійшов наступних правових висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договірні зобов`язання, що виникли між сторонами випливають із змішаного договору, а саме, містять елементи договорів послуги та поставки.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Водночас до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем, згідно договору від 25.06.2019 №28.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду спору належних доказів поставки товару або повернення грошових коштів в сумі 96 372,00 грн Відповідач суду не надав.

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач отримавши як попередню оплату грошові кошти, не надав доказів належного виконання свого зобов`язання щодо виготовлення та відповідної поставки товару в повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача в сумі 96 372,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, що підтверджується первинною документацією яка наявна в матеріалах справи.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонам, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

За вказаних вище обставин у своїй сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Що стосується розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Крім того представником позивача, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу представника позивача долучено Договір про надання правової допомоги від 03.02.2020 р.; Акт виконаних робіт від 03.02.2020 р. на суму 8000,00 грн; виписка банку за період з 09.04.2020 р. по 09.04.2020 р. про сплату за надані юридичні послуги в сумі 8000,00 грн з призначенням платежу оплата за договором про надання правової допомоги від 03.02.2020 р.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві визначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 8000,00 грн, дані витрати підтверджуються договором про надання правової допомоги від 03.02.2020 р.; Актом виконаних робіт від 03.02.2020 р. на суму 8000,00 грн; випискою банку за період з 09.04.2020 р. по 09.04.2020 р. про сплату за надані юридичні послуги в сумі 8000,00 грн.

У свою чергу, сума судових витрат була визначена в позовній заяві, а тому відповідач скориставшись своїм правом подав заяву щодо зменшення розміру таких витрат.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 8 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребус Пак" (вул. Некрасова, буд. 127, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40669268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017" (вул. Гонти, буд. 96, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 41346073) 96 372,00 грн заборгованості; 2102,00 грн витрат зі сплати судового збору та 8 000,00 грн. відшкодування витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 02 липня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Гонти, буд. 96, м. Вінниця, 21011)

3 - відповідачу (вул. Некрасова, буд. 127, м. Вінниця, 21000)