Рішення

від 30.06.2020 по справі 911/833/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2020 р. Справа № 911/833/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6

до Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа", 07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця 1 Травня, будинок 1

про стягнення 3 523,49 грн за договором постачання природного газу № 1869/1617-КП-17 від 28.10.2016

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" про стягнення пені у розмірі 3 182,51 грн та 3 % річних у розмірі 340,98 грн за сукупний період з 26.01.2017 по 09.03.2017, що разом становить 3 523,49 грн за договором постачання природного газу № 1869/1617-КП-17 від 28.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем умов даного договору в частині оплати за природний газ у визначений строк.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відмовлено Комунальному підприємству теплових мереж "Яготинтепломережа" у продовженні строку для подання відзиву, оскільки відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, строки подання відзиву продовжуються на строк дії карантину.

Відзив Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа", в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, надійшов до суду 26.05.2020 та прийнято судом до розгляду.

З аналізу положень Закону України № 540-ІХ щодо застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину вбачається, що суд в кожному конкретному випадку розгляду справи повинен враховувати вчинення процесуальних дій учасниками справи, виконання яких дають підстави для ухвалення судових рішень. Тобто до закінчення карантину суд не може розглядати справи, в яких "зобов`язаний" учасник не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

Враховуючи наведене, а також наявний в матеріалах справи відзив на позов, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке перейменоване в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 (Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Яготинтепломережа" (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 1869/1617-КП-17 від 28.10.2016, відповідно умов якого з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.10.2016 постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяця постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 Договору ціна на природний газ визначається відповідно до пункту 5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. У разі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов`язковою для Сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Пунктом 5.2 Договору № 1869/1617-КП-17 від 28.10.2016 ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 жовтня 2016 року становить 7 099,20 грн (в т.ч. ПДВ - 1 183,20 грн).

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 1 від 28.10.2016 до Договору сторони погодили, що ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 листопада 2016 року становить 8 182,80 грн (в т.ч. ПДВ - 1 363,80 грн).

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 2 від 22.11.2016 до Договору ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 грудня 2016 року становить 8 577,60 грн (в т.ч. ПДВ - 1 429,60 грн).

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 3 від 21.12.2016 до Договору ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 січня 2017 року становить 8 374,80 грн (в т.ч. ПДВ - 1 395,80 грн).

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 5 від 24.01.2017 до Договору ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 лютого 2017 року становить 10 141,20 грн (в т.ч. ПДВ - 1 690,20 грн).

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 6 від 24.02.2017 до Договору ціна за 1 000 куб. метрів природного газу з 01 березня2017 року становить 9 439,20 грн (в т.ч. ПДВ - 1 573,20 грн).

Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункт 5.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця , наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 Договору визначено порядок здійснення та зарахування платежів, зокрема, платежі здійснюються на поточний рахунок постачальника; споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 договору; в платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата; за наявності заборгованості у споживача за цим договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Згідно з пунктами 8.1 та 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а також цим договором, зокрема, у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач у період з листопада 2016 року по січень 2017 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 454 131,11 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 на суму 121 620,96 грн; від 31.12.2016 на суму 151 128,73 грн та від 31.01.2017 на суму 181 381,42 грн. Копії актів наявні в матеріалах справи.

Відповідач станом на 10.03.2017 повністю розрахувався за природний газ, поставлений у відповідний період, що сторонами не заперечується. Відповідний факт підтверджується виписками з рахунку позивача.

При цьому, позивач вказує, що відповідач розрахувався за поставлений природний газ не дотримуючись встановленого договором строку, зокрема, за грудень 2016 року остаточний розрахунок проведено 17.02.2017, а за січень 2017 року - 10.03.2017 тоді, як відповідно до умов договору розрахунок повинен був бути проведений до 25.01.2017 та 27.02.2017 включно (з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач несвоєчасно розрахувався за переданий природний газ у грудні 2016 року та січні 2017 року, допустивши прострочення.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений пунктом 6.1 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідач в поданому відзиві підтверджує, що згідно умов договору, строк оплати за поставлений природний газ настає до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу та стверджує, що сплата відбувалась відповідно до умов договору, однак на підтвердження своїх тверджень доказів не надає. Тоді як в матеріалах справи містяться виписки по рахунку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за сукупний період з 22.12.2016 по 10.03.2017, що підтверджують несвоєчасний розрахунок відповідачем за отриманий природний газ у грудні 2016 року та січні 2017 року.

Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що позивачем не підтверджено факт споживання природного газу відповідачем в лютому та березні 2017 року, однак визначений відповідачем період споживання природного газу не входять в предмет доказування по даній справі, оскільки період за який заявлена до стягнення пеня та 3% річних позивачем визначено як грудень 2016 року та січень 2017 року.

Твердження відповідача про те, що фактична можливість сплати за природний газ відбувається з моменту отримання оригіналів документів які підтверджують факт споживання та узгодження об`ємів споживання, спростовуються умовами договору, відповідно до яких остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником споживачеві природний газ здійснюється до 25 числа (включно) наступного місяця за звітним на підставі оформлених актів приймання-передачі природного газу.

Умовами Договору, обов`язок своєчасної у порядку, визначеному пунктом 3.5, передачі постачальнику підписаних та скріплених печаткою споживача двох примірників акта приймання-передачі природного газу покладено на споживача, тобто на Комунальне підприємство теплових мереж "Яготинтепломережа".

Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 на суму 121 620,96 грн, від 31.12.2016 на суму 151 128,73 грн та від 31.01.2017 на суму 181 381,42 грн відображають обсяги споживання природного газу та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачем жодних доказів на підтвердження викладеної позиції у відзиві не надано, доводи позивача належним чином не спростовано.

Відповідно до статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором визначено, що у разі невиконання споживачем умов пунктів 6.1 та 6.6 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 зазначеного Закону.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що позивачем пеня та відсотки річних нараховані окремо по кожному несвоєчасно сплаченому Акту, по кожному періоду на фактичні суми заборгованості з урахуванням часткових проплат.

За вказаних обставин з урахуванням прострочення виконання зобов`язання з оплати природного газу, переданого у грудні 2016 року та січні 2017 року, є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача за зобов`язаннями грудня 2016 року - пені у сумі 1 791,09 грн та 191,90 грн 3% річних нарахованих за період з 26.01.2017 по 16.02.2017, а за зобов`язаннями січня 2017 року - пені у сумі 1 391,42 грн та 149,08 грн 3% річних нарахованих за період з 28.02.2017 по 09.03.2017.

Відтак, оскільки вимоги про стягнення пені та 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця 1 Травня, будинок 1, код 24223294) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код 20077720) 3 182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн 51 коп. пені та 340 (триста сорок) грн 98 коп 3% річних, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 30.06.2020