ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/554/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
Секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ПУМА СЕ (PUMA SE) (Пума Вей 1, 91074 Герцогенаурах, Німеччина)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" (65007, Одеська область, м . Одеса, вул. Водопровідна, буд . 10 Б)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська митниця Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А)
про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг
за участю представників сторін:
від позивача: Войков А.П. - довіреність б/н від 05.12.2017р.; довіреність №6992 від 13.12.2019р.;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи : не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
02.03.2020р. ПУМА СЕ (PUMA SE) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт", в якій просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІМО СОФТ» (65007, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ВОДОПРОВІДНА, будинок 10 Б, код ЄДРПОУ 43096377) здійснювати використання позначення незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належать компанії PUMA SЕ для товару «взуття» , зокрема нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет;
- вилучити з цивільного обороту та знищити товар: Взуття спортивне для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар; Кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., за митною декларацією UA500020/2020/202052 від 25.01.2020р., одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт", відправник - компанія ZHEJIANG GOIRO TRADING CO., LTD., адреса: D Section, 20th Floor, New Taizhou Mansion, Taizhou Economic Development Area. Zhejiang, China .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на п. 5 ст. 16, ст.ст. 20, 21, 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 432, 492, 495 ЦК України, ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» , зазначає про порушення "Лімо Софт" права інтелектуальної власності ПУМА СЕ (PUMA SE).
Так, за твердженням позивача, ПУМА СЕ (PUMA SE) є відомим виробником спортивного одягу, інвентарю та спортивних аксесуарів, які мають характерний вигляд, що відрізняє його з-поміж інших виробників спортивного одягу та аксесуарів. Під час виробництва та продажу продукції ПУМА СЕ (PUMA SE) маркує свою продукцію товарними знаками, які отримали широку відомість серед споживачів та асоціюються виключно із продукцією, виробленою позивачем.
ПУМА СЕ (PUMA SE) володіє правами інтелектуальної власності на цілий ряд торговельних марок, зареєстрованих відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, дія яких поширена на Україну, зокрема за номерами міжнародної реєстрації 426712, 439162, 1250838, 1138941, 925647, 599703.
При цьому, як вказує позивач, саме власнику торговельної марки належать виключні права на виготовлення, імпорт в Україну та реалізацію товарів з використанням торговельної марки.
Позивач зазначає, що з листа Одеської митниці Держмитслужби № 7.10-18- 03/1-11/1690 від 28.01.2020р. Пума СЕ стало відомо про ввезення ТОВ "Лімо Софт" на митну територію України за митною декларацією від 25.01.2020р. №0/2020/202052 - взуття спортивного для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар; кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар.
Зазначений товар, як вказує позивач, містить ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності - знаків для товарів та послуг на підставі міжнародної реєстрації № 426712, 439162, 599703, право інтелектуальної власності на які належить ПУМА СЕ.
При цьому, заявник зауважує, що він не надавав ТОВ "Лімо Софт" права на використання своїх торговельних марок , , , , , за міжнародними реєстраціями знаків для товарів і послуг та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб, в т.ч. нанесення її на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровані, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
Як вказує позивач, між ним та відповідачем не має жодних комерційних зв`язків, а використання наявних на товарі позначок може ввести в оману споживачів.
Позивач стверджує, що відповідач, незважаючи на встановлену законодавством заборону використання в своїй діяльності об`єктів права інтелектуальної власності без дозволу правовласника, здійснюючи ввезення товарів на митну територію України, не дотримався встановлених законодавством вимог щодо отримання такого дозволу від позивача, чим порушив вимоги ст. 495 ЦК України, а також ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
З огляду на вищевикладене, компанія ПУМА СЕ просить суд відновити її порушені права у спосіб припинення порушення ТОВ "Лімо Софт" прав інтелектуальної власності та вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених з порушенням права інтелектуальної власності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/554/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 25.03.2020р. о 12:30.
Вищевказаною ухвалою залучено Одеську митницю Держмитслужби в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 20.02.2020р. суддею Лічманом Л.В., було частково задоволено заяву компанії ПУМА про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у даній справі. Вказаною ухвалою судом заборонено Одеській митниці Держмитслужби здійснювати митне оформлення товару: взуття спортивне для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар; кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар, за митною декларацією від 25.01.2020 р. № UA500020/2020/202052 року, одержувач/імпортер - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт".
24.03.2020р. від представника позивача надійшла заява, згідно якої останній просив суд провести підготовче засідання, яке призначене на 25.03.2020р., за його відсутності через запровадження карантину на території України.
Ухвалою суду від 24.03.2020р. повідомлено учасників справи №916/554/20, що судове засідання, призначене на 25.03.2020р. о 12:30 год., не відбудеться у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину з 12 березня до 3 квітня 2020р. та введенням обмежувальних протиепідемічних заходів. Судом також було зазначено, що про дату, час та місце судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.
08.04.2020р. до суду Одеської митниці Держмитслужби надійшли письмові пояснення (т.1 а.с.124-127), в яких третя особа зазначила про вжиті нею заходи у зв`язку із виявленням під час митного оформлення товару ознак неправомірного використання зображувального знаку для товарів і послуг ПАМА СЕ, зареєстрованого в митному реєстрі за №002500.
Ухвалою суду від 30.04.2020р. призначено підготовче засідання по справі №916/554/20 на 25.05.2020р. о 16:00. Вказаною ухвалою роз`яснено сторонам їх право з`явитися в судове засідання з дотриманням заходів індивідуального захисту (медична маска, рукавички) або звернутися до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду відповідно до п.4 ст.197 ГПК України.
25.05.2020р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи копії офіційної інформації щодо дії міжнародних реєстрацій №№426712, 439162, 1250838, 1138941, 925647, 599703.
У судовому засіданні 25.05.2020р. судом, враховуючи першу неявку відповідача та третьої особи, судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 10.06.2020р. о 12:30, про що відповідача та третю особу повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.
Крім того, у вказаному судовому засіданні судом було попередньо визначено дату та час для розгляду справи №916/554/20 по суті, а саме - 22.06.2020 о 14:30.
Ухвалою суду від 10.06.2020р. судом закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на раніше визначені дату та час, а саме на 22.06.2020р. о 14 год. 30 хв.
У судовому засіданні 22.06.2020р., представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Крім того, позивачем також було подано заяву про розподіл судових витрат.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт", про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.103-106), а також на електронну адресу, зазначену у витязі, у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв.
Надіслані відповідачу процесуальні документи останнім були отримані, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (т.1 а.с.14, т. 2 а.с.35, 42).
Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником (ч.ч.1.2 ст. 161 ГПК України).
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).
Отже, учасник справи, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на позовну заяву. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Поряд з цим, судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Дійсно визначені вказаною постановою обмежувальні заходи певною мірою перешкоджають учасникам справи здійснювати користування своїми процесуальними правами, зокрема, і щодо участі у судових засіданнях.
В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України щодо продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020р. до 22.06.2020р. на усій території України установлено карантин, з продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
При цьому вказаною постановою також визначено послаблення протиепідемічних заходів з 22.05.2020р., в тому числі стосовно регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень.
Водночас, за весь час розгляду судом справи №916/554/20 відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних клопотань про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву до суду не надавав. Не звертався відповідач також до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи чи з клопотанням про проведення судових засідань в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За відсутності жодних клопотання про причини неявки у судові засідання, клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, відсутність в матеріалах справи доказів неможливості прийняття участі у справі адвоката чи директора підприємства, суд вважає за можливе прийняти рішення у справі в даному судовому засіданні.
Третя особа, Одеська митниця ДФС, у судове засідання 22.06.2020р. також не з`явилася. З позицією третьої особи, викладеною у письмових поясненнях, суд ознайомлений.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як встановлено судом, позовні вимоги ПУМА СЕ направлені на встановлення заборони ТОВ "Лімо Софт" здійснювати використання позначення , яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належать компанії ПУМА СЕ для товару "взуття", а також на вилучення з цивільного обороту та знищення відповідного контрафактного товару.
Підставою позову слугувало порушення ТОВ "Лімо Софт" прав інтелектуальної власності ПУМА СЕ на об`єкт інтелектуальної власності - знаки товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№426712, 439162, 599703, спричинене ввезенням на територію України партії взуття, на якому без дозволу ПУМА СЕ зображено комбіноване позначення, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належать компанії ПУМА СЕ.
Згідно до Стаття 420 до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні значення.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Згідно з п. 4 ст. 5 вказаного Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
При цьому за приписами ст. 494 ЦК України, яка визначає засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
У підтвердження належності компанії ПУМА СЕ права інтелектуальної власності на торгівельну марку - знаки для товарів і послуг "", "", " ", з міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, позивачем надано до суду лист ДП "Український інститут інтелектуальної власності" з копіями міжнародних реєстрацій №№426712, 439162, 599703 (т.2 а.с.4-22). Згідно вказаного листа міжнародна реєстрація за №599703 діє на території України у повному обсязі з 10.03.1993р., міжнародна реєстрація №426712 діє на території України у повному обсязі з 19.11.1976р., міжнародна реєстрація №439162 діє на території України у повному обсязі з 10.07.1978р.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Надані позивачем документи в повній мірі підтверджують наявність у позивача права інтелектуальної власності на вищевказані торгівельні знаки, що свідчить про наявність у компанії ПУМА СЕ права захищати свої права, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Щодо факту використання вищевказаного позначення відповідачем та додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", суд вказує наступне.
Використанням знака відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Відповідно до ст.ст. 424, 495 ЦК Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності в тому числі на торговельну марку є: виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.
Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно із ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
Відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України контрафактними товарами визнаються товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою
Так, призначенням та основним завданням митних органів, відповідно до положень ст.544 Митного кодексу України є, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.
Згідно з ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.
Як встановлено судом з пояснень представника позивача, з метою захисту прав інтелектуальної власності позивачем в порядку ст. 398 Митного кодексу України було подано заяву про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності - знаки для товарів та послуг "", " ", що охороняються відповідно до чинної міжнародної реєстрації на знаки для товарів і послуг №426712 та №599703, та, відповідно, щодо включення їх до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності.
Як встановлено судом, при здійсненні митного огляду товару, заявленого за митною декларацією від 25.01.2020р. № UA500020/2020/202052, було виявлено, що товар "Взуття спортивне для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар, кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар" марковано позначенням, схожим до зображувального знаку для товарів і послуг, зареєстрованого з 05.03.2015р. в митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності за №002500, майнові права на які належать компанії ПУМА СЕ, за свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №599703.
Листом за вих.№7.10-18-03/1-11/1690 від 28.01.2020р. (т.1 а.с.68-71) Одеська митниця Державної митної служби України повідомила представника ПУМА СЕ про призупинення з 27.01.2020р. митного оформлення заявленого в зоні діяльності митниці в митний режим імпорту за митною декларацією від 25.01.2020р. № UA500020/2020/202052 товару, що підозрюється у порушенні прав інтелектуальної власності на зображувальний знак для товарів і послуг, майнові права на які належать компанії ПУМА СЕ за свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №599703.
В якості додатків до вказаного листа митницею було додано повідомлення 2020/010 про призупинення митного оформлення товарів, що містять об`єкт права інтелектуальної власності, в якому зазначено номер об`єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі - №002500, назву товару, відправника, експортера та одержувача - ТОВ "Лімо Софт"; зображення товарів, задекларованих за митною декларацією на 1 аркуші.
Як встановлено з пояснень третьої особи, митницею 03.02.2020р. було отримано клопотання представника ПУМА СЕ (т.1 а.с.165) про продовження строку призупинення митного оформлення товарів на наступні 10 робочих днів та надання можливості здійснити обстеження та відбір зразків імпортованих товарів кожного артикулу по 2 шт., для проведення дій, передбачених Митним кодексом України.
07.02.2020р. Одеською митницею ДМС було відібрано зразки товарів та передано останні представнику компанії ПУМА СЕ, про що складено акт б/н (т.1 а.с.166-167). Згідно вказаного акту при відборі зразків були присутні посадові особи митного органу та представник відповідача.
Як встановлено судом, відібрані зразки представником позивача було направлено на експертне дослідження судовому експерту Жила Б.В.
За результатами такого дослідження вищевказаним судовим експертом було складено висновок №182 від 17.02.2020р. (т.1 а.с.40-67), яким визначено, що розміщення на бічних поверхнях верхньої частини наданих для проведення дослідження зразків товарів - взуття спортивного для гри в футбол на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, а саме заявлених за митною декларацією № UA500020/2020/202052 від 25.01.2020р. кросівок підліткових та чоловічих артикулів STP-2896А та STP-2892V (код за УКТЗЕД 640219000), зображувальних позначень у вигляді смуги, що плавно спускається в напрямку від задника до підошви, розширюючись та вигинаючись до низу, є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703.
Приймаючи до уваги, що висновок експерта складено судовим експертом ОСОБА_1 , який має вищу юридичну освіту (освітній рівень "спеціаліст") та вищу спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності (освітній рівень "спеціаліст"), статус патентного повіреного України (реєстраційний номер 299), кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 13.6. "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг) географічними значеннями", 13.4. Дослідження, пов`язані з промисловими зразками"" (Свідоцтво №1065 Міністерства юстиції України, дійсне до 30.01.2022р.), стаж експертної роботи з 2006р., стаж роботи в галузі права інтелектуальної власності з 2000р., серед іншого, для подання до суду, враховуючи, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України, суд, оцінивши висновок за правилами ст.86 ГПК України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.
Зважаючи на викладене, суд приймає вищевказаний висновок експерта у якості належного та допустимого доказу у даній справі.
При цьому суд зазначає, що факт імпорту (ввезення) товару підтверджується, зокрема, митною декларацією від 25.01.2020р. (т.1 а.с.128-131).
Викладене свідчите про те, що відповідач без дозволу позивача намагався ввезти в Україну в режимі „імпорт» товар, який містить позначення "" "", яке є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703 - "", "", " " відповідно, права на які належить ПУМА СЕ.
Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до норм статті 432 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та беручи до уваги передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України способи захисту порушених цивільних прав, захист порушених відповідачем прав інтелектуальної власності позивача може бути здійснений судом, зокрема, у такі способи : заборони відповідачу у будь-який спосіб здійснювати використання торговельних марок або схожих з торговельними марками позивача позначень; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів.
Оскільки позначення "" "" містяться на товарі "взуття спортивне для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар; кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., який надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт» , відправник компанія ZHEJIANG GOIRO TRADING CO., LTD., адреса: D Section, 20th Floor, New Taizhou Mansion, Taizhou Economic Development Area. Zhejiang, China, та заявлений відповідачем до митного контролю та оформлення у режимі "імпорт" за митною декларацією UA500020/2020/202052 від 25.01.2020р., та знаходиться на митному оформленні у Одеській митниці Держмитслужби, є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703 - "", "", " ", відповідно, права на які належить ПУМА СЕ, позовні вимоги останнього щодо заборони здійснення використання таких позначень та відповідного вилучення спірного товару з цивільного обороту з подальшим його знищенням є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 204 грн, витрати, пов`язані з направленням сторонам копії позовної заяви разом із додатками, у розмірі 70 грн, витрати за проведення судової експертизи у сумі 14 709 грн 60 коп., що підтверджені матеріалами справи, покладаються на відповідача.
При цьому, враховуючи часткове задоволення заяви ПУМА СЕ про забезпечення позову, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в сумі 525,50 грн.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Водопровідна, будинок 10 Б, код ЄДРПОУ 43096377 ) здійснювати використання позначення "" "" незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належать компанії PUMA SЕ для товару «взуття» , зокрема нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет.
3. Вилучити з цивільного обороту та знищити товар: Взуття спортивне для гри в футбол, на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, по 8 пар в коробці: кросівки підліткові, розм. 33-38, арт. STP-2892-800 пар; кросівки чоловічі, розм. 39-44, арт. STP-2896-800 пар. Загальна кількість 1600 пар виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., за митною декларацією UA500020/2020/202052 від 25.01.2020р., одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт» (65007, Одеська область, м . Одеса, вул. Водопровідна, буд . 10 Б, код ЄДРПОУ 43096377), відправник - компанія ZHEJIANG GOIRO TRADING CO., LTD., адреса: D Section, 20th Floor, New Taizhou Mansion, Taizhou Economic Development Area. Zhejiang, China.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" (65007, Одеська область, м . Одеса, вул. Водопровідна, буд . 10 Б, код ЄДРПОУ 43096377) на користь ПУМА СЕ (PUMA SE) (Пума Вей 1, 91074 Герцогенаурах, Німеччина/Puma Way 1, 1074 Herzogenaurach, Germany) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 204 /чотири тисячі двісті чотири/ грн, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 525 /п`ятсот двадцять п`ять/ грн 50 коп., витрати, пов`язані з направленням сторонам копії позовної заяви разом із додатками, у розмірі 70 /сімдесят/ грн, витрати за проведення судової експертизи у сумі 14 709 /чотирнадцять тисяч сімсот дев`ять/ грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили
Повний текст складено 02 липня 2020 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 03.07.2020 |
Номер документу | 90154325 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні