Рішення

від 17.06.2020 по справі 910/1419/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/1419/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 1, кімната 710; ідентифікаційний код 38077038)

до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд.3; ідентифікаційний код 05391057)

про стягнення 8 673 189, 30 грн,

Представники сторін:

від позивача: Фіцулін О.О.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оболонь, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 8 673 189, 30 грн у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 010214/1 від 01.03.2015, в частині здійснення оплати за поставлений йому товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2020.

19.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнає заборгованість перед позивачем та зазначає про часткове погашення такої заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.03.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину введений на території України Кабінетом Міністрів України, ухвалами Господарського суду від 18.03.2020 та 08.04.2020 підготовче засідання відкладалося на 08.04.2020 та 29.04.2020 (відповідно).

У підготовчому засіданні 29.04.2020 представник позивача повідомив суд, що станом на 29.04.2020 спір в позасудовому порядку не врегульовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2020.

25.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

26.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. у вказаній заяві позивач просив суд прийняти її до розгляду та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" заборгованість за неоплачений товар в розмірі 4 120 447, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 судове засідання відкладено на 17.06.2020.

15.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача на позовну заяву.

15.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.06.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 17.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Оболонь" (далі - покупець) був укладений договір поставки товару № 010214/1 за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти на своєму складі та своєчасно оплатити наступний товар: - плівка поліетиленова термозбігова, прозора в асортименті, відповідно ГОСТ 25951-83.

Згідно п. 2.1. сторони домовились, що постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує товар на підставі письмових заявок покупця.

До 28 числа кожного місяця покупець надсилає постачальнику місячний план закупівель, з вказаною кількістю та асортиментом товару для підтвердження можливості виготовлення. Поставка товару здійснюється партіями згідно заявок покупця (п. 2.3., 2.4. договору).

Відповідно п. 3.1. ціна та асортимент визначаються на основі додаткових угод до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктами 4.4., 4.5. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар протягом одного дня з дати отримання письмової заявки направленої покупцем. Датою поставки товару вважається вказана в товарно-транспортній накладні дата отримання товару покупцем.

Разом з товаром постачальник надає наступні супроводжувальні документи: Сертифікат якості, Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров`я України одноразово при першій поставці.

Положеннями п. 7.2. договору в редакції додаткової угоди № 12 від 30.01.2019 сторони дійшли згоди, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120-ти календарних днів з дати поставки товару, на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних постачальника. Всі платежі покупця зараховуються постачальником згідно призначення платежу зазначеного в платіжному дорученні покупця, в якому повинні бути вказані реквізити договору, видаткові накладні або рахунки-фактури, або товарно-транспортні накладні, згідно яких здійснюється оплата за поставлений товар.

У разі недостатності суми проведеного покупцем платежу для погашення існуючої заборгованості за товар у повному обсязі, незалежно від вказаного у платіжному документі призначення платежу отримана сума приймається постачальником в рахунок послідовного погашення боргу покупця за поставлений товар за принципом FIFO, починаючи з погашення найпершого неоплаченого на дату платежу товаророзпорядчого документу і до останнього (п. 7.3. договору).

Пунктом 11.1. встановлено, що даний договір складений у двох примірниках на п`яти сторінках, які мають однакову юридичну сулу на вступає у дію з моменту його підписання та скріплення печатками сторін в дату, зазначену на початку договору і діє до 31 січня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що у період з 14 червня 2019 року по 09 січня 2020 року ним було здійснено відповідачу поставку товару у відповідності до погоджених умов договору на загальну суму 14 793 329, 20 грн. Товар був прийнятий, однак відповідачем, здійснено лише часткову його оплату, у вищевказаний період, а саме, 750 605, 31 грн.

Як про це вказує позивач, станом на 30.01.2020, в порушення вимог п. 7.2. договору (з урахуванням умов додаткової угоди № 12 від 30.01.2019), відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання по оплаті товару більш як 120 днів, на суму у розмірі 8 673 189, 30 грн.

Відтак, позивач вказує, що станом на 30.01.2020 заборгованість Приватного акціонерного товариства "Оболонь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" становить 8 673 189 , 30 грн.

Так, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вказує наступне.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки № 010214/1 від 01.03.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав умови договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 14 793 329, 20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Суд зазначає про те, що видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що дані накладні є належними, допустимими та достовірними доказом при вирішення даного спору, адже, підтверджує факт виконання умов договору з боку позивача та факт виникнення у відповідача зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Крім того, суд вказує, що факт поставки товару на суму 14 793 329, 20 грн, відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями п. 7.2. договору в редакції додаткової угоди № 12 від 30.01.2019 сторони дійшли згоди, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120-ти календарних днів з дати поставки товару, на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних постачальника. Всі платежі покупця зараховуються постачальником згідно призначення платежу зазначеного в платіжному дорученні покупця, в якому повинні бути вказані реквізити договору, видаткові накладні або рахунки-фактури, або товарно-транспортні накладні, згідно яких здійснюється оплата за поставлений товар.

Так, позивачем в розрахунку заборгованості зазначено по яким саме видатковим накладним термін оплати настав, у період з 14.06.2019 по 01.10.2019.

Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема й видаткові накладні та відповідно передбачені п. 7.2. договору (з урахуванням умов додаткової угоди № 12 від 30.01.2019), відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати товару строком більше як 120 днів на суму 8 673 189, 30 грн. При тому суд вказує, що в детальному розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, позивачем наведено за якими саме видатковими накладними термін оплати настав у період з 14.06.2019 по 01.10.2019.

Таким чином, як про це вказує позивач, та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, станом на 30.01.2020 заборгованість Приватного акціонерного товариства "Оболонь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" становить 8 673 189, 30 грн. При тому, суд вказує, що відповідачем не заперечується, та не спростовується факт наявної заборгованості.

Позивачем на адресу відповідача, направлялася вимога № 05 від 15.01.2020 про виконання зобов`язання шляхом оплати простроченої заборгованості за договором поставки товару № 010214/1 від 01.03.2015, в якій позивач просив виконати зобов`язання відповідно до договору, а саме - оплатити заборгованість за отриманий більш як на 120 днів тому товар. Докази направлення вказаної вимоги (копія опису вкладення, поштова накладна та фіскальний чек) наявні в матеріалах справи.

Також означену вимогу позивачем було подано Приватному акціонерному товариству "Оболонь" до відділу документообігу наручно, про що свідчить реєстраційний номер (вх. № 50/0/1-20 від 15.01.2020). Проте, вказану заборгованість відповідачем погашено не було.

Так, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на наявну заборгованість за поставлений товар станом на 30.01.2020 яка складає 8 673 189, 30 грн.

Водночас, відповідач вказує, що станом на 10.02.2020 Приватним акціонерним товариством "Оболонь" перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 750 605, 31 грн в рахунок погашення заборгованості, що є предметом даного позову.

Разом з тим, суд вказує, що викладене вище підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, а саме: № 1256 від 04.02.2020 на суму 481 551, 28 грн, № 1257 від 04.02.2020 на суму 248 054, 95 грн, № 776 від 21.01.2020 на суму 400 000, 00 грн, № 1255 від 04.02.2020 на суму 149 510, 20 грн, № 16738 від 16.12.2019 на суму 350 605, 31 грн, № 1254 від 04.02.2020 від 120 883, 56 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем 26.05.2020 було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивачем повідомлено, що станом на 26.05.2020 заборгованість Приватного акціонерного товариства "Оболонь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" зменшилася з огляду на часткову оплату відповідачем товару за видатковими накладними з 14.06.2019 по 01.10.2019. Так, станом на дату подання вказаної заяви відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 4 552 741, 32 грн, а саме: 04.02.2020 на суму 481 551, 28 грн, 04.02.2020 на суму 248 054, 95 грн, 04.02.2020 на суму 149 510, 20 грн, 04.02.2020 на суму 120 883, 56 грн, 28.02.2020 на суму 1 500 000, 00 грн, 23.04.2020 на суму 200 672, 81 грн, 08.05.2020 на суму 350 640, 98 грн, на суму 13.05.2020 на суму 1 501 427, 54 грн.

Відтак, з урахуванням викладеного, позивач зазначає, що сукупна заборгованість Приватного акціонерного товариства "Оболонь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" станом на 26.05.2020 складає 4 120 447, 98 грн.

15.06.2020 позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи документів, а саме банківських виписок по особовому рахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" про здійснення Приватним акціонерним товариством "Оболонь" часткової оплати заборгованості в розмірі 4 552 741, 32 грн.

Разом з тим, у судовому засіданні 17.06.2020 представник позивача під фіксацію повідомив про часткове погашення відповідачем заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" на суму 300 000, 00 грн. Відтак, представником позивача вказано, що станом на 17.06.2020 відповідачем погашено заборгованість на загальну суму 4 852 741, 32 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи, що предмет спору (стягнення в сумі 4 852 741, 32 грн ) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі та враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а також надані позивачем банківські виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" , суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 4 852 741, 32 грн.

При цьому суд звертає увагу на тому, що доказів щоб слідували про виконання відповідачем зобов`язань в повному обсязі на момент вирішення спору в матеріалах справи не міститься. Доводів позивача щодо наявної заборгованості за поставлений товар, відповідачем спростовано не було.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів здійснення Приватним акціонерним товариством "Оболонь" повної оплати поставленого товару, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 010214/1 від 01.03.2015 (з урахуванням додаткової угоди № 12 від 30.01.2019) та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 8 673 189, 30 грн (з урахуванням закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 852 741, 32 грн ) підлягає задоволенню. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 3 820 447, 98 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судовий збір у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору .

Керуючись 74, 76-80, 129, 231, 232, 233 та 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 4 852 741, 32 грн .

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" - задовольнити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд.3; ідентифікаційний код 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерполімерпак" (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 1, кімната 710; ідентифікаційний код 38077038) заборгованість в розмірі 3 820 447 (три мільйони вісімсот двадцять тисяч чотириста сорок сім) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 130 097 (сто тридцять тисяч дев`яносто сім) грн 84 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.06.2020

Суддя Д.О. Баранов