Рішення

від 03.07.2020 по справі 924/692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2020 р. Справа № 924/692/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут", м. Хмельницький

до приватного підприємства "ОПТІМА", м. Хмельницький

про стягнення грошей

(за правилами спрощеного провадження)

без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору від 01.01.16 № 1141ОVН5СFАР016 в розмірі 4 323, 85 грн., з яких: 3 978, 80 грн. - основний борг, 38, 95 грн. 3% річних, 53, 45 грн. інфляційні, 252, 65 грн. пеня. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору відносно строків оплати поставленого позивачем газу. Стягнення річних і інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування в разі порушення договірних положень.

Належність повідомлення позивача про судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду (з підписом про отримання). Будь-яких клопотань щодо розгляду справи від позивача не надходило.

Належність повідомлення відповідача про судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін також підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду (з підписом про отримання). Ухвалою суду від 05.06.20 (що отримана відповідачем) відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов до 19.06.20. Станом на час розгляду справи, відзиву на позов не надійшло, жодних клопотань щодо розгляду справи не направлено.

Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 05.06.20 № 1006727265 ПП „Оптіма» є юридичною особою, код 31617447. В гріфі - „Дата та номер запису про держреєстрацію припинення юридичної особи» відомості відсутні.

Згідно витягу з ЄДР,ОФОПГФ від 05.05.20 ТОВ „Хмельницькгаз збут» є юридичною особою, код 39585960. В гріфі - „Дата та номер запису про держреєстрацію припинення юридичної особи» відомості відсутні.

1 січня 2016 року між ТОВ „Хмельницькгаз збут» (постачальник - позивач) та ПП „Оптіма» (споживач - відповідач) укладено договір № 1141ОVН5СFАР016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, за яким постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 368 тис. кум. м., лютий - 100 тис. куб. м. (п. 1.3.). Ціна газу становить 7 811, 76 грн. за 1000 м. куб. з ПДВ (п. 3.2.).

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.).

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Також сторони підписали та скріпили печатками додаткові угоди до вищевказаного договору, зокрема:

- додаткова угода від 01.01.19 якою встановлено планові обсяги постачання газу на 2019 рік (січень, лютий, березень, листопад, грудень по 200 тис. м. куб.);

- додаткова угода від 06.05.19, якою змінено певні умови договору відносно порядку споживання та поставки газу і обліку;

- додаткова угода від 03.06.19 в силу якої сторони встановили ціну газу за 1 тис. м. куб. в розмірі 9 315 грн. з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та ПДВ;

- додаткова угода від 01.11.19, якою сторони встановили ціну газу за 1000 м.куб. на рівні 8 190 грн.;

- додаткова угода від 20.12.19, якою визначили планові обсяги постачання газу на 2020 рік (січень, лютий, березень, листопад, грудень по 200 тис. куб.м.).

Згідно акту прийому-передачі природного газу від 31.12.19 № ЗХМ89019266 до договору на постачання газу від 01.01.16 № 1141ОVН5СFАР016 (постачальник - позивач, споживач - відповідач), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, позивач поставив, а відповідач прийняв у грудні 2019 року газ обсягом 101 м. куб. вартістю 827, 20 грн.

Згідно акту прийому-передачі природного газу від 31.01.20 № ЗХМ80001811 до договору на постачання природного газу від 01.01.16 № 1141ОVН5СFАР016 (постачальник - позивач, споживач - відповідач), який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, позивач поставив, а відповідач прийняв в січні 2020 року газ обсягом 384, 81 м. куб., вартістю 3 151, 60 грн.

Як вбачається з акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.12.19 по 15.04.20 від 17.04.20, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, за даними позивача на 15.04.20 заборгованість на користь позивача 3 978, 80 грн.

Дослідивши надані докази, давши їм оцінку в сукупності, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд встановив таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки природного газу, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу, а відповідач прийняв 31.12.19 та 31.01.20 природний газ на загальну суму 3 978, 80 грн. (827, 20 грн. в грудні 2019 року та 3 151, 60 грн. в січні 2020 року), що підтверджується: актами прийому-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.16 № 11410VН5СFАР016, які датовані 31.12.19 (№ ЗХМ89019266) та 31.01.20 (№ ЗХМ80001811), які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками (постачальник - позивач, споживач - відповідач) та актом звірки розрахунків (де вказані вищеназвані акти прийому-передачі), які також підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Прийняття газу відповідачем підтверджується підписом і печаткою останнього на актах прийому-передачі газу (в яких вказано, що він є споживачем). При цьому, потрібно зазначити, що названі акти, відповідають вимогам первинних документів, встановленим у Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , які підтверджують здійснення господарської операції .

Обов`язок оплати (остаточний розрахунок) за поставлений газ, відповідно до договору, виникає у відповідача до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Тобто, виходячи з дати підписання актів прийому-передачі оплата мала бути здійснена: 10 січня 2020 року за поставку в грудні 2019 на суму 827, 20 грн. (акт № ЗХМ 89019266 від 31.12.19) та 10 лютого 2010 року за поставку в січні 2020 року на суму 3 151, 60 грн. (акт № ЗХМ80001811 від 31.01.20).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на зазначені дати та на час вирішення спору, відповідач оплати не провів. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні. Борг підтверджується також актом звірки розрахунків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати вартості газу відсутні), у відповідача з 11.01.20 (на суму 827, 20 грн.) та з 11.02.20 (на суму 3 151, 60 грн.) виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 3 978, 80 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати поставленого обсязу газу, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявлених розмірах, які перевірено судом.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 6.2.1., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої (при встановленому факті прострочення). Розмір цих нарахувань підтверджується поданим розрахунком (за періоди з 11.01.20 та 11.02.20 по 02.06.20).

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Оптіма» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 52/2, кв. 9, код ЄДРПОУ 31617447) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут» (29019, Хмельницька область, м. Хмельницький, пр. Миру, 41, р/р НОМЕР_1 в АБ „Укргазбанк» , код ЄДРПОУ 39585960) 3 978, 80 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім грн. 80 коп.) основного боргу, 38, 95 грн. (тридцять вісім грн. 95 коп.) 3% річних, 53, 45 грн. (п`ятдесят три грн. 45 коп.) інфляційних, 252, 65 грн. (двісті п`ятдесят дві грн. 65 коп.) пені та 2 102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )

Всім рекомендованим з повідомленням