Рішення

від 01.07.2020 по справі 754/15900/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2835/20 Справа №754/15900/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу Дарницький-9 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ЖБК Дарницький-9 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, які надає ЖБК Дарницький-9 . Оскільки відповідач оплату за спожиті послуги та квартирну плату не вносить, станом на вересень 2019 у неї утворилася заборгованість у розмірі 41 429,13 грн., а також нараховані інфляційні збитки в розмірі 30 197,75 грн., 3% річних у розмірі 6344,46 грн., а всього 77 971,34 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.11.2019 було відкрито провадження у названій справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.

Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі, направлено відповідачу копію позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. До суду надійшла заява від представника позивача Кравця Д.М. про розгляд справи у його відсутність, в якій він позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заперечень на позов до суду не надала.

За даних обставин суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, проти чого не заперечувалв представник позивача в своїй заяві.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 в будинку, який обслуговується ЖБК Дарницький-9 . Також, відповідач зареєстрована за вказаною адресою

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за спожиті житлово-комунальні послуги та квартирній платі за вказану квартиру належним чином відповідачем не здійснюється, внаслідок чого за період з квітня 2010 року по вересень 2019 року утворилась заборгованість по вказаним платежам, а саме: заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 41 429,13 грн., а також нараховані інфляційні збитки в розмірі 30 197,75 грн., 3% річних у розмірі 6344,46 грн., а всього 77 971,34 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог ЖБК Дарницький-9 за вищевказаний період.

Відповідно до ст.1 Закону України По житлово-комунальні послуги , балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Вказаний Закон дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та проживання осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, а утримання будинків і прибудинкових територій як господарської діяльності спрямованої на задоволення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Згідно ст. 179 Житлового кодексу України, користування будинками (квартирами державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було з`ясовано в ході розгляду справи, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому, відповідачем не спростована вказана заборгованість, відомості, що на момент розгляду справи заборгованість відповідачем перед позивачем погашена також суду не надано.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ЖБК Дарницький-9 у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 797,13 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-284, 289, 352, 354-355, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст.ст.319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Дарницький-9 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Житлово-будівельного кооперативу Дарницький-9 (код ЄДРПОУ: 22864824) заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 41 429,13 грн., нараховані інфляційні збитки в розмірі 30 197,75 грн., 3% річних у розмірі 6344,46 грн., а всього 77 971,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 797,13 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено та підписано 01 липня 2020 року.

Суддя: