Рішення

від 25.06.2020 по справі 594/24/20

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2020 р. Справа № 594/24/20

Номер провадження2/608/194/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника відповідача ОСОБА_1 І. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові, в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального некомерційного підприємства Борщівська районна лікарня Борщівської районної ради Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до комунального некомерційного підприємства Борщівська районна лікарня Борщівської районної ради Тернопільської області (далі КНП Борщівська районна лікарня ) про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати. В позовній заяві позивачка вказала, що з 1990 року працювала в Борщівській центральній районній комунальній лікарні. В 2012 році її було призначено на посаду заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності. Крім цього, позивачка працювала за сумісництвом на посаді лікаря отоларинголога на 0,25 % посадового окладу. 05 серпня 2019 року в лікарні відбулася реорганізація, а саме: Борщівська центральна районна комунальна лікарня перетворилась на КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області. 09 грудня 2019 року Наказом №47-к Про кадрові питання ОСОБА_3 звільнено з посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності в зв`язку із скороченням штату. Однак, з якої саме посади в трудовій книжці не значиться. ОСОБА_3 була вручена трудова книжка та повідомлено про звільнення з Борщівської центральної районної комунальної лікарні. Вважає її звільнення незаконним, проведеним з порушенням процедури звільнення працівника. На її думку, скорочення чисельності штату в лікарні не відбулося, відповідач не повідомляв її про звільнення, не запросив на засідання профспілкового комітету, не запропонував вакантної посади, не виплатив, належні при звільненні працівника, виплати. Враховуючи наведене, ОСОБА_3 змушена звернутися в суд за захистом свого права та просить: визнати незаконним та скасувати наказ КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області від 09 грудня 2019 року №47-к Про кадрові питання ; поновити її на посаді заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності, стягнувши з відповідача в її користь середню

заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача невиплачену заробітну

плату за листопад 2019 року в сумі 14006,52 гривень; стягнути з відповідача індексацію невчасно виплаченої заробітної плати; зобов`язати відповідача при виплаті заборгованої заробітної плати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення її на посаді заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності та виплати середньої заробітної плати за один місяць.

Відповідачем, в особі директора КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області Гладким В.М. було подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що при звільненні ОСОБА_3 підприємством були дотримані норми закону. Позивачка завчасно була повідомлена про її звільнення, однак, від отримання попередження відмовилась. Їй була запропонована вакантна посада лікаря отоларинголога, що відповідає її профільній діяльності, однак, ОСОБА_3 також відмовилася, про що було складено відповідний акт. На засідання профкому, де вирішувалось питання про звільнення, ОСОБА_3 не з`являлася, хоча належним чином була повідомлена про час його проведення. Крім того зазначив, що при звільненні з ОСОБА_3 був проведений повний розрахунок та жодної заборгованості перед позивачкою на сьогоднішній день у КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області не має. Всі вище перелічені обставини документально підтверджені.

Представник позивача - адвокат Островська О.Н. подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач мав би запропонувати ОСОБА_3 посаду заступника директора, яка наявна у штатному розписі лікарні або якісь інші вакантні посади, а не посаду лікаря - отоларинголога. Позивачка є особою з інвалідністю та не може працювати в несприятливих санітарно - гігієнічних умовах, що означає те, що ОСОБА_3 не може працювати на повну ставку лікаря - отоларинголога. Крім того, позивачка не була ознайомлена з наказом про скорочення штатної чисельності працівників та зміну істотних умов праці лікарні від 09.09.2019 року. Відповідач належно не повідомляв ОСОБА_3 про засідання профкому. Протокол засідання є не чинним, так як на ньому були присутні менше половини його членів.

Представник позивача - адвокат Островська О.Н. в судове засідання не з`явилася, подала письмове клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити без її участі, оскільки з`явитися в судове засідання не має можливості в зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі.

Представник відповідача КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області Чепесюк І. О. в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні, з підстав, наведених у відзиві.

Вислухавши представника відповідача, врахувавши позицію позивача, її прекдстиавника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно трудової книжки НОМЕР_1 2034206 від 05.08.1985 року, 01 серпня 1990 року розпочала роботу в Борщівській районній лікарні на посаді лікаря терапевта, 12.10.1992 року була переведена на посаду лікаря отоларинголога, 01.11.2012 року призначена на посаду заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності.

Згідно рішення Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області № 545 від 05.02.2019 року відбулася реорганізація закладу, шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я Борщівська центральна районна комунальна лікарня у комунальне некомерційне підприємство Борщівська районна лікарня Борщівської районної ради Тернопільської області.

Згідно п. 8.3 Статуту КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області, затвердженого рішенням Борщівської районної ради Тернопільської області № 601 від 01.08.2019 року, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність і затверджує штатний розпис в особі директора підприємства.

На підставі вказаних положень Статуту, директором КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області був виданий наказ №13-К від 05.09.2019 року та № 14- К від 09.09.2019 року про створення нової структури та штатного розпису КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області та про скорочення штатної чисельності працівників та зміни істотних умов праці працівників лікарні.

Наказом № 47-к від 09.12.2019 року ОСОБА_3 звільнена з займаної посади в КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області по скороченню штату на підставі п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, про що в трудовій книжці зроблено відповідний запис.

Відповідно до вказаної норми закону, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку , зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до наказу №1-К від 02.01.2019 року ОСОБА_3 , як заступнику головного лікаря по експертизі тимчасової непрацездатності, було дозволено суміщення професій у межах робочого часу за основною посадою з виплатою 25% посадового окладу лікаря отоларинголога з 02.01.2019 року по 31.12.2019 року.

З пояснень представника відповідача вбачається, що за своїми функціональними обов`язками ОСОБА_3 була головою лікарської консультативної комісії щодо експертизи тимчасової непрацездатності. З 2002 року, після розмежування державної і комунальної власності на теренах району, Борщівська центральна районна лікарня втратила статус органу територіального управління, відповідно, функціональне навантаження на заступника різко зменшилося, тому що ОСОБА_3 зобов`язана була займатися експертизою тимчасової непрацездатності лише у хворих, які обслуговувалися центральною районною лікарнею.

Після введення в дію реформи охорони здоров`я України в 2016 році і виділення в окрему структуру Інституту сімейних лікарів (конкретному випадку: Центр первинної медико-санітарної допомоги), який самостійно займається експертизою тимчасової непрацездатності, функціональні навантаження на заступника директора КНП Борщівська районна лікарня різко зменшилися і потреба в посаді заступника директора КНП Борщівська районна лікарня з тимчасової непрацездатності відпала. В зв`язку з такими обставинами, директором КНП Борщівська районна лікарня визначено відповідального лікаря за проведення тимчасової експертизи непрацездатності ОСОБА_4 (Наказ 49-к від 10.12.2019 року). Станом на 01 січня 2019 року штатна чисельність складала 452,75 ставки, а після реорганізації становить 390 ставки.

Згідно статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Позивач вказує на те, що не відбулося скорочення чисельності штату працівників і що відповідач не повідомляв її про скорочення посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності і одночасно з цим не пропонував їй вакантної посади.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до вимог статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно попередження в.о. директора КНП Борщівська районна ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , у встановлений законом термін була попереджена про майбутнє скорочення та про наявність вакантної посади лікаря-отоларинголога (1 ставка, що відповідає її профільній спеціальності), яку вона може зайняти. Однак, остання відмовилась від отримання попередження, в зв`язку з чим 11.09.2019 року комісією було складено акт про відмову від отримання повідомлення та про запропоновану їй вакантну посаду.

03.12.2019 року, 06.12.2019 року, 09.12.2019 року вносились подання директора ОСОБА_6 про скорочення посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності, яку займала ОСОБА_3 та пропозиції переведення її на 1,0 ставки лікаря отоларинголога консультативно - діагностичного відділення. Мамчур Н. В. від запропонованого переведення відмовилась, про що комісією лікарні 09.12.2019 року було складено акт. А згідно протоколу № 36 засідання профкому Борщівської ЦРКЛ від 09.12.2019 року, в зв`язку з повторною неявкою на засідання та відмовою ОСОБА_3 від запропонованих дирекцією умов праці, було вирішено питання про звільнення останньої з займаної посади.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 року №350/1614/18-ц (провадження 61-7604св19) зробив висновок, що при вирішенні справ даної категорії, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк, тобто за два місяці - 11.09.2019 року, була повідомлена про скорочення штату та можливість переведення на іншу посаду, однак відмовилась від такого переведення, а тому процедура її звільнення 09.12.2019 року відповідачем не порушена та відповідає нормам трудового законодавства.

Отже, позивачем не доведено, що її звільнення було незаконним, а роботодавцем порушено процедуру її звільнення.

Тому, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу КНП Борщівська районна лікарня Борщівської РДА Тернопільської області від 09 грудня 2019 року №47-к Про кадрові питання , поновлення на посаді заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності не підлягають задоволенню.

Згідно довідки КНП Борщівська районна лікарня № 01-22/117 від 07.02.2020 року в зв`язку із звільненням ОСОБА_3 11 грудня 2019 року нараховані та виплачені кошти в сумі 17 571,96 гривень, а саме: заробітна плата за грудень 2019 року -10 940,80 гривень (в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення); компенсація за невикористані відпустки - 6612,32 гривень; індексація -18,84 гривень. 11.12.2019 року виплачено заборговану заробітну плату за листопад 2019 року в сумі -10 477,26 гривень. Вихідна допомога ОСОБА_3 на час її звільнення не була виплачена у зв`язку з дефіцитом коштів та відсутністю коштів на виплату заробітної плати у грудні 2019 року, додаткові кошти поступили напряму з державного резервного фонду у січні 2020 року, що унеможливлювало здійснити дані виплати працівнику в терміни, передбачені чинним законодавством. Вихідна допомога виплачена 28 січня 2020 року у сумі 13 550,59 гривень. Жодної заборгованості КНП Борщівська районна лікарня перед ОСОБА_3 не має.

Враховуючи те, що інші позовні вимоги є похідними від вимоги про поновлення на роботі, заборгованості відповідача перед позивачем не має, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення також.

Су довий збір покласти на сторони, в межах ними понесеними.

Керуючись ст.ст. 32, 36, 40, 42, 43, 49-2 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 до комунального некомерційного підприємства Борщівська районна лікарня Борщівської районної ради Тернопільської області (вул. С. Бандери, 108, м. Борщів Тернопільської області, 48702, код ЄДРПОУ 02000493) про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Чортківський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 липня 2020 року.

Копія вірна

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 594/24/20

Рішення набрало законної сили року.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано " " року

Секретар: