Рішення

від 30.06.2020 по справі 914/64/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020р. справа № 914/64/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства «За замком» , м.Львів

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 40269,34грн.

За участю представників:

від позивача: не викликався;

від відповідача: не викликався.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Львівського комунального підприємства «За замком» про стягнення заборгованості в сумі 40269,34грн., з якої 9500,00грн. - основний борг, 17131,31грн. - пеня, 3246,75грн. - 3% річних та 10391,28грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 04.02.2020р. Ухвалою суду від 04.02.2020 року розгляд справи відкладався на 03.03.2020р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.03.2020р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.03.2020р.

Враховуючи розумність строків, продовження на території України карантину, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, ухвалами суду від 18.03.2020р., від 28.04.2020р. строк підготовчого провадження у справі продовжувався та розгляд справи відкладався до 09.06.2020р. Ухвалою суду від 09.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 30.06.2020р.

Листом №914/64/20/1/20 від 03.06.2020р. Господарський суд Львівської області звернувся до АТ Укрпошта про надання інформації щодо фактичних причин невручення поштових відправлень за штрихкодовими номерами 7901413078124 та 7901413109925 адресованого ЛКП «За замком» .

23.06.2020р. у відповідь на лист Господарського суду Львівської області №914/64/20/1/20 від 03.06.2020р. від АТ Укрпошта надійшов лист №12.2.1-04-692 від 18.06.2020р. за вх.№20272/20, в якому підприємство поштового зв`язку повідомляє, що рекомендоване відправлення № 7901413109925 не було вручене, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

В судове засідання 30.06.2020р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи, зокрема позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали від 09.06.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 89739818#), відстеженням поштового відправлення за №7901413237540 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» де зокрема зазначено, що вказана поштова кореспонденція отримана адресатом (позивачем). Від позивача подано клопотання за вх.№6109/20 від 04.02.2020р. про долучення до матеріалів справи банківських виписок по рахунку в підтвердження проведених відповідачем оплат.

В судові засідання 03.03.2020р., 28.04.2020р., 09.06.2020р., 30.06.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, позовні вимоги не оспорено, письмового відзиву не надано. Причини неявки, не подання відзивів чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідач, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень від 15.01.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 86905746#), від 04.02.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 87362604#), від 03.03.2020р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 88026999#), від 18.03.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 88274877#), від 28.04.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 88981761#), від 09.06.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 89739818#), поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення №7901412966620, №7901413017567, №7901413078124, №7901413109925, №7901413169367, №7901413237559.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження юридичної особи відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки учасників справи не обов`язковою, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2419/15-ТЕ-21 від 30.12.2014р. оплати товару у встановлений договором строк.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

30.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України» (продавець) та Львівським комунальним підприємством «За замком» (покупець) укладено договір № 2419/15-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу (далі по тексту - договір), згідно до умов (п.1.1., 1.2. договору) якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України'' за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно із п. 6.1. договору № 2419/15-ТЕ-21 від 30.12.2014р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до Розділу 11 договору № 2419/15-ТЕ-21 від 30.12.2014р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За умовами пункту 2.1 договору № 2419/15-ТЕ-21 від 30.12.2014р. продавець передає покупцеві з 01 січня 2015р. по 31 грудня 2015р. газ обсягом до 210тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень 40, лютий 40, березень 30, І кв.; квітень 10, ІІ кв.; жовтень 20 листопад 30, грудень 40, IV кв.

Між Публічним акціонерним товариством «Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України» (продавець) та Львівським комунальним підприємством «За замком» (покупець) укладено додаткові угоди №1 від 20.03.2015р., №2 від 20.07.2015р. відповідно до яких п. 5.2. договору викладався у новій редакції, зокрема змінювалась ціна за 1000куб.м.газу згідно укладених угод.

На виконання п.2.1 договору позивач поставив протягом січня 2015р. - квітня 2015р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 154858грн. 84коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 року передано 41,820тис. куб.м. газу на загальну суму 54750грн. 75коп. (з ПДВ), від 28.02.2015 року передано 33,197тис. куб.м. газу на загальну суму 43461грн. 52коп. (з ПДВ), від 31.03.2015 року передано 25,719тис. куб.м. газу на загальну суму 33671грн. 31коп. (з ПДВ), від 30.04.2015 року передано 7,673тис. куб.м. газу на загальну суму 22975грн. 26коп. (з ПДВ), акти підписані та скріплені печатками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий природний газ на загальну суму 145358,84грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ПАТ «НАК „Нафтогаз України» за 26.02.2015р. на суму 44000,00грн., за 27.02.2015р. на суму 4000,00грн., за 13.03.2015р. на суму 4628,00грн., за 18.03.2015р. на суму 14300,00грн., за 26.03.2015р. на суму 20000,00грн., за 31.03.2015р. на суму 3958,39грн., за 27.04.2015р. на суму 8000,00грн., за 28.05.2015р. на суму 2532,52грн., за 26.10.2015р. на суму 4000,00грн., за 01.12.2015р. на суму 1844,77грн., за 31.12.2015р. на суму 2000,00грн., за 01.04.2016р. на суму 2000,00грн., за 01.07.2016р. на суму 3000,00грн., за 01.09.2016р. на суму 1077,58грн., за 05.09.2016р. на суму 2000,00грн., за 03.10.2016р. на суму 9000,00грн., за 01.11.2016р. на суму 3000,00грн., за 29.11.2016р. на суму 5517,58грн., за 30.12.2016р. на суму 3000,00грн., за 24.03.2017р. на суму 2000,00грн., за 29.05.2017р. на суму 2500,00грн., за 05.05.2018р. на суму 3000,00грн., сальдо ЛКП «За замком» з 01.01.2015р. по 30.06.2019р., операціями ЛКП «За замком» по договору № 2419/15-ТЕ-21 з 01.01.2015р. по 30.06.2019р., проведеними позивачем розрахунками заявлених до стягнення сум. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ становить 9500,00грн.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 9500,00грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України).

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. договору № 2419/15-ТЕ-21 від 30.12.2014р. у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Так, згідно із п.7.2. договору, позивач за період з 15.02.2015р. по 14.11.2015р. нарахував відповідачу по кожному акту приймання-передачі природного газу пеню у розмірі 17131,31грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання нарахував відповідачу по кожному акту приймання-передачі природного газу 3% річних за період з 15.02.2015р. по 16.08.2019р. в розмірі 3246,75грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2015р. по 31.07.2019р. в розмірі 10391,28грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Частиною 5 статті 254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені, 3% річних та в порушення вимог ч.5 ст.254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, не врахувавши вихідні дні, на які припали останні дні строку в окремому розрахунковому періоді. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду по кожному акту приймання-передачі природного газу загальний розмір пені становить 16871,42грн. та розмір 3% річних становить 3230,60грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 9500,00грн., пені в розмірі 16871,42грн. та 3% річних в розмірі 3230,60грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо пені та 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «За замком» (79024, м.Львів, вул.Польова, буд.29 А, ідентифікаційний код 20822342) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 9500грн. 00коп. - основного боргу, 16871грн. 42коп. - пені, 3230грн. 60коп. - 3% річних, 10391грн. 28коп. - інфляційних втрат та 1907грн. 83коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 02.07.2020р.

Суддя Іванчук С.В.