Рішення

від 02.07.2020 по справі 925/504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Справа № 925/504/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ЛУГАНСЬКЗОВНІШТРАНС» , м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» ,

м. Черкаси

про стягнення 20 366 грн. 00 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ЛУГАНСЬКЗОВНІШТРАНС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» про стягнення з відповідача 20 366 грн. 00 коп. боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про замовлення послуги експедирування вантажів від 18 жовтня 2019 року №104.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив суд у задоволенні позову відмовити повністю у зв`язку з тим, що право позивача не порушено, оскільки на момент звернення до суду строк оплати послуг не настав.

При цьому відповідач вказував, що згідно п. 3.1.4. договору оплата послуг експедитора - 2 (позивача) виконується експедитором-1 (відповідачем) лише за умови повного розрахунку замовником як контрагентом з експедитором-1 за надані послуги.

Проте замовник до цього часу не розрахувався з експедитором.

Також відповідач вказував, що позивач не вжив усіх заходів необхідних для належного виконання ним зобов`язання, у розумінні ст. 193 ГК України. Підтвердженням даного юридичного факту є те, що жодних листів з уточненням, чи розрахувався замовник із експедитором (за договором №104) на адресу відповідача не надходило.

В зв`язку з чим відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та вказував, що в умовах договору пункт 3.1.4. взагалі відсутній.

Водночас в договорі є пункт 5.4. подібного змісту. За умовами договору експедитор-1 розраховується з експедиторм-2 виключно коштами замовника та виключно після їх отримання експедитором-1.

Проте, з урахуванням п.1.2. договору вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу.

Отже, позивач вважає, що послуги мали бути оплачені в межах чотирнадцятиденного строку, відрахованого від події отримання відповідачем оригіналів документів.

Документи на оплату відповідачем прийняті, акт надання послуг сторонами підписано.

Зобов`язання з оплати третьою особою не може бути юридичним фактом, що породжує інше зобов`язання за участі сторін спору, в зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач порушив своє зобов`язання та своєчасно не сплатив борг.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 18 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» (експедитор -1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ЛУГАНСЬКЗОВНІШТРАНС» (експедитор-2) було укладено договір №104 про замовлення послуги експедирування вантажів.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору предметом регулювання договору є відносини сторін, при яких експедитор-2 зобов`язався організувати доставлення або прийняти і доставити погоджений із експедитором-1 вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор-1 - сплатити за експедирування/перевезення вантажу встановлену плату.

Вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору), далі - заявка) (п.1.2. договору).

Тобто умови даного договору передбачали надання послуг з організації перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки №299-2 від 18 жовтня 2019 року на перевезення вантажу міжнародного сполучення (а.с.12) позивач організував перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Повільйо (провінція Реджо-Емілія, Італія) - м. Дергачі (Харківська область), що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) №62201 від 28 жовтня 2019 року (а.с. 13).

У вказаній заявці було встановлено, що вартість послуг з перевезення вантажу складає 730 євро по курсу НБУ на день завантаження авто.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Надання позивачем послуг згідно заявки №299-2 від 18 жовтня 2019 року підтверджується копіями наступних документів:

- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 28 жовтня 2019 року;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000202 від 01 листопада 2019 року на суму 20 366 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.2. договору ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати узгоджується сторонами та визначається в заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці ).

Заявка є обов`язковою, невід`ємною та пріоритетною частиною договору , а сканована (фото) копія підписаної заявки, яка передана за допомогою засобів електронного зв`язку має юридичне та/або доказове значення і в силу оригінального (паперового) примірника заявки (п. 1.7.1. договору).

Умовами заявки №299-2 від 18 жовтня 2019 року визначено, що оплата здійснюється в безготівковому порядку, на протязі 14 днів при отриманні оригіналів документів (заявка - 2 шт., рахунок, акт - 2 шт., СМR - 2 шт. - оригінали, договір - 2 шт., тристороння угода - 1 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою (копія вірна) та за умови відсутності помилок у їх оформленні.

Вищевказані документи 23 грудня 2019 року були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом №6102408429730.

Перелік документів відображено в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

За даними сервісу відстеження Укрпошти, що обліковується у вільному доступі в мережі Інтернет за адресою https://track.ukrposhta.ua/trackіng_UA.html, вказане поштове відправлення було отримане одержувачем 02 січня 2020 року.

Відповідач даних обставин у своїх заявах по суті спору не спростував та не заперечив.

Чотирнадцятиденний строк оплати завершився 16 січня 2020 року.

Таким чином з 17 січня 2020 року зобов`язання відповідача щодо оплати наданих послуг вважається простроченим.

Завантаження вантажу відбулося 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до підписаного між сторонами акту №ОУ-0000202 від 01 листопада 2019 року борг за перевезення вантажу складав 20 366 грн. 00 коп.

Водночас відповідачем станом на 22 квітня 2020 року (дата звернення позивача до суду) не було оплачено надані позивачем послуги.

Посилання відповідача на те, що затримка оплати послуг позивача відбулася, у зв`язку з несплатою замовником як контрагентом відповідача, суд не приймає до уваги, оскільки сторони в договорі визначили, що ціна і строк її оплати узгоджуються та зазначаються сторонами в заявці.

Остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці ).

У заявці визначений інший порядок розрахунків, а також встановлено строк виконання зобов`язання.

Крім того, як вказував позивач у відповіді на відзив п. 3.1.4 на який посилався у відзиві відповідач у договорі №104 відсутній.

Водночас умови договору містять п. 5.4. аналогічного змісту: експедитор-1 розраховується з експедиторм-2 виключно коштами замовника та виключно після їх отримання експедитором-1.

Проте, ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору розрахунку з позивачем за надані відповідні послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору про замовлення послуги експедирування вантажів від 18 жовтня 2019 року №104 та укладеної до нього заявки на перевезення вантажу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 20 366 грн. 00 коп. боргу за перевезення вантажів.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 4 500 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2020 року укладеного між позивачем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем визначено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг адвокатом надано позивачу наступні послуги та виконані роботи:

- вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3 год. 10 хв.);

- проведення заходів досудового врегулювання шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год.);

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви (6 год.);

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення на стадії примусового виконання (5 год.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату Лозі Віктору Миколайовичу 4 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №02-04 від 13 квітня 2020 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 4 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» , вул. Пушкіна, 100, оф. 1, ідентифікаційний код 39505251 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ЛУГАНСЬКЗОВНІШТРАНС» , вул. Коцюбинського,19, кв. 52, м. Луганськ, ідентифікаційний код 33182197 - 20 366 грн. 00 коп. боргу, 2 102 грн. 00 коп. судового збору та 4 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 02 липня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович