Рішення

від 30.06.2020 по справі 910/4333/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2020 р.Справа № 910/4333/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажний

поїзд №751"

до Фізичної особи-підприємця Засенко Георгія Олександровича

про стягнення 20 881,07 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Енергомонтажний поїзд №751" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Засенко Георгія Олександровича про стягнення 20 881,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором щодо компенсації витрат на комунальні послуги.

Ухвалою суду від 01.04.2020 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.05.2020 р. на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471308451, яким відповідачу направлялась копія ухвали суду від 01.04.2020 р.

Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04.05.2020 р.) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 22 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 31 липня 2020 року.

Водночас, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.04.2018 р. між Приватним акціонерним товариством "Енергомонтажний поїзд №751" (надалі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Засенко Г.О. (надалі - Орендар, відповідач) укладено договір оренди № 1ЕМП0180005 нежитлового приміщення (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 29.11.2019 р.) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування:

- нежитлове складське приміщення загальною площею 65,4 квадратних метрів на першому поверсі побутової будівлі (літ.Б), яка знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Визволителів, 13 (приміщення 1);

- відкритий складський майданчик площею 700 квадратних метрів, який знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Визволителів, 13 (приміщення 2);

- відкритий складський майданчик площею 100 квадратних метрів, який знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Визволителів, 13 (приміщення 3); відкритий складський майданчик площею 100 квадратних метрів, який знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Визволителів, 13(приміщення 4);

- відкритий складський майданчик площею 210 квадратних метрів, який знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Визволителів, 13 (приміщення 5).

Надалі разом іменуються - Об`єкт оренди.

Відповідно до п.1.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 29.11.2019 р.) приміщення 1 передається орендарю 01.04.2018 р. по Акту приймання-передачі (надалі Акт №1); приміщення 2 передається орендарю 01.08.2018 р. по Акту приймання-передачі (надалі - Акт від 01.08.2018 р. ); приміщення 3 передається орендарю по Акту від 01.11.2019 р., приміщення 5 передається по Акту від 01.12.2019 р.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендар крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д) та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об`єкта оренди до загальної площі будівлі.

Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами. Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених Орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця рахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників (п.п. 3.6.1-3.6.2 Договору).

Сторони у п 10.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 29.11.2019 р.) погодили, що строк оренди приміщення 2 та приміщення 2 починається з моменту прийняття орендарем за Актом № 1 та за актом від 01ю08ю2018 р. і закінчується 29.02.2020р. Строк оренди приміщення 3 починається з моменту прийняття Орендарем за Актом від 07.10.2019 р. та діє до письмового звернення орендаря про припинення дії Договору . Строк оренди приміщення 4 починається х моменту прийняття орендарем за Актом від 01.11.2019 р. та діє до письмового звернення орендаря про припинення дії Договору . Строк оренди приміщення 5 починається х моменту прийняття орендарем за Актом від 01.12.2019 р. та діє до письмового звернення орендаря про припинення дії Договору.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач зазначає, що за січень 2020 року відповідачеві було виставлено рахунок-фактуру на компенсацію витрат на комунальні послуги № 20 від 31.01.2020 р. на суму 12 860,27 грн у тому числі ПДВ 20%.

Проте, відповідач зазначений рахунок-фактуру не оплатив, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 12 860,27 грн.

Крім суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 304,64 грн 3% річних та, 7 716,16 грн штрафу.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку затримок з боку орендаря в перерахування будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця, більше ніж на 3 календарні дні, то орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Крім зазначеного вище у п. 7.2 цього Договору, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань: якщо період прострочення становить 7-10 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10 % від прострочено суми грошового зобов`язання; якщо період прострочення становить 11-20 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 20 % від прострочено суми грошового зобов`язання; якщо період прострочення становить 21-30 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 30 % від прострочено суми грошового зобов`язання (п. 7.2.1 Договору).

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов`язань за Договором має сплатити 304,64 грн 3% річних та 7 716,16 грн штрафу.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Засенко Георгія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажний поїзд № 751" (02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13; код ЄДРПОУ 01387811) 12 860 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн 27 коп. заборгованості, 304 (триста чотири) грн 64 коп. 3% річних, 7 716 (сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 16 коп. штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна