Рішення від 23.06.2020 по справі 914/758/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 справа № 914/758/20

За позовом: Акціонерного товариства Львівський хімічний завод , м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стрийтеплиця ,

м. Львів,

про: стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Пришляк Ю.-М.В.

Представники:

Від позивача: Прімєрова Н.Г. - представник (ордер серії ВС № 102004 від 18.05.2020),

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Акціонерним товариством Львівський хімічний завод подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Стрийтеплиця про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 06.04.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.05.2020. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 02.06.2020р. закрито підготовче провадження, призначено на 23.06.2020р.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 23.06.2020р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1164/20 від 18.05.2020р.) обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки №1930 від 01.02.2019р. не оплачено у повному обсязі отриманий товар (діоксин вуглецю рідкий). Після відкриття провадження у цій справі відповідач сплатив суму основного боргу 185' 898,88 грн. Також позивачем нараховано відповідачу 86079,64 грн. пені, 8299,13 грн. інфляційних втрат, 82588,06 25 % річних, 37179,78 грн. штрафу за порушення договірних зобов`язань в частині вчасної оплати отриманого товару покупцем. Ухвалою суду від 19.05.2020р. прийнято дану заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить:

- 6000,68грн. - сума сплаченого судового збору;

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 23.06.2020р. не з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№17381/20 від 08.05.2020р.). Повідомив, що станом на 07.05.2020р. відповідачем повністю погашено суму основного боргу, однак нараховані позивачем штрафні санкції підприємство сплатити не може через важку фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, тому просив закрити провадження у цій справі.

Обставини справи.

Між сторонами спору було укладено Договір поставки товару №1930 ЦРВ від 01.02.2019р. Відповідно до умов цього договору постачальник (позивач у справі) зобов`язується поставляти покупцю (відповідачу у справі) товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити продукцію (діоксин вуглецю рідкий, ДСТУ 4817:2007, 5280,00 грн. з ПДВ за тонну.

Позивач поставив, а відповідач отримав продукцію в межах цього договору на загальну суму 782496,00 грн. на підставі видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

15.08.2019р. позивач звертався до відповідача з претензією про погашення існуючої заборгованості та нарахованих штрафних санкцій.

Листом від 22.08.2019р. №60 ТзОВ Стрийтеплиця просила завод відтермінувати оплату даної заборгованості, а також просило погодити графік погашення заборгованості частинами щомісяця до 20.10.2019р.

Станом на дату подання позову відповідач мав заборгованість за отриманий товар в сумі 185898,88 грн.

Після відкриття провадження у цій справі відповідач повністю оплатив суму основного боргу (185898,88 грн.), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також і самим позивачем. При цьому, відповідач перерахував позивачу більшу суму 185920,00 грн., що на 21,12грн. є більшою. 18.05.2020р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій завод просив стягнути з ТзОВ Стрийтеплиця 86079,64 грн. пені, 8299,13 грн. інфляційних втрат, 82588,06 25 % річних, 37179,78 грн. штрафу.

Станом на дату прийняття рішення відповідачем не подано доказів сплати штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем оплати за отриману без попередньої оплати продукцію, її доставку, після трьох днів з моменту поставки продукції, її доставки покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, 25% річнх від простроченої суми, а у випадку прострочення понад 30 календарних днів-покупець сплачує на вимогу постачальника штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Позивач нарахував відповідачу

· 86' 079,64 грн. пені,

· 8' 299,13 грн. інфляційних втрат,

· 82' 588,06 25 % річних,

· 37' 179,78 грн. штрафу (20% від суми заборгованості).

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Здійснивши самостійний перерахунок штрафних санкцій за визначені позивачем періоди, суд встановив деякі допущені позивачем помилки в поданому розрахунку. Зокрема, безпідставно включено в періоди розрахунку пені дати оплати відповідачем сум боргу. Тому, правомірною до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 76' 854,65 грн. та 7400,66 грн. інфляційних втрат,

Оскільки сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних, то здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем з відповідача суми 25% річних в розмірі 82' 588,06 грн, суд встановив правомірність і правильність її нарахування.

Щодо штрафу 37' 179,78 грн. штрафу (20% від суми заборгованості), то здійснивши перерахунок цієї суми, суд встановив іі правомірність та правильність нарахування.

Аргументи відповідача щодо незадовільного фінансового становища, неможливості сплатити штрафні санкції та прохання закрити провадження у цій справі суд оцінює критично та не бере до уваги, бо за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України ).

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стрийтеплиця (адреса: 82464, Львівська обл., Стрийський р-н, с.Станків, вул..Січових Стрільців, буд.79, код ЄДРПОУ 02777916) на користь Акціонерного товариства Львівський хімічний завод (адреса: 79070, м. Львів, вул.Рахівська, 16, код ЄДРПОУ 05761873) 76' 854,65 грн. пені, 7' 400,66 грн. інфляційних втрат, 82' 588,06 грн. 25% річних, 37' 179,78 грн. штрафу та 3' 060,25 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020р.

Суддя І.Б. Козак