Ухвала

від 30.06.2020 по справі 340/1887/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2020 року

Київ

справа №340/1887/19

адміністративне провадження №К/9901/14255/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кіровоградський насіннєвий завод" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі за адміністративним позовом ТОВ "Кіровоградський насіннєвий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В:

05.06.2020 ТОВ "Кіровоградський насіннєвий завод" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються: вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до тексту касаційної скарги скаржник не погоджується з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020. Однак, примірник касаційної скарги, який був поданий ТОВ "Кіровоградський насіннєвий завод" для Верховного Суду не містить вимог щодо результату касаційного перегляду справи.

Окрім того, касаційна скарга не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС), згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

В касаційній скарзі ТОВ "Кіровоградський насіннєвий завод" не вказав конкретну підставу касаційного оскарження відповідно до норм частини четвертої статті 328 КАС.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №П/811/618/17) та на постанову Верховного Суду України від 22.03.2016 (справа №813/6774/13-а) не означає однак, що касаційна скарга відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, оскільки скаржник не вказує, які норми матеріального права застосовано судом апеляційної інстанції інакше, ніж в цих постановах.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Скаржник в касаційній скарзі не зазначає, які норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції (застосовані інакше, ніж Верховним Судом. (з наведенням постанови та справи в якій Верховний Суд застосував ці норми).

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу із зазначенням вимог до суду касаційної інстанції та заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський насіннєвий завод" залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.Л. Желтобрюх

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду