Постанова

від 30.06.2020 по справі 454/4125/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/4125/18 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/811/3973/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 63

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року в складі судді Адамовича М.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Виконавчого комітету Соснівської міської ради та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Філії Львівського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку місця проживання та надання дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітніх дітей без згоди батька,-

встановила:

У грудні 2018 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку місця проживання та надання дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітніх дітей без згоди батька.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 18.11.2006р. по 14.04.2014 р . Від шлюбу у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу діти фактично залишились проживати разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у зв`язку з тим, що діти зареєстровані в с.Сілець Сокальського району виникають незручності через відсутність належного обліку з боку медичних, освітніх і соціальних закладів, обов`язкового щеплення, тощо. Діти навчаються у Червоноградській загальноосвітній школі І-ІІІст. №7. Для загального розвитку, по місцю фактичного проживання відвідують різноманітні гуртки та додаткові заняття з англійської мови. Враховуючи віддаленість місця проживання відповідача, реєстрація місця проживання дітей безпосередньо впливає на їх законні права та інтереси.

Позивачка звернулась у Виконавчий комітет Соснівської міської ради з відповідною заявою про зняття малолітніх дітей з попереднього місця реєстрації та реєстрацію за їх фактичним місцем проживання. Однак, отримала відмову, у зв`язку з відсутністю письмової згоди іншого законного представника.

На даний час вона не може отримати від відповідача такого дозволу. Вважає, що своїми діями відповідач порушує права дітей на вільне пересування, відпочинок, оздоровлення та навчання.

Просила суд надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з мамою ОСОБА_1 за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 без письмової згоди батька ОСОБА_2 та стягнути судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Надано ОСОБА_1 дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання її малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 та на здійснення реєстрації місця проживання її малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судових витрат.

Рішення суду оскаржила представник відповідача ОСОБА_3 , з таким рішенням не погоджується, вважає рішення незаконним у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що квартира по АДРЕСА_1 , в якій проживають позивачка та діти, перебуває в іпотеці ПАТ Державний ощадний банк України , відтак у випадку відсутності коштів та фінансової можливості сплачувати кредит, можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, тому існує ризик, що він та діти втратять єдине житло.

Просить врахувати, що у вихідні дні та літні канікули діти проводять з ним в с. Сілець за місцем реєстрації.

Звертає увагу, що положення Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не ставить місце фактичного проживання особи в залежності від місця її реєстрації.

Крім цього, зміна місця реєстрації дітей порушує право відповідача ОСОБА_2 .

Просить скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, подали заяви про відкладення розгляду справи, ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням за межами Львівської області, ОСОБА_3 у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Звертаючись із позовними вимогами позивачка ОСОБА_1 покликалася на те, що після розірвання шлюбу діти фактично залишились проживати разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , однак, у зв`язку з тим, що діти зареєстровані в с. Сілець Сокальського району виникають незручності через відсутність належного обліку з боку медичних, освітніх і соціальних закладів, обов`язкового щеплення, тощо. Вона зверталася у Виконавчий комітет Соснівської міської ради з відповідною заявою про зняття малолітніх дітей з попереднього місця реєстрації та реєстрацію за їх фактичним місцем проживання, проте отримала відмову, у зв`язку з відсутністю письмової згоди іншого законного представника.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що батько дитини не надає згоди на зняття з реєстрації місця проживання дітей і реєстрацію місця проживання дітей в позасудовому порядку, тому у даному випадку це може бути дозволено на підставі рішення суду, при цьому надання позивачу права на зняття з реєстрації і реєстрацію місця проживання малолітніх дітей без згоди батька, не позбавляє останнього права проявляти турботу та любов до сина та дочки, незалежно від того, з ким із батьків, і де саме, проживає дитина.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.11.2006 року, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 14.04.2014 року.

Від шлюбу у них народилися двоє дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , відповідно.

Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані по місцю проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою Сілецької сільської ради № 24 від 04.01.2017 року.

Натомість, зареєстрованим місцем проживання позивачки є АДРЕСА_1 , що стверджується відповідною відміткою про зареєстроване місце проживання у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , належного позивачу.

Позивач зверталась із заявою від 09.08.2018р. до Соснівської міської ради Львівської області щодо зміни місця реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З відповіді Виконавчого комітету Соснівської міської ради від 15.08.2018р. на вказану заяву вбачається, що прохання позивачки не може бути задоволено, оскільки батько дітей не позбавлений батьківських прав.

Крім того, позивач зверталась до відповідача з проханням надати згоду про зміну місця реєстрації дітей, проте такої згоди останній не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положеннями статей 6, 7 Закону України Про свободу місця пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до п. 26 Правил у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року №1077 (із змінами та доповненнями), реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання, але якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, проживають за різними адресами, для реєстрації її місця проживання разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Декларація прав дитини зобов`язує держав - учасниць забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1 і ч. 2 ст. 3). Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18).

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст.11 Закону України Про охорону дитинства ).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_4 , як батько малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безпідставно не надає дозволу на зняття реєстрації дітей в с. Сілець, Сокальського району та на реєстрацію місця проживання дітей за адресою проживання позивачки в м. Соснівка, Львівської області, яке фактично є постійним місцем проживання дітей, з якого діти відвідують школу, різноманітні гуртки та додаткові заняття, як наслідок це створює перешкоди у належному обліку з боку медичних, освітніх і соціальних закладів.

Відтак, для забезпечення захисту інтересів малолітніх дітей, суд першої інстанції з дотриманням встановленим вимог закону, надав позивачу право на зняття з реєстрації і реєстрацію місця проживання малолітніх дітей, без згоди батька, що не позбавляє останнього права проявляти турботу та любов до сина та дочки, незалежно від того, з ким із батьків, і де саме, проживає дитина.

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі щодо перебування квартири по АДРЕСА_1 , в якій проживають позивачка та діти, в іпотеці ПАТ Державний ощадний банк України , висновків суду не спростовують, оскільки іпотекодержатель АТ Ощадбанк не заперечує щодо реєстрації дітей за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 липня 2020 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк