Рішення

від 23.06.2020 по справі 922/4258/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4258/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", м. Харків , Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Григорівка про стягнення 187 205,82 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача (ТОВ "Альвера") - не з`явився,

відповідача (ФО Добролежа М.В.) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Альянс", м. Київ звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з ТОВ "Альвера", м. Харків та ФО ОСОБА_1 , с. Григорівка в порядку регресу суму в розмірі 187 205,82 грн. Судові витрати просить покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 20.01.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "13" лютого 2020 р. о 12:00 год.

10.02.20р. від відповідачів надійшов відзив на позовну заяві, який долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.02.20р. задоволено клопотанням представника відповідача (ФО Добролежа М.В.) про здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Здійснювати розгляд справи №922/4258/19 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене на 13.02.20р. о 12:00 год. підготовчим засіданням. Відкладено підготовче засідання на "12" березня 2020 р. о 14:00 год.

28.02.20р. від позивача надійшла відповідь на відзив, яку долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою 12.03.20р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25 березня 2020 року о 14:00 год.

25.03.20р. від ТОВ "Альвера" надійшло клопотання про відкладення у зв`язку з введенням карантину.

Ухвалою суду від 25.03.20р. підготовче засідання відкладено на "10" квітня 2020 р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 10.04.20р. за клопотанням відповідача (ТОВ "Альвера") підготовче засідання відкладено на "21" квітня 2020 р. о 12:30 год.

21.04.20р. від відповідача (ТОВ "Альвера") надійшло клопотання про відкладення, у зв`язку з введенням карантину.

Ухвалою суду від 21.04.20р. клопотання відповідача (ТОВ "Альвера") про відкладення, яке надійшло до суду 21.04.20р., - задоволено частково. Закрито підготовче провадження по справі №922/4258/19. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "19" травня 2020 р. о 10:00 год. Продовжено строк розгляду справи по суті на строк дії карантину.

19.05.20р. від відповідача (ТОВ "Альвера") надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням всеукраїнського карантину.

Ухвалою суду від 19.05.20р. за клопотанням відповідача (ТОВ "Альвера") судове засідання відкладено на "11" червня 2020 р. об 11:45 год.

11.06.20р. від відповідача (ТОВ "Альвера") надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням всеукраїнського карантину.

Ухвалою суду від 11.06.20р. за клопотанням відповідача (ТОВ "Альвера") судове засідання відкладено на "23" червня 2020 р. о 10:30 год.

23.06.20р. від відповідача (ТОВ "Альвера") надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням всеукраїнського карантину.

Суд, дослідивши дане клопотання, відмовляє в його задоволенні у зв`язку з наступним.

Підготовчі засідання по даній справі відкладались неодноразово за клопотанням відповідача ТОВ "Альвера", а саме: клопотання від 13.02.20р., 25.03.20р., 21.04.20р.

Також, судові засідання по даній справі відкладались неодноразово за клопотанням відповідача ТОВ "Альвера", а саме: клопотання від 19.05.20р., 11.06.20р. з посиланням на введенням всеукраїнського карантину.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник клопотання, не передбачають обмеження гарантованої ст.33 Конституції України свободи пересування, зокрема - в межах м. Харкова (місцезнаходження Відповідача та Господарського суду Харківської області), зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об`єктивних перешкод в участі у судовому засіданні, явку в яке не було визнано обов`язковою. Більш того, подання через канцелярію суду (а не через поштову чи кур`єрську службу) заяв про відкладання судового засідання ТОВ "Альвера", зумовлює висновок про безпідставність використання ситуації довкола запроваджених карантинних заходів як приводу для затягування розгляду справи.

Також, обізнаність відповідача ТОВ "Альвера" про судовий розгляд та факт подання ним двох заяв про його відкладання вказує на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, що було здійснено відповідачем шляхом подання відзиву на позовну заяву та в свою чергу дає суду підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання 23.06.20р. не з`явився.

Представник відповідача (ТОВ "Альвера") в судове засідання 23.06.20р. не з`явився.

Представник відповідача (ФО Добролежа М.В.) в судове засідання 23.06.20р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

26.12.2017 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" (далі - підрядник) був укладений договір № 09-4/3794-17 за умовами якого підрядник зобов`язався виконати (за завданням замовника, в обсягах, порядку, строки, обумовлені договірною документацією) роботи з технічного переоснащення ПС 330 кВ "Первомайськ" (за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Виконання робіт з технічного переоснащення ПС 330 кВ "Первомайськ" шляхом заміни автотрансформатора 2АТ типу АТДЦТН- 200000/330/110/10 та пристроїв РЗА на сучасні, смт. Первомайськ Харківської обл. Інв. № 6369) та передати замовнику результат робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити відряднику виконані роботи (результат робіт) в порядку, визначеному договором.

З метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" зобов`язань за договором, Акціонерне товариство "Банк Альянс" надало на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" гарантію виконання зобов`язань від 18.12.2017 № 2228-17.

Відповідно до змісту гарантії банк безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично прийняв на себе зобов`язання заплатити бенефіціару протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, передбаченою цією гарантією, грошову суму, що не перевищує 627 759,95 грн. (шістсот двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 95 копійок) у випадку порушення принципалом зобов`язань за договором.

Ця гарантія набирає чинності з моменту підписання договору принципалом та бенефіціаром і залишається дійсною до 07 квітня 2019 року та будь-яка вимога стосовно неї повинна бути одержана гарантом у цей період.

Оскільки підрядник не виконав свої зобов`язання з виконання робіт та поставки обладнання (устаткування) у встановлені договором строки, а виконання такого зобов`язання було забезпечено гарантією, враховуючи положення ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України, у Акціонерного товариства "Банк Альянс" виник обов`язок сплати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошової суми відповідно до умов гарантії.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2019 по справі № 910/11336/19 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Альянс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму основного боргу у розмірі 627759 (шістсот двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 395 (дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 03 коп. 3% річних у розмірі 8 668 (вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 687 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 35 коп.

З моменту фактичного виконання АТ Банк Альянс вищевказаного рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2019 № 910/11336/19 (набрало законної сили) у банку виникло право звернення з регресним позовом до солідарних боржників: Товариства з обмеженою відповідальністю Альвера (Принципал) та ОСОБА_1 (Поручитель).

Факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Альвера зобов`язань за договором від 26.12.2017 № 09-4/3794-17 встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі № 922/3187/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019. Відповідно до вказаного рішення позов Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Альвера про стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків задоволено в повному обсязі. Стягнуто на користь позивача 2 633 278,16 грн. штрафних санкцій, 4 727 957,64 грн. збитків та 110 418,54 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2019 № 910/11336/19, яким було встановлено факт настання гарантійного випадку, Акціонерним товариством Банк Альянс було здійснено оплату на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (Бенефіціар) в сумі 655 510,58 грн. з яких:

- суму основного боргу у розмірі 627 759 грн 95 коп.,

- інфляційні втрати у розмірі 9 395 грн 03 коп.,

- 3% річних у розмірі 8 668 грн 25 коп.,

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 687 грн. 35 коп.

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями № 2, 3, 4, 5 від 25.11.2019 (а.с. 30-31 том 1).

Правовідносини між Акціонерним товариством Банк Альянс та Товариства з обмеженою відповідальністю Альвера (надалі - Принципал), щодо надання банківської гарантії, врегульовані Договором про надання гарантії від 14.12.2017 № 2228-17 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 4.4. Договору Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (регрес) у розмірі суми Гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків).

Вказане положення Договору гарантії кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України, а саме Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Пункт 5.3. Договору вказує, що Принципал не може бути звільнений від виконання зобов`язань та/або відповідальності за цим Договором ні при яких обставинах, у тому числі навіть тих, що не залежать від Принципала.

Таким чином право Банку на зворотну вимогу (регрес) до Товариства з обмеженою відповідальністю Альвера встановлені як Договором від 14.12.2017 № 2228-17 так і приписами Цивільного кодексу України.

Правовідносини між Акціонерним товариством Банк Альянс та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель), щодо поруки за виконання Принципалом зобов`язань врегульовані Договором поруки від 14.12.2017 № 2228-17/П.

ОСОБА_1 , відповідно до п.п. 1.1. Договору поруки поручився перед Гарантом та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання Принципалом - Товариством з обмеженою відповідальністю Альвера , своїх боргових зобов`язань перед Гарантом за Договором Гарантії, в повному обсязі таких зобов`язань.

Відповідно до п.п. 1.2. Договору поруки Солідарний обов`язок. Поручитель та Принципал відповідають перед Гарантом як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед гарантом в тому ж обсязі, що і Принципал, в такому ж порядку та строки, що і Принципал.

Пунктом 2.1. Договору поруки встановлено, що порукою забезпечуються вимоги Гаранта щодо:

(а) відшкодування суми гарантії;

(б) сплата комісійної винагороди;

(в) сплата процентів за користування коштами, сплаченими Гарантом за Гарантією;

(г) сплата неустойки (пені, штрафу) за прострочення, невиконання умов Договору гарантії.

Не обмежуючи викладеного вище в п.п. 2.1. цього Договору, Поручитель відповідає перед Гарантом у тому ж обсязі, що і Принципал, включаючи сплату Основного боргу відшкодування грошових коштів за Гарантією, Комісійної винагороди, Процентів, неустойки, відшкодування збитків, компенсацію понесених витрат тощо (пункти 2.3. та 4.2.3. Договору).

У зв`язку з невиконанням відповідача умов договорів гарантії та поруки банк звернувся до суду з відповідним позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова у станова, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання борржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч.1 ст. 569 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. Договору гарантії, якщо на вимогу Бенефіціара Позивач виплачує кошти за Гарантією, а Відповідач зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня, повністю відшкодувати Позивачу такі виплати та усі пов`язані з цим витрати Позивача, у валюті Гарантії. До повного такого відшкодування Відповідач сплачує Позивачу проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366) у валюті Гарантії, за період з дати здійснення платежу по Гарантії до моменту погашення Відповідачем суми боргу на належні рахунки Позивачу за Договором гарантії.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1. ст. 550 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Також відповідно до п. 5.1. Договору гарантії, за порушення строків повернення Позивачу коштів, сплачених Позивачем за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

25.11.2019 з рахунку ТОВ Альвера , відкритому в АТ Банк Альянс , в рахунок погашення заборгованості, було списано 472 795,75 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду у ТОВ Альвера перед АТ Банк Альянс існує заборгованість в розмірі 159 455,19 грн., яка складається з:

- основний борг з урахуванням погашеної частини - 154 964,20 грн. (627 759,95 грн. - 472 795,75 грн. = 154 964,20 грн.);

- заборгованість за процентами - 2 165,26 грн.

- пеня за прострочення сплати заборгованості за виплаченою АТ Банк Альянс сумою гарантії - 2 105,81 грн.

- пеня за прострочення сплати процентів - 14,71 грн.

- 3% річних від простроченої суми заборгованості за виплаченою гарантією - 203,79 грн.

- 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентах - 1,42 грн.

Також, додатково понесені витрати АТ Банк Альянс у зв`язку з виконанням рішення суду по справі № 910/11336/19: інфляційні втрати - 9 395,03 грн.; 3% річних - 8 668,25 грн.; витрати по сплаті судового збору - 9 687,35 грн. Всього: 27 750,63 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач ТОВ Альвера не сплатив 187205,82 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ч. 1ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд критично оцінює такі твердження відповідачів про припинення зобов`язань по поруці з огляду на таке.

Частинами другою та третьою статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У першому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України наголошено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. При цьому за змістом наступного речення встановлений ним шестимісячний строк застосовується виключно у випадку, якщо сторони не погодили строк припинення поруки.

Так, відповідно до п. 6.2. Договору поруки від 14.12.2017 № 2228-17/П, порука за цим договором припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання кінцевої дати виконання боргових зобов`язань, але не пізніше повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором поруки.

Вищенаведений пункт договору відповідає положенням статті 252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Це в свою чергу дає підстави для застосування першого речення частини 4 статті 559 ЦК України.

Зазначені умови Договору поруки (п. 6.2.) є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином у договорі поруки (п. 6.2) передбачено трирічний строк поруки. Отже, строк зобов`язань по договору поруки від 14.12.2017 № 2228-17/П встановлений сторонами з огляду на положення ст. 6 ІДК України (Постанова ВС від 06.02.2020 (ГПК) - № 924/482/19).

Аналогічна правова позиція в частині можливості визначення строку для пред`явлення вимоги кредитора до поручителя у договорі поруки викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-6цс14 та постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-18цс16.

За таких умов, суд вважає необґрунтованим посилання відповідачів на висновки зроблені Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 № 6-51цс11 та від 20.04.2016 № 6-2662цс15, адже у даній справі строк встановлено безпосередньо у Договорі поруки від 14.12.2017 № 2228-17/П, натомість у справах, на які посилаються відповідачі, такий строк сторонами не був узгоджений в договорі поруки.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач ТОВ Альвера не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості, суд вважає позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 154 964,20 грн.; 2 165,26 грн. заборгованості за процентами; 2 105,81 грн. пені за прострочення сплати заборгованості за виплаченою АТ Банк Альянс сумою гарантії; 14,71 грн. пені за прострочення сплати процентів; 203,79 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості за виплаченою гарантією; 1,42 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентах; а також, додатково понесені витрати АТ Банк Альянс у зв`язку з виконанням рішення суду по справі № 910/11336/19: інфляційні втрати - 9 395,03 грн.; 3% річних - 8 668,25 грн.; витрати по сплаті судового збору - 9 687,35 грн., правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачами, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються солідарно на відповідачів в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 536, 546, 550, 551, 553, 554, 559, 560, 569, 610-612, 623-625, 629, 631 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬВЕРА (61001, м. Харків, вул. Молочна (Кірова) буд. 11, корпус 8, літ. А-14, Ідентифікаційний код 40051679) та ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Великобурлуцьким РВ УМВС України в Харківській обл., 28.07.2004) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК АЛЬЯНС (ідентифікаційний код 14360506, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50) основного боргу в сумі 154 964,20 грн.; 2 165,26 грн. заборгованості за процентами; 2 105,81 грн. пені за прострочення сплати заборгованості за виплаченою АТ Банк Альянс сумою гарантії; 14,71 грн. пені за прострочення сплати процентів; 203,79 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості за виплаченою гарантією; 1,42 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентах; а також, додатково понесені витрати АТ Банк Альянс у зв`язку з виконанням рішення суду по справі № 910/11336/19: інфляційні втрати - 9 395,03 грн.; 3% річних - 8 668,25 грн.; витрати по сплаті судового збору - 9 687,35 грн.; судовий збір в сумі 2808,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

У відповідності до ч. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжено на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.20р.

Суддя Л.В. Шарко