Ухвала

від 02.07.2020 по справі 904/2550/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

02.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2550/20

Суддя Євстигнеєва Н.М. , розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці", м. Запоріжжя

про внесення змін до договору № 868-ПУ-ПТП від 09.12.2019

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованість у розмірі 109 193,86 грн., з яких: основний борг у розмірі 107 288,46 грн.; пеня у розмірі 1659,16 грн.; 3 % річних у розмірі 246,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №868-ПУ-ПТП від 09 грудня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 10.03.2020 по 06.04.2020 у сумі 246,24 грн.

На підставі пункту 6.7 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 1 659,16 грн. за загальний період з 10.03.2020 по 06.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30 червня 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідно до якого просить внести зміни до договору №868-ПУ-ПТП від 09.12.2019, виклавши п. 2.3 в наступній редакції:

"2.3 Розрахунки за виконані підрядником роботи за даним договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів на 60-й календарний день з дати підписання відповідного Акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі отриманого замовником рахунку. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника. Також розрахунки за даним договором можуть здійснюватись в інших формах, які не суперечать діючому законодавству.

Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

У якості розрахунку за виконані роботи можливе отримання підрядником від замовника товарів (продукції), вартість, умови та строк поставки яких, узгоджуються підрядником і замовником шляхом укладення додаткових угод до договору. У такому разі, датою оплати виконаних робіт сторони вважають дату отримання підрядником товарів (продукції)".

В обґрунтування заявлених вимог, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно умов договору №868-ПУ-ПТП від 09 грудня 2019 року виконавцем виконані роботи на суму 107 288,46 грн., однак, через настання істотних змін обставин ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", не змогло своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані роботи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 188ГПК України позивачем за зустрічним позовом 19.06.2020 направлено на адресу ДП "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" пропозицію про зміну умов договору від 09.12.2019 за №868-ПУ-ПТП та додаткову угоду про зміну п. 2.3 шляхом викладення його у новій редакції. Відповіді на пропозицію відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Також зустрічна позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд вбачає підстави залишити її без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Оскільки, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (внести зміни до договору), то позивач за зустрічним позовом повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. У той же час позивачем не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, зустрічна позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі. Клопотання мотивоване тяжким фінансовим станом товариства та браком вільних обігових коштів на рахунках.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов`язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для звільнення від такої сплати.

Більше того, наведеними вище правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Однак, позивач не довів його приналежність до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано жодних доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість оплати позивачем судового збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема викладена в постановах від 01.04.2020 по справі №910/5257/19, від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 22.04.2020 по справі №910/11025/20.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 164, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.

3. Позивачу, Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля", протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2 102,00 грн. та порядку.

4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля", що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.07.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Євстигнеєва