Рішення

від 25.06.2020 по справі 937/9023/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.06.2020

Справа № 937/9023/19

Провадження № 2/937/692/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за тимчасову втрату працездатності, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за тимчасову втрату працездатності, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 23.11.2017 року наказом №97-г він був прийнятий на посаду лікаря-ендоскопіста комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер . Наказом №38-к Про припинення трудового договору від 16.04.2019 року його було звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто за власним бажанням. Вказану посаду він обіймав за сумісництвом. В порушення вимог трудового законодавства, відповідач із ним не провів повного розрахунку при звільненні. Так, як вбачається з копій листків непрацездатності серії АДГ №733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, він перебував на тривалому безперервному лікарняному у період з 20.08.2018 року по 13.02.2019 року. Відповідно до наказу №34/ос від 07.09.2007 року він обіймає посаду лікаря ультразвукової діагностики консультативно-діагностичного відділення (0,5 ставки) з 07.09.2007 року по теперішній час в КУ Мелітопольський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом ЗОР. Вказане місце роботи є моїм основним.

Вимоги законодавства передбачають надання оригіналів листків непрацездатності за основним місцем роботи, а за сумісництвом - достатньо копій листків непрацездатності, завірених керівним за основним місцем роботи. На виконання вказаних вимог Закону ним було своєчасно надано до місця основної роботи оригінали листків непрацездатності, а відповідачу - належним чином завірені керівником цієї медичної установи листки непрацездатності: серії АДГ №733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року.

Відповідно до п.3 Порядку підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.22 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Таким чином він, як застрахована особа мав право на отримання компенсації заробітної плати на час тимчасової втрати працездатності. Відповідно до п.1 Порядку, відповідач був зобов`язаний за рахунок своїх коштів оплатити йому перші 3 дні непрацездатності на підставі листка непрацездатності серії НОМЕР_2 733985 від 22.08.2018 року з 20.08.2018 року до 22.08.2018 року за період лікування у Запорізькому обласному шкірно-венерологічному диспансері в період часу з 20.08.2018 року по 22.08.2018 року. З 22.08.2018 року 26.10.2018 року він проходив курс лікування у комунальній установі Обласний туберкульозний диспансер Запорізької обласної ради, що підтверджується листками непрацездатності серії НОМЕР_3 від 24.09.2018 року та серії АГШ НОМЕР_1 287882 від 26.10.2018 року, виданими цією ж установою. Тобто, оскільки він лікувався у іншій лікарській установі, відповідач повинен був за рахунок своїх коштів оплатити мені перші п`ять днів моєї непрацездатності.

З 27.10.2018 року по 13.02.2019 року він проходив курс амбулаторного лікування у комунальній установі "Мелітопольський протитуберкульозний диспансер", що підтверджується листами непрацездатності серії НОМЕР_4 від 27.10.2018 року, АГН № 879606 від 26.11.2018 року, АНГ № 879612 від 26.12.2018 року та АНГ №879616 від 25.01.2019 року, виданими цією установою, належним чином завірені копії він також направляв відповідачу.

Його трудовий стаж складає понад 40 років, тому оплата компенсації тимчасової непрацездатності мені повинна вираховуватись виходячи з 100% моєї заробітної плати. Таким чином відповідач був зобов`язаний оплатити йому компенсацію тимчасової непрацездатності за 20, 21, 22 серпня 2018 року; за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 100% моєї середньоденної заробітної плати.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату від 27 серпня 2019 року, наданою йому відповідачем, його заробітна плата за 15 робочих днів у липні 2018 року склала 2 038,64 грн.; за 13 робочих днів у серпні 2018 року - 1766,82 грн., що підтверджується довідкою, яка мається у матеріалах справи. Таким чином, моя середньоденна заробітна плата у 2018 році складає 135,91 гривень (2 038,64 грн.: 15 днів - 135,909 гривень; 1 766,82 грн.: 13 днів = 135,909 грн.).

Наказом головного лікаря КУ Мелітопольський онкологічний диспансер №87-к від

17.08.2018 року трудовий договір із ним був незаконно розірваний. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.04.2019 року, яким наказ №87-к від 17.08.2018 року було визнано незаконним, скасовано та зобов`язано відповідача поновити його на роботі.

15.04.2019 року наказом №67 його було поновлено на роботі на посаді лікаря ендоскопіста з

17.08.2018 року. А 16.04.2019 року він був звільнений з КУ Мелітопольський онкологічний

диспансер ЗОР на підставі наказу №38-к від тієї ж дати за власним бажанням.

Оскільки він поновлений на роботі з 17.08.2018 року, відповідач повинен був оплатити йому компенсацію тимчасової непрацездатності у розмірі 100% його середньоденної заробітної плати за 20, 21, 22 серпня 2018 року в розмірі 135,91 грн. х 3 дні = 407,73 грн.; за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 135,91 грн. х 5 днів = 679,55 грн., передати до Фонду соціального страхування для нарахування та оплати листи непрацездатності серії АДГ №733985 від

22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018

року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН

№879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, оплатити йому заробітну

плату з 14.02.2019 року, коли після відновлення працездатності він повинен був стати до роботи

по 16.04.2019 року, тобто, до часу його звільнення за власним бажанням. Загалом за 42 робочих

дні відповідач повинен був сплатити йому при звільненні 6 519,66 грн. (42 робочих дні х 155,23

грн. за 1 робочий день відповідно до довідки про середню заробітну плату = 6 519,66 гривень).

Однак, відповідач не провів повний розрахунок із ним при звільнені та не виплатив йому за лікарняними 407,73 гривні та 679,55 гривень, не виплатив заробітну плату за період з 14 лютого по 16 квітня 2019 року в сумі 6 519,55 гривень.

27.08.2019 року він письмово звернувся до відповідача з проханням провести із ним розрахунок та виплатити грошові кошти за листками непрацездатності. Однак, 04.09.2019 року він отримав відповідь головного лікаря КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР, у якому він повідомив про те, що передані ним до цієї установи листи непрацездатності він

відмовляється оплачувати.

Таким чином, про порушення його права він дізнався 04 вересня 2019 року з листа №401 від 27.08.2019 року, надісланого йому відповідачем. Оскільки відповідач не розрахувався у передбачений ст. 116 КЗпП України термін, він повинен оплатити йому середній заробіток за весь час затримки, тобто, з 16.04.2019 року до 25.06.2020 року, що складає 302 дні. Отже, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 46879,46 гривень (302 дні х* 155,23 грн. (середньоденна зарплата за 2019 рік)= 46879,46грн.).

Крім того, у відповідності до вимог ст. 24 ЗУ Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Однак, у порушення вимог діючого законодавства відповідач при звільненні не виплатив йому компенсацію за невикористану відпустку за 2018 рік. Щорічна відпустка складає 24 дні. Таким чином, компенсація за невикористану відпустку складає 3261,84 грн. (135,91грн. х 24 дні = 3261,84 грн.).

02 вересня 2019 року він отримав від відповідача копію листа Управління виконавчої дирекції Фонду соцстрахування України, у якому, зокрема, повідомлялось про те, що відповідачем, після ухвалення Мелітопольським міськрайонним судом 10 квітня 2019 року (справа № 320/9569/18) рішення про скасування незаконного наказу від 17.08.2018 року №87-к та поновлення його на роботі, всупереч ч.11 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , не було направлено до Дирекції Фонду його листи непрацездатності серії АДГ №733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, що позбавило його можливості отримати компенсації заробітної плати за час тимчасової непрацездатності за період з 20.08.2018 року по 14.02.2019 року.

Такі дії відповідача спричинили йому моральну шкоду, яка полягає у тому, що він, лікар першої категорії з ендоскопії зі стажем роботи понад 40 років залишився фактично без засобів існування, внаслідок чого не мав можливості своєчасно лікуватись, придбати якісні медичні препарати, харчуватись своєчасно та якісними продуктами, оплачувати комунальні послуги, фактично, будучи інвалідом третьої групи був доведений до майже стану жебрацтва, тому він просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 25000,00гривень.

На підставі викладеного, позивач просить суд: зобов`язати з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР направити до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України листки непрацездатності серії НОМЕР_2 733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року; стягнути з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР на його користь компенсацію за тимчасову втрату працездатності за період 20, 21, 22 серпня 2018 року в розмірі 407гривень73 коп., компенсацію за тимчасову втрату працездатності за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 679гривень 55копійок; стягнути з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР на його користь невиплачену заробітну плату за період з 14 лютого по 16 квітня 2019 року в розмірі 6519гривень 55копійок; стягнути з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку по 25.06.2020 року в розмірі 46879гривень 46копійок; стягнути з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР на його користь компенсацію при звільненні за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік у розмірі 3261,84гривня 84копійки; стягнути з КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР на його користь компенсацію за моральну шкоду в розмірі 25000,00гривень. У відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 1000,00гривень.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, але від них надійшла заява про слухання справи за їх відсутності, на позові наполягають. Проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач або його представник в судове засідання не з`явилися по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за зареєстрованою адресою. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними. Відзив надано не було.

Відповідно до ч.3 ст. 211 , ч.4 ст. 223 , ч.1 ст. 280 , ст. 281 ЦПК України , суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.11.2017 року наказом №97-г ОСОБА_1 був прийнятий на посаду лікаря-ендоскопіста комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер . Наказом №38-к Про припинення трудового договору від 16.04.2019 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто за власним бажанням. Вказану посаду ОСОБА_1 обіймав за сумісництвом (а.с.16).

Згідно зі ст.116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так в порушення вимог трудового законодавства, відповідач КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР не провів повного розрахунку із позивачем ОСОБА_1 при звільненні.

Як вбачається з копій листків непрацездатності серії НОМЕР_2 733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ НОМЕР_1 287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, які знаходяться у матеріалах даної ОСОБА_1 перебував на тривалому безперервному лікарняному у період з 20.08.2018 року по 13.02.2019 року (а.с.7-10).

Відповідно до наказу №34/ос від 07.09.2007 року ОСОБА_1 обіймає посаду лікаря ультразвукової діагностики консультативно-діагностичного відділення (0,5 ставки) з 07.09.2007 року по теперішній час в КУ Мелітопольський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом ЗОР, що є його основним місцем роботи, та підтверджується копією довідки №04 від 27.01.2020 року (а.с.44).

Відповідно до вимог ч.1 ст.31 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Таким чином вимоги законодавства передбачають надання оригіналів листків непрацездатності за основним місцем роботи, а за сумісництвом - достатньо копій листків непрацездатності, завірених керівним за основним місцем роботи.

Згідно матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 було о надано до місця основної роботи КУ Мелітопольський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом оригінали листків непрацездатності, а відповідачу КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР - належним чином завірені керівником цієї медичної установи листки непрацездатності: серії НОМЕР_2 733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року.

Відповідно до п.1 Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №440, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі (далі - дні тимчасової непрацездатності) за рахунок коштів роботодавця.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.3 Порядку підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 18 ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці ,страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.22 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Враховуючи вищевказані норми закону позивач ОСОБА_1 , як застрахована особа, мав право на отримання компенсації заробітної плати на час тимчасової втрати працездатності, а тому відповідно до п.1 Порядку, відповідач був зобов`язаний за рахунок своїх коштів оплатити йому перші 3 дні непрацездатності на підставі листка непрацездатності серії НОМЕР_5 від 22.08.2018 року з 20.08.2018 року до 22.08.2018 року за період лікування у Запорізькому обласному шкірно-венерологічному диспансері в період часу з 20.08.2018 року по 22.08.2018 року.

Згідно позовної заяви та матеріалів справа позивач ОСОБА_1 в різні періоди часи знаходився на лікарняному, а саме:

- з 22.08.2018 року 26.10.2018 року він проходив курс лікування у КУ Обласний туберкульозний диспансер ЗОР, що підтверджується листками непрацездатності серії НОМЕР_3 від 24.09.2018 року та серії АГШ № 287882 від 26.10.2018 року, та має право на оплату відповідачем за рахунок своїх коштів перших п`ять днів непрацездатності;

- з 27.10.2018 року по 13.02.2019 року він проходив курс амбулаторного лікування у КУ Мелітопольський протитуберкульозний диспансер , що підтверджується листами непрацездатності серії НОМЕР_4 від 27.10.2018 року, АГН № 879606 від 26.11.2018 року, АНГ № 879612 від 26.12.2018 року та АНГ №879616 від 25.01.2019 року, виданими цією установою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.24 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Судом згідно позовної заяви встановлено, що трудовий стаж ОСОБА_1 складає понад 40 років, а тому оплата компенсації тимчасової непрацездатності йому повинна вираховуватись виходячи з 100% заробітної плати.

Таким чином відповідач був зобов`язаний оплатити позивачу компенсацію тимчасової непрацездатності за 20, 21, 22 серпня 2018 року; за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 100% його середньоденної заробітної плати.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 27 серпня 2019 року видану КУ Мелітопольський онкологічний диспансер , заробітна плата за 15 робочих днів у липні 2018 року склала 2 038,64 грн.; за 13 робочих днів у серпні 2018 року - 1766,82 грн. (а.с.19).

Відповідно до надано у позові розрахунку середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 у 2018 році складає 135,91 гривень (2038,64 грн.: 15 днів - 135,909 гривень; 1 766,82 грн.: 13 днів = 135,909 грн.).

Так наказом головного лікаря КУ Мелітопольський онкологічний диспансер №87-к від 17.08.2018 року трудовий договір з ОСОБА_1 був розірваний.

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320/9569/18 від 10.04.2019 року, наказ №87-к від 17.08.2018 року було визнано незаконним, скасовано та зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на роботі (а.с.12-14).

На виконання рішення суду 15.04.2019 року наказом №67 КУ Мелітопольський онкологічний диспансер Малєєва І.В. було поновлено на роботі на посаді лікаря ендоскопіста з

17.08.2018 року (а.с.15).

16.04.2019 року ОСОБА_1 був звільнений з КУ Мелітопольський онкологічний

диспансер ЗОР на підставі наказу №38-к за власним бажанням (а.с.16).

Таким чином, враховуючи вищевказане поновлення на роботі, з 17.08.2018 року відповідач повинен був оплатити позивачу компенсацію тимчасової непрацездатності у розмірі 100% його середньоденної заробітної плати за 20, 21, 22 серпня 2018 року в розмірі 135,91 грн. х 3 дні = 407,73 грн.; за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 135,91 грн. х 5 днів = 679,55 грн., передати до Фонду соціального страхування для нарахування та оплати листи непрацездатності серії АДГ №733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, оплатити йому заробітну плату з 14.02.2019 року, коли після відновлення працездатності він повинен був стати до роботи по 16.04.2019 року, тобто, до часу його звільнення за власним бажанням.

Згідно надано в позові розрахунку, відповідач повинен був сплатити позивачу при звільненні за 42 робочих дні суму в розмірі 6519,66 грн. (42 робочих дні х 155,23 грн. за 1 робочий день відповідно до довідки про середню заробітну плату = 6 519,66 гривень).

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем не було проведено повний розрахунок із позивачем при звільнені, не виплачено за лікарняними 407,73 гривні та 679,55 гривень, не виплачено заробітну плату за період з 14 лютого по 16 квітня 2019 року в сумі 6519,55 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків.

Згідно листа головного лікаря КУ Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР №401 від 27.08.2019 року, позивачу було відмовлено у проведенні розрахунку та виплатити грошових коштів за листками непрацездатності (а.с.17).

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно надано позивачем розрахунку, у зв`язку із порушенням відповідачем ст.116, 117 КЗпП, заборгованість відповідача по виплаті середнього заробітку за весь час затримки, тобто з 16.04.2019 року до 25.06.2020 року, що складає 302 дні. Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 46879,46гривень (302 дні х 155,23 грн. (середньоденна зарплата за 2019 рік)=46879,46грн).

У відповідності до вимог ст. 24 ЗУ Про відпустки , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно надано позивачем розрахунку, у зв`язку із порушенням відповідачем вимог діючого законодавства та не виплаті позивачу компенсації за невикористану відпустку (24 дні) за 2018 рік, відповідач має сплатити відповідачу компенсацію в сумі 3261,84грн. (135,91грн. х 24 дні = 3261,84 грн.).

Також судом згідно позовної заяви та матеріалів справи, а саме листа Управління виконавчої дирекції Фонду соцстрахування України №02-2127 від 23.05.2019 року, що можливості отримання ОСОБА_1 компенсації заробітної плати час тимчасової непрацездатності за період з 20.08.2018 року по 14.02.2019 року, було встановлено, що відповідачем, після ухвалення Мелітопольським міськрайонним судом 10 квітня 2019 року (справа № 320/9569/18) рішення про скасування незаконного наказу від 17.08.2018 року №87-к та поновлення на роботі, всупереч ч.11 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , не було направлено до Дирекції Фонду листи непрацездатності Малєєва І.В. серії АДГ №733985 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН НОМЕР_1 879616 від 25.01.2019 року, що позбавило його можливості отримати відповідну компенсацію, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо стягнення моральної шкоди та судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За положеннями п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору (статті 1, 3, 4, 31 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 є лікарем першої категорії з ендоскопії зі стажем роботи понад 40 років, який залишився фактично без засобів існування, внаслідок чого не мав можливості своєчасно лікуватись, придбати якісні медичні препарати, харчуватись своєчасно та якісними продуктами, оплачувати комунальні послуги, фактично, будучи інвалідом третьої групи був доведений до майже стану жебрацтва. Тому суд вважає, що у відповідності до ст.237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду в сумі 25000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 768грн. 40 коп. згідно п. 1.1. ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, з аналізу статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката має бути визначений умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.12.2019 року між позивачем та адвокатом Леоновець А.О. було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до розрахунку наданих послуг загальна вартість послуг адвоката Леоновець А.О. за надання правової допомоги ОСОБА_1 складає 1000,00грн., яка фактично була сплачена позивачем, а тому підлягає стягненню на користь останнього з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

02 квітня 2020 року набрав чинності ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року №540-IХ (далі Закон №540-IХ).

За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII Прикінцевих положень вказаного Закону №540-IХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 116, 117, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці , суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер ЗОР про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за тимчасову втрату працездатності, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Зобов`язати Комунальну установу Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) направити до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова 12) листки непрацездатності серії НОМЕР_5 від 22.08.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; серії АГШ №287882 від 26.10.2018 року; серії АГШ №287838 від 24.09.2018 року; АГН №879606 від 26.11.2018 року; серії АГН №879612 від 26.12.2018 року; серії АГН №879616 від 25.01.2019 року.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , компенсацію за тимчасову втрату працездатності за період 20, 21, 22 серпня 2018 року в розмірі 407 (чотириста сім) гривень73 коп., компенсацію за тимчасову втрату працездатності за 23, 24, 25, 26, 27 серпня 2018 року у розмірі 679 (шістсот сімдесят дев`ять) гривень 55 копійок.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , невиплачену заробітну плату за період з 14 лютого по 16 квітня 2019 року в розмірі 6519 (шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 55 копійок.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку по 25.06.2020 року в розмірі 46879 (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 46 копійок.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , компенсацію при звільненні за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік у розмірі 3261,84 (три тисячі двісті шістдесят одна) гривня 84 копійки.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , компенсацію за моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Комунальної установи Мелітопольський онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Героїв України 33, код ЄДРПОУ 25741826) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко