Рішення від 18.06.2020 по справі 910/127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2020Справа № 910/127/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Екопромлайн до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк про стягнення 187296,97 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаЯсинецький О.А. від відповідачаДеревецький В.В. від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екопромлайн звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС суму страхового відшкодування у розмірі 187296,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами Договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-1581 від 02.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/127/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/127/20 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк та призначено підготовче засідання у справі на 26.02.2020.

30.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, стверджує, що: Товариство з обмеженою відповідальністю Екопромлайн не має права на отримання страхового відшкодування і є неналежним позивачем, оскільки таке право належить вигодонабувачу - АТ КБ Приватбанк ; у відповідача наявні обґрунтовані підстави для відстрочки прийняття рішення по заявленому випадку до 04.04.2020; представником позивача було надано відповідачу неповну та недостовірну інформацію щодо обставин події пошкодження застрахованого автомобіля; представником позивача створювалися перешкоди відповідачу у визначенні обставин настання випадку пошкодження застрахованого автомобіля; водій застрахованого транспортного засобу залишив транспортний засіб, не вживши при цьому заходів щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу.

Разом з відзивом від відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи №910/127/20 у загальному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/127/20 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та призначено підготовче засідання у справі на 26.02.2020.

12.02.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.02.2020 від відповідача надійшли заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 22.04.2020.

24.03.2020 та 21.04.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить відкласти розгляд справи, посилаючись на введення карантинних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

22.04.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 за клопотанням відповідача судове засідання відкладено на 04.06.2020.

03.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також письмові пояснення з приводу наданого позивачем Звіту №89/19 з оцінки матеріального збитку ДТП від 12.12.2019.

У судовому засіданні 04.06.2020 оголошувалась перерва до 18.06.2020.

17.06.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк від 16.06.2020.

Вказане клопотання судом задоволено.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечував.

Третя особа представників у судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екопромлайн (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-1581 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами, що передаються в кредит.

Відповідно до п. 5 Договору за цим Договором майном, що страхується, є транспортний засіб: Land Rover Discovery, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Згідно з п. 3 Договору вигодонабувачем за Договором є АТ КБ Приватбанк .

У п. 5 Договору визначено, що страхова сума за Договором становить 920000,00 грн, страховий платіж 44528,00 грн.

Перелік страхових ризиків зазначено в розділі 7 Умов страхування (п. 7 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору розмір безумовної франшизи складає: за ризиком Викрадення та у разі конструктивного знищення (повної загибелі ТЗ) - 5% від страхової суми, за іншими ризиками - 0,5% від страхової суми (з урахуванням умов п. 1 Умов страхування).

Згідно з п. 9.1 Договору строк дії Договору страхування дорівнює 12-ти місяцям з 15.08.2019 по 14.08.2020 включно.

У п. 13 Договору визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Умови страхування, Акт огляду транспортного засобу (КАСКО) та фотографії застрахованого ТЗ.

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 Умов страхування до переліку страхових ризиків включено, зокрема, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Відповідно до цих Умов страхування, ДТП - подія, що сталася під час руху ТЗ, в результаті якої загинули або дістали поранення люди чи завдані матеріальні збитки: зіткнення з іншим ТЗ або іншим учасником дорожнього руху, наїзд на нерухомі об`єкти, перекидання, падіння ТЗ.

03.10.2019 о 21 годині 55 хвилин у дворі будинку по вулиці О.Пчілки, 8 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), а саме: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованими автомобілями Honda Civic, державний номер НОМЕР_3 , Renault Laguna, державний номер НОМЕР_4 та Ford Transit, державний номер НОМЕР_5 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм транспортного засобу Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м.Києва від 08.11.2019 у справі №753/20423/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку із настанням страхової події - ДТП, що сталася 03.10.2019, у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу страхове відшкодування, виходячи із вартості відновлювальних робіт застрахованого транспортного засобу за мінусом франшизи, що становить 187296,97 грн. Однак, відповідач від виконання свого обов`язку ухиляється, а тому позивач просить стягнути з відповідача суду відшкодування в судовому порядку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір №DNH0UA-1581 від 02.08.2019 є договором страхування.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 8 Закону України Про страхування страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Пунктом 5.2 Умов страхування передбачено, що для одержання страхового відшкодування страхувальник або його представник повинен подати страховику таку інформацію та/або документи (в залежності від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце):

- повідомлення про подію (повідомлення про подію надається страхувальником шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика за тел. 3700; страховик здійснює фіксацію повідомлення про подію відповідно до інформації, отриманої від страхувальника (його представника) під час телефонної розмови; при фіксації повідомлення про подію страхувальник зобов`язаний надати страховику повну та достовірну інформацію щодо обставин події, що має ознаки страхового випадку);

- письмову заяву на виплату страхового відшкодування за формою, встановленою страховиком, із відповідними документами.

04.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Екопромлайн (як страхувальник) звернулося до відповідача із заявою про виплату страхового за Договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-1581 від 02.08.2019 у зв`язку із настанням страхової події - ДТП, що сталася 03.10.2019.

Листом вих.№996/12ЦВ від 15.11.2019 відповідач, розглянувши повідомлення №1.003.19.0018413 від 04.10.2019, вказав позивачу, що вважає за необхідне отримати детальне письмове пояснення щодо обставин настання події (з дотриманням хронології), оскільки його відсутність не дає можливості з`ясувати та встановити причини і розмір збитку в повному обсязі. У листі відповідач, посилаючись на п. 5.3 Додатку №1 до Договору, просив в найкоротший термін надати пояснення до страхової компанії для можливості прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування.

Листом вих.№10483/12ЦВ від 29.11.2019 відповідач повідомив позивача про відстрочення складання страхового акту (прийняття рішення за подією) до їх з`ясування, але не більше, ніж на 6 місяців з дня отримання від страхувальника заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації, передбачених п. 5.2 Умов страхування.

Відповідно до п. 3.3 Умов страхування страховик має право, зокрема, перевіряти інформацію, повідомлену страхувальником, а також виконання страхувальником вимог і умов цих Умов страхування; самостійно з`ясувати причини та обставини страхового випадку; робити запити про відомості, пов`язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку; відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 6 умов страхування.

Пунктом 5.3 Умов страхування передбачено, що окрім перелічених у п. 5.2 документів та/або інформації, страховик має право звернутися до страхувальника (вигодонабувача, відповідних компетентних органів) із запитом на надання інших документів та/або інформації відносно причин та обставин страхової події, особи та реквізитів для сплати страхового відшкодування, якщо відсутність цих документів та/або інформації у страховика робить для нього неможливим (або вкрай важким) визначення обставин страхової події чи розміру збитків, зокрема, копію протоколу огляду місця події; копію протоколу перевірки технічного стану ТЗ, що підлягає обов`язковому технічному контролю, якщо проходження обов`язкового технічного контролю передбачене чинним законодавством України для застрахованого ТЗ; копію схеми ДТП; копію медичного огляду на наявність стану алкогольного сп`яніння; калькуляцію та оригінали рахунків за ремонт ТЗ, квитанції, чеки, платіжні доручення про сплату ремонту ТЗ або вартості запасних частин, замінених під час ремонту; лист вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування тощо.

Відповідно до п. 5.23 Умов страхування страховик при одержанні від страхувальника повідомлення про подію, заяви на виплату страхового відшкодування та усіх документів, передбачених п. 5.2 Умов страхування, повинен прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, яке оформляється страховиком актом протягом 10 робочих днів. При цьому, страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування в разі особливо складних обставин страхового випадку, а також коли:

- є підстави сумніватися щодо наявності у страхувальника або вигодонабувача права на отримання страхового відшкодування - до отримання необхідних доказів;

- не повністю з`ясовані обставини страхового випадку, розмір збитків - до їх з`ясування;

- у зв`язку з виникненням збитку внаслідок страхового випадку у відношенні страхувальника або вигодонабувача почато кримінальне провадження у зв`язку з настанням страхової події і ведеться розслідування обставин, які призвели до збитку - до закриття кримінального провадження, але не більше, ніж на 6 місяців з моменту початку кримінального провадження (внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань);

- обсяги і характер збитків, заявлених страхувальником, не відповідають причинам і обставинам страхового випадку - до з`ясування розміру фактичних збитків.

У разі, коли страховик затримує прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування з наведених причин, він повинен письмово повідомити про це страхувальника. Строк такої відстрочки не повинен перевищувати 6 місяців з дня отримання страховиком від страхувальника заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації, передбачених п. 5.2 Умов страхування.

Відповідно до п. 5.24 Договору у разі прийняття страховиком рішення про визнання події страховим випадком страховик протягом десяти робочих днів з моменту складення страхового акту здійснює виплату страхового відшкодування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно повідомлення про подію від 04.10.2019, яке надійшло до контакт-центру АТ СК АРКС , представник ТОВ Екопромлайн повідомив, що близько 22-00 03.10.2019 за адресою м.Київ, вул. О.Пчілки, 8 водій автомобіля Honda Civic в`їхав у припаркований автомобіль Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 . В свою чергу, як зазначає відповідач, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , також була застрахована у АТ СК АРКС , до страхової компанії звернувся власник автомобіля Honda Civic, державний номер НОМЕР_3 , згідно повідомлення якого водій автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення із нерухомим автомобілем Honda Civic, державний номер НОМЕР_3 . При цьому згідно отриманої інформації із Національної поліції України, на водія автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним правил руху ТЗ заднім ходом.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що наведені обставини свідчать про отримання страховиком суперечливої інформації про обставини настання заявленого випадку ДТП за участі вищевказаних автомобілів, і з`ясування обставин ДТП було можливим лише у випадку отримання інформації відповідних компетентних органів, а відтак, відповідач правомірно скористався передбаченим п. 5.23 Умов страхування правом на відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Оскільки заява на виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 04.10.2020, то з огляду на приписи п.п. 5.23, 5.24 Умов страхування, відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування до 04.04.2020 та у разі визнання події страховим випадком - виплатити страхове відшкодування у строк до 17.04.2020.

З матеріалів справи вбачається, що листом вих.№727/12ЦВ від 27.01.2020 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 03.10.2019, посилаючись на п.п. 6.1.3, 6.1.5, 6.1.8, 6.3, 6.7 Умов страхування.

Пунктом 6.1 Умов страхування передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є, зокрема:

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку, а також приховування інформації про настання події, що має ознаки страхової (п.п. 6.1.3 Умов страхування);

- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин у строки, передбачені цими Умовами страхування, або створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (п.п. 6.1.5 Умов страхування);

- інші випадки, передбачені законодавством України (п.п. 6.1.8 Умов страхування).

Відповідно до п. 6.3 Умов страхування не визнаються страховим випадком втрата, знищення або пошкодження ТЗ, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися, зокрема, внаслідок невідомих обставин, якщо страхувальник не може надати точну інформацію щодо часу, причин та/або обставин виникнення збитків та не надає страховику документи компетентних органів, що підтверджують настання події.

Згідно з п. 6.7 Умов страхування не покриваються збитки, що виникли внаслідок залишення водієм ТЗ, не вживши при цьому заходів щодо недопущення самовільного руху застрахованого ТЗ, незаконного проникнення у салон даного ТЗ іншими особами, викрадення ТЗ.

Як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач посилається на п.п. 6.1.3, 6.1.5, 6.1.8, 6.3, 6.7 Умов страхування, вказуючи про надання страхувальником суперечливої та неправдивої інформації про факт та обставини настання заявленого випадку, перешкоджання проведення страховиком розслідування обставин страхової події. Крім того, відповідач стверджує, що згідно отриманої інформації, пошкодження автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , виникли внаслідок залишення водієм ТЗ , не вживши при цьому заходів щодо недопущення самовільного руху застрахованого ТЗ.

Однак, суд відзначає, що в ході розгляду справи відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування обставин, які відповідно до положень Договору, Умов страхування та положень законодавства можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із настанням ДТП, що сталася 03.10.2019.

Так, факт настання 03.10.2019 ДТП за участю застрахованого на підставі Договору автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , а також та обставина, що ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено постановою Дарницького районного суду м.Києва від 08.11.2019 у справі №753/20423/19.

Допустимих доказів того, що пошкодження транспортного засобу виникли внаслідок залишення водієм транспортного засобу, не вживши при цьому заходів щодо недопущення самовільного руху застрахованого транспортного засобу, відповідач не надав, обставин, встановлених у постанові Дарницького районного суду м.Києва від 08.11.2019 у справі №753/20423/19 не спростував.

Матеріалами справи підтверджується, що страхувальник у визначений Договором та Умовами страхування строк повідомив відповідача про факт настання страхової події - ДТП, що сталася 03.10.2020, та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому, суд звертає увагу, що з огляду на положення п.п. 6.3.1 Умов страхування, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування може бути повідомлення неправдивої інформації власне про факт настання страхового випадку (в даному випадку - відповідної дорожньо-транспортної пригоди), а не обставин, за яких сталася така подія (в тому числі обставин щодо того, чиї неправомірні дії спричинили ДТП).

Також суд відзначає, що сам по собі факт повідомлення певних обставин ДТП жодним чином не свідчить про створення позивачем страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, оскільки Умовами страхування страховику надано право самостійно звертатися, зокрема, до компетентних органів із необхідними запитами з метою встановлення обставин настання страхової події.

Посилання відповідача на положення п. 6.3 Умов страхування як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування (оскільки страхувальник не може надати точну інформацію щодо часу, причин та/або обставин виникнення збитків та не надає страховику документи компетентних органів, що підтверджують настання події) судом відхиляється, оскільки у наведених положеннях мова йде про випадки, коли пошкодження транспортного засобу сталося внаслідок невідомих обставин. В даному випадку ж страхувальником повідомлено про пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП.

Також суд звертає увагу, що посилаючись на положення п.п. 6.1.8 Умов страхування як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, відповідач не навів конкретних випадків, передбачених законодавством України, які могли б бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування в даному випадку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 03.10.2019, є неправомірною, а вказана ДТП у розумінні Договору, Умов страхування та положень законодавства є страховим випадком, у зв`язку із настанням якого у відповідача виник обов`язок виплатити суму страхового відшкодування, розраховану у відповідності до умов Договору.

Щодо розміру належної до виплати суми страхового відшкодування суд відзначає таке.

Відповідно до п. 5.5 Умов страхування при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитку визначається шляхом складення кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, з урахуванням експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт.

Відповідно до п. 5.6 Умов страхування експлуатаційний знос встановлюється за кожний рік експлуатації ТЗ в такому розмірі: 1 рік - 0%; 2 роки - 10%; 3 роки - 20%, 4 роки - 30% тощо. При цьому, рік експлуатації рахується з 1 липня року випуску ТЗ, вказаного у свідоцтві про реєстрацію ТЗ (тимчасовому реєстраційному талоні), до дати настання страхового випадку.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , є автомобілем 2016 року випуску, а отже, в розумінні п. 5.6 Умов страхування на момент ДТП даний автомобіль перебував в експлуатації 3 роки.

Відтак, з огляду на положення п. 5.6 Умов страхування при здійсненні розрахунку належної до виплати суми відшкодування слід враховувати експлуатаційний знос у розмірі 20%.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано Звіт №89/19 з оцінки матеріального збитку після ДТП, складеного 12.12.2019 оцінювачем ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного звіту, а також калькуляції до нього, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , становить 222314,15 грн, з яких: 16090,00 грн - вартість ремонтних робіт, 9069,45 грн - вартість необхідних для ремонту матеріалів та 197154,70 грн - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту.

Відповідачем не було надано заперечень щодо визначеної цим звітом вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Жодних документів на спростування визначених у звіті даних відповідач не надав.

Таким чином, оскільки у відповідності до умов Договору при визначенні розміру збитку при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку до кошторису вартості відновлення ТЗ включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, з урахуванням експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт, враховуючи відповідні дані, визначені у Звіті №89/19 від 12.12.2019, розмір збитку внаслідок пошкодження Land Rover Discovery, державний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 182883,21 грн, з яких: вартість ремонтних робіт у розмірі 16090,00 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів у розмірі 9069,45 грн та вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу згідно п. 5.6 Умов страхування у розмірі 157723,76 грн (197154,70 х (1-0,2)).

Відповідно до п. 8 Договору розмір безумовної франшизи складає: за ризиком Викрадення та у разі конструктивного знищення (повної загибелі ТЗ) - 5% від страхової суми, за іншими ризиками - 0,5% від страхової суми (з урахуванням умов п. 1 Умов страхування).

Оскільки страхова сума за Договором становить 920000,00 грн, то сума франшизи, на яку підлягає зменшенню сума страхового відшкодування за спірним страховим випадком, становить 4600,00 грн (0,5% від страхової суми). При цьому, враховуючи, що страхувальником за Договором є юридична особа, а ДТП сталася під час керування транспортним засобом особою віком старше 23 років, положення п. 1 Умов страхування до спірних правовідносин не застосовуються.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок настання страхового випадку - ДТП, що сталася 03.10.2019, у відповідача виник обов`язок виплатити страхове відшкодування у розміні 178283,21 грн (182883,21 грн мінус 4600,00 грн франшизи за Договором).

Статтею 985 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 3 Закону України Про страхування передбачено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Стаття 636 Цивільного кодексу України встановлює, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що страхувальник має право на отримання страхового відшкодування за договором, у якому визначено вигодонабувача, за погодженням з останнім або у разі його відмови від права на отримання страхового відшкодування.

Судом враховується, що відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-1581 від 02.08.2019 вигодонабувачем за вказаним договором є Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (надалі - Банк).

Як на підставу для призначення АТ КБ Приватбанк вигодонабувачем за Договором вказано кредитний договір від 26.07.2017 №CSVKLOK16804, укладений між Банком та страхувальником.

Суд відзначає, що Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк було залучено до участі у даній справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Однак, в ході розгляду справи Банк жодного разу не заявив про наявність у нього вимог щодо отримання суми страхового відшкодування за спірним страховим випадком і не висловив заперечень стосовно виплати заявленої до стягнення суми страхового відшкодування саме на користь позивача (страхувальника).

Більш того, для долучення до матеріалів справи позивачем надано Довідку Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк №08.7.0.0.0/200616124406 від 16.06.2020, якою Банк підтвердив здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Екопромлайн повного розрахунку за кредитним договором від 26.07.2017 №CSVKLOK16804 та вказав, що у зв`язку з цим АТ КБ Приватбанк не являється вигодонабувачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-1581 від 02.08.2019.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк фактично відмовилося від права на отримання страхового відшкодування за Договором, а відтак в силу ч. 4 ст. 696 Цивільного кодексу України, таке право отримав позивач як сторона, яка уклала договір на користь третьої особи.

Наведене спростовує доводи відповідача стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Екопромлайн не має права на отримання страхового відшкодування за Договором та є неналежним позивачем.

Крім того, суд звертає увагу, що відмовляючи позивачу у виплаті страхового відшкодування (лист вих.№727/12ЦВ від 27.01.2020), Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС посилалося виключно на положення п.п. 6.1.3, 6.1.5, 6.1.8, 6.3, 6.7 Умов страхування і не вказувало на відсутність у позивача права на отримання страхового відшкодування через існування вигодонабувача за Договором.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екопромлайн суми страхового відшкодування у розмірі 178283,21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наявності підстав для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми відшкодування - у розмірі 9013,76 грн позивач належними та допустимими доказами не довів, а відтак в цій частині позовні вимоги залишаються судом без задоволення.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідач проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу заперечує, вважає їх не співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом витраченим представником позивача на виконання робіт та ціною позову.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3 - 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що ним 12.12.2019 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Ясинецьким Олегом Анатолійовичем.

До позовної заяви позивачем додано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2019, акт виконаних робіт від 12.12.2019 на суму 25000,00 грн, прибутковий касовий ордер №80 від 12.12.2019 на суму 25000,00 грн.

За змістом п.2.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2019 адвокат приймає від клієнта доручення щодо надання правничої (правової) допомоги, пов`язаної з наданням консультацій, написання претензії, написання позовної заяви, участю в судовому розгляді, інші процесуальні дії, пов`язані з стягненням страхового відшкодування в Господарському суді міста Києва за позовною заявою ТОВ Екопромлайн до АТ СК АРКС про стягнення грошових коштів в сумі 187296,97 грн, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2019 за надання правової (правничої) допомоги клієнт зобов`язується сплачувати адвокату гонорар в розмірі 25000,00 грн (що включає надання консультацій, написання претензії, написання позовної заяви, участь адвоката в судових засіданнях та інші процесуальні дії, пов`язані з стягненням страхового відшкодування), на підставі акту виконаних робіт, який підписується сторонами (або їх представниками) та/або виставлених рахунків. Така оплата здійснюється не пізніше 72 годин з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт або отримання клієнтом виставленого адвокатом рахунку.

В акті виконаних робіт від 12.12.2019 також вказано, що за послуги, надані відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2019, оплачується гонорар в розмірі 25000,00 грн.

Наданим позивачем прибутковим касовим ордером №80 від 12.12.2019 на суму 25000,00 грн підтверджується, здійснення позивачем оплати послуг згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2019.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25000,00 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N19336/04, п.269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що витрати у розмірі 25000,00 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/127/20, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача вартість проведення оцінки матеріального збитку після ДТП у розмірі 2000,00 грн. Однак, жодних доказів на підтвердження понесення таких витрат позивач суду не надав, а тому у стягненні з відповідача на користь позивача 2000,00 грн витрат на проведення оцінки суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м.Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екопромлайн (02140, м.Київ, вулиця Мішуги Олександра, будинок 12, офіс 357, ідентифікаційний код 38702583) суму страхового відшкодування у розмірі 178283 (сто сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн 21 коп., судовий збір у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 24 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.07.2020.

Суддя Ю.М. Смирнова