Ухвала

від 03.07.2020 по справі 469/477/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.07.20 Справа № 469/477/20

1-кс/469/77/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року смт.Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

володільця майна ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене з Начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020150150000228 від 29.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.356 КК України,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 30.06.2020 року звернувся до слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області з клопотанням, погодженим зНачальником Березанськоговідділу Миколаївськоїмісцевої прокуратури№1Миколаївської області ОСОБА_6 , про арешт майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні №12020150150000228 від 29.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, у якому просив винести ухвалу про арешт майна на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме комбайн марки «MASSEY FERGUSON» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування та розпорядження вказаним майном ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 28.06.2020 року приблизно о 15.00 годині невідома особа за допомогою комбайна марки «MASSEY FERGUSON» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , вчинила самоправні дії, а саме самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчинила збір врожаю зернової культури озимого ячменю на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0317 площею 32 га, розташованій в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, зберігання врожаю якого, як майна, що перейшло у власність держави (договір №1 від 24.06.2020 року про зберігання майна, що переходить у власність держави, що знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області), 24.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області в особі в.о. начальника ОСОБА_7 передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ» в особі фінансового директора ОСОБА_8 .

За вказаним фактом слідчим відділенням Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020150150000228 від 29.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України: «самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника».

28.06.2020 року під час огляду місця події на території земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0317 площею 32 га, яка на момент огляду засіяна зерновою культурою озимим ячменем і по колу обкошена, виявлено та вилучено до Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області комбайн марки «MASSEY FERGUSON» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_5 .

28.06.2020 року старшим слідчим слідчого відділення Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_3 , в порядку ч. ч. 2, 3 ст.100, ч.1 ст. 98 КПК України комбайн марки «MASSEY FERGUSON» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Значення вищевказаного комбайну як речового доказу повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженні за № 12020150150000228 від 29.06.2020 року;

- рапортом ЧЧ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 28.06.2020;

- договором №1 від 24.06.2020 про зберігання майна, що переходить у власність держави, що знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області;

- протоколом огляду місця події від 28.06.2020 з фототаблицею;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні слідчий зазначив, що доведення обставин, які передбачається довести за допомогою цих речей, неможливо довести іншим способом, як тільки через вилучення комбайна, який визнаний в якості речового доказу вчинення кримінального правопорушення, для проведення відповідних слідчих дій.

Посилаючись на наведені обставин та положення ст. ст. 40, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, для досягнення повноти, всебічності та неупередженого досудового розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, які є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння та досягнення мети досудового розслідування, слідчий зазначив про виникнення потреби в арешті зазначеного у клопотанні майна та долучення до матеріалів кримінального провадження, з метою використання як доказів у кримінальному провадженні, а також для проведення слідчих дій, з метою збереження речових доказів та забезпечення подальшого цивільного позову, так як не застосування арешту може привести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вищевказаного майна сторонній особі та перепродажу.

Посилаючись на викладене слідчий просив задовольнити заявлене клопотання про арешт майна.

У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, Просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

На уточнюючі запитання слідчого судді слідчий пояснив, що правовою підставою для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно є положення п.1 ч.2 ст.170 КПК України, і його слід застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів. Завданням арешту майна (ризиками) відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст.170 КПК України є запобігання можливості його приховування.

Чи є майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у розумінні положень ч.1 ст.98 КПК України, які сліди злочину воно на собі зберегло, які інші відомості воно містить, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий не пояснив.

Також непояснив, які конкретно обставини, на які він посилається у клопотанні, і які неможливо довести іншим способом, мають бути доведені за допомогою майна, на яке він просить накласти арешт, а також, які саме слідчі дії він має провести за допомогою зазначених у клопотанні транспортних засобів.

Заслуханий у судовому засіданні у статусі володільця майна ОСОБА_5 пояснив, що він не є власником комбайну, зазначеного у клопотанні слідчого, а був лише його водієм по домовленості з ОСОБА_4 , який є законним власником даного майна.

Зазначив,що нічогоне можепояснити щодообставин злочину, передбаченого ч.1 ст.356 КК України, щодо якого відкрито кримінальне провадження, так як не володіє відповідною інформацією. Повідомив, що був зупинений працівниками поліції під час руху даного комбайну, під його керуванням. На даний час комбайн затримано.

Заслуханий у судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання слідчого заперечив. Повідомив, що він є приватним підприємцем, і комбайн марки «MASSEY FERGUSON», який він придбав приблизно десять років по тому, належить йому на праві власності. Даний комбайн він у літній період часу здає в оренду для збору врожаю різним особам, і з цього має дохід.

Пояснив також, що комбайн був задіяний на зборі врожаю зернової культури озимого ячменя на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0317 площею 32 га на підставі Договору про спільну діяльність від 20.07.2012 року, укладеним між ним та ФГ «Аронія», якому вказана земельна ділянка належить на підставі Акта на право постійного користування землею. На підставі даного договору належний йому комбайн він надає щорічно для збору врожаю на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0317, починаючи з 2012 року. Про те, що врожай зернової культури з даної ділянки перейшов у власність держави йому нічого не було відомо. Про даний факт він дізнався лише у судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого з матеріалів клопотання.

На підтвердження своїх доводів надав суду для огляду копію Договору про спільну діяльність від 20.07.2012 року, укладеного між ним та ФГ «Аронія» строком на 10 років (а.п.21-22), копію Державного акта на право постійного користування землею, виданого на ім`я ОСОБА_9 (а.п.24) та копію державного акта на право постійного користування землею, виданого на ім`я ОСОБА_9 від 08.09.1994 року (а.п.25-26).

Зазначив також, що комбайн, на який слідчий просить накласти арешт, він приховувати не збирається, так як він йому потрібний для використання у підприємницькій діяльності для здачі в оренду. На даний час через простій комбайну у період жнив він несе значні збитки.

Заслухавши пояснення слідчого та власників майна, дслідивши матеріали справи слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України); у цьому випадку відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.10-11ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч.1ст.173 КПК України,слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1ст.170 цього Кодексу.

Відповідно до ч..2 ст.173 КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен врахувати,крім іншого,правову підставудля арештумайна,можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4 ст.132 КПК України).

За змістом ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовомузасіданні слідчий належним чином не обґрунтував, що майно, на яке він просить накласти арешт, є речовими доказами у розумінні положень ч.1 ст.98 КПК України, і під час розгляду справи слідчим суддею не пояснив, які саме сліди злочину це майно на собі зберегло, чи які інші відомості воно містить, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також слідчийне пояснив, які конкретно обставини, на які він посилається у клопотанні, і які неможливо довести іншим способом, мають бути доведені під час досудового розслідування за допомогою майна, на яке він просить накласти арешт, а також, які саме слідчі дії він має провести за допомогою зазначених у клопотанні транспортних засобів.

Наявність ризику можливості приховування майна, зазначеного у клопотанні, слідчий взагалі не мотивував, а також не підтвердив жодними доказами.

Твердження власника майна ОСОБА_4 в частині того, що він, передаючи належний йому комбайн для збору врожаю на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0317 на підставі Договору про спільну діяльність від 20.07.2012 року, укладеного ним з ФГ «Аронія» строком на 10 років, не знав про те, що врожай зернової культури з даної ділянки перейшов у власність держави (а.п.21-22), слідчим не спростовано, що викликає об`єктивні сумніви у тому, що вказаний комбайн є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України, склад якого передбачає умисну форму вини.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області не доведено необхідність арешту зазначеного у клопотанні слідчого майна, а також ризику його переховування.

При вирішення питання про арешт майна відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.173 КПК України слідчим суддею оцінено можливість використання даного майна як доказу у кримінальному проваджені, у зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку про недоведення слідчим наявності такої можливості.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить особі, яка не є підозрюваною чи обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, вважаю, що у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК Українивідмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. ст.131, 170,173, ч.4 ст.107 КПК України, слідчий судя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з Начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020150150000228 від 29.06.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, відмовити.

Згідно ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Час оголошення повного тексту ухвали о 15:35 год. 03 липня 2020 року.

Слідчий суддя: