Рішення

від 25.06.2020 по справі 910/2849/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2020Справа № 910/2849/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сімметрон-Україна до Державного підприємства Електронмаш простягнення 133620,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаЄрмак Є.А. від відповідачаПолюхович І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сімметрон-Україна звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства Електронмаш заборгованості у розмірі 133620,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання виставлених рахунків-фактур №11910259 та №11910260 від 24.10.2018 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 133620,00 грн, однак відповідач розрахунків за поставлений товар не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/2849/20; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

16.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що відповідач з позивачем договорів поставки (в тому числі у спрощеній формі) не укладав, товар від позивача не отримував.

26.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.04.2020 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 вирішено розгляд справи №910/2849/20 проводити в судовому засіданні з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.06.2020.

У судовому засіданні 18.06.2020 оголошувалась перерва до 25.06.2020.

У судове засідання, призначене на 25.06.2020, представник позивача з`явився, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачем подано додаткові пояснення по справі, в яких відповідач позов визнає.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковими накладними №11910259 від 02.11.2018 на суму 55680,00 грн та №11910260 від 02.11.2018 на суму 77940,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю Сімметрон-Україна поставило, а Державне підприємство Електронмаш прийняло товар на загальну суму 133620,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач оплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку із чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 133620,00 грн.

Листом №0054-0912 від 09.12.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою, в якій просив розрахуватися за поставлений товар у строк до 7 днів з дня одержання даної вимоги.

Листом №0011-0403 від 04.03.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій повторно вимагав погасити заборгованість за одержаний товар в розмірі 133620,00 грн до 15.03.2019.

Як свідчать обставини справи, відповіді на вказану претензію відповідач не надав, заборгованість не оплатив.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи юридичних фактів.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України).

У ч.ч.1, 2 ст.640 вказаного вище нормативно-правового акту вказано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами в спрощеній формі було укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до видаткових накладних №11910259 та №11910260 від 02.11.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 133620,00 грн.

Оригінали вищевказаних видаткових накладних оглянуто судом у судовому засіданні 18.06.2020. Також з оригіналами вказаних накладних було надано можливість ознайомитися представнику відповідача.

Оскільки позивач свій обов`язок щодо передачі відповідачу товару загальною вартістю 133620,00 грн виконав належним чином, у відповідача виник обов`язок оплатити даний товар. Однак, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у Державного підприємства Електронмаш виникла заборгованість. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

В поданих суду 18.06.2020 додаткових поясненнях відповідач зазначає, що після ознайомлення з оригіналами документів, наданих позивачем, відповідач погоджується з фактом постачання продукції та позов визнає.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 133620,00 грн підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Електронмаш (03180, м.Київ, вул. Кільцева дорога, будинок 4, ідентифікаційний код 14312789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сімметрон-Україна (02002, м.Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 13, кімната 903, ідентифікаційний код 31089864) заборгованість у розмірі 133620 (сто тридцять три тисячі шістсот двадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.07.2020.

Суддя Ю.М. Смирнова