Рішення

від 02.07.2020 по справі 910/6044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2020Справа № 910/6044/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ

до 1. Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна", м. Київ

про стягнення 17 303,61 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.04.2020 року Приватне акціонерне товариство "Київстар" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" (відповідач-2) суми заборгованості та штрафних і фінансових санкцій в розмірі 17 303,61 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов Договору про надання телекомунікаційних послуг №ХА-44/15 від 15.12.2015 року в частині оплати послуг, наданих позивачем, з врахуванням Договору поруки №ТУ/ХА-44-15-пор. від 01.03.2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд даної справи та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адреси місцезнаходження відповідачів, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 04.05.2020 року.

Відповідачі, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №0105473501046 та №0105473501038 ухвалу суду від 04.05.2020 про відкриття провадження у справі не отримали та у зв`язку із чим конверти було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/6044/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідачі був належним чином повідомлені про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзивів на позовну заяву до суду не подали, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 року між позивачем (оператор) та відповідачем-1 (абонент) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг №ХА-44/15 (надалі - Договір), відповідно до п. 1. якого сторонами встановлено, що оператор зобов`язується надавати абоненту телекомунікаційні послуги, що вказані у замовленнях (надалі - послуги), а абонент зобов`язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами.

Згідно з п 4. Договору оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Розрахунковим періодом за Договором є місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до сплати суму абонент отримує у рахунку на оплату, що надсилається абоненту оператором до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом за адресою, що вказана у відповідному замовленні.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом чотирьох років. Строк дії Договору кожного разу продовжується на 1 рік за умови, якщо до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не направить іншій стороні повідомлення у письмовій формі про припинення Договору. (п. 6. Договору).

15.12.2015 року відповідач-1 уклав з позивачем Замовлення №1 до Договору (надалі - Замовлення №1) на послугу з доступу до Інтернет Корпоративний без обмежень .

Відповідно до п. 3.1. Замовлення №1 основна послуга: Доступ до мережі Інтернет. Статичні ІР-адреси у кількості 1 шт.

Відповідно до п. 3.3. Замовлення №1 швидкість доступу: 100000 Кбіт/с. (допустиме відхилення 5%).

Відповідно до п. 3.4. Замовлення №1 тарифний план/пакет послуг: Інтернет/Зона 1/Абон.плата Інтернет - 5 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.5. Замовлення №1 запланована дата надання послуг: Протягом 26 робочих днів з моменту підписання цього Замовлення.

Відповідно до п. 3.6. Замовлення №1 місце надання послуг: Харків м. (Харківська область), Карачівске шосе, буд. 44.

Відповідно до п. 4.1. Замовлення №1 вартість послуг складається з вартості організації технічної можливості надання замовленої Абонентом послуги та щомісячної абонентної плати.

Відповідно до п. 4.1.1. Замовлення №1 загальна вартість організації технічної можливості замовленої Абонентом послуги: 66 224,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.1.2. Замовлення №1 плата за організацію технічної можливості надання послуги та підключення до такої послуги, що сплачується Абонентом при підключенні до послуги (разовий інсталяційний платіж): 2 500,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.3. Замовлення №1 щомісячна абонентна плата: 5000,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.3 Замовлення №1 спосіб розрахунків: інсталяційний платіж при підключення до послуги - 100% передоплата; щомісячні платежі (абонентна плата) - 100% післяоплата.

17.02.2016 відповідач-1 уклав з позивачем Замовлення №2 до Договору (надалі - Замовлення№2) на послугу Додатковий блок ІР-адрес .

Відповідно до п. 3.1. Замовлення №2 основна послуга: Додатковий блок ІР-адрес.

Відповідно до п. 3.2. Замовлення №2 кількість ІР-адрес: 8 шт.

Відповідно до п. 3.3. Замовлення №2 тарифний план/пакет послуг: Інтернет/Зона 1/блок з 8 ІР адрес 240,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. Замовлення №2 запланована дата початку надання послуги: 18.02.2016.

Відповідно до п. 4.1. Замовлення №2 вартість послуг: вартість інсталяційних робіт

120.0 грн. в тому числі ПДВ 20%, абонентна плата за місяць 288,00 грн в тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.2. Замовлення №2 спосіб розрахунків: інсталяційний платіж 100% - післяоплата, абонентна плата - 100% післяоплата.

01.03.2016 року сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, якою п. 4. Виклали в наступній редакції: Оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковий період. Розрахунковим періодом за Договором є місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до сплати суму абонент отримує у рахунку на оплату, що надсилається абоненту оператором до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом за адресою, що вказана у відповідному замовленні. У разі порушення замовником строків внесення оплати, вступає в силу Договір поруки №ТУ/ХА-44/15-пор. від 01.03.2016 року .

20.03.2017 відповідач-1 уклав з позивачем Замовлення №3 до Договору (надалі - Замовлення №3).

Відповідно до п. 3.1. Замовлення №3 основна послуга: Доступ до мережі Інтернет. Статичні ІР-адреси у кількості 4 шт. (з них 3 шт-технічні, 1 шт-для підключення обладнання Абонента).

Відповідно до п. 3.2. Замовлення №3 додаткові послуги: Додатковий блок 2 Блока з 8 ІР адрес .

Відповідно до п. 3.4. Замовлення №3 тарифний план/пакет послуг: Інтернет/Зона 1/Абон.плата Інтернет - 5 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.5. Замовлення №3 запланована дата надання послуг: Протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього замовлення.

Відповідно до п. 3.6. Замовлення №3 місце надання послуг: Харків м. (Харківська область), Карачівске шосе, буд. 44.

Відповідно до п. 4.1. Замовлення №3 вартість послуг: вартість інсталяційних робіт 240,00 грн в тому числі ПДВ 20%, абонентна плата 6 552,00 грн за місяць в тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.3. Замовлення №3 спосіб розрахунків: інсталяційний платіж за основну послугу - 100% післяоплата; щомісячні платежі - 100% післяоплата.

Як зазначає позивач, в наслідок надання позивачем послуг та здійснення оплати наданих послуг відповідачем у останнього утворилась заборгованість за спожиті телекомунікаційні послуги в розмірі 16 656,00 грн, що підтверджується наступними рахунками-фактурами:

- №45-17907509 від 31.08.2019 року на суму 6 552,00 грн (послуги доступу до мережі Інтернет);

- №46-20120014 від 30.09.2019 року на суму 6 552,00 грн (послуги доступу до мережі Інтернет);

- №47-21588838 від 31.10.2019 року на суму 6 552,00 грн (послуги доступу до мережі Інтернет);

- №45-17907509 від 31.08.2019 року на суму 16 656,00 грн (загальний розмір боргу за серпень-жовтень) (рахунок-фактура про сплату існуючого боргу за послуги доступу до мережі Інтернет).

Відповідачем, як зазначено у позові, розрахунок за отримані від позивача послуги здійснено не було.

Окрім того, 01.03.2016 року між відповідачем-2 (поручитель) було укладено з позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (боржник) Договір поруки №ТУ/ХА-44-15-пор. (надалі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель у повному обсязі (у тому обсязі, що і боржник) відповідає перед кредитором за виконання боржником його зобов`язань, визначених в Договорі про надання телекомунікаційних послуг №ХА-44/15 від 15.12.2015, укладеному між кредитором і боржником (надалі іменується Основна угода ) по особовому рахунку №7302810 у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником вище зазначених зобов`язань, а також за відшкодування кредитору основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, інфляції.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки предметом Основної угоди є: надання Кредитором телекомунікаційних послуг Боржнику і належна їх оплата.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки суть забезпеченого за цим Договором зобов`язання: оплата телекомунікаційних послуг, в порядку, на умовах і в строки, передбачені основною угодою.

Строк виконання зобов`язань боржника, що випливають з Основної угоди: до припинення зобов`язань. (п. 1.4. Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки у випадку невиконання зобов`язання боржником поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому кредитор вправі вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників спільно, так і від кожного з них окремо, при чому як цілком, так і в частині боргу. Якщо поручитель або боржник не задовольнить вимогу кредитора у повному обсязі, то інша Сторона (відповідно боржник або поручитель) несе перед кредитором відповідальність у розмірі невиконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором та Основною угодою.

Станом на момент звернення позивача до суду грошові кошти, в повному обсязі, за надані позивачем послуги, згідно вказаних вище рахунків-фактур, не були оплачені відповідачами, в результаті чого позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму основної заборгованість в розмірі 16 656,00 грн, а також суму пені в розмірі 530,53 грн та суму 3% річних в розмірі 133,84 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про телекомунікації телекомунікації (електрозв`язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 33 Закону України Про телекомунікації споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги, виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 із змінами та доповненнями (далі - Правила) надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.

Відповідно до пп. 6 п. 36 Правил споживачі зобов`язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 72 Правил у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем-1 не спростовано, факт надання позивачем послуг, а також факт відсутності оплати цих послуг відповідачем-1.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, а саме п. 4. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.03.2016, оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковий період.

Доказів оплати відповідачем-1 вартості послуг на суму в розмірі 16 6565,00 грн, у тому числі у встановлені Договором строки, або висловлення будь-яких заперечень, виявлення недоліків у наданих послугах на спірну суму, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем-1 обов`язку з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором настав.

Окрім того, Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Всупереч умов Договору та норм чинного законодавства, відповідач-1, та відповідач-2 як майновий поручитель, не виконали в належні строки взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, тим самим порушуючи майнові права та законні інтереси позивача, що полягали в отриманні оплати за надані послуги згідно Договору, з урахуванням Договору поруки.

За таких обставин, враховуючи, що умовами Договору поруки визначено солідарний обов`язок поручителя та боржника, суд дійшов висновку про те, що відповідачі у справі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідачів вартості послуг в розмірі 16 656,00 грн є обґрунтованими.

Позивачем також заявлено про солідарне стягнення з відповідачів суми пені в розмірі 530,53 грн, нарахованої за період з 21.12.2019 року по 27.03.2020 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в Договорі не передбачено порядку нарахування пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що він відповідає зазначеним нормам, оскільки не перевищує розміру пені, розрахованого згідно порядку, передбаченого Законом України та положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, а тому, до солідарного стягнення з відповідачів підлягає сума пені в розмірі 530,53 грн.

Позивачем також заявлено до солідарного стягнення з відповідачів суми 3% річних в розмірі 133,84 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних, на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що він здійснений вірно, а тому, до солідарного стягнення з відповідачів підлягає сума 3% річних в розмірі 133,84 грн, а позовні вимоги у цій частині, відповідно, підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Київстар підлягають задоволенню та солідарному стягненню з відповідачів суми основної заборгованості в розмірі 16 656,00 грн, суми пені в розмірі 530,53 грн та суми 3% річних в розмірі 133,84 грн.

Судовий збір позивача, у розмірі 2 102,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Термолайф (ідентифікаційний код 34015182, місцезнаходження: 61071, м. Харків, Карачівське шосе, буд. 44) та Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Термолайф-Україна (ідентифікаційний код 38576630, адреса: м. Київ, вул. Липська, буд. 10) на користь Приватного акціонерного товариства Київстар (ідентифікаційний код 21673832, місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53) суму заборгованості в розмірі 16 656,00 грн (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок), суму пені в розмірі 530,53 грн (п`ятсот тридцять гривень 53 копійки), суму 3% річних в розмірі 133,84 грн (сто тридцять три гривни 84 копійки) та суму судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов