Рішення

від 02.07.2020 по справі 196/611/20

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/611/20

№ провадження 2/196/423/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 05.02.2007 року), яка на день смерті була зареєстрована та проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту за життя не посвідчувала.

Її батько - ОСОБА_3 помер ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Новопідкрязькою сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 10.01.1997 року).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з:

- житлового будинку з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , який належав померлому ОСОБА_3 (спадкоємцем якого була ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але юридично не оформила спадкових прав) згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 06.12.1988 року, яке видано на підставі рішення виконкому Царичанської райради Ради народних депутатів №324/3 від 12 жовтня 1988 року, запис в реєстровій книзі №1 під реєстровим номером №81;

- земельної ділянки площею 6,9265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №879521 від 20.02.2007 року, кадастровий номер 1225684000:02:003:0028.

18.05.2020 року вона звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно, проте нотаріусом було відмовлено у його видачі у зв`язку з тим, що з наданих документів неможливо встановити місце реєстрації та проживання як померлого спадкодавця ОСОБА_2 , так і заявниці ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок Новопідкрязької сільської ради від 12.07.2019 року №№487, 488 ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала з 1997 року і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно по господарської книги №4/1 особовий рахунок №226 від 2006-2010 р.р., разом з нею була зареєстрована і постійно мешкала її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1980 року і по цей час згідно по господарської книги №10 особовий рахунок №0367-1.

Згідно даних її паспорта, вона посадовою особою Царичанського РВ УМВС України в Дніпропетровській області з 18.02.1980 року помилково була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , після чого 08.10.2019 року в її паспорті було вірно зазначено місце її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України після померлої ОСОБА_2 , інші спадкоємці після померлої відсутні.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості отримати, а тому була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст. 190, 328, 1218 ЦК України, прохає суд визнати за нею, як спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , але юридично не оформила спадкових прав, право власності на:

- житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , який належав померлому ОСОБА_3 згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 06.12.1988 року, яке видано на підставі рішення виконкому Царичанської райради Ради народних депутатів №324/3 від 12 жовтня 1988 року, запис в реєстровій книзі №1 під реєстровим номером №81;

- земельну ділянку площею 6,9265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №879521 від 20.02.2007 року, кадастровий номер 1225684000:02:003:0028.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та прохає їх задовольнити.

Представник відповідача Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку у відкритому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 05.02.2007 року), яка на день смерті була зареєстрована та проживала разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту за життя не посвідчувала.

Ще раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Новопідкрязькою сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 10.01.1997 року).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з:

- житлового будинку з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , який належав померлому ОСОБА_3 (спадкоємцем якого була ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але юридично не оформила спадкових прав) згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 06.12.1988 року, яке видано на підставі рішення виконкому Царичанської райради Ради народних депутатів №324/3 від 12 жовтня 1988 року, запис в режєстровій книзі №1 під реєстровим номером №81;

- земельної ділянки площею 6,9265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №879521 від 20.02.2007 року, кадастровий номер 1225684000:02:003:0028.

18.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно, але отримала в цьому відмову в зв`язку з тим, що з наданих документів неможливо встановити місце реєстрації та проживання як померлого спадкодавця ОСОБА_2 , так і заявниці ОСОБА_1 .

Так, відповідно до довідок Новопідкрязької сільської ради від 12.07.2019 року №№487, 488 ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала з 1997 року і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно по господарської книги №4/1 особовий рахунок №226 від 2006-2010 р.р., разом з нею була зареєстрована і постійно мешкала її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1980 року і по цей час згідно по господарської книги №10 особовий рахунок №0367-1.

Згідно паспортних даних позивачка в даній справі ОСОБА_1 посадовою особою Царичанського РВ УМВС України в Дніпропетровській області з 18.02.1980 року була помилково зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , після чого 08.10.2019 року в паспорті позивачки було вірно зазначено місце її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Веллі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_4 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляв, тому судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с.Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 6,9265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №879521 від 20.02.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225684000:02:003:0028.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча: О.М.ГУДИМ