Рішення

від 03.07.2020 по справі 914/1362/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 справа № 914/1362/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 , м. Хуст, Закарпатська область

до відповідача: Приватного підприємства КОРУНД-СЕРВІС , м. Львів

про стягнення 868,76 грн

за участю представників: не викликалися

Обставини розгляду справи.

09.06.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 , м. Хуст, Закарпатська область до Приватного підприємства КОРУНД-СЕРВІС , м. Львів про стягнення 3 110,24 грн.

Ухвалою від 11.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

19.06.2020 через канцелярію суду від Приватного підприємства КОРУНД-СЕРВІС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №20096/20 від 19.06.2020).

02.07.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 надійшла відповідь на відзив (вх. №21054/20 від 02.07.2020).

02.07.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 145,07 грн пені, 672,44 грн штрафу, 29,14 інфляційних, 22,11 грн 3% річних та повернути позивачу судовий збір у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, викладених у заяві про зменшення позовних вимог.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав з порушенням строків оплати вартості товару. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 145,07 грн, штраф в сумі 672,44 грн, інфляційні в сумі 29,14, 3% річних в сумі 22,11 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 868,76 грн.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним сплачено суму основного боргу, а тому вимоги до задоволення не підлягають.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 (постачальник) та Приватним підприємством КОРУНД-СЕРВІС (покупець) було укладено договір поставки №10/17.

За цим договором постачальник (позивач), протягом строку дії цього договору, зобов`язувався передати у власність покупцю продовольчі товари (в т.ч. алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування) згідно специфікації (додаток №1), яка є складовою частиною цього договору, а також товар, на який подається замовлення і не вказаний у специфікації, а покупець (відповідач) зобов`язувався приймати та оплачувати його в розмірах, в строки і на умовах, встановлених даним договором та додатками до нього.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість і адреса поставки товару вказуються у накладних, що оформляються постачальником відповідно до замовлення покупця, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 2.2. договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу згідно видаткової накладної №1174 від 21.01.2020 товар на загальну суму 2 241,48 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору у разі, якщо товар передається на умовах відстрочки платежу, покупець сплачує повну вартість отриманого товару протягом 7 календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

01.04.2020 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №30/03/2020 від 30.03.2020 про оплату заборгованості. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 2 241,48 грн. 11.06.2020 відповідачем було сплачено вищевказану суму заборгованості.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 145,07 грн пені, 672,44 грн штрафу, 29,14 інфляційних, 22,11 грн 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 8.3. договору у випадку невиконання умов п. 3.3. договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати і за неправомірне використання коштів постачальника справляє 3% річних від суми заборгованості по день сплати таких коштів, відшкодовує збитки у повній сумі понад штрафні санкції, в тому числі неодержаний прибуток, на який постачальник розраховував у разі належного виконання зобов`язання покупцем, а також збитки, завдані інфляцією протягом періоду заборгованості.

Відповідно до п. 8.4. договору у випадку прострочення оплати більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 145,07 грн, штраф в сумі 672,44 грн, інфляційні в сумі 29,14, 3% річних в сумі 22,11 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, штрафу, інфляційних і 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 145,07 грн пені, 672,44 грн штрафу, 29,14 інфляційних, 22,11 грн 3% річних.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Беручи до уваги те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору, 1 514,91 судового збору підлягає поверненню позивачеві.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства КОРУНД-СЕРВІС , м. Львів, вул. Личаківська, буд. 58, кв. 1 (ідентифікаційний код 30387882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 , м. Хуст, вул. Колгоспна, 25Д, Закарпатська область (ідентифікаційний код 36731785) 145,07 грн пені, 672,44 грн штрафу, 29,14 інфляційних, 22,11 грн 3% річних, 587,09 грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна група вин України №1 , м. Хуст, вул. Колгоспна, 25Д, Закарпатська область (ідентифікаційний код 36731785) судовий збір в сумі 1 514,91 грн, сплачений платіжним дорученням №30 від 27.05.2020.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 03.07.2020.

Суддя А.Б. Мазовіта