Ухвала

від 02.07.2020 по справі 344/8023/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8023/20

Провадження № 1-кс/344/3035/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , третьої особи: ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_6 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12018030210000016 від 19.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2017 року по даний час, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, телефонуючи на порядкові номери мобільних телефонів, останній встановлює осіб відносно яких вчиняє шахрайські дії, які полягають у тому, що представляючись слідчим Національної поліції України, за нібито прийняття процесуальних рішень стосовно їх родичів, яких підозрюють у вигаданих злочинах, шляхом обману, незаконно заволодіває грошовими коштами потерпілих, які останні перераховують на банківські платіжні картки, які використовує у своїй злочинній діяльності ОСОБА_7 22/06/2020 близько 14 год. 15 хв., ОСОБА_7 зателефонував на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 . У ході розмови, ОСОБА_7 , представившись слідчим Національної поліції України, повідомив, що син ОСОБА_8 вчинив ДТП та з метою прийняття позитивного процесуального рішення, потрібно перерахувати грошові кошти у сумі 25 000 гривень, на що остання погодилась та перерахувала частину грошей в загальній сумі 9 200 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_9 та з якої частину коштів у сумі 5 000 грн., ОСОБА_7 зняв у відділенні банкомату АТ КБ «Приватбанк», що знаходиться по вул. Галицька, 120А, у м. Івано-Франківськ. У подальшому, після зняття частини грошових коштів, о 18:00 год. 22.06.2020, ОСОБА_7 затриманий у порядку ст. 208 КПК України на прилеглій до буд. АДРЕСА_2 -Франківськ території. 23/06/2020 о 17:30 год. громадянину ОСОБА_7 оголошено підозру за вчинення кримінального правопорушення відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 190 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка взяла прізвище при одруженні ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про одруження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси, Черкаського управління юстиції серії 1-СР № 056761 від 03.09.2009 року. ОСОБА_5 проживала спільно з ОСОБА_7 з моменту одруження. Останні для спільного проживання винаймали квартиру в АДРЕСА_3 , протягом останніх трьох років. У ході проведення обшуку 23/06/2020 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 03/06/2020, за місцем проживання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено договір № МЦ/6/49 купівлі-продажу майнових прав від 18/09/2019 укладеного між ТзОВ «Спілка забудівників-ІФ», ЄРДПОУ 39268613 та громадянкою ОСОБА_5 , де предметом договору являється майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах Договору, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою місто Івано-Франківськ, вул. Височана, 18 (VI) з наступними характеристиками: об`єкт - квартира, будівельний АДРЕСА_4 , примітка дана площа проектна, на суму 376200 (триста сімдесят шість тисяч двісті гривень), а також квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 18.09.2019 року ТОВ «Спілка забудівників-ІФ» на суму 376200 (триста сімдесят шість тисяч двісті гривень) прийнято від ОСОБА_5 згідно договору МЦ\6\49 від 18.09.2019 року. Крім того, подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 офіційно не працюють, тобто офіційних доходів не отримували. Це свідчить про те, що майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах Договору, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою АДРЕСА_5 (VI) з наступними характеристиками: об`єкт - квартира, будівельний АДРЕСА_4 , примітка дана площа проектна, придбані за грошові кошти, які ОСОБА_7 отримував під час злочинної діяльності у період з 2017-2020 років. На теперішній час виникла підстава для накладення арешту на майнові права на об`єкт нерухомості, який розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_5 (VI) з наступними характеристиками: об`єкт - квартира, будівельний АДРЕСА_4 , примітка дана площа проектна, з метою збереження речових доказів до прийняття кінцевого рішення в межах даного кримінального провадження. Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на майно може призвести до його можливого подальшого відчуження, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати подальшому відшкодуванню завданих потерпілим збитків. Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розглянути клопотання без його участі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення про те, що майнові права на квартиру належать ОСОБА_5 , яка є дружиною підозрюваного, протиправними діями в рамках кримінального провадження завдано майнову шкоду в розмірі 25000 гривень, в органу досудового розслідування наявні повідомлення про вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, наразі накладено арешт на автомобіль підозрюваного, який в рамках досудового розслідування визнано речовим доказом. Є підстави вважати, що підозрюваний ймовірно причетний до вчинення інших епізодів, наразі причетність встановлюється, підозрюваному не змінено оголошену підозру. Просив накласти арешт на майнові права з забороною розпорядження.

Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання, надала пояснення, що майнові права на квартиру було придбано матір`ю ОСОБА_5 за кошти отримані від продажу будинку, кримінально-процесуальним законодавством встановлено критерії розумності та співмірності при накладенні арешту, органом досудового розслідування здійснюється розслідування виключно щодо двох епізодів, в рамках кримінального провадження вже накладено арешт на машину вартістю 8000 доларів США, розмір завданої шкоди складає 25000 гривень, цивільний позов не подано, транспортний засіб в повній мірі забезпечує завдання кримінального провадження щодо відшкодування шкоди, санкція статті згідно попередньої кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_7 не передбачає конфіскації майна.

ОСОБА_5 в судовому засіданні надала пояснення про те, що шлюб між нею і підозрюваним є формальним, квартиру придбано за кошти її матері, майно не є власністю подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні 3) наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Отже ні об`єкт нерухомого майна, ні майнові права на нього не зберегли на собі слідів злочину. В клопотанні не обґрунтовано, що майнові права на об`єкт нерухомості можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження, не обґрунтовано, що майнові права є об`єктом протиправних дій. Таким чином стороною обвинувачення не доведено критеріїв за якими майнові права на нерухоме майно є речовим доказом в кримінальному провадженні. Також майнові права не є річчю матеріального світу, щодо якої може існувати потенційна загроза знищення чи спотворення.

Отже в клопотанні не обґрунтовано яким чином майнові права на квартиру можуть бути використані і розглядаються органом досудового розслудвання в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Крім цього, відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В той же час стороною обвинувачення жодних доказів (документів та матеріалів), які б об`єктивно обґрунтовували доводи клопотання в частині цивільного позову не подано. Заходи забезпечення повинні бути співмірними з правовими підставами цивільного позову. Однак такого доказу суду не надано.

Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).

В параграфі 68 рішення в справі Європейського суду з прав людини «Birsan проти Румунії» вказано, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються «державою», «групою» або «особою».

У разі встановлення законом правових підстав, порядку та процедури розгляду та вирішення претензій, реалізації прав і обов`язків учасники відповідних відносин зобов`язані їх дотримуватись.

Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже обов`язок доведення перед судом наявності правових підстав клопотання процесуальним законом покладено безпосередньо на суб`єкта відповідного клопотання.

Таким чином клопотання не обґрунтовано належними правовими підставами.

Відповідно зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1