Рішення

від 03.07.2020 по справі 140/6374/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6374/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Трейд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Трейд» (далі - ТзОВ «Ізолфа Трейд» , товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2020 року №0042665504 про застосування штрафу у сумі 81688,80 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 24 грудня 2019 року №8263/03-20-55-04-39299208, складеного за результатами перевірки щодо дотримання товариством граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), висновком якого встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН.

З податковим повідомленням-рішенням ТзОВ «Ізолфа Трейд» не згідне, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З цього приводу позивач вказав, що між ним та Волинською обласною спілкою споживчих товариств Волинська облспоживспілка було укладено ряд договорів підряду від 01 червня 2018 року №01.06.18/4, від 05 червня 2018 року №05.06.18/1, від 07 серпня 2018 року №07.08.18/1, в межах яких товариство як платник податку на додану вартість (ПДВ) на виконання вимог статті 201.10 ПК України здійснювало реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у визначені законодавством строки. Однак такі податкові накладні помилково були складені на отримувача - неплатника ПДВ. 19 вересня 2018 року ТзОВ «Ізолфа Трейд» самостійно виявило цю помилку та для її виправлення у той же день подало для реєстрації в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних від 19 червня 2018 року №11, від 19 червня 2018 року №10, від 22 червня 2018 року №14, від 29 червня 2018 року №17, від 08 серпня 2018 року №5. При цьому товариство керувалося роз`ясненням у категорії 101.16 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України (ДФС України) та її офіційним листом від 17 лютого 2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17.

На думку позивача, поверхнева видимість здійснення порушення строків реєстрації розрахунків коригування зумовлена існуючим порядком усунення такого типу помилок в податкових накладних. Сама по собі реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки лише в частині зазначення умовного індивідуального податкового номера не є несвоєчасною реєстрацією розрахунку коригування до податкової накладної. Також позивач звернув увагу, що відповідно до приписів частини третьої статті 120-1 ПК України у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є своєчасність реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Окрім того, розрахунки коригування, за якими, на думку ГУ ДПС у Волинській області, товариством допущено порушення строків реєстрації, були предметом перевірки, за результатами якої складено акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН від 06 листопада 2018 року №23091/03-20-55-12/39299208, і на його підставі прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2018 року №0059545512, яке було скасоване в судовому порядку (справа №140/106/19). Своєчасність реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2017 року №1 була предметом камеральної перевірки (акт від 07 лютого 2018 року №2068/03-20-12-07) та товариство сплатило штрафну санкцію, а тому повторне проведення камеральної перевірки та нарахування штрафної санкції недопустиме.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного cуду від 04 травня 2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов (а.с.79-81) відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що камеральною перевіркою ТзОВ «Ізолфа Трейд» щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України: позивачем складено розрахунки коригування за листопад 2017 року, червень, серпень 2018 року, які зареєстровано з порушенням термінів реєстрації, зокрема розрахунок коригування від 23 листопада 2017 року №1 зареєстровано 26 грудня 2017 року, а розрахунки коригування від 19 червня 2018 року №2, №3, від 22 червня 2018 року №4, від 29 червня 2018 року №5, від 08 серпня 2018 року №2 - 19 вересня 2018 року. Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН визначено статтею 120-1 ПК України та її нормами не передбачено винятків для окремих випадків, пов`язаних з такими порушеннями.

Відповідач вказав, що за встановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ у платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу (за правилом «першої події» ). Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. При цьому відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, помилка у даті складання податкової накладної та її номера не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Позивач фактично у вересні 2018 року зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, які відповідали вимогам закону та були підставою для податкових зобов`язань/кредиту для нього та контрагента, адже податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Нові податкові накладні фактично місять нову дату та реєстраційні дані.

Відповідач вважає, що ним повно та об`єктивно встановлено обставини і обґрунтовано зроблено висновок про вчинення позивачем правопорушення, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив (а.с.85-86) ТзОВ «Ізолфа Трейд» не погоджується з доводами відзиву. Позивач наголосив, що відповідач повторно здійснив перевірку товариства з того самого предмету і за той самий період, про що свідчать акти перевірок від 07 лютого 2018 року №2068/03-20/12-07 та від 06 листопада 2018 року №23091/03-20-55-12/39299208. Зі змісту акта перевірки від 24 грудня 2019 року №8263/03-20-55-04-39299208 та відзиву відповідача не зрозуміло, що саме порушило товариство: строки реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування до них. При цьому за порушення строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 23 листопада 2017 року ним сплачено добровільно штраф. Обставини реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування №1 до податкової накладної від 23 листопада 2017 року №11 та податкової накладної від 23 листопада 2017 року №18 за запропонованим ДФС України механізмом аналогічні обставинам щодо реєстрації решти податкових накладних та розрахунків коригування до них.

ТзОВ «Ізолфа Трейд» вважає, що ним дотримано строки реєстрації розрахунків коригування, а встановлений державою порядок усунення помилок в податкових накладних не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач підтримав доводи відзиву (а.с.97-98). Зазначив, що позивач безпідставно покликається на положення пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки ця норма не передбачає звільнення платника податків від відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за відсутність своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, як і дотримання визначеного податковим органом у листі ДФС України від 17 лютого 2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 механізму виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, якщо за результатами таких дій будуть виписані та зареєстровані в ЄРПН нові податкові накладні з порушенням строку для їх реєстрації.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТзОВ «Ізолфа Трейд» зареєстроване як юридична особа 11 липня 2014 року та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області (Луцьке управління, Луцька ДПІ (Луцький район)), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.61-64).

На підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з юридичних осіб Луцького управління ГУ ДПС у Волинській області Бабляк Н.А. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за листопад 2017 року, червень, серпень 2018 року платником податку ТзОВ «Ізолфа Трейд» , про що складено акт від 24 грудня 2019 року №8263/03-20-55-04-39299208 (далі - акт перевірки; а.с.11-13). Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Так відповідно до акта перевірки податкову накладну/розрахунок коригування №1 (сума ПДВ -33878,24 грн) від 23 листопада 2017 року зареєстровано в ЄРПН 26 грудня 2017 року із затримкою на 11 днів; податкові накладні/розрахунки коригування №2 (сума ПДВ -17408,21 грн) та №3 (сума ПДВ -16861,04 грн) від 19 червня 2018 року, податкову накладну/розрахунок коригування №4 (сума ПДВ -36967,90 грн) від 22 червня 2018 року та податкову накладну/розрахунок коригування №5 (сума ПДВ -112015,30 грн) від 29 червня 2018 року зареєстровано в ЄРПН 19 вересня 2018 року - усі із затримкою на 66 днів; податкову накладну/розрахунок коригування №2 (сума ПДВ -25000,00грн) від 08 серпня 2018 року зареєстровано в ЄРПН 19 вересня 2018 року із затримкою на 19 днів.

На підставі акта перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2020 року №0042665504, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 81688,80 грн, у тому числі: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ (-)33878,24 грн застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 3387,82 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ (-)25000,00 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 5000,00 грн, а за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 73300,98 грн (а.с.8-9).

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Ізолфа Трейд» за результатами здійснення господарських операцій з Волинською обласною спілкою споживчих товариств Волинська облспоживспілка склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні від 23 листопада 2017 року №11 на суму ПДВ 33878,24 грн; від 19 червня 2018 року №10 на суму ПДВ 17408,21 грн; від 19 червня 2018 року №11 на суму ПДВ 16861,04 грн; від 22 червня 2018 року №14 на суму ПДВ 36967,90 грн; від 29 червня 2018 року №17 на суму ПДВ 112015,30 грн; від 08 серпня 2018 року №5 на суму ПДВ 25000,00 грн (а.с.25, 34, 40, 47, 56, 91), в яких у графі «Отримувач (покупець)» зазначено «Неплатник» , а у графі «Індивідуальний податковий номер» умовний індивідуальний номер « 100000000000» . Разом з тим, покупець (Волинська обласна спілка споживчих товариств Волинська облспоживспілка) виявився платником ПДВ.

З метою виправлення допущених помилок, податковим законодавством передбачено складання розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267), у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Водночас, відповідно до абзацу шостого пункту 192.1 статті 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Тобто, з аналізу наведених положень ПК України вбачається, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних з обов`язковою їх реєстрацією у тому ж порядку, що встановлений для реєстрації податкових накладних.

Листом ДФС України від 17 лютого 2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 роз`яснено механізм виправлення помилки у податковій накладній, яка пов`язана з індивідуальним податковим номером платника податку - покупця. За цим роз`ясненням помилка, допущена в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), може бути виправлена шляхом складанням двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку: в першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, в обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком « -» ; в другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком « +» . Також на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України у категорії 101.16 зазначено, що для виправлення помилок, допущених в обов`язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату виявлення помилки.

Отже, для виправлення помилки, допущеної в податковій накладній в частині зазначення індивідуального податкового номеру та/або найменуванні контрагента, розрахунок коригування до податкової накладної має бути складено на дату виявлення такої помилки.

Матеріали справи містять складені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування від 19 червня 2018 року №2 та №3, від 22 червня 2018 року №4, від 29 червня 2018 року №5, від 08 серпня 2018 року №2 до податкових накладних від 19 червня 2018 року №10, №11, від 22 червня 2018 року №14, від 29 червня 2018 року №17, від 08 серпня 2018 року №5 відповідно (а.с.26-27, 35-36, 41-42, 43-44, 48-49, 57-58), якими після виявлення помилки при зазначенні індивідуального податкового номеру контрагента (Волинської обласної спілки споживчих товариств Волинська облспоживспілка) реквізити заголовної частини податкових накладних перенесено з податкових накладних з помилками, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнено зі знаком « -» . Після цього 20 вересня 2018 року зареєстровані нові податкові накладні від 19 червня 2018 року №18, від 19 червня 2018 року №19, від 22 червня 2018 року №20, від 29 червня 2018 року №21 та від 08 серпня 2018 року №16 (а.с.28-29, 37, 45, 50-51, 59), які містили ті ж самі відомості (окрім індивідуального податкового номера одержувача (покупця) та номера податкової накладної), що й податкові накладні від 19 червня 2018 року №10, від 19 червня 2018 року №11; від 22 червня 2018 року №14; від 29 червня 2018 року №17; від 08 серпня 2018 року №5. Тобто, нові податкові накладні були виписані на ті ж самі дати, що й і первинні, але уже з індивідуальним номером контрагента. Нові податкові накладні також зареєстровані в ЄРПН і фактично вони стосувалися тих самих господарських операцій: у кожній податковій накладній та розрахунку коригування вказано ряд ідентифікуючих ознак, таких як дата, номер, сума господарської операції, сума ПДВ, номенклатура товарів/послуг придбання. Номенклатура послуги є специфічною та ідентифікує покупця. Додатково господарські операції, відображені у податкових накладних, ідентифікуються договорами підряду та актами наданих послуг (а.с.22-24, 30-32, 46, 52-55). Ці обставини були встановлені під час розгляду справи №140/106/19 за позовом ТзОВ «Ізолфа Трейд» до Головного управління ДФС у Волинській області (ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, про що свідчить постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (а.с.15-17).

За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року №140/106/19, запропонований ДФС України у листі від 17 лютого 2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 механізм неможливо застосувати на практиці, оскільки програмне забезпечення налаштоване таким чином, що при спробі реєстрації другого розрахунку коригування з вказаним покупцем його індивідуальним податковим номером не проходить реєстрацію в ЄРПН з причин відсутності в ньому податкової накладної з таким правильним номером.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу, що з аналізу змісту пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України слідує, що штрафні санкції застосовуються за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, а не за виправлення помилки в індивідуальному податковому номері та/або найменуванні покупця.

Первинні податкові накладні (з неправильним індивідуальним податковим номером одержувача) зареєстровані в ЄРПН своєчасно; розрахунки коригування до них складені та зареєстровані за фактом виявлення помилки та вони не пов`язані зі зміною вартості поставлених товарів (робіт, послуг). За встановлених обставин відсутні підстави вважати, що позивач допустив протиправні діяння, які призвели до невиконання (чи неналежного виконання) обов`язку, встановленого ПК України щодо своєчасної реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

Перевіряючи інші доводи позивача, викладені у позові, судом також встановлено, що 07 лютого 2018 року на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено перевірку ТзОВ «Ізолфа Трейд» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за листопад 2017 року. Актом перевірки від 07 лютого 2018 року №2068/03-20-12-07/39299208 встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 23 листопада 2017 року №18 (сума ПДВ 33878,24 грн) та від 24 листопада 2017 року №13 (а.с.88-90) та на його підставі прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2018 року №0017771207 (а.с.87), яким згідно зі статтею 120-1 ПК України до позивача застосовано штраф на загальну суму 8387,82 грн, з них 3387,82 грн сума штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 23 листопада 2017 року №18 (тобто, нової накладної з виправленим податковим номером одержувача, поданої після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування №1 від 23 листопада 2017 року до первинної податкової накладної від 23 листопада 2017 року №11). ТзОВ «Ізолфа Трейд» сплатило штраф у повному обсязі, про що свідчить виписка за рахунками від 05 березня 2018 року (а.с.14 зворот). Таку ж суму штрафу (10% від суми ПДВ (-) 33878,24 грн за затримку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної від 23 грудня 2017 року №1) застосовано ГУ ДПС у Волинській області і податковим повідомленням-рішенням, що є предметом цієї справи.

Крім того, ГУ ДФС у Волинській області 06 листопада 2018 року провело перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за червень, серпень 2018 року, за результатами якої складено акт від 06 листопада 2018 року №23091/03-20-55-12/39299208. На підставі цього акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2018 року №0059545512, яким за затримку реєстрації податкових накладних від 19 червня 2018 року №18, від 19 червня 2018 року №19, від 22 червня 2018 року №20, від 29 червня 2018 року №21 та від 08 серпня 2018 року №16 до позивача застосовано штраф у сумі 78300,98 грн. Це податкове повідомлення-рішення товариство оскаржило у судовому порядку та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №140/106/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, його визнано протиправним та скасовано (а.с.15-21).

Наведене свідчить про те, що позивача притягнуто до відповідальності за кожним кроком, пов`язаним із виправленням помилки щодо індивідуального номера одержувача (покупця): і за фактом реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних (від 23 листопада 2017 року №1, від 19 червня 2018 року №2 та №3, від 22 червня 2018 року №4, від 29 червня 2018 року №5, від 08 серпня 2018 року №2), і за фактом реєстрації податкових накладних з виправленими помилками від 23 листопада 2017 року №18, від 19 червня 2018 року №18, від 19 червня 2018 року №19, від 22 червня 2018 року №20, від 29 червня 2018 року №21 та від 08 серпня 2018 року №16, тим самим подвоєно розмір штрафу. Тому притягнення платника податків двічі до відповідальності за таких обставин, коли держава не створила дієвий механізм, який би в інший спосіб давав можливість виправити таку помилку, не ґрунтується на нормах закону.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом статті 75 ПК України камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що положеннями глави 8 ПК України не передбачено випадки, коли у контролюючого органу виникає обов`язок чи право на проведення повторної камеральної перевірки з тих самих питань та за той самий період.

ПК України, зокрема, стаття 78 лише передбачає підстави для повторного проведення документальної позапланової перевірки. Зокрема, за раніше перевірені періоди може бути проведена позапланова перевірка, у разі: якщо платник податків подав уточнюючий розрахунок із конкретного податку за раніше перевірений період (підпункт 78.1.3 пункту 78.1 вказаної статті ПК України); платник податків подав контролюючому органу заперечення до акту перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України); контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Інших підстав для проведення перевірки питань, що перевірялися, за той самий період, ПК України не передбачає.

У даному випадку контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання ТзОВ «Ізолфа Трейд» термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН: 07 лютого 2018 року (період перевірки - листопад 2017 року), 06 листопада 2018 року (період перевірки - червень, серпень 2018 року) та 24 грудня 2019 року (період перевірки - листопад 2017 року, червень, серпень 2018 року). Тобто, 24 грудня 2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведена перевірка позивача за період листопад 2017 року, червень, серпень 2018 року - фактично з того самого питання, за ті самі періоди, що були предметом перевірки 07 лютого 2018 року та 06 листопада 2018 року.

Відповідач не довів наявність підстав для перевірки питань, що вже були предметом попередньої камеральної перевірки, та стосуються податкових накладних і розрахунків коригування до них щодо одних і тих же господарських операцій.

Разом з тим, посилання позивача на приписи абзацу третього пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України як на аргумент щодо відсутності у контролюючого органу підстав для застування до ТзОВ «Ізолфа Трейд» штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних суд відхиляє, оскільки цією правовою нормою передбачені підстави звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України - за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу.

Однак, як було встановлено вище, штрафні санкції застосовані до ТзОВ «Ізолфа Трейд» на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин абзацу третього пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» Європейський суд з прав людини зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» , заява №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії» , заява №36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії» , пункт 74).

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав та не довів, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте на підставі та в межах повноважень, наданих контролюючому органу, податковим законодавством.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини та оцінку аргументів учасників справи, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач не погоджується із заявленою до відшкодування сумою судових витрат на професійну правничу допомогу, вважає, їх неспівмірними із ціною позову, складністю справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано такі документи: копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27 квітня 2020 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем, адвокатом Чабаном Р.Л. та ТзОВ «Ізолфа Трейд» , копію додатка №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27 квітня 2020 року (а.с.66-69); довіреність від 03 березня 2020 року (а.с.65); платіжні доручення від 04 травня 2020 року №571 на суму 5000,00 грн, від 08 травня 2020 року №577 на суму 10000,00 грн (а.с.72-73).

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27 квітня 2020 року вартість послуг адвоката погоджується у додатку до Договору та/або акті приймання-передачі професійної правничої допомоги (адвокатських послуг). Кошти підлягають перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката у строки, вказані у додатку та/або акті приймання-передачі професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) (пункт 4.3 договору).

В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу (правову) допомогу: вивчення матеріалів справи та підготовка позовної заяви та супровід у суді першої інстанції (відповідь на відзив, додаткові пояснення тощо) - 10000,00 грн; участь у підготовчому засіданні - 1200,00 грн; участь у судовому засіданні за 1 засідання - 2250 грн (орієнтовно 2 судових засідання); підготовка та подача апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу з супроводом у суді апеляційної інстанції - 10000,00 грн; участь у судовому засіданні в апеляції - 5000,00 грн.

Додатком №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27 квітня 2020 року уточнено предмет професійної правничої допомоги, її вартість та порядок оплати. Так адвокат зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу у спорі з ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2020 року №0042665504: вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви та подання її до суду, підготовка відповіді на відзив, пояснень, клопотань (у випадку потреби), участь у підготовчому засіданні, участь у судових засіданнях. Загальна вартість професійної правничої допомоги становить 15700,00 грн (фіксований розмір) та передбачено повну передоплату.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, а з огляду на той факт, що основна частина аргументації адміністративного позову базується на правових висновках постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №140/106/19 за позовом ТзОВ «Ізолфа Трейд» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, то слід дійти висновку, що підготовка позовної заяви та збір доказів не вимагала значної затрати часу, обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаний щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин. Також суд зауважує, що справа розглянута судом у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до ухвали від 04 травня 2020 року, а отже компенсація витрат за участь у підготовчому та судових засіданнях безпідставна.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15000,00 грн є неспівмірною із складністю цієї справи та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджуються платіжним дорученням від 27 квітня 2020 року №558, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 67).

З урахуванням наведеного, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 7102,00 грн, з них: судовий збір - 2102,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Трейд» (45602, Волинська область, Луцький, село Підгайці, вулиця Князя Острозького, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 39299208) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 19 березня 2020 року №0042665504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізолфа Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 7102,00 грн (сім тисяч сто дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк