Рішення

від 02.07.2020 по справі 905/611/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2020 Справа №905/611/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД , м.Маріуполь Донецької області, код ЄДРПОУ 42877206,

до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

про стягнення 146338,79грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД , м.Маріуполь Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 12.03.2020 до ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 146338,79грн., у тому числі:

- заборгованість з орендної плати у сумі 120000,00грн. на підставі договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019;

- пеня у розмірі 2338,79грн. на підставі п.5.4 договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019;

- штраф у сумі 24000,00грн. на підставі п.5.5.1 договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/611/20 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву №б/н від 12.03.2020 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/611/20; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21.05.2020; встановлено строк позивачу для надання: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив до 21.05.2020; встановлено строк відповідачу для надання: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 12.05.2020, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання. Без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за період січень, лютий, березень 2020 за договором оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 120000,00грн. та підстави для нарахування штрафних санкцій.

Нормативно вимоги обґрунтовано посиланням ст.ст.11,13, 16, 526, 530, 550, 551, 610, 611, 1190 Цивільного кодексу України.

На підтвердження викладених обставин надано, у копіях: договір оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 разом із додатковою угодою №1 від 02.07.2019 до нього, акт приймання-передачі майна, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 72а, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

21.05.2020 оголошено перерву у судовому засіданні; ухвалою Господарського суду Донецької області повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД та ОСОБА_1 про продовження судового засідання, що відбудеться 16.06.2020; встановлено відповідачу надати відзив на позовну заяву у строк дії карантину, але не пізніше 15 днів з моменту його закінчення; встановлено позивачу надати відповідь на відзив у строк до 16.06.2020, у разі отримання відзиву на позовну заяву за станом на цю дату.

16.06.2020, керуючись ч.2 ст.216, п.4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зміни, внесені згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020), оголошувалась перерва у судовому засіданні, повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД та ОСОБА_1 про продовження судового засідання, що відбудеться 02.07.2020, відповідною ухвалою суду.

Відповідачем відзив суду не представлено.

Явка представників сторін у судове засідання не вимагалась.

Процесуальні документи у даній справі було скеровано на зареєстровану адресу відповідача.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем, про що свідчить наявне у матеріалах справи зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Одночасно, ухвали Господарського суду Донецької області розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.

Відповідачем жодних пояснень та клопотань суду не надано.

На адресу господарського суду надійшов конверт з ухвалою від 21.05.2020, що була скерована на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , яка є актуальною на теперішній час, із відміткою відділення поштового зв`язку: повертається за закінченням терміну зберігання .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях про неотримання особою за адресою місцезнаходження та, як наслідок, повернення за закінченням терміну зберігання свідчить про відмову зацікавленої особи отримати копію судового рішення і вважаються днем вручення ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 21.05.2020 продовжено строк відповідачу на подання відзиву на позовну заяву у строк дії карантину, але не пізніше 15 днів з моменту його закінчення, разом з цим, постановляючи даний процесуальний документ суд виходив з встановленого та той час карантину до 22.06.2020, який послаблено, зокрема, в частині обмежувальних заходів (постанова Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020). На теперішній час, карантин, який має адаптивний характер, продовжено до 31.07.2020 (постанов Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020.).

Слід зазначити про відсутність заяв або клопотань з боку відповідача, якими повідомлялось про наявність перешкод в реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи задля належного використання наданих процесуальним господарським законодавством України прав та виконання покладених на цю особу обов`язків, у тому числі щодо надання відзиву, письмових пояснень тощо.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (ст.2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (ст.114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, те, що судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та з урахуванням доповнень розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 щодо продовження на час карантину (з 12.03.2020 року, який триває) строків судового розгляду справи відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, та не встановлено дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв`язку з введенням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, як і для оголошення перерви у справі, та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД (орендодавець) та Фізичною-особою підприємцем Руднєвою Валерією Олегівною (орендар) 01.07.2019 укладено договір оренди нежитлового приміщення №07/19-01.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 103,1кв.м. та відкриту площадку загальною площею 510кв.м., які розташовані за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників, 72а (майно, об`єкт оренди). Строк оренди встановлюється: з моменту приймання приміщення по акту приймання-передачі об`єкта оренди (додаток №1) по 31.05.2021 (включно).

Майно передається в оренду з метою розміщення кафе (п.1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що майно орендодавець передає орендарю на підставі акту приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною даного договору, протягом одного дня з дати підписання даного договору. До акту приймання-передачі додається схема розташування орендованого майна.

Згідно п.2.2 договору право користування майном і зобов`язання з оплати орендної плати за цим договором виникають в орендаря з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

При припиненні дії даного договору орендар повертає майно орендодавцеві в день закінчення строку дії даного договору або дострокового припинення даного договору за відповідним актом приймання-передачі в стані не гіршому, ніж при передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

У випадку несвоєчасного (більш як 10 календарних днів від дати припинення договору) звільнення орендованого майна орендарем, орендодавець не несе відповідальність за схоронність майна, меблів і іншого устаткування, що знаходиться в об`єкті орен6ди та належить орендареві (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди в стані не гіршому за той, в якому об`єкт був переданий орендарю по акту приймання-передачі, з врахуванням нормального зносу і положень відносно поліпшень об`єкта оренди.

У випадку самовільного звільнення орендарем об`єкта оренди без узгодження з орендодавцем або безпідставної відмови орендаря підписати акт про повернення об`єкта оренди , факт передачі об`єкт оренди підтверджується актом про звільнення приміщення, складеного у складі представника орендодавця та незацікавленої особи. Цей акт є підставою для припинення нарахування орендної плати. Дата підписання зазначеного акту вважається останнім днем оренди (п.2.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2021 (включно) (п.9.2. договору).

Як свідчать фактичні обставини справи, договір оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 підписано з обох сторін суб`єктами господарювання у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, недійсним не визнано, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

01.07.2019 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 103,1кв.м., та відкриту площадку загальною площею 510кв.м., які розташовані: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників,72а. без зауважень та заперечень, відповідно до акта прийому - передачі майна, який підписаного сторонами.

Згідно із ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Тобто, строк дії договору обумовлює строк існування між сторонами певних зобов`язань.

Відповідно до ст.763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пункт 9.2 договору оренди визначає укладення даного договору строком до 31.05.2021, строк оренди, відповідно до п.1.1 договору, по 31.05.2021.

За змістом п.п.2.3-2.5 договору орендар при припиненні дії даного договору у день закінчення строку його дії або дострокового припинення даного договору повертає майно орендодавцеві за відповідним актом приймання-передачі, у випадку самовільного звільнення орендарем об`єкта оренди без узгодження з орендодавцем або безпідставної відмови орендаря підписати акт про повернення об`єкта оренди, факт передачі об`єкт оренди підтверджується актом про звільнення приміщення, складеного у складі представника орендодавця та незацікавленої особи

Частиною 2 ст.795 Цивільного кодексу України встановлено, зокрема, припинення договору оренди з моменту повернення орендарем його предмету, що оформляється відповідним документом (атом), який підписується сторонами договору.

Проте, матеріали справи не містять означених актів, будь-яких інших доказів, що спростовують використання відповідачем предмета договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 по теперішній час, у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, суду не представлено.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006521525 від 03.04.2020, 23.01.2020 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Руднєвою Валерією Олегівною за її рішенням.

При цьому, враховуючи викладені обставини, норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також положення ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, за відсутності припинення господарських правовідносин встановлених означеним договором оренди, на протязі зазначеного позивачем періоду, а саме з січня 2020 по березень 2020, відповідач мав належним чином виконувати прийняті на себе обов`язки за договором №07/19-01 від 01.07.2019.

Одночасно, слід зазначити, за змістом стст.51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст.202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №910/8729/18).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено ч.1 ст.283, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.1 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 40000,00грн. без податку на додану вартість, щомісяця. У разі необхідності визначення розміру орендної плати за певну кількість днів, розмір орендної плати за один день визначається шляхом ділення розміру орендної плати за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.

За визначенням п.3.5 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності, щомісяця до 10-го числа кожного поточного місяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків, які повинні надаватись орендарю до 5-го числа поточного місяця. Днем сплати вважається день отримання коштів на розрахунковий рахунок орендаря.

Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, не пізніше строку, вказаного в даному договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків. При неотриманні орендарем рахунків, орендна плата сплачується орендарем на підставі даного договору або відповідної додаткової угоди до нього.

02.07.2019 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019, відповідно до п.1 якої сторони погодили, що з 01.07.2019 Орендодавець за свій рахунок розпочинає проведення ремонтних робіт згідно затвердженого проекту реконструкції об`єкта оренди і кошторису. Термін проведення будівельних робіт становить з 01.07.2019 по 31.08.2019. У разі збільшення терміну проведення ремонтних робіт Сторони погоджують нову дату закінчення ремонтних робіт, про що укладають відповідну додаткову угоду до цього договору.

Розмір орендної плати з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі майна до дати закінчення ремонтних робіт (включно) становить 40000,00 грн. на місяць. З дня наступного за датою закінчення ремонтних робіт розмір орендної плати за один місяць становить 50000,00 грн. (п.2,3 додаткової угоди).

Як визначено вище, періодом, за яким позивачем заявлено стягнення орендної плати, є січень-березень 2020, виходячи з орендної плати в розмірі 40000,00грн. на місяць, загальна сума 120000,00грн..

Отже, у відповідності до умов договору, незалежно від результатів господарської діяльності, щомісяця до 10-го числа кожного поточного місяця, відповідач повинен розрахуватись із позивачем, тобто за січень 2020 до 10.01.2020, за лютий 2020 до 10.02.2020 та за березень 2020 до 10.03.2020.

Враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, відповідач за використання орендованого нерухомого майна у період січень-березень 2020 повинен сплатити позивачу орендну плату у загальній сумі 120000,00 грн. та строк виконання цього спірного зобов`язання є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем на жодну із зазначених сум на момент прийняття рішення суду - не виконано.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання відносно своєчасної та повної сплати позивачу орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 за період січень-березень 2020 у загальній сумі 120000,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 120000,00 грн. підлягають задоволенню у повній сумі.

Відповідно до п.5.4 договору за порушення строків сплати орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період невиконання, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно із п.п.5.5-5.5.2 договору, крім зазначеного вище в п.5.4 даного договору, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань: при порушенні строку сплати понад 10 днів орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості; при порушенні строку сплати понад 30 днів орендар, крім штрафу, передбаченого п.5.5.1, додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеню у розмірі 2338,79грн. на підставі п.5.4 договору. За розрахунком позову нарахування здійснено із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період невиконання, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а саме: за зобов`язанням січня 2020 за період з 11.01.2020 по 12.03.2020 на суму 40000,00грн., за зобов`язанням лютого 2020 з 11.02.2020 по 12.03.2020 на суму 40000,00грн., за зобов`язанням березня 2020 з 11.03.2020 по 12.03.2020 на суму 40000,00грн..

У розглядуваному випадку дата закінчення строку, встановленого за домовленістю сторін для належного виконання грошового зобов`язання відповідачем, поєднана з прийменником до , у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі №927/490/18 від 10.10.2019 у справі 919/116/19 зазначив, що прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

З урахуванням цього, перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, правомірність періоду її нарахування, суд дійшов висновку те, що останній, як і застосована база для нарахування, є правомірним, та встановлено загальний розмір пені у сумі 2393,45грн. Разом з тим, дотримуючись меж заявлених позовних вимог у цій частині, останні підлягають задоволенню у сумі визначеній позивачем.

Позивачем також застосовано додаткову відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань, як на підставі п.5.5.1 договору, так і крім штрафу, передбаченого п.5.5.1 договору, на підставі п.5.5.2 договору, а саме відносно зобов`язань січня - лютого 2020 та визначено до стягнення штраф у загальній сумі 24000,00грн.

Дослідив вимоги в цій частині, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування п.5.5 до зобов`язань січня-лютого 2020 та правомірність нарахування у загальному розмірі 24000,00грн., та задовольняє позов у цій частині у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД , м.Маріуполь Донецької області, до ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 146338,79грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати у сумі 120000,00грн. на підставі договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019, пеня у розмірі 2338,79грн. на підставі п.5.4 договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 та штраф у сумі 24000,00грн. на підставі п.5.5.1 договору оренди нежитлового приміщення №07/19-01 від 01.07.2019 задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відомі паспортні дані: паспорт НОМЕР_2 , орган, що видав 1436 від 24.11.2017, банківські реквізити: не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКА ФУД (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 59/51, код ЄДРПОУ 42877206, банківські реквізити: р/ НОМЕР_3 в АТ КБ ПриватБанк , МФО 335429) 146338,79грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати у сумі 120000,00грн., пеня у розмірі 2338,79грн. та штраф у сумі 24000,00грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2195,08грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення ухвалено в судовому засіданні 02.07.2020.

5.Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Звернути увагу сторін на п.4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (зміни, внесені згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020).

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6.Повний текст рішення складено 02.07.2020.

Суддя О.В. Кротінова