Рішення

від 30.06.2020 по справі 905/400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2020 Справа № 905/400/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Шахта №17-17 БІС» , м. Донецьк

про стягнення передплати у розмірі 20 931,33 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Зучек Е.Н. за довіреністю №24 від 26.12.2019

від третьої особи: не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 25.03.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 28.05.2020 року.

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про стягнення передплати у розмірі 20 931,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення попередньої оплати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5365/2012 від 31.07.2012 у зв`язку з неможливістю використання майна через проведення антитерористичної операції на території м. Донецьк.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 525, 526, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.ст. 12, 16, 58, 162, 247, 249 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/400/20 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.02.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/400/20 та, в порядку ч.2 ст.50 ГПК України, залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державне підприємство «Шахта №17-17 БІС» , м. Донецьк.

13 березня 2020 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що Регіональне відділення Фонду державного майна є контролюючим органом за надходженнями до бюджету від орендної плати за оренду державного майна, а Управління державної казначейської служби України у Донецькій області є отримувачем цих коштів, тобто є органом, яким має здійснюватись повернення коштів у спірному випадку, отже позивачем належним чином не доведено підстав повернення гарантійного платежу за спірним договором саме відповідачем.

У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/400/20 до розгляду по суті на 09.06.2020 року, а також замінено відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області його правонаступником - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2020 відкладено розгляд справи на 30.06.2020 року.

25 червня 2020 року від позивача надійшла заява б/н б/д, в якій останній заперечив проти усної заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки строк дії договору фактично не закінчився через відсутність заяв сторін про його припинення та неможливість передачі майна балансоутримувачу.

30 червня 2020 року від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 30.06.2020 представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю, зазначив про сплив позовної давності, також вказав, що за період з 31.07.2012 по листопад 2014 року у позивача відсутня заборгованість з орендних платежів за спірним договором.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Орендодавець) та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5305/2012 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - будівлю ощадкаси (реєстровий номер 30701383.2.ДРОГРГ021) загальною площею 355,3 кв.м. (далі - Майно), яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Корольової, 37, що знаходиться на балансі ДП Шахта №17-17 біс (далі - Підприємство), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2012 і становить за незалежною оцінкою 446 751,00 грн.

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2012 - 14 950,95 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2012 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень - липень 2012.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Підприємству у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платаю, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Підприємству (п.п. 3.6, 3.7, 3.11 договору).

За приписами п.3.10 Договору зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за два місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за останні два місяці оренди.

Пунктом 5.2. Договору визначено обов`язок Орендаря протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором.

Згідно з п.5.3. Договору завдаток стягується до державного бюджету і Підприємству у співвідношенні, визначеному у п.3.6. цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні два місяці з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Підприємству збитки у сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо у разі дострокового припинення Договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати.

Відповідно до п.10.1. цей Договір укладено строком на 2 роки 360 днів, що діє з 31.07.2012 до 25.07.2015 включно.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, за умови отримання письмового погодження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном (п.10.4. Договору).

У пункті 10.6 Договору оренди сторони обумовили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; ліквідації орендаря - юридичної особи; банкрутства орендаря, у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

Майно вважається поверненим Підприємству з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту приймання - передавання про повернення майна покладається на Орендаря (п.10.10).

Договір підписаний Сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.

Актом приймання - передавання від 31.07.2012 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв об`єкт оренди (а.с.17).

На виконання умов п.3.10. договору, позивач сплатив гарантійний платіж у розмірі 20 931,33 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №55177743 від 18.09.2012 з призначенням платежу: Відповідно дог №5365/2012 від 31.07.2012 гарантійний платіж без ПДВ (а.с.19).

Відповідно до постанов Правління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 18.11.2014 № 923 "Про зміну адреси місцезнаходження філій - Донецького та Луганського обласних управлінь АТ Ощадбанк", від 22.11.2014 № 943 "Про зупинення діяльності окремих територіально відокремлених безбалансових відділень АТ "Ощадбанк" в Донецькій та Луганській областях" та наказу філії - Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 19.11.2014 № 3029 "Про зміну адреси місцезнаходження" змінено адресу місцезнаходження філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" з 24.11.2014 на нову адресу: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Люксембург Рози, буд. 54.

Листом №29/96/2401 від 03.12.2014 позивач звернувся до Краматорського МВ ГУ УМВС України в Донецькій області з заявою про скоєння злочину, в якій зазначив про захоплення невідомими озброєними особами, зокрема, приміщення філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк за адресою: м. Донецьк, вул. Корольової, 37.

Листом 104.26-08/199/2407 від 18.04.2017 позивач звернувся відповідача, в якому позивач просив надати роз`яснення - яким чином здійснити повернення приміщення, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.

Листом №11-05-02443 від 12.05.2017 відповідач повідомив позивача, що для повернення орендованого державного майна останній зобов`язаний звернутися до Балансоутримувачів відповідного державного майна.

Листом №104.30-15/1256/100059/2018-04/вих від 26.10.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути надмірно перераховані суми орендної плати, зокрема, за договором оренди №5362/2012 від 31.07.2012 у розмірі 20 931,33 грн. внаслідок закінчення терміну дії договору та неможливістю фактичного користування об`єктом оренди з грудня 2014 року через проведення АТО на території міста Донецька (а.с.42).

Листом №11-05-05440 від 30.11.2018 відповідач зазначив про відсутність правових підстав для повернення орендної плати як надмірно зарахованої до державного бюджету, зокрема, за договором оренди №5362/2012 від 31.07.2012 (а.с.43).

Листом №104.30-15/228/12538/2019-04/Вих від 11.02.2019 позивач звернувся до відповідача з пропозицією повернути орендоване майно саме орендодавцю (а.с.44).

Посилаючись на неповернення попередньої оплати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5365/2012 від 31.07.2012 у зв`язку з неможливістю використання майна через проведення антитерористичної операції на території м. Донецьк та закінченням строку дії спірного договору, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому стягненні з Відповідача переплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5362/2012 від 31.07.2012 внаслідок його припинення.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як встановлено судом, за період з 31.07.2012 по листопад 2014 року позивачем сплачено орендну плату за користування об`єктом оренди, про що у судовому засіданні 30.06.2020 зазначив представник відповідача.

Водночас, що на підставі ст.7 Закону України від 02.09.2014 року №1669-УІ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , з 14.04.2014 скасовано суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо вдосконалення регулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України від 23.03.2017 № 1986-VIІІ, який набрав чинності 20.04.2017, внесено зміни до статті 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , яку викладено у наступній редакції: Скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону. .

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Суд зазначає, що місцезнаходженням об`єкту оренди за спірним договором є: Донецька область, м. Донецьк, вул. Корольової, 37.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами), серед населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, значиться й місто Донецьк.

Факт проведення на території Донецької області активних бойових дій, що супроводжується численними руйнуваннями, загибеллю та пораненням людей, порушенням звичайного порядку життєдіяльності та здійснення господарської діяльності є загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Проведення антитерористичної операції в межах території Донецької та Луганської областей, зокрема, у м. Донецьку, також підтверджується Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII, який набрав чинності 15 жовтня 2014 року.

Як визначено п. 1 ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Судом встановлено, що спірне орендоване приміщення знаходиться у місті Донецьк Донецької області, і на відповідній території проводиться антитерористична операція.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач фактично користувався орендованим майном по листопад 2014 року включно, що сторонами не спростовано та заперечується.

За змістом статей 6, 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , на період проведення антитерористичної операції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також скасовано для цих суб`єктів орендну плату за користування державним і комунальним майном.

Зазначеними нормами для суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, скасовано орендну плату за користування виключно державним та комунальним майном, отже для застосування цієї норми права необхідно враховувати характер спірних правовідносин сторін та їх правове регулювання.

У даному випадку об`єкт оренди є державним майном, знаходиться на території, на якій органи державної влади України не здійснюють своїх повноважень, тому, на переконання суду, на нього розповсюджується положення ст. 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо скасування обов`язку сплати орендної плати за користування таким майном, що розташоване у населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Разом з тим, позивачем, на виконання умов п.3.10 спірного договору, сплачено завдаток, який за змістом зазначено пункту договору є зайвою сумою орендної плати.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, належних у розумінні ст.76 ГПК України доказів повернення зайво сплаченої суми орендної плати до матеріалів справи не надано.

Отже, оскільки обставини щодо періоду проведення антитерористичної операції в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, прямо визначені законом України, розпорядженням Кабінету Міністрів України та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, і звільнення позивача від обов`язку сплачувати орендну плату за користування державним майном передбачено Законом та ч.4 ст.14, ч.6 ст.762 ЦК України, в матеріалах справи відсутні докази поновлення користування об`єктом оренди з боку позивача, що у сукупності є достатнім для висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних про стягнення з орендодавця переплати за договором оренди №5365/2012 від 31.07.2012 у розмірі 20 931,33 грн.

Разом з цим, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Крім того, за приписами ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Слід також зазначити, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5365/2012 від 31.07.2012 припинено 25.07.2015 року, тобто про обов`язок відповідача щодо повернення передоплати у розмірі 20 931,33 грн. позивач дізнався саме 25.07.2015.

Проте, з позовною заявою позивач звернувся до господарського суду Донецької області лише - 24.02.2020 року, що підтверджується експрес накладної Укрпошта на конверті.

Таким чином, на момент подання позову в даній справі строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача передоплати у розмірі 20 931,33 грн. сплив, отже підстави для задоволення позовних вимог згідно положень ст.267 ЦК України - відсутні.

Посилання позивача на продовження строку дії договору судом не приймається до уваги, оскільки позивачем у листі №104.30-15/228/12538/2019-04/Вих від 11.02.2019 (а.с.45) зазначено про факт припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5365/2012 від 31.07.2012 саме з 25.07.2015.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись cт.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ Донецької області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Шахта №17-17 БІС» , м. Донецьк про стягнення передплати у розмірі 20 931,33 грн. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/