Рішення

від 30.06.2020 по справі 910/3896/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2020 р.Справа № 910/3896/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дублер-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Дизайн"

про стягнення 683 429,26 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дублер-Сервіс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Дизайн" (відповідач) про стягнення 683 429,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №12/02-2019 від 12.02.2019 р.

Ухвалою суду від 19.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

03.04.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 07.04.2020 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду не надходило; про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням №0105471416092, яке повернулось на адресу суду.

Судом враховано, що відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04.05.2020 р.) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 22 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 31 липня 2020 року.

Водночас, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" (в подальшому перейменовано на ТОВ "Стандарт Дизайн") (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дублер-сервіс" (Замовник) укладено Договір (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець поставляє, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (надалі - Товар), ціна і кількість якого визначаються відповідно до Специфікації №1 додається до договору і яка є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 2.2 Замовник проводить оплату в наступному порядку : 100% вартості 26262 Євро 24 цента, що еквівалентно 787867,20 грн з ПДВ згідно Специфікації № 1 цього Договору, протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору і виставлення відповідного рахунку.

У п. 3.2 Договору сторони погодили, що Виконавець поставляє товар на склад за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 100, протягом 22 дні, ісля отримання від замовника авансу відповідно до п. 2.2.

Позивач зазначає, що 12.02.20119 р. на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 787867,20 грн за платіжним доручення № 3459. Проте, Виконавець у зазначені терміни товар не поставив.

12.03.2019 р. листом №1203/01 позивач попросив відповідача повернути перераховані кошт у розмірі 787867,20 грн. Позивач зазначає, що Виконавцем було повернено лише 540 000,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача 247 867,20 грн попередньої оплати, 214 250,86 грн. штрафу та 221 311,20 грн збитків.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. ст. 662, 663 ЦК, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК України).

Як встановлено ст. 665 Кодексу, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки товару обумовлених п.3.2. Договору, Виконавець сплачує Замовнику штраф 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На час розгляду справи жодних доказів належного виконання відповідачем умов Договору щодо поставки товару або повернення суми сплаченої позивачем попередньої оплати, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 247 867,20 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим вважає вимоги про стягнення з відповідача 214 250,86 грн. штрафу доведеними, обґрунтованими та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем.

Крім суми попередньої оплати та штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 221 311,20 грн збитків, якими вважає розмір сплаченого мита та податку на додану вартість за Контрактом №12/03/2019 від 12.03.2019 р., укладеного ним з іноземною компанією.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд зазначає, що сплачене мито та податок на додану вартість не можуть вважатись збитками, оскільки їх сплата є прямим обов`язком кожного суб`єкта господарювання у випадках, передбачених чинним законодавством України. Відтак, вимога про покладення на відповідача обов`язку з відшкодування сплачених позивачем мита і податку та стягнення з відповідача 221 311,20 грн збитків задоволенню не підлягає як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті позовних вимог суду не надав, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 247 867,20 грн попередньої оплати та 214 250,86 грн штрафу доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача за немайнового вимогою - у повному обсязі, за майновими вимогами - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Дизайн" (03039, м. Київ, пров. Голосіївський, буд. 8; код ЄДРПОУ 39411902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дублер-Сервіс" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд.3/7, нежитлове приміщення №15; код ЄДРПОУ 19139019) 247 867 (двісті сорок сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 20 коп. попередньої оплати, 214 250 (двісті чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 86 коп. штрафу та 6 922 (шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. 65 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна