Ухвала

від 02.07.2020 по справі 910/7141/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" липня 2020 р. Справа№ 910/7141/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Фелді О.В. за довіреністю від 16.07.2020;

від відповідача: Палій О.Л. за довіреністю від 25.11.2019;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

від третьої особи 5: не з`явився;

від третьої особи 6: не з`явився;

прокурор: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 року (повний текст складено 23.09.2019)

у справі №910/7141/13 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"

до Національної спілки письменників України

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Національної спілки письменників України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"

про знесення самовільно збудованої споруди

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2. Київська міська державна адміністрація;

3. Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

4. Міністерство культури України;

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал";

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня"

за участю Прокуратури міста Києва,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Національної спілки письменників України про визнання права власності.

Зустрічний позов Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про знесення самовільно збудованої споруди задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" знести самовільно збудовану споруду, а саме: групу приміщень №3, загальною площею 130,5 кв.м., яка розташована на першому поверсі будівлі літ. А за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, з влашованими літніми майданчиками.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити у повному обсязі первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Національної спілки письменників України та відмовити в повному обсязі у задоволенні зустрічного позову Національної спілки письменників України про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

У процесі розгляду апеляційної скарги позивач подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

В обґрунтування клопотання позивач послався на те, що справа розглядалась судами неодноразово, при новому розгляді справи позивачем заявлялось клопотання про призначення експертизи, яке судом було визнано обґрунтованим і задоволено. Однак, експертна установа не направляла йому рахунок на оплату вартості експертизи, у зв`язку із чим він не був оплачений і експертиза не була проведена. В подальшому позивач двічі заявляв клопотання про призначення судової експертизи, які були судом відхилені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти призначення експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 269 суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, висновок судової експертизи є новим доказом, який може бути прийнятий у винятковому випадку, якщо без висновку експертизи неможливо встановити відповідні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що новий розгляд справи у суді першої інстанції тривав з 23 грудня 2017 року, ухвалою від 21 листопада 2018 року за клопотанням позивача була призначена судова експертиза і покладено на позивача оплату її вартості, 08 січня 2019 року до суду надійшов лист з експертної установи щодо оплати, а 28 березня 2019 року матеріали справи були повернуті без проведення експертизи у зв`язку з несплатою її вартості. У подальшому позивачем заявлялись клопотання про призначення експертизи, які судом відхилялись.

Апеляційний господарський суд критично оцінює доводи позивача про те, що несплата вартості експертизи сталась з незалежних від нього причин, оскільки слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Позивач знав про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості, отже, повинен був вживати активні дії щодо забезпечення своєчасної сплати її вартості, що ним не було зроблено.

Крім цього, позивач, при розгляді справи у суді першої інстанції, мав достатньо часу (з моменту початку нового розгляду справи до прийняття судом рішенням) для самостійного замовлення експертизи, а положення статті 99 ГПК України дозволяють сторонам надавати висновки експерта, однак позивач не скористався цим правом та не надав суду висновок експерта.

Відповідно до ст. 124, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст.7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює відповідачу більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд визнає клопотання позивача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи необґрунтованим і відхиляє його.

Керуючись ст. ст. 42, 98, 99, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ТОВ "Банкова" про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 02.07.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз