Рішення

від 25.06.2020 по справі 933/860/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 933/860/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Зіміної Т.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , орган опіки та піклування - Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на підставі ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 27 вересня 2019 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому позивач просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона та ОСОБА_4 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини і до теперішнього часу відповідач участі у вихованні дитини не приймав, матеріально не допомагає. А отже, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Наразі позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 , подружжя має спільну дитину. Виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_4 з 2010 року взяв на себе чоловік позивача ОСОБА_5 , та дитина вважає його своїм батьком.

Органом опіки та піклування в особі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області надано висновок з приводу розв`язання спору від 12 червня 2019 року за № 1648/02-33/18/01, відповідно до якого позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відповідатиме інтересам дитини ОСОБА_4 , оскільки батько дитини не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з нею, вихованням та фізичним розвитком дочки не займається, не цікавиться її життям та здоров`ям, матеріально не забезпечує, не відвідує дитину за місцем проживання.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Представник органу опіки та піклування в особі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Зіміна Т.А. в судовому засіданні повідомила про доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на обставини, викладені у висновку органу опіки та піклування.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому п. 19 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 19.05.2020 р. без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання судом постановлено провести заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дебальцевського міського управління юстиції Донецької області (актовий запис №175 від 28.08.2009 року), свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 07 жовтня 2016 року Суворівським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (актовий запис №1312 від 07.10.2016 року), копії яких додані до матеріалів справи, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини, наданим Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.06.2020 року за № 00026697373.

Судом не встановлено обставин щодо перебування сторін у шлюбі.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю з 01 жовтня 2014 року є внутрішньо переміщеними особами, що перемістилися з тимчасово окупованої території України - м. Дебальцеве Донецької області до Одеської області, наразі фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками УСЗН Комінтернівської райдержадміністрації № 5122000369 від 11 грудня 2014 року, УСЗН Лиманської райдержадміністрації № 5122-369 від 11.12.2014 року та № 5122-5000068168 від 06.12.2019 року.

Батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини, наданого Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.06.2020 року за № 00026697373.

Згідно з відомостями, наданими Бахмутським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.09.2017 року за № К330/201/05-2017, ОСОБА_3 у розшуку не перебуває. Заяви та повідомлення про безвісне зникнення або смерть особи до правоохоронних органів не надходила. Згідно з інформацією РАЦС м. Бахмут смерть останнього на території України не реєструвалася. Перепустки для перетину лінії розмежування на підконтрольну територію України з окупованої території останній не отримував. Перевірити ОСОБА_3 за місцем мешкання не виявилося можливим, оскільки м. Дебальцеве розташовано на тимчасово окупованій території. Інформація щодо місця знаходження особи відсутня.

Матір дитини ОСОБА_1 з 18 січня 2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується вищезазначеним свідоцтвом. Подружжя має спільну малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 18 січня 2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (актовий запис №456 від 18.01.2017 року), копія якого додана до матеріалів справи.

З характеристики, наданої Чорноморською ЗОШ І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області, вбачається, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 серпня 2016 року навчається в зазначеному закладі освіти. Мати дитини ОСОБА_1 систематично контролює навчання доньки та відповідально ставиться до її виховання в сім`ї, допомагає класному керівнику, регулярно відвідує батьківські збори та виконує рекомендації вчителя. Батько дитини ОСОБА_3 у вихованні доньки участі не бере, не цікавиться навчальними успіхами дитини, не є активним учасником її життя.

Відповідно до висновку за результатами нейропсихологічного дослідження, наданого ТОВ КІНД , ЄДРПОУ 40821675, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має психофізіологічний статус в межах вікової норми, орієнтована на соціальне середовище та матір.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що він знайомий з ОСОБА_1 з 2009 року. З 2011 року почав навідувати її у м. Дебальцеве, приїжджаючи майже кожні 2 місяці, та залишався з нею проживати на 2 тижні. За весь час спілкування та проживання з ОСОБА_1 він жодного разу не бачив батька дитини ОСОБА_3 , який по теперішній час не приймає участі у вихованні та утриманні дитини. До час спільного проживання подружжя позивач виховувала та утримувала дитину самостійно.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання про те, що він підтримує дружні стосунки із сім`єю ОСОБА_5 більше 6 років, з якими проводить дозвілля, та бачиться з ними щотижня. За весь час спілкування із вказаною сім`єю рідного батька дитини він не бачив та йому не відомі обставини щодо розшуку батьком ОСОБА_3 своєї дитини.

В судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що вона проживає з матір`ю та батьком, яким є ОСОБА_5 . Батьки піклуються про неї. Чоловіка на ім`я ОСОБА_3 вона не знає.

Відповідно до ст.11 Закону України Про охорону дитинства сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування.

Частиною 1, 2 ст.12 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За змістом ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками. Таким чином, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.

Водночас Пленум Верховного Суду України в п.15 зазначеної вище постанови роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було доведено факт ухиляння відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , що виразилось в тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не створює умов для отримання нею освіти в зв`язку з чим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно позбавити батьківських прав щодо дитини. А отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позву з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 280 - 282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (семисот шістдесяти восьми) гривень 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду - 3 липня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; орган опіки та піклування - Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, місцезнаходження: Одеська область, Лиманський район, смт Доброслав, пр. 40 річчя Визволення, буд. 1, ЄДРПОУ 04057155.

Суддя