Справа № 507/1362/19
Провадження № 2/507/63/2020
Номер рядка звіту 22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2020 р. смт. Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Вужиловського О.В.
за участю секретаря судового засідання - Вододюка В.В.
представника позивача адвоката - Остапишеної Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма Зеленогірське Любашівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Південна житниця про визнання недійсним договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась 30 вересня 2019 року до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, стягнення судових витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 2.09 га на території Гвоздавської сільської Ради Любашівського району Одеської області. В 2005 році вона передала свою земельну ділянку в оренду відповідачі. В 2017 та 2018 роках вона зверталась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку, так як її син бажав обробляти земельну ділянку. Однак їй нічого не повідомляли. В подальшому, від державного реєстратора вона дізналась, що є договір оренди земельної ділянки, який укладено між нею та відповідачем, хоча ніякого договору вона не підписувала. Договорів оренди земельної ділянки з відповідачем вона не укладала, нічого не підписувала, а дізналась про його існування лише при зверненні до державного реєстратора в 2019 році. Тому, просила визнати недійним договір оренди належної їй земельної ділянки, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в судовому засіданні та надав аналогічні пояснення.
Представник відповідача в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволення позовних вимог так як позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, так як договір оренди земельної ділянки було укладено 15 грудня 2010 року, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Враховуючи пропуск строку позовної давності, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068577 виданого Любашівською районною державною адміністрацією 03.03.2004 року, ОСОБА_1 є власником земельною ділянки площею 2.09 га на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123381400:01:005:0307 (а.с. 7).
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З договору оренди землі від 15 грудня 2010 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма Зеленогірське , видно, що вказаний договір підписаний представником відповідача, а також є підпис від імені позивача (а.с.). Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Любашівському районі Одеської області 12 березня 2012 року за № 512330004000806.
Згідно висновку експерта № 279/280/20-21 від 27.02.2020 року видно, що підпис в графі орендодавець в договорі від 15 грудня 2010 року про оренду земельної ділянки виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Вказаний підпис виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт надання ОСОБА_1 в установленому законом порядку повноважень іншій особі на укладення та підписання оспорюваного правочину, стороною відповідача суду не надано.
Оскільки, як встановлено, позивач ОСОБА_1 не підписувала вказаний договір про оренду землі, що свідчить про те, що вона не надавала згоди на укладення між нею та відповідачем ТОВ ВНФ Зеленогірське Любашівського району договору оренди від 15 грудня 2010 року земельної ділянки площею 2.09 га, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, яка належить їй на праві власності, не підписувала ніякого договору, не обговорювала істотні умови договору, тобто не здійснювала вільно своє волевиявлення, як учасник правочину, позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягає задоволенню.
Судом не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що позивач отримувала орендну плату, а тому знала про існування договору оренди виходячи зі слідуючого. В судовому засіданні встановлено, що позивачка не підписувала оспорюваний договір, а сторони не дійшли згоди стосовно істотних умов договору. Факт нарахування та виплати відповідачем орендної плати за землю позивачці, може свідчити лише про здійснення оплати за фактичне користування землею, а не про укладення договору оренди земельної ділянки і підтверджувати волевиявлення позивача.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.
Заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що позивач не підписувала оскаржуваний договір, а тому і не могла знати про його існування. Доказів отримання позивачкою оспорюваного договору після його підписання суду не надано. Згідно тверджень представника позивача про існування вказаного договору позивачка дізналась від Державного реєстратора у вересні 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав. До суду позивач звернулась 20.09.2019 року не пропустивши встановлений законом строк.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп., 2500 грн. витрат на правову допомогу а також 4710 грн. за проведення експертизи, всього - 7978 грн. 40 коп., (а.с. 1, 17 ). Вказані витрати обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 204, 210, 215, 321, 387, 640 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд ,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма Зеленогірське Любашівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Південна житниця про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди від 15 грудня 2010 року земельної ділянки площею 2.09 га, яка знаходиться на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області та належить ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068577 від 03.03.2004 року, кадастровий номер 5123381400:01:005:0307, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма Зеленогірське , який зареєстровано у відділі Держкомзему у Любашівському районі Одеської області 12 березня 2012 року за № НОМЕР_1 .
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма Зеленогірське на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7978 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2020 року о 15 годині.
Суддя Любашівського
районного суду
Одеської області: О.В. Вужиловський
Суд | Любашівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2020 |
Оприлюднено | 03.07.2020 |
Номер документу | 90172539 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Любашівський районний суд Одеської області
Вужиловський О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні