Ухвала
від 03.07.2020 по справі 469/478/20
БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.07.20 Справа № 469/478/20

1-кс/469/79/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року смт.Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

представника власників майна

ОСОБА_4 , ТОВ "Південний Кар"єр" ,

ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене з Начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020150150000216 від 22.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 30.06.2020 року звернувся до слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області з клопотанням, погодженим зНачальником Березанськоговідділу Миколаївськоїмісцевої прокуратури№1Миколаївської області ОСОБА_7 , про арешт майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні №12020150150000216 від 22.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Березанськогорайонного судуМиколаївської областівід 30.06.2020року вказанеклопотання булоповернуте НачальникуБерезанського відділуМиколаївської місцевоїпрокуратури №1Миколаївської області ОСОБА_7 для усуненнянедоліків.

01 липня 2020 року Старший слідчий СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області з уточненим клопотанням, погодженим зНачальником Березанськоговідділу Миколаївськоїмісцевої прокуратури№1Миколаївської області ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020150150000216 від 22.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, у якому просив винести ухвалу про арешт майна на речові докази у кримінальному провадженні:

-комбайн марки«JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ;комбайн марки«JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер відсутній,власником якихявляється ОСОБА_4 ,мешканець АДРЕСА_1 ;автомобіль марки«Mercedes»державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,власником якогозгідно свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_3 являється ТОВ«ПІВДЕННИЙ КАР`ЄР»(юридичнаадреса:56550,Миколаївська область,Вознесенський район,с.Григорівське,вул.Центральна,36)з причепом«SCHMITZ»державний реєстраційнийномер НОМЕР_4 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 являється ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «MAN-19414» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 являється ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 , з причепом марки «ВОDEX» державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 являється приватний підприємець ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 , вантаж автомобільних причепів обох вказаних автомобілів скошене зерно озимого ячменю, із забороною користування та розпорядження вказаним майном ОСОБА_4 , ТОВ «ПІВДЕННИЙ КАР`ЄР» та ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 22.06.2020 року до ЧЧ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області через секретаріат надійшла заява від селищного голови Березанської селищної ради Миколаївської області ОСОБА_8 , у якій він просить прийняти міри до невідомих осіб, які самовільно зайняли та використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення (загальною площею 130 га) з кадастровими номерами: 4820981800:01:000:0214, 4820981800:01:000:0215,4820981800:01:000:0216,4820981800:01:000:0217,4820981800:01:000:0218,4820981800:01:000:0249,4820981800:01:000:0257,4820981800:01:000:0252,4820981800:01:000:0223,4820981800:01:000:0224,4820981800:01:000:0253,4820981800:01:000:0225,4820981800:01:000:0226,4820981800:01:000:0227,4820981800:01:000:0228,4820981800:01:000:0229,4820981800:01:000:0236,4820981800:01:000:0235,4820981800:01:000:0259,4820981800:01:000:0234,4820981800:01:000:0248,4820981800:01:000:0264,4820981800:01:000:0247,4820981800:01:000:0246,4820981800:01:000:0245,4820981800:01:000:0258,4820981800:01:000:0244,4820981800:01:000:0250,4820981800:01:000:0251,4820981800:01:000:0243,4820981800:01:000:0241,4820981800:01:000:0242,4820981800:01:000:0256,4820981800:01:000:0240,4820981800:01:000:0239,4820981800:01:000:0238,4820981800:01:000:0263,4820981800:01:000:0261,4820981800:01:000:0262,4820981800:01:000:0260,4820981800:01:000:0187,4820981800:01:000:0188,4820981800:01:000:0189,4820981800:01:000:0190,4820981800:01:000:0191,4820981800:01:000:0192,4820981800:01:000:0193,4820981800:01:000:0194,4820981800:01:000:0195,4820981800:01:000:0196,4820981800:01:000:0197,4820981800:01:000:0198,4820981800:01:000:0199,4820981800:01:000:0200,4820981800:01:000:0201,4820981800:01:000:0202,4820981800:01:000:0203,4820981800:01:000:0204,4820981800:01:000:0205,4820981800:01:000:0206,4820981800:01:000:0207,4820981800:01:000:0208,4820981800:01:000:0209,4820981800:01:000:0210,4820981800:01:000:0211, розташовані в межах Калинівського старостинського округу Березанської селищної ради Миколаївської області, які не перебувають в оренді та дозвіл на їх використання будь-яким особам не надавався, на території яких невідомими особами самовільно засіяна сільськогосподарська культура озимий ячмінь.

За вказаним фактом слідчим відділенням Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020150150000216 від 22.06.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України: «Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику».

29.06.2020року підчас оглядумісця подіїна територіївищевказаних земельнихділянок,розташованих вмежах Калинівськогостаростинського округуБерезанської селищноїради Миколаївськоїобласті, виявлената вилучена наступна техніка: 1) комбайн марки «John Deer» модель «9670 STS» зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 2) комбайн марки «John Deer» модель «9670 STS» зеленого кольору, державний реєстраційний номер відсутній; 3) автомобіль марки «Mercedes» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «SCHMITZ» державний реєстраційнийномер НОМЕР_4 ;4)автомобіль марки«MAN-19414»державний реєстраційнийномер НОМЕР_6 з причепомдержавний реєстраційнийномер НОМЕР_8 . В автомобільних причепах обох автомобілів перебуває зерно озимого ячменю, точну вагу якого вказати на місці неможливо.

Під часогляду вилученівищевказані транспортнізасоби зберігалисьна поліпід охороноюспівробітників БерезанськогоВП ОчаківськогоВП ГУНПв Миколаївськійобласті,так якводії відмовилисьїхати доБерезанського ВПОчаківського ВПГУНП вМиколаївській області,окрім комбайнумарки «JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 та комбайнумарки «JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер відсутній,власником якихявляється ОСОБА_4 , якомудані транспортнізасоби якїх власникубуло переданона тимчасовезберігання підзберігальні розписки.

29.06.2020 року старшим слідчим слідчого відділення Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_3 , у порядку ч.ч.2, 3 ст.100, ч.1 ст.98 КПК України вказані комбайни та автомобілі з причепами, у яких перебуває зерно озимого ячменю, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Значення вказаного у клопотанні майна як речових доказів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженні за № 12020150150000216 від 22.06.2020;

- заявою про вчинений злочин селищного голови Березанської селищної ради Миколаївської області ОСОБА_8 від 19.06.2020 року;

- актами обстеження стану посівів урожаю 2020 року на вищевказаних земельних ділянках від 12.06.2020 року;

- протоколом огляду місця події від 29.06.2020 року з фототаблицею;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним, в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України: «Самовільне зайняттяземельної ділянки,яким завданозначної шкодиїї законномуволодільцю абовласнику» та встановлені достатні підстави вважати, що безпосереднє відношення до вчинення кримінального правопорушення та засобом досягнення його мети являються вищевказані комбайн марки«JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ;комбайн марки«JohnDeer»модель «9670STS»зеленого кольору,державний реєстраційнийномер відсутній;автомобіль марки«Mercedes»державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 зпричепом «SCHMITZ»державний реєстраційнийномер НОМЕР_4 ; автомобіль марки «MAN-19414» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , а вантаж автомобільних причепів обох вказаних автомобілів скошене зерно озимого ячменю, являється метою досягнення злочину.

Зазначені у клопотанні комбайни та автомобілі з причепами, вантаж автомобільних причепів обох вказаних автомобілів скошене зерно озимого ячменю, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному проваджені, оскільки в розумінні ст.84 КПК України вказані речі є доказами вчинення кримінального правопорушення, тобто фактичними даними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні: події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

У клопотанні слідчий зазначив, що доведення обставин, які передбачається довести за допомогою цих речей, неможливо довести іншим способом, як тільки через вилучення цих речей, які визнані в якості речових доказів вчинення кримінального правопорушення, для проведення відповідних слідчих дій.

Посилаючись на наведені обставин та положення ст. ст. 40, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, для досягнення повноти, всебічності та неупередженого досудового розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, які є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння та досягнення мети досудового розслідування, слідчий зазначив про виникнення потреби в арешті зазначеного у клопотанні майна та долучення до матеріалів кримінального провадження, з метою використання як доказів у кримінальному провадженні, а також для проведення слідчих дій, з метою збереження речових доказів та забезпечення подальшого цивільного позову, так як не застосування арешту може привести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вищевказаного майна сторонній особі та перепродажу.

Посилаючись на викладене слідчий просив задовольнити заявлене клопотання про арешт майна.

У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

На уточнюючі запитання слідчого судді слідчий пояснив, що розмір шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки відповідно до вимог ч.1 ст.197-1 КК України та примітки до ч.1 ст.197-1 КК України, слідством ще не встановлений, однак він має бути визначеним за спеціальною методикою, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Зазначив також, що даний злочин, передбачений ч.1 ст.197-1 КК України є триваючим, але ким він був вчинений, і коли його було розпочато, слідством не встановлено. Вважає, що дії невстановлених осіб щодо збору врожаю на самовільно зайнятих земельних ділянках, не слід вважати початком вчинення злочину, оскільки самовільне зайняття земельних ділянок було вчинено ще раніше з огляду на те, що ці земельні ділянки спочатку були засіяні.

Уточнив, що правовою підставою для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно є положення п.1 ч.2 ст.170 КПК України, і його слід застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів. Завданням арешту майна (ризиками) відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст.170 КПК України є запобігання можливості його приховування.

Чи є майно, на яке він просить накласти арешт, речовими доказами у розумінні положень ч.1 ст.98 КПК України, які сліди злочину воно на собі зберегло, які інші відомості воно містить, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий не пояснив.

Також непояснив, які конкретно обставини, на які він посилається у клопотанні, і які неможливо довести іншим способом, мають бути доведені за допомогою майна, на яке він просить накласти арешт, а також, які саме слідчі дії він має провести за допомогою зазначених у клопотанні транспортних засобів.

Представник власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «ПІВДЕННИЙ КАР`ЄР» ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечив з підстав його необґрунтованості. Також подав до суду заперечення на уточнене клопотання про накладення арешту на майно (а.п.38), які підтримав в ході судового розгляду.

Посилаючись на те, що за змістом клопотання ознаки злочину вбачаються в діях невстановлених осіб, на положення КПК України та правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що не може бути прийнято ухвалу про арешт майна особи, яка не є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Також, на його думку, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно. Підозра не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Крім того, щодо обставин перебування техніки на земельних ділянках сільськогосподарського призначення представник власників майна ОСОБА_6 пояснив, що під час огляду місця події слідчий оглядав земельні ділянки візуально, не визначав межі кожної земельної ділянки в натурі, не здійснював співставлення з публічною кадастровою картою, отже технічно не мав можливості встановити, що техніка перебувала саме на зазначених у клопотанні земельних ділянках.

Разом з тим, зазначена у клопотанні техніка знаходилась зовсім на інших земельних ділянках, перебувала там на законних підставах та правомірно здійснювала збирання врожаю. Техніка перебувала на земельних ділянках, які перебувають у користуванні Приватного підприємства «ЗВЕРОВ В.В.» на підставі договору суборенди від 01.09.2019 року, укладеного відповідно до вимог чинного законодавства, а саме:

- 4820981800:01:000:0116 площа 2,0000 га, що належить ОСОБА_9 ;

- 4820981800:01:000:0106 площа 2,0000 га, що належить ОСОБА_10 .

На підтвердження вказаних обставин представник власників надав суду посвідчену копію даного договору (а.п.43-47).

Таким чином, вважає, що зазначена у клопотанні техніка жодним чином не причетна до самовільного зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами, зазначеними у клопотанні, і на законних підставах здійснювала збирання врожаю.

У зв`язку з цим, вона не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення та не може вважатися речовими доказами вчинення кримінального правопорушення.

Також щодо арешту вантажу автомобілів скошеного зерна озимого ячменю, представник власників звернув увагу на те, що слідчим у клопотанні не зазначено ані індивідуальних ознак такого ячменю, ані вагу.

В той же час, на його думку, чинне законодавство України не надає право арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик. У даному випадку в автомобільних причепах перебуває зерно озимого ячменю й оскільки врожай озимого ячменю є рухомим майном родового характеру, наведене свідчить про неможливість ідентифікувати такий об`єкт.

При довготривалому неналежному зберіганні такого майна можливі зміни у його якості, відбуваються можливі значні втрати, що виключає можливість задоволення клопотання.

З урахуванням викладеного представник власників майна просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши пояснення слідчого та представника власників майна, та дослідивши матеріали справи слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України); у цьому випадку відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.10-11ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч.1ст.173 КПК України,слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1ст.170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен врахувати,крім іншого,правову підставудля арештумайна,можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4 ст.132 КПК України).

За змістом ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З пояснень слідчого та матеріалів клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні №12020150150000216 від 22.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, досудовим розслідуванням не встановлений розмір шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, хоча відповідно до вимог ч.1 ст.197-1 КК України та примітки до ч.1 ст.197-1 КК України, даний факт має бути встановлений для правильної кваліфікації діяння. Також не встановлено час вчинення злочину та підозрюваних осіб. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Також слідчий належним чином не обґрунтував, що майно, на яке він просить накласти арешт, є речовими доказами у розумінні положень ч.1 ст.98 КПК України, і під час розгляду справи слідчим суддею не пояснив, які саме сліди злочину це майно на собі зберегло, чи які інші відомості воно містить, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також слідчийне пояснив, які конкретно обставини, на які він посилається у клопотанні, і які неможливо довести іншим способом, мають бути доведені під час досудового розслідування за допомогою майна, на яке він просить накласти арешт, а також, які саме слідчі дії він має провести за допомогою зазначених у клопотанні транспортних засобів.

Наявність ризику можливості приховування майна, зазначеного у клопотанні, слідчий взагалі не мотивував, а також не підтвердив жодними доказами.

Твердження представника власників щодо того, що зазначена в клопотанні техніка знаходилася не на тих ділянках, що вказані у клопотанні, а на законних підставах на земельних ділянках з кадастровими номерами 4820981800:01:000:0116, 4820981800:01:000:0106, які перебувають у користуванні Приватного підприємства «ЗВЕРОВ В.В.» на підставі договору суборенди від 01.09.2019 року (а.п.43-47), слідчим не спростовано, що викликає об`єктивні сумніві у тому, що вказане майно є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області не доведено необхідність арешту зазначеного у клопотанні слідчого майна, а також ризику його переховування.

При вирішення питання про арешт майна відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.173 КПК України слідчим суддею оцінено можливість використання даного майна як доказу у кримінальному проваджені, у зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку про недоведення слідчим наявності такої можливості.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить особам, які не є підозрюваними чи обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, вважаю, що у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК Українивідмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. ст.131, 170,173, ч.4 ст.107 КПК України, слідчий судя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з Начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020150150000216 від 22.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, відмовити.

Згідно ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Час оголошення повного тексту ухвали о 15:45 год. 03 липня 2020 року.

Слідчий суддя:

СудБерезанський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення03.07.2020
Оприлюднено05.06.2024
Номер документу90181680
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —469/478/20

Ухвала від 03.07.2020

Кримінальне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 02.07.2020

Кримінальне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 30.06.2020

Кримінальне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні