Рішення

від 16.06.2020 по справі 756/2757/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16.06.2020 Справа № 756/2757/20

Провадження № 2/756/3532/20

Справа № 756/2757/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Шершньові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет , третя особа ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Гімназія Пріоритет , третя особа ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що з 25.10.2017 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ Гімназія Пріорітет працюючи на посаді директора цього товариства. Наказом № 227-к від 17.02.2020 року її звільнено з посади директора у зв`язку із втратою довіри за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України на підставі протоколу Зборів учасників ТОВ Гімназія Пріоритет від 17.02.2020 року.

Оскільки звільнення її з займаної посади відбулося незаконно, внаслідок підписання наказу про звільнення не уповноваженою на це особою, а також того, що за своїми функціональними обов`язками вона не є особою, яка безпосередньо обслуговує матеріальні цінності, договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, дій які давали б підстави втрати до неї довіри вона не вчиняла, а її діяльність на посаді директора не була предметом належного аудиту, звільнення сталося внаслідок зміни у складі засновників товариства, ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ № 227-к від 17.02.2020 року про її звільнення, поновити її на роботі на посаді директора ТОВ Гімназія Пріоритет , стягнути з ТОВ Гімназія Пріоритет на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.02.2020 року до дня поновлення на роботі та 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У письмових запереченнях представник ТОВ Гімназія Пріоритет просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник ТОВ Гімназія Пріоритет проти задоволення позову заперечував, посилаючись доводи викладені у письмових запереченнях.

ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, з урахуванням місця його проживання на тимчасово непідконтрольній території органам державної влади України, судом вживались всі можливі заходи для його виклику в судове засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду, а тому його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Судом установлено, що рішенням чергових загальних зборів учасників ТОВ Гімназія Пріоритет від 24.10.2017 року, оформлених протоколом № 39 вирішено призначити директором ТОВ Гімназія Пріоритет ОСОБА_3 з 25.10.2017 року строком на три роки (т.1 а.с. 7)

Згідно наказу ТОВ Гімназія Пріоритет № 123-к від 24.10.2017 року про призначення директора, на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.10.2017 року, протоколу зборів учасників ТОВ Гімназія Пріоритет № 39 від 24.10.2017 року, ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Гімназія Пріоритет (т. 1 а.с. 6).

Наказом ТОВ Гімназія Пріоритет № 227-к від 17.02.2020 року звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Гімназія Пріоритет за п. 2 ст. 41 КЗпП України за недовіру 17.02.2020 року на підставі протоколу збору учасників ТОВ Гімназія Пріоритет від 17.02.2020 року.

Як вбачається зі змісту цього наказу, його видано на підставі рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2019 року по справі № 910/3722/18, матеріали якої відносно діяльності директора ТОВ Гімназія Пріоритет ОСОБА_1 дають обґрунтовану підстави підозрювати її у скоєнні в складі злочинної групи осіб за попередньою змовою кримінальних злочинів, внаслідок яких стало привласнення цими особами корпоративних прав, які належать учасникам ТОВ Гімназія Пріоритет , а також враховуючи нанесення значних збитків ТОВ Гімназія Пріоритет через зменшення контингенту дітей за період виконання ОСОБА_1 обов`язків директора в декілька раз.

Підписано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора представником учасника ТОВ Гімназія Пріоритет - ОСОБА_2 (т.1 а.с. 8).

Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частино 2 ст. 62 Конституції України імперативно установлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За змістом до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як роз`яснено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів звільнення з підстав втрати довір`я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Тобто, розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 29.11.2018 № 211/5910/16-ц дійшов висновку, що звільнення з підстав втрати довіри проводиться власником, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, перевезенням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Разом з цим, у порушення вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами існування обставин, які наведені в наказі про звільнення ОСОБА_1 з роботи, а саме вчинення корисного кримінального правопорушення щодо майнових прав учасників товариства. Матеріали справи не містять доказів існування кримінального провадження з цього питання, пред`явлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину чи вироку суду.

Наданий представником ТОВ Гімназія Пріоритет витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2020 року щодо внесення відомостей за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України з посиланням на те, що протягом 2019 року директором ТОВ Гімназія Пріоритет (м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 69 ) безпідставно не виплачено заробітну плату ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не стосується підстав вказаних у наказі про звільнення ОСОБА_1 з роботи (т.1 а.с. 101).

Також, безпідставними є посилання представника відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 року, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року, яким визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Гімназія Пріоритет , оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства № 38 від 08.09.2017 року, № 41 від 05.02.2018 року, № 42 від 20.02.2018 року, № 46 від 21.11.2018 року, оскільки цими рішеннями у господарських справах вина ОСОБА_1 не встановлювалась, а вирішувався спір між учасниками товариства (т.1 а.с. 46-53).

Крім того, сам по собі факт зменшення економічних показників діяльності товариства не є підставою для розірвання трудового договору з працівником за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Окрім цього, доказів того, що ОСОБА_1 займаючи посаду директора ТОВ Гімназія Пріоритет безпосередньо обслуговувала грошові або товарні цінності згідно її посадовими чи статутними обов`язками відповідачем також суду не надано.

За таких обставин відповідачем не доведено, з посиланням на докази, підстав розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , як директором ТОВ Гімназія Пріоритет за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а саме втрати довіри, тому суд дійшов висновку про поновлення її на посаді.

Стаття 16 ЦК України регламентує захист цивільних прав та інтересів судом.

У частині визнання незаконним звільнення позивачки з посади директора ТОВ Гімназія Пріоритет та скасування наказу про звільнення № 227-к від 17.02.2020 року, суд вважає правильним відмовити, оскільки вказані способи захисту не передбачені ст. 16 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У п. 32 постанови Пленуму Верхового Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Як вбачається зі змісту довідки про доходи № 271 від 17.02.2020 року, ОСОБА_1 за грудень 2019 року - січень 2020 року нарахована заробітна плата у розмірі 9 000 грн., таким чином розмір її середньомісячної заробітної плати становить 4 500 грн., а середньоденної - 109 грн. 76 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 15 585 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 18.02.2020 року по 16.06.2020 року включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів виходячи з розрахунку: 4 500 грн. х 3 місяці + 109 грн. 76 коп. х 8 робочих днів у лютому 2020 року + 11 робочих днів у червні 2020 року.

Крім того, відповідно до 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Ураховуючи, те що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, враховуючи характер та обсяг страждань, перенесених позивачем через пошкодження його трудових прав, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, а також з урахуванням засад розумності й справедливості, суд дійшов висновку стягнення з ТОВ Гімназія Пріоритет на користь ОСОБА_1 1 000 грн. компенсації моральної шкоди.

Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивачка звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги, що підлягають задоволенню одночасно мають майновий та немайновий характер, то відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України Про судовий збір в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 681 грн. 60 коп.

Крім того, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає допущенню до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет , третя особа ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 69, код ЄДРПОУ 32453642) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15 585 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 18 лютого 2020 року по 16 червня 2020 року включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 69, код ЄДРПОУ 32453642) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 000 грн. компенсації моральної шкоди.

В решті вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет , а також стягнення на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 4 500 грн. (двадцять шість тисяч сто сорок шість) грн. 00 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гімназія Пріоритет (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 69, код ЄДРПОУ 32453642) в дохід держави 1 681 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя